Соціологічне опитування «Оцінка громадянами ситуації в країні, бачення шляхів вирішення безпекових проблем» було проведене соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення  Київського Безпекового Форуму 31 січня по 4 лютого 2026 року методом телефонного інтерв’ю. 

Опитано 1003 респондентів віком від 18 років і старших, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з громадянами, які на момент опитування перебували на території України, що контролюється Урядом України і покривається телефонним зв’язком українських телефонних операторів.  

Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за макрорегіонами, віком, статтю, типом поселення). 

Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,2%.

При аналізі результати цього дослідження порівнюються з результатами інших досліджень, проведених соціологічною службою Центру Разумкова.

Основні результати дослідження

•    Українці мають дуже високий рівень довіри до тих інститутів, які безпосередньо відповідають за оборону країни (Збройні Сили, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, ГУР, СБУ) і цей високий рівень довіри зберігається протягом трьох останніх років. 

•    Більшість опитаних довіряють Президенту України, що, у тому числі,  пов’язано з виконанням ним функцій  Верховного головнокомандувача.  

•    НАБУ, поліції, прокуратурі, судовій системі, Уряду та Верховній Раді не довіряють більше українців, ніж довіряють. За останні півроку зріс рівень довіри до НАБУ та судової системи, знизився рівень довіри до поліції та Верховної Ради.

•    Українці позитивно ставляться до тих країн, які послідовно підтримують Україну. За останній час зріс рівень позитивного ставлення до Великої Британії та Канади. Позитивне ставлення до Франції, Німеччини та ЄС залишилося на стабільно високому рівні.  

•    Позитивне ставлення до США висловлюють більшість опитаних, хоча за останні півроку ця частка помітно зменшилася.

•    Зменшився негативізм у ставленні до Китаю, хоча залишається дуже високим (негативне ставлення до Китаю висловлюють дві третини опитаних).

•    Погіршилося і без того вкрай негативне ставлення до Росії. 

•    Майже три чверті респондентів висловлюють позитивне ставлення до НАТО, проте цей показник погіршився за останні півроку.  Проте підтримка вступу України до НАТО не знизилася і залишається на стабільно високому рівні (71%).

•    Ще вищою є підтримка вступу України до ЄС (83%).

•    84% українців вірять у перемогу України у війні з Росією. Цей показник помітно зріс порівняно з 2025 роком.

•    Серед українців немає одностайності щодо мінімально необхідних умов для укладання мирної угоди з Росією, але поступатися заради миру територіями (на Донбасі і півдні України) які зараз контролюються Україною готові лише 7% опитаних.

•    Переважна більшість респондентів вважають, що заради підписання мирної угоди з Росією не можна поступатися реальними гарантіями безпеки, допомогою в економічному відновленні України, стягненням з Росії репарацій на користь України, контролем над Донбасом, відповідальністю Росії за воєнні злочини. Відносна більшість опитаних вважають, не можна поступатися курсом України на членство в ЄС та НАТО.

•    Лише третина респондентів вважають, що українська влада успішно веде переговори зі США, ЄС та Росією щодо можливої мирної угоди.

•    Три чверті опитаних вважають, що у разі підписання угоди про мир між Україною і Росією, Росія порушить угоду і нападе на Україну, як тільки це їй буде зручно. Це число помітно зросло, порівняно з травнем та вереснем 2025 року.

•    Понад дві третини респондентів переконані, що навіть, якщо Україна виведе війська з усієї території Донбасу, Росія продовжуватиме агресію.

•    Як і півроку тому, дві третини опитаних схиляються до думки, що Росія збирається напасти на одну з країн НАТО. Але за цей час знизилася частка тих, хто вважає, що вона точно збирається, і зросла частка тих, хто вважає, що вона, можливо, збирається напасти.

•    Абсолютна більшість респондентів вірять, що НАТО здатне ефективно захиститися у разі нападу Росії.

•    Три чверті респондентів повідомили про погане енергопостачання протягом тижня перед опитуванням,  понад третину – про погане опалення, ще 1-2% опитаних зовсім не мали опалення або енергопостачання. 60% опитаних не мали проблем з опаленням, а чверть – з енергопостачанням.

•    Переважна більшість українців покладають основну відповідальність за тривале припинення постачання електроенергії, води та тепла на російські війська. Проте одночасно майже половина опитаних покладає відповідальність і на місцеву владу, що значно більше, ніж у грудні 2022 року. 

•    Три чверті опитаних відповіли, що їх населений пункт постраждав внаслідок російських атак, 8% відповіли, що унаслідок російських атак вони особисто або їх сім’я постраждали фізично або матеріально.

•    Відносна більшість респондентів вважають, що у зв’язку з російськими атаками на критичну інфраструктуру Україні слід діяти таким же чином, як вона це робить. Понад третину опитаних вважають, що Україні слід посилити атаки на російську критичну інфраструктуру і лише 5% згодні погодитися на всі умови Росії аби завершити війну.

З результатами соціологічного опитування можна ознайомитись тут:

Результати соціологічного опитування
Results.pdf

Динаміка соціологічного опитування
Dynamics.pdf