Сенат США затвердив кандидатуру Кевіна Уорша на посаду голови Ради керуючих Федеральної резервної системи (ФРС), яка виконує функції американського Центрального банку й вже майже століття обґрунтовано вважається найбільш впливовим Центробанком світу.

Він має вступити на посаду 15 травня. Слід розраховувати на збереження виваженої політики ФРС та супротив екстравагантним забаганкам президента США Дональда Трампа.

Уорш працював в ФРС в 2006-2011 роках. Тобто, він застав кризу субстандартних іпотечних кредитів в 2007-2008 роках й спровоковану нею світову фінансову кризу 2008-2009 років. Тоді ФРС під головуванням Бена Бернанке, діючи максимально професійно та відповідально, подолала обидві кризи. До того ж, ФРС безпосередньо допоміг європейським банкам, врятувавши чимало з них від втрати ліквідності та можливого банкрутства, надавши сотні мільярдів доларів довгострокових дешевих позик. Рада керуючих ФРС, до якої входив Уорш, успішно вирішила найбільш небезпечну фінансово-економічну кризу XXI століття.

Уорш має досвід й в бізнес-сфері – обіймав посаду виконавчого директора в департаменті злиття та поглинання інвестбанку Morgan Stanley. Уорш одружений з Джейн Лаудер – донькою мільярдера Рональда Лаудера, який є другом президента США Трампа.

Головна інтрига полягає в тому, що Уоршу на посаді голови ФРС доведеться зіткнутися з двома проблемами, які вимагають протилежно спрямованих дій: з інфляцією, для боротьби з якою потрібна висока ставка ФРС, та настійливими вимогами президента Трампа знизити ключову ставку для стимулювання економічного зростання.

Виходячи з історії голосування Уорша під час роботи в ФРС в 2006-2011 роках та його публічної риторики з питань грошово-кредитної політики, не слід очікувати, що новий керівник ФРС буде беззаперечно слідувати бажанням Трампа. Можна припустити, що підхід Уорша не надто відрізнятиметься від modus operandi його попередника Джерома Пауелла – орієнтація на стримування інфляції та скорочення інфляційних ризиків з акцентом на вельми обережне та поступове зниження ставки ФРС й готовність швидко відреагувати підвищенням ставки на збільшення інфляційних ризиків. Хоча останнім часом Уорш трохи скорегував риторику, але це може бути тактичний хід, щоб отримати підтримку сенаторів, які орієнтуються на Трампа.

Інфляція в США останнім часом помітно прискорилась. У квітні вона досягла максимального показника з травня 2023 року (4,1%), становивши 3,8% при довгостроковій цілі ФРС в 2%. Головний фактор – зростання світових цін на енергоносії внаслідок війни в Ірані. Ба більше, зафіксовані додаткові передумови для збереження високої інфляції: згідно з даними Федерального бюро статистики праці США, опублікованими 13 травня, індекс цін виробників в квітні помітно зріс до 4,3% в річному обчисленні проти 3,4% в березні – знов таки, в першу чергу через подорожчання пального внаслідок війни в Перській затоці. Зростання цін виробників США в ближчий час транслюється в споживчі ціни.

Ключова ставка ФРС з грудня минулого року знаходиться на рівні 3,75%. Поки інфляція суттєво вища за довгострокову ціль ФРС. Перспективи зниження інфляції не проглядаються, скоріше навпаки можливе прискорення темпів зростання цін. Тому зниження ставки ФРС малоймовірне. Водночас ринок робочих місць в США переживає непогані часи – збільшення на 115 тисяч за квітневими даними. Це важливо з огляду на те, що друга частина мандату ФРС – підтримка зайнятості. Тобто, по цьому параметру немає необхідності в зниженні ставки.

Отже, ФРС не має приводу для такого маневру зі ставкою, якого бажає Трамп, оскільки дані щодо робочих місць досить позитивні, а вартість пального продовжує підстьобувати зростання споживчих цін, тому перспектива зниження ставки об’єктивно малоймовірна.

Є ще один можливий аргумент на користь відносно жорсткої позиції нового керівника ФРС – економічну поведінку людей чималою мірою визначає їх досвід в період дорослішання.

Професор економіки та фінансів Каліфорнійського університету в Берклі Ульріка Мальмендір в дослідженні, опублікованому на сайті Національного бюро економічних досліджень США, пояснила звідки беруться «яструби», тобто прихильники жорсткої грошово-кредитної політики ФРС, та «голуби», тобто прихильники м’якої монетарної політики.

Мальмендир та її співавтори проаналізували 7350 результатів голосувань членів Комітету з відкритих ринків ФРС щодо ставки за підсумками 659 засідань Комітету в період з 1951 року до 2014 року, а також дані про кожного з голосуючих учасників засідань. З’ясувалося, що учасники Комітету, які виросли в період високої інфляції та частіше стикалися зі зростанням цін, виявляються прихильниками більш жорстких заходів («яструбами»), обираючи пріоритетом боротьбу з інфляцією та голосують за підвищення ключової ставки. А «голубами» виявлялися ті, хто не застав зростання цін, зате побачив безробіття, й вони виступали за пом’якшення монетарної політики на користь економічного зростання й зниження безробіття, а проблема інфляції не була для «голубів» пріоритетною.

Новий голова ФРС Уорш народився в 1970 році, тобто його дорослішання прийшлося на 1980-ті роки, на початку яких інфляція вимірювалась двозначними цифрами (12-13%) й напевне він добре пам’ятає ті проблеми, які економіці та населенню США завдала висока інфляція.

Найближче засідання ФРС, де буде розглядатися питання ставки, відбудеться 16-17 червня. Якщо іранська криза не закінчиться, а перспектив цього небагато, ставка не має знизитися. Навпаки, не слід виключати й сюрприз для Трампа у вигляді «підвищувальної риторики» – обіцянки підвищити ставку в разі збереження або посилення інфляційних ризиків. Тим більше, що фондові та товарні ринки «перегріті» й бажано їх дещо «охолонути», щоб не луснула з тріском бульбашка на фондовому ринку та не спричинила паніку. Одним з інструментів такого «охолодження» може бути підвищення ставки, або, принаймні, обіцянка це зробити.

Залишилось небагато часу до того, щоб побачити, як Уорш буде діяти. Разом з цим, слід нагадати, що у президента США практично немає юридично бездоганних прав звільнити голову ФРС.