На тлі звичних панегіриків на адресу Путіна, особливо різко прозвучала перша серйозна критика Трампа на адресу Москви – попередження про можливі «пекельні» енергетичні санкції. Вони передбачають запровадження додаткових мит на експорт російських енергоносіїв та вторинних санкцій проти торгівельних партнерів РФ, зокрема заборону економічних контактів зі США. 

Саміт «коаліції охочих» у Парижі 27 березня не приніс прориву в питанні безпекових гарантій для України, але чітко окреслив ключові позиції. Європа зберігає комплексний підхід до безпеки нашої держави, який включає кілька важливих аспектів.

Заяви Білого Дому після «човникових» переговорів в Ер-Ріяді свідчать, що Вашингтон не зміг протистояти російському натиску і пішов на компроміси з Москвою. Причина проста – американська делегація боялася зриву переговорів.

18 березня Бундестаг Німеччини схвалив послаблення «боргового гальма», запровадженого в 2009 році, яке обмежує річні державні запозичення на рівні, не більше ніж 0,35% ВВП. Тепер обмеження на запозичення не поширюватимуться на військові витрати понад 1% ВВП й буде створено інфраструктурний фонд на 500 млрд євро. Чи зрушить з місця цей локомотив німецької економіки, який буксує вже п’ять років?

ЄС підтвердив готовність продовжувати військову підтримку Києва в рамках існуючих програм та ініціативи G7. Це рішення стало важливим на фоні вимог Путіна припинити всю іноземну військову допомогу, особливо враховуючи імовірну готовність Вашингтону піти на поступки у цьому плані.