Публікації

<a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/Air_War_July_2023_9229b8ab6b.pdf">Переглянути документ у форматі </a><a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/Air_War_July_2023_9229b8ab6b.pdf" download="Air War July 2023.pdf">.pdf</a>

Повітряні загрози для України. Воєнно-стратегічний огляд

ВВП України у вересні зріс на 9,1%, зростання за 9 місяців – 5,3% (в річному вимірі).За попередніми оцінками Мінекономіки, зростання ВВП у вересні 2023р. порівняно з вереснем минулого року становило 9,1%. За січень-вересень 2023р. зростання ВВП оцінюється на рівні 5,3% у порівнянні з відповідним періодом минулого року.ПрогнозГоловними стримуючими факторами для росту економіки залишаються безпекова ситуація, руйнування виробничих потужностей окремих підприємств (переважно на сході країни), логістичні обмеження для експортерів.Стислий аналізВідбувається відновлення економічної активності підприємств в багатьох секторах переробної промисловості. Позитивний внесок у ВВП у вересні мала сфера послуг. Завдяки збільшенню сировинної бази з боку сільгоспвиробництва та налагодження нових шляхів поставок продукції у вересні нарощено виробництво підприємства харчової промисловості, на яку також позитивно впливає релокація та відновлення роботи частини підприємств. На збільшення бази сільськогосподарського виробництва вплинуло збільшення посівних площ та вдалий врожай. Позитивна динаміка в сферах машинобудування та виробництва будівельних матеріалів. Приріст в добувній промисловості пояснюється накопиченням запасів вугілля та газу на зиму.Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт держбюджету на 2024р.В держбюджеті на 2024р. передбачені доходи в сумі 1,7 трлн. грн., видатки становитимуть 3,3 трлн. грн. Граничний обсяг дефіциту передбачений у сумі 1,6 трлн. грн. Головний пріоритет – оборона і безпека. На це буде спрямовано більше половини всіх видатків бюджету – 1,7 трлн. грн. Проєкт держбюджету на 2024р. передбачає закінчення війни в середині наступного року.ПрогнозЧерез чималу вірогідність продовження війни протягом усього наступного року видатки на оборону прийдеться збільшувати. Відповідно, зростуть дефіцит держбюджету та його співвідношення до ВВП. Не виключено, що підсумковий варіант держбюджету буде скорегований з урахуванням вищезазначеного.Стислий аналіз19 жовтня Верховна Рада ухвалила проєкт держбюджету на 2024р. в першому читанні. Згідно документу в 2024р. очікується зростання реального ВВП на 5%, номінальний ВВП становить 7,4 трлн. грн. Відносно держбюджету на 2023р. доходи в проєкті держбюджету на 2024р. вищі на 23,3%, або на 329,9 млрд. грн, витрати нижчі на 2,5%, або на 84 млрд. грн. Дефіцит держбюджету в 2024р. становитиме 21,6% ВВП (у 2023р. очікується 30%). Рівень інфляції за підсумком 2024р. очікується 10,8%. Індекс цін виробників промислової продукції прогнозується 12,5%. Середньомісячна зарплата в 2024р. має зрости до 21 852 грн з 18 118 грн за підсумками 2023р. Рівень безробіття знизиться з 18,8% у 2023р. до 13,4% у 2024р.Бізнес зберігає позитивні очікування щодо ділової активності в наступні 12 місяців.Результати опитування українського бізнесу за ІІІ кв., проведеного Нацбанком - бізнес другий квартал поспіль очікує зростання ділової активності в наступні 12 місяців.ПрогнозВ разі некритичних проблем з енергопостачанням бізнес й далі продовжить бути налаштованим на зростання обсягів виробництва товарів та послуг. Одночасно триватиме подальше поліпшення інфляційних та курсових очікувань.Стислий аналізБізнес другий квартал поспіль продовжує прогнозувати зростання обсягів виробництва товарів й послуг в наступні 12 місяців. Підприємства-учасники опитування Нацбанку продовжують очікувати збільшення обсягів реалізації продукції, в т.ч. на зовнішньому ринку. Тривало поліпшення інфляційних очікувань - у ІIІ кв. очікувана річна інфляція становила 14,8% порівняно з 15,7% у ІІ кв. Очікування щодо рівня девальвації гривні продовжили послаблюватися - середнє значення обмінного курсу, на яке підприємства очікують через 12 місяців, становить 40 грн/дол. (у ІІ кв. – 40,43 грн/дол.). Підприємства підвищили очікування щодо зростання витрат на оплату праці одного працівника. Водночас, підприємства посилили негативні прогнози щодо зміни кількості працівників на своїх підприємствах у наступні 12 місяців. Лише підприємств торгівлі очікують збільшення кількості працівників.&nbsp;

Огляд важливих подій та тенденцій в економіці України (16-29 жовтня 2023р.)

«Російські активи мають бути передані Україні»Звернення до світових лідерів й урядівВійна Росії проти України – це геноцид.Вона спрямована на знищення України – її державності, народу, економіки та майбутнього. Москва вже давно виношувала цей намір, упродовж багатьох років накопичуючи для цього величезні ресурси, у тому числі й ті, що зосередила поза своїми межами.Учинивши зухвалий та неспровокований акт агресії проти суверенної держави, агресор замахнувся на основні принципи цивілізованого світового устрою, закріпленого у Статуті ООН та основоположних міжнародних документах. Росія свідомо стала поза законом. Тому вона повинна понести відповідальність за всі злочини в Україні, не бачені в Європі з часів Другої світової війни, та відшкодувати всі втрати і збитки.Станом на сьогодні загальний обсяг заморожених суверенних російських активів становить приблизно 300 мільярдів євро. Це включає близько 200 мільярдів євро в Європейському Союзі.Ми закликаємо лідерів держав Групи Семи та Європейського Союзу схвалити довгоочікуване рішення, щоб дозволити Україні використовувати суверенні російські активи та спрямовувати їх на відшкодування збитків, завданих Україні та українцям.14 листопада 2022 року Генеральна Асамблея ООН схвалила &nbsp;резолюцію «Сприяння правовому захисту та забезпеченню відшкодування збитків у зв'язку з агресією проти України» та визнала, що Російська Федерація має бути притягнута до відповідальності за кожне порушення міжнародного права, вчинене в Україні або проти неї, включаючи агресію на порушення Статуту ООН, а також за будь-які порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права в сфері прав людини, і що вона має понести правові наслідки всіх своїх міжнародно-протиправних дій, включно з відшкодуванням збитків та будь-якої шкоди, завданих такими діями. Рішення ГА ООН разом з іншими міжнародними актами, що засуджують агресію Росії, складають надзвичайно важливу правову основу для притягнення російського агресора до правової відповідальності та забезпечення відшкодування агресором усіх збитків.Використання суверенних російських активів слід розглядати як колективний &nbsp;контрзахід. Комісія міжнародного права ООН з питань відповідальності держав встановила нормативний кодекс таких дій.Тим часом агресор відчуває свою безкарність. Зловживаючи своїм статусом постійного члена Ради Безпеки ООН, Росія вважає себе вільною від виконання норм міжнародного права та справедливості. Майбутня передача російських активів Україні є одним із тих обов’язкових кроків, що змусять агресора відчути тягар міжнародної відповідальності. Це також стане вагомим уроком для інших режимів, які намагаються підірвати міжнародний правопорядок. &nbsp;За свої дії саме Росія повинна понести відповідальність, компенсуючи нанесені збитки насамперед за свій рахунок. Платники податків у західних країнах прихильно сприймуть рішення про використання російських активів для потреб України, бо це зменшить навантаження на відповідні національні бюджети. &nbsp;Україна та українці як безпосередні жертви російської агресії мають право отримати від Росії повну компенсацію за завдану шкоду. Поки Росія не повернеться на шлях дотримання міжнародного права і повністю не виплатить Україні та українцям юридично призначених репарацій, саме Україна та українці мають стати отримувачами суверенних російських активів. &nbsp;Закликаємо світових лідерів зробити кілька важливих кроків.Необхідно сформувати відкритий реєстр заморожених суверенних російських активів із зазначенням їхніх сум, видів активів, їхнього місцезнаходження, поточного стану використання та доходів від них. Необхідно розкрити умови поточного використання всіх заморожених суверенних активів Російської Федерації.До прийняття остаточного рішення про передачу активів, всі доходи від використання заморожених активів Росії мають бути спрямовані в Україну та для українців. Вітаємо нещодавнє рішення уряду Бельгії використати в інтересах України податкові надходження від заморожених російських активів. Утім, Європейському Союзу та Сполученим Штатам треба зробити подальші кроки, &nbsp;аби знайти належне рішення цього питання.У червні 2023 року до Конгресу США було подано законопроект «Відновлення економічного процвітання та можливостей &nbsp;для українців» (“Rebuilding Economic Prosperity and Opportunity (REPO) for Ukrainians Act”). Законодавчий механізм цього документа надає Президенту Сполучених Штатів повноваження використовувати суверенні активи Російської Федерації. Прийняття цього законопроекта надасть уряду Сполучених Штатів додаткові інструменти дії. &nbsp;Європейському Союзу та його державам-членам необхідно вжити відповідних кроків, включно з прийняттям необхідних законодавчих рішень, аби знайти розв’язання цієї надзвичайно важливої проблеми.Суверенні російські активи мусять бути внесені в спеціальний Фонд відновлення України, яким керуватимуть представники держав Групи Семи за консультацій з Урядом України. За оцінками Світового банку, у лютому 2023 року вартість відновлення України вже досягла $411 млрд. Кожен день ця сума збільшується. Суверенні російські активи в 300 мільярдів євро не можуть компенсувати весь обсяг спричинених збитків, але стануть вагомим внеском у справу порятунку та відбудови демократичної, стійкої, європейської України.Настав час відкинути сумніви та необґрунтовані побоювання.Настав час прийняти фундаментальне рішення — рішення, яке є вирішальним для перемоги України та її відбудови.Арсеній Яценюк, Голова Київського Безпекового Форуму, Прем'єр-міністр України у 2014-16 рокахЛоуренс Г. Саммерс, Президент-емерит Гарвардського університету, Міністр фінансів США у 1999-2001 рокахПосол Роберт Б. Зеллік, Президент Світового Банку в 2007-12 роках, Заступник Державного секретаря США у 2005-06 роках, Торговий представник Сполучених Штатів у 2001-05 рокахФіліп Зеліков, Старший науковий співробітник Інституту Гувера Стенфордського університету, Радник Державного департаменту США в 2005-07 рокахАндрюс Кубіліюс, Прем'єр-міністр Литви в 1999-2000 і 2008-12 роках, член Європарламенту, Співголова EuronestТааві Рийвас, Прем'єр-міністр Естонії в 2014-16 рокахНаталі Луазо, Міністр Франції в європейських справах у 2017-19 роках, член Європейського парламентуМіхаель Галер, член Європейського парламентуПосол Крістоф Гойсґен, Голова Мюнхенської безпекової конференції, Постійний &nbsp;Представник Німеччини при ООН в 2017-21 рокахПосол Джон Гербст, Старший директор Центру Євразії Атлантичної ради США, Посол США в Україні в 2003-06 рокахДанило Лубківський, Директор Київського Безпекового Форуму, Заступник Міністра закордонних справ &nbsp;України в 2014 роціД-р Френсіс Фукуяма, Старший науковий співробітник Інституту Фрімена-Сполі з міжнародних досліджень Стенфордського університетуҐаррі Каспаров, Голова Ініціативи «Відродимо демократію» (RDI), Голова Фундації з прав людини (HRF)Посол Пола Добрянскі, Заступник Державного секретаря США з глобальних справ у 2001-2009 рокахПосол Александр Вершбоу, Почесний науковий співробітник Атлантичної ради, Заступник Генерального секретаря НАТО у 2012-16 роках, Посол США в у Південній Кореї у 2005-08 роках і Росії в 2001-2005 рокахДеніел Фрід, Помічник Державного секретаря США у європейських та євразійських справах у 2005-09 роках, Координатор Державного департаменту США з питань санкційної політики у 2013-17 роках, Посол США у Польщі у 1997-2000 рокахПосол Ерік Едельман, Заступник Міністра оборони США з політичних питань у 2005-09 роках, Посол США в Туреччині в 2003-05 роках і Фінляндії в 1998-2001 рокахПосол Майкл Макфол, Директор Інституту Фрімена-Сполі з міжнародних досліджень Стенфордського університету, Посол США в Росії у 2012-14 рокахДевід Крамер, Виконавчий Директор Інституту Джорджа Буша-молодшого, Помічник Державного секретаря США з питань демократії, прав людини та зайнятості у 2008-09 рокахД-р Евелін Фаркас, Виконавчий Директор Інституту Джона Маккейна, Заступник Помічника Міністра оборони у справах Росії, України, Євразії у 2012-15 рокахТом Малиновскі, Старший науковий співробітник Інституту Джона Маккейна, Конгресмен США у 2019-23 рокахПосол Дуглас Люте, Посол США при НАТО у 2013-17 рокахПосол Марі Йованович, Посол США в Україні у 2016-19 рокахПосол Вільям Б. Тейлор, Віце-президент Інституту миру США, Посол США в Україні у 2006-09 рокахПосол Карлос Паскуаль, Посол США в Україні у 2000-03 рокахПосол Стівен Пайфер, Старший науковий співробітник Інституту Брукінґс, Посол США в Україні в 1998-2000 рокахПосол Стівен Сестанович, Старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин, професор Колумбійського університету, Посол США з особливих доручень у державах колишнього Радянського Союзу в 1997-2001 рокахПосол Річард Морнінґстар, Голова і засновник Глобального енергетичного центру Атлантичної ради, Посол США в Азербайджані в 2012-14 роках і при Європейському Союзі в 1999-2001 рокахПосол П. Майкл МакКінлі, Посол США в Бразилії в 2017-18 роках, Афганістані в 2015-16 роках, Колумбії в 2010-13 роках і Перу в 2007-10 рокахФранклін Крамер, колишній Помічник Міністра оборони США з питань міжнародної безпеки, Почесний науковий співробітник і член керівництва Атлантичної радиЛоуренс Г. Трайб, Професор-емерит Гарвардського університетуСтівен Тіан, Директор з питань досліджень Єльського інституту лідерстваД- Андерс Аслунд, колишній Радник Президента УкраїниДжеффрі Зонненфельд, Професор Єльської школи менеджменту&nbsp; &nbsp;

Ми закликаємо лідерів держав Групи Семи та Європейського Союзу схвалити довгоочікуване рішення, щоб дозволити Україні використовувати суверенні російські активи та спрямовувати їх на відшкодування збитків, завданих Україні та українцям.

«Російські активи мають бути передані Україні». Звернення до світових лідерів й урядів

Інфляція в зоні євроК. Вейт – керуючий інвестфондом PIMCO:«ЄЦБ залишить за собою можливість подальшого підвищення ставок. Ризики інфляції все ще високі, й поки складно сказати, коли саме почнеться пом’якшення грошово-кредитної політики (в єврозоні)».Коментар Київського Безпекового Форуму:Мова про зниження ставки ЄЦБ поки не йде. Грошово-кредитна політика ЄЦБ буде залишатися жорсткою, орієнтир - досягнення цілого показника інфляції в 2%. На горизонті більш ніж року повернення показника до цільового значення ЄЦБ не очікує: регулятор прогнозує, що за підсумками 2023р. інфляція становитиме 5,6%, 2024р. - 3,2%.Енергобезпека в ЄвропіМ. Левістоун – дослідник Французького інституту міжнародних відносин:«Казахстан є ключовим фактором енергетичної безпеки Франції. Візит Макрона (до Казахстану) стане нагадуванням про те, що Париж готовий активізувати співпрацю».Коментар Київського Безпекового Форуму:В 2022р. оператори європейських АЕС вперше за 8 років купили урану більше, ніж завантажили в реактори. Енергокомпанії придбали 11,7 тис. т урану, а в реактори завантажили 11 тис. т. На кінець 2022р. запаси урану в ЄС становили 35,7 тис. т, що вистачить для виробництва палива на три роки. Європейські оператори АЕС намагаються зменшити закупівлю пального у Росії. У Франції частка виробництва електроенергії на АЕС становить в середньому 50% (за 10 років), Казахстан може відігравати серйозну роль в забезпеченні виробництва електроенергії. Франція є нетто-експортером електроенергії, тому співпраця з Казахстаном сприятиме збільшенню пропозиції електроенергії в ЄС.Політика Федеральної резервної системи (ФРС) СШАДж. Пауел – голова ФРС:«ФРС вже зробила велику роботу, і це зумовлює обережний підхід до грошово-кредитної політики (збереження ставки ФРС на рівні 5,25-5,5% на засіданнях ФРС 20 вересня та 1 листопада)».Коментар Київського Безпекового Форуму:ФРС взяв паузу й хоче дочекатися чіткіших даних про вплив жорсткості грошово-кредитної політики на американську економіку. Водночас, ФРС не хоче виключати ймовірність ще одного підвищення ставки до кінця року. Американська економіка у ІІІ кв. зросла на 4,9% у перерахунку на річні темпи, прискорившись порівняно з 2,1% у ІІ кв. Індекс споживчих цін PCE Core, який не враховує вартість продуктів харчування та енергоресурсів, у вересні підвищився на 3,7% після зростання на 3,8% у серпні (індекс PCE Core – індикатор, який відстежує ФРС при оцінці інфляції), що є малопомітним та потенційно нестійким зниженням. Рішення про ще одне зростання ставки залежатиме від показників інфляції та ринку праці в період з початку листопада до середини грудня. Наступне засідання ФРС по ставці відбудеться 12-13 грудня. &nbsp;

Ключові заяви провідних діячів щодо світової економіки (23 жовтня - 5 листопада 2023р.)

Міжнародне енергетичне агентство очікує надлишку зрідженого газу після 2025р.Запуск нових проектів по виробництву зрідженого природного газу (ЗПГ) призведе до надлишку пропозиції після 2025р., вважають у Міжнародному енергетичному агентстві (МЕА). Про це йдеться у жовтневому Outlook МЕА.ПрогнозВ короткостроковій перспективі волатильність цін на природний газ збережеться, однак, в міру введення нових ЗПГ-проектів, після 2025р. сформується надлишок пропозиції, що дозволить значно знизити ціни на природний газ та запобігти їх коливанню.Стислий аналізПроекти, які вже будують або за якими прийнято остаточне інвестиційне рішення, мають збільшити виробництво ЗПГ до 2030р. на 250 млрд куб. м на рік, що відповідає половині сьогоднішнього обсягу світових поставок. Згідно з оголошеними термінами введення потужностей, найбільше зростання пропозиції очікується з 2025р. по 2027р. Більше половини нових проектів перебувають в США та Катарі. За оцінкою МЕА, введення нових ЗПГ-потужностей, а також зниження темпів зростання світового попиту на газ створюють труднощі для Росії щодо диверсифікації постачання газу до країн Азії.Європейський центробанк зберіг ключову ставку на рівні 4,5%.26 жовтня Європейський центробанк (ЄЦБ), як і очікувалося, залишив три основні процентні ставки без змін. Базова ставка - 4,5%, ставка по депозитам - 4%, по маржинальним кредитам - 4,75%.ПрогнозСкоріше за все ставка ЄЦБ досягла пікового значення. Довгострокові ефекти жорсткої грошово-кредитної політики ЄЦБ відкладають в часі стале зростання економіки зони євро.Стислий аналізВлітку статистичні дані здійснювали на ЄЦБ різноспрямований вплив - інфляція знизилася не так швидко, як розраховував регулятор, ділова активність продовжувала падати. Тому навколо попереднього, вересневого, засідання інтрига зберігалася. ЄЦБ підвищив ставку до 4,5%. За оцінкою Євростату, інфляція в зоні євро у вересні склала мінімальні з жовтня 2021р. 4,3% (в серпні - 5,2%), базова інфляція (без врахування цін на продовольство та енергоносії) - 4,5% (в серпні - 5,3%). ЄЦБ очікувано зберіг ставку.Інфляція в зоні євро в річному вимірі сповільнилася до 2,9% в жовтні після 4,3% у вересні.Інфляція в зоні євро в річному вимірі сповільнилася до 2,9% в жовтні після 4,3% у вересні. Це найменше значення інфляції з липня 2021р. Ефектом високої бази жовтневе зниження інфляції не пояснюється - з серпня по грудень 2022р. інфляція стабільно становила 9–10%.ПрогнозПриборкання інфляції до мінімальних за понад два роки рівнів може мати тимчасовий ефект через ймовірне зростання цін енергоносіїв взимку – як через сезонний фактор, так й внаслідок подальшого зростання напруження на Близькому Сході.Стислий аналізУповільнення інфляції в зоні євро - наслідок жорсткої грошово-кредитної політики, що проводиться ЄЦБ. Довгострокові ефекти жорсткої грошово-кредитної політики регулятора відбилися в динаміці ВВП єврозони - після двох кварталів стриманого зростання (на 0,1%) в ІІІ кв. показник знизився на 0,1%. Найсерйозніший внесок у сповільнення інфляції в жовтні зробило зниження цін на енергоносії - рік до року вони знизилися на 11,1% (4,6% місяцем раніше). Зростання цін без врахування продовольства та енергоносіїв – базовий індекс споживчих цін - в жовтні сповільнилося до 4,2% (мінімум з липня 2022р.) після 4,5% у вересні. &nbsp;

Огляд важливих подій та тенденцій в світовій економіці (23 жовтня – 5 листопада 2023р.)

Повернення вимушених мігрантівЮ.Свириденко – перший віце-прем’єр-міністр України:«Якщо нам вдасться залучити таку кількість людей (4,5 млн.) можемо суттєво пришвидшити темпи відновлення. Опитування кажуть, що більшість людей хоче повернутися. Для цього потрібно три умови: безпека, житло і робота».Коментар Київського Безпекового Форуму:Повернення українських мігрантів – вкрай важлива співставна економічного відновлення. В ситуації, коли з України виїхало та не повернулося за різними оцінками від 6 до 7,5 млн. осіб, окупність інвестпроектів буде довшою через меншу кількість споживачів, що знизить стимули до інвестування, тим самим, загальмує відновлення економіки. Проблема не лише в безпекових ризиках, які триватимуть невизначено довго. Країни ЄС зацікавлені в кваліфікованих та продуктивних українцях, тому створюють умови для їх асиміляції.Блокування Угорщиною фінансової допомоги Україні за програмою Ukraine FacilityЙ. Ган - єврокомісар з питань бюджету та адміністрування:«Думаючи про Україну, ми можемо знайти рішення (щодо програми Ukraine Facility) для 26 країн, але це складніше».Коментар Київського Безпекового Форуму:ЄС створила механізм для стабілізації фінансування бюджету України. Він передбачає фінансування на суму 50 млрд. євро протягом наступних чотирьох років. Щоб ініціатива почала діяти, необхідне збільшення бюджету ЄС, яке мають підтримати всі 27 держав-членів ЄС. Угорщина блокує цей процес. Втім, Угорщина зараз навряд чи здатна шантажувати ЄС, оскільки сама потребує фінансування.Залучення іноземного капіталу в українські держкомпанії для покращення управлінняО.Соболєв – заступник міністра економіки України:«Сподіваємося, що парламент чи уряд затвердять перелік компаній, для яких можна це робити (входження іноземних компаній в капітал стратегічних для України державних підприємства). Наприклад, говорили, що для «Укрпошти» та «Укрзалізниці» можна знайти стратегічного інвестора. Мені здається, що корпоративна реформа запрацює тоді, коли в людей буде грошова частка. Тобто коли не просто є незалежний член наглядової ради, а є третя сторона, яка туди інвестувала багато грошей і їй не байдуже. Їй важливо, щоб там було все добре, жодної корупції, усе суперефективно».Коментар Київського Безпекового Форуму:Проблеми корпоративного управління в держсекторі – слабке місце економіки України. Практичні заходи питанні перетворились на карго-культ - в Україні сліпо копіюються певні практики та інститути розвинених країн без розуміння під впливом яких факторів такі практики та інститути сформувалися на Заході, без врахування української специфіки. Можливо, інкорпорація до Наглядових Рад представників іноземних інвесторів, якщо буде дозвіл на входження в капітал українських держкомпаній, покращить корпоративне управління. Втім, потрібна відповідальність насамперед тих, хто запрошує та обирає кандидатур до Наглядових Рад держпідприємств – незалежних та від держави.&nbsp;

Ключові заяви провідних діячів щодо економіки України (30 жовтня – 12 листопада 2023р.)

Урожай зернових та олійних в Україні в 2023р. очікується на рівні 81,6 млн. т.Українська зернова асоціація підвищила оцінку потенційного урожаю 2023р., збільшивши її на 1,1 млн. т – до 81,6 млн. т зернових та олійних. В 2022р. урожай становив 73,8 млн. т зернових та олійних.ПрогнозЗростання прогнозу цьогорічного урожаю пояснюється сприятливими погодними умовами й кращою урожайністю культур. Оцінка урожаю може бути ще покращена за рахунок збільшення очікуваного урожаю кукурудзи й соняшнику. Експорт в сезоні 2023/2024 може становити 50 млн. т. Таких обсягів експорту в новому сезоні можна досягти тільки, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови покращення й здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема Дунайського шляху.Стислий аналізЕкспорт з України в сезоні 2023/2024 потенційно може скласти 50 млн т. В минулому сезоні (закінчився 30 червня 2023р.) експорт сягнув 58 млн т. Експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі – єдиний шлях швидко та ефективно постачати українське зерно на зовнішні ринки.Платіжний баланс України за 9 місяців зведено з профіцитом 9,5 млрд. дол.Сальдо платіжного балансу за 9 місяців 2023р. зведено з профіцитом 9,5 млрд. дол. За поточним рахунком дефіцит 5,5 млрд. дол., за фінансовим рахунком профіцит 15 млрд. дол. Міжнародна допомога перекрила структурний дефіцит платіжного балансу.ПрогнозПо мірі скорочення міжнародної фінансової допомоги профіцит платіжного балансу скорочуватиметься. Це може тиснути на курс гривні в бік зниження.Стислий аналізКлючові канали притоку валюти в Україну за січень-вересень 2023р.:- міжнародна фінансова допомога в сумі 31,7 млрд. дол. (11,6 млрд. дол. грантів та 20,1 млрд. дол. позик); - оплата праці трудових мігрантів в сумі 9,1 млрд. дол.;&nbsp; - грошові перекази та трансферти населенню, бізнесу, недержавним некомерційним організаціям в сумі 7,1 млрд. дол.Основні канали відтоку валюти з України за січень-вересень 2023р.:- негативне торгівельне сальдо в сумі 28 млрд. дол.;&nbsp; - купівля готівкової іноземної валюти (валюта поза банками) в сумі 8,1 млрд. дол.;&nbsp; - виплата процентів на користь іноземних компаній в сумі 4,3 млрд. дол.;&nbsp; - розміщення банками коштів в іноземних банках та купівля банками іноземних боргових цінних паперів в сумі 2 млрд. дол.Міжнародні резерви НБУ знизились за жовтень на 1,9% – до 39 млрд. дол.Міжнародні резерви в жовтні знизились через їх витрати на валютні інтервенції НБУ для підтримки курсу гривні та невисокий обсяг міжнародної фінансової допомоги. ПрогнозПо мірі збільшення імпорту та зростання його вартості (через подорожчання енергоносіїв та збільшення їх потреби взимку) НБУ буде вимушений збільшувати валютні інтервенції. В разі подальшого зменшення міжнародної фінансової допомоги міжнародні резерви НБУ продовжать скорочуватися.Стислий аналізНа 1 листопада міжнародні резерви НБУ склали 39 млрд. дол. Це на 1,9% менше, ніж на 1 жовтня. Резерви зменшувались через збільшення витрат на утримання курсу гривні та помірні надходження від міжнародних донорів. В жовтні Україна отримала 2,64 млрд. дол. &nbsp;від ЄС та США. Витратила 0,4 мрд. дол. на чисті виплати за валютними ОВДП та обслуговування зовнішнього боргу. Чисті валютні інтервенції НБУ (різниця між продажем та купівлею валюти) на утримання курсу в жовтні становили 3,35 млрд. дол. Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту. &nbsp;

Огляд важливих подій та тенденцій в економіці України (30 жовтня – 12 листопада 2023р.)

ВВП єврозони в ІІІ кв. знизився на 0,1% до ІІ кв. й зріс на 0,1% у річному вимірі.Економіка країн єврозони в ІІІ кв. знизилася на 0,1% порівняно з попереднім кварталом й зросла на 0,1% порівняно з ІІІ кв. 2022р. Економіка ЄС в ІІІ кв. продемонструвала нульові темпи зростання до ІІ кв., й зростання в річному вимірі на 0,1%.ПрогнозВисока процентна ставка Європейського Центробанку, як головний інструмент боротьби з інфляцією, пригнічуватиме економічне зростання як мінімум протягом ще одного-двох кварталів.Стислий аналізНайбільше зниження в ІІІ кв. порівняно з попереднім кварталом спостерігалося в Ірландії (-1,8%) та Фінляндії (-0,9%). Найвище зростання в Польщі (1,4%), на Кіпрі (1,1%) та в Угорщині (0,9%). ВВП Німеччини у поквартальному вимірі знизився на 0,1% після зростання на 0,1% в ІІ кв. У Франції зростання економіки сповільнилося до 0,1% після 0,6% кварталом раніше. В Італії економіка не змінилася після зниження на 0,4% в квітні-червні. В Іспанії зростання ВВП сповільнилося до 0,3% з 0,4% кварталом раніше. Кількість зайнятих зросла порівняно з попереднім кварталом на 0,3% в єврозоні та на 0,2% в ЄС.В жовтні в Китаї зросло промвиробництво (на 4,6%) й знизився експорт (на 6,4%).Китайський експорт знижується вже шість місяців поспіль на тлі слабкого глобального попиту. В жовтні в КНР зафіксоване зниження споживчих цін на 0,2%.ПрогнозВиконання планів влади КНР по економічному зростанню на 5% в 2023р. ймовірне, але не очевидне. Драйвером досягнення цілі може стати внутрішнє споживання.Стислий аналізТемпи зростання промислового виробництва в Китаї прискорилися в жовтні. Обсяг промвиробництва в жовтні збільшився на 4,6% в річному вимірі після підйому на 4,5% у вересні. Обсяг китайського експорту в жовтні скоротився на 6,4% в річному вимірі - до 275 млрд. дол. У вересні показник зменшився на 6,2%. Обсяг імпорту в жовтні зріс на 3%, до 218 млрд. дол. У вересні імпорт упав на 6,2%. Підвищення китайського імпорту відзначено вперше з лютого й говорить про зростання внутрішнього споживання завдяки заходам підтримки економіки, що вживаються владою. Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу КНР в жовтні скоротилося до 56,5 млрд. дол. порівняно з 82,4 млрд. дол. роком раніше і 77,7 млрд. дол. у вересні. Споживчі ціни в Китаї в жовтні знизилися на 0,2% порівняно з жовтнем минулого року.Дефіцит бюджету США в жовтні скоротився на 24%.Дефіцит держбюджету США в жовтні становив 66,6 млрд. дол., що на 24,3% менше показника за той же місяць минулого року (87,9 млрд. дол.).ПрогнозДоходи бюджету США в жовтні зросли на 26,7% до рекордних 403 млрд. дол., переважно завдяки податковим платежам, що надходять з Каліфорнії та інших штатів, в яких терміни подання щорічних податкових декларацій були продовжені через стихійні лиха. Дефіцит бюджету США ближчими місяцями продовжить зростати.Стислий аналізДоходи федерального бюджету США в жовтні збільшилися на 26,7% й досягли 403 млрд. долю проти 318,5 млрд. дол. роком раніше. Витрати зросли на 15,7% - до 470 млрд. дол. порівняно з 406,4 млрд. дол. в жовтні минулого року. Процентні виплати за держборгом в жовтні зросли на 87% й склали 88,9 млрд. дол. проти 47,6 млрд. дол. в жовтні минулого року. Жовтень є першим місяцем фінансового року у США. Негативне сальдо держбюджету США за підсумками 2023 фінансового року, який завершилося 30 вересня, склало 1,7 трлн. дол., збільшившись на 23%. Рекордний розмір дефіциту в 3,1 трлн. дол. був зафіксований за підсумками 2020р. З профіцитом бюджет останній раз було зведено 2001р.&nbsp;

Огляд важливих подій та тенденцій в світовій економіці (6-19 листопада 2023р.)

Подальша динаміка ставки Федеральної резервної системи (ФРС) СШАД.Пауелл – голова ФРС:«Ми знаємо, що подальший прогрес на шляху до нашої мети (по інфляції) в 2% не гарантований. Інфляція вже кілька разів показувала, що може змінювати напрямок руху. ФРС без вагань знову підніме відсоткові ставки, якщо вважатиме це за доцільне».Коментар Київського Безпекового Форуму:Через суттєве зростання ВВП США в ІІІ кв. ФРС бачить ризик того, що сильніше, ніж очікувалося, економічне зростання може підірвати прогрес в боротьбі з інфляцією.Інфляція в зоні євроК.Лагард – голова Євроейського центрального банку (ЄЦБ):«Інфляція в єврозоні сповільниться до 2%, якщо зберігати поточні ставки досить довго. Це не означає, що щось зміниться в наступні пару кварталів. «Досить довго» означає «досить довго».Коментар Київського Безпекового Форуму:Діапазон впливу ставки ЄЦБ (в разі її підвищення) становить 1,5-2 роки. ЄЦБ підвищував ключову ставку десять разів поспіль. Настільки невизначені висловлювання голови ЄЦБ («Досить довго» означає «досить довго») можуть свідчити про розуміння, що нинішнє уповільнення інфляції (2,9% в єврозоні в жовтні ) зумовлене зниженням цін на енергоносії та, ймовірно, довго не продовжиться.Динаміка економіки ЯпоніїК.Уеда – голова Банку Японії:«При нормалізації (підвищенні) короткострокових процентних ставок нам необхідно буде звертати увагу на те, що відбувається з фінансовими інститутами, що відбувається із позичальниками в цілому і що відбуватиметься із сукупним попитом. Це буде серйозна проблема для нас».Коментар Київського Безпекового Форуму:Банк Японії є єдиним із великих світових Центробанків, що зберігають ключову відсоткову ставку на негативному рівні. Тим не менш, в ІІІ кв. ВВП Японії знизився на 0,5% в порівнянні із ІІ кв. Це було перше зниження ВВП, починаючи з IV кв. 2022р. Тому підвищення ставок Банка Японії може лише прискорити падіння ВВП країни. Згортання стимулюючої політики японським центробанком може мати серйозні наслідки й для міжнародних боргових ринків з огляду на те, що японські інвестори володіють закордонними бондами на трильйони доларів.&nbsp; &nbsp;

Ключові заяви провідних діячів щодо світової економіки (6-19 листопада 2023р.)

Наслідки можливого припинення фінансової підтримки України з боку СШАС.Марченко – міністр фінансів України:«До нього (сценарію припинення фінансування США) ми готові, але я думаю, що до нього не готові інші стейкхолдери та суспільство України. Тому ми вважаємо, що про цей сценарій рано говорити, тому що він може бути неприємним».Коментар Київського Безпекового Форуму:З 24 лютого 2022р. по 15 листопада 2023р. Україна отримала від США 22,9 млрд. дол. фінансової допомоги. Це 34% від загальної суми фінансової допомоги міжнародних партнерів. Кошти від США надано у вигляді грантів (безповоротна допомога). Припинення фінансової підтримки України з боку США призведе до вкрай серйозних проблем з фінансування невійськової частини витрат бюджету.Виклики для Польщі через вступ України до ЄСР.Телюс - міністр сільського господарства Польщі:«Це (можливий вступ України до Євросоюзу) виклики для сільського господарства ЄС. Але насамперед для нас - я маю на увазі Польщу і прифронтові країни. Ми маємо шукати рішення, які не завдадуть шкоди європейському сільському господарству, щоб вступ України до ЄС не завдав шкоди нашим аграріям - польським та іншим прифронтовим країнам».Коментар Київського Безпекового Форуму:Переваги України в сільському господарстві полягають в його структурі – десяток-другий великих агрохолдингів мають переваги від ефекту економії на масштабі та можливості фінансування за власні кошти. Сільське господарство в Польщі структуроване по іншому – 1,4 млн. підприємств, переважно малих та середніх фермерських господарств. Втім 17% робочих місць в Польщі залежать від аграрного сектору, тому велику кількість лобістських організацій представлено аграріями, які відстоюють свої інтереси.Блокада українсько-польських пунктів пропуску польськими перевізникамиТ.Висоцький - перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України:«Блокада триває в обидва боки. Зокрема немає можливості у європейських виробників, польських виробників продукції продавати свою продукцію до України. Тому зазнають втрат і європейські, і польські виробники молочної продукції, м’ясної продукції, різної - абсолютно нелогічна ситуація, яка завдає шкоди обом сторонам».Коментар Київського Безпекового Форуму:Обрані для страйків польськими перевізниками пункти пропуску «Корчова – Краківець», «Гребенне – Рава-Руська», «Дорогуськ – Ягодин» – найбільш потужні, вони пропускали найбільше вантажів, в т.ч. з агропродукцією. За даними Мінінфраструктури України, Польща виконує Меморандум щодо пропускної спроможності українсько-польських пунктів пропуску на 50% й порушує Угоду про лібералізацію вантажних перевезень між ЄС та Україною. Повернути зараз дозвільну систему навіть юридично неможливо, про це вже висловилась Єврокомісія, оскільки договір про транспортний безвіз діятиме до червня 2024р. Перевізники приносять Польщі 7% ВВП, це політично впливовий сегмент бізнесу. &nbsp;

Ключові заяви провідних діячів щодо економіки України (13-26 листопада 2023р.)

Верховна Рада затвердила держбюджет на 2024р.Доходи бюджету на 2024р. - 1,77 трлн. грн., видатки - 3,35 трлн. грн., дефіцит - 1,57 трлн. грн. Макропрогноз, закладений в основу бюджетних розрахунків: зростання реального ВВП - 4,6%, інфляція - 9,7%, cередньорічний курс долара - 40,7 грн.ПрогнозЗакон передбачає помітне скорочення дефіциту бюджету відносно ВВП, проте плани зростання реального ВВП можуть бути не реалізовані через військові ризики та базу порівняння (відновлюване зростання ВВП у 2023р.). Плани із зовнішніх запозичень та допомоги видаються занадто амбітними й їх досягнення викликають сумніви.Стислий аналізВ 2024р. видатки бюджету залишатимуться на високому рівні - 43% ВВП. Це значно вище порівняно із 27% ВВП у довоєнному 2021р., проте нижче порівняно із більш ніж 50% в 2022р. та 2023р. Сукупні доходи мають зрости на 25%, податкові доходи на 32%. Податкові та неподаткові доходи бюджету дадуть змогу профінансувати лише 53% запланованих видатків. Проте це співвідношення суттєво краще порівняно з цифрами 2022-2023рр. Закон встановлює дефіцит бюджету на рівні 1,57 трлн. грн (39 млрд. дол. із урахуванням прогнозого курсу). Це еквівалент 20% ВВП наступного року, що значно менше від показників двох попередніх років. Дефіцит держбюджету майже повністю покриватиметься зовнішнім фінансуванням, чисті внутрішні запозичення складуть лише 5% від загальних потреб у фондуванні.За 9 міс 2023 року експорт товарів з України впав на 15,2%, а імпорт зріс на 19,2%.За даними НБУ, обсяг експорту в за січень-вересень цього року склав 25,8 млрд. дол. Це на 4,6 млрд. дол. менше ніж у відповідному періоду минулого року. Імпорт за 9 місяців 2023р. становив 46,5 млрд. дол., що на 7,5 млрд. дол. більше ніж торік. В останні два місяці імпорт більш ніж вдвічі перевищує експорт.ПрогнозБлокування вантажних перевезень в Польщі та недостатня кількість суден, що відправляються з портів Великої Одеси, можуть спричинити більше падіння експорту під кінець року та поглибити торговельний дефіцит. &nbsp;Стислий аналізВ структурі експорту левову частку продовжують утримувати &nbsp;продовольчі товари та сировина для їх виробництва – 62%. При цьому обсяг експорту цієї позиції майже не змінився у порівнянні з минулим роком (зростання на 0,7%). &nbsp;Друга позиція - чорні й кольорові метали та вироби з них займають частку в 11% (скорочення експорту &nbsp;у порівнянні з 9 місяцями 2022р. на 40%). На третьому місці – мінеральні продукти з часткою 6,6% (скорочення на 50% у порівнянні з січнем-вереснем 2022р.).&nbsp; В структурі імпорту найбільше місце займають машини, устаткування та транспортні засоби – частка складає 29,4%. За 9 місяців цього року нарощено імпорт даної позиції на 36,2%. &nbsp;На другому місці &nbsp;продукція хімічної промисловості з часткою в 18,1%, на третьому – мінеральні продукти (17,1%). При цьому обсяг експорту хімічної промисловості в цьому році зріс (на 21,8%), а мінеральних продуктів впав (на 15,9%).За 9 місяців 2023р. експорт до Європи склав 64,3% всього експорту (рік тому – 61,3%). &nbsp;На фоні загального падіння експорту на 15,2%, експорт до Європи скоротився за 9 місяців цього року на 11,1%. На другому місці – Азія. Її &nbsp;частка майже не змінилась у порівнянні із січнем-вереснем 2022р. й складає 23,8%.Верховна Рада підвищила податок на прибуток банків – 50% у 2023р., 25% в наступні.21 листопада Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт &nbsp;про тимчасове підвищення ставки податку на прибуток банків із 18% до 50% за 2023р. й постійне підвищення до 25% у наступні роки.ПрогнозЗа розрахунком Мінфіну, це принесе за 2023р. додаткових 24-25 млрд грн. доходів державному бюджету.Стислий аналізЧистий прибуток платоспроможних банків України за січень-вересень 2023р. становив 109,9 млрд. грн., тоді як за аналогічний період 2022р. - 7,4 млрд. грн. Податок на прибуток банків за 9 місяців поточного року становив 19 млрд. грн. проти 4,3 млрд. грн. за дев’ять місяців минулого року. За підсумками дев’яти місяців цього року, найприбутковішим банком є «ПриватБанк» - 43,37 млрд. грн., або 39,5% усього чистого прибутку банківської системи за цей період. «Ощадбанк» за січень-вересень отримав 14,18 млрд. грн. чистого прибутку, «Райфайзен Банк» - 6,14 млрд. грн., ПУМБ - 5,68 млрд. грн., «Укрсиббанк» - 5,66 млрд. грн., «Сенс Банк» - 5,58 млрд. грн., ОТП Банк - 4,75 млрд. грн., «Сітібанк» - 4,23 млрд. грн., «Укрексімбанк» - 3,6 млрд. грн. &nbsp;