Аналітика Київського Безпекового Форуму

Європейські союзники по НАТО сподіваються, що дружній настрій, який президент США Дональд Трамп продемонстрував під час саміту G7 у Франції, не згасне до зустрічі лідерів Альянсу, яка відбудеться в Анкарі 7–8 липня.

Як пише Politico, у підсумковій декларації планується підтвердити вірність статті 5 про колективну оборону і розуміння росії як довгострокової загрози. Це мало б продемонструвати єдність Альянсу в забезпеченні безпеки Європи – як союзникам, так і росії. Крім того, для європейців збереження готовності США допомагати в обороні є важливим з огляду на нещодавно оголошені плани Вашингтона зменшити американську військову присутність на континенті. Адже йдеться не лише про чисельність американського контингенту, а й про життєво важливі засоби – зокрема літаки, підводні човни, дрони.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте прагне також включити до підсумкового документа запевнення, що держави-члени готові збільшувати оборонні витрати до запланованих на 2035 рік 5% ВВП. Під час саміту оголосять про нові контракти на озброєння та нарощування виробництва зброї на мільярди доларів. Серед пріоритетів – інвестиції в далекобійні засоби, ППО та безпілотники. Це питання Рютте хоче зробити центральним на саміті, адже воно може не лише посилити оборону НАТО, а й допомогти подолати внутрішні розбіжності Альянсу.

Одним із ключових питань очікувано стане й Україна. Під час саміту планують оголосити про новий пакет військової допомоги на 70 млрд євро. Вашингтон у формуванні цього пакета участі не братиме. Водночас, оскільки одним із головних напрямів стануть поставки ППО, не виключено, що частину озброєння закуповуватимуть у США.

Окрім США, про свою неучасть у цій ініціативі оголосила й Словаччина. На думку прем'єр-міністра Роберта Фіцо, нові поставки зброї лише сприятимуть ескалації.

Не омине декларація й питання Ірану. Хоча ставлення союзників до дій США в регіоні доволі суперечливе, очікується, що вони зможуть домовитися принаймні про заклик до Тегерану відкрити Ормузьку протоку та поважати свободу навігації. Як засвідчив нещодавній візит Рютте до Вашингтона, тема Ірану й ставлення європейців до різних її аспектів залишаються для президента США Дональда Трампа дуже чутливими. Тому генеральний секретар НАТО сподівається на взаємну підтримку в питаннях, принципово важливих для американців і європейців.

Напередодні саміту Рютте відвідав і Велику Британію, яка нині виглядає «слабкою ланкою» у питанні оборонних витрат. Саме навколо цього питання там спалахнула гостра політична криза. Міністр оборони Джон Гілі виступив проти скорочення видатків на оборону, на якому наполягав Кір Стармер, – цей конфлікт усередині уряду коштував посади спершу міністрові, а потім і прем'єрові.

Рютте висловив сподівання, що Енді Бернем, який невдовзі має перебрати лідерство в Лейбористській партії та посаду прем'єра, орієнтуватиметься на збільшення оборонних витрат, аби досягти погоджених 5% ВВП до 2035 року. Особливий акцент генсекретар НАТО зробив на тому, що додаткові видатки на оборону стимулюватимуть зростання економіки – на що нещодавно звертав увагу й сам Бернем.

Чи стане саміт в Анкарі демонстрацією єдності Альянсу, покаже вже найближчий тиждень. Та сам перелік питань – від оборонних витрат до підтримки України та свободи навігації в Ормузькій протоці – свідчить: НАТО шукає не лише спільну зовнішню позицію, а й спосіб подолати власні внутрішні розбіжності.