Треба визнати, що часи міняються. Урок минулого року був такий: європейцям треба більше інвестувати в жорстку силу
З виступу посла Великої Британії в Україні Ніла Кромптона на спеціальній сесії КБФ «12 років війни. Що далі?», опублікованого на сайті NV.
Я був у Вашингтоні, коли балотувався сенатор-республіканець Джон Маккейн. Ще тоді він сказав: «Коли я подивився в очі путіну, то там побачив три літери — КДБ».
Ми у Великій Британії гадаємо, що путін зможе реально говорити про мир тільки тоді, коли ми на нього будемо чинити набагато більше тиску. Ми повинні збільшити економічний тиск на росію, насамперед через санкції. Ми повинні більш творчо підходити до цього питання, нестандартно, щоби послабити стратегічну позицію Росії.
Мене вражає статистика, яку ми отримували останнім часом, зокрема щодо втрат армії рф. Росіяни мільярди тратять на дезінформацію, на формування своїх наративів про те, що українська поразка є неминучою. Але особливого успіху вони не мають. Яскравий приклад: коли президент Зеленський був у Куп’янську, це лише декілька кілометрів від лінії фронту, путін з герасимовим зустрічався в бункері.
Нам треба формувати стратегію таким чином, щоб показувати потужність, рішучість, стійкість України. І за підтримки Сполучених Штатів та Європи ми зможемо дістатися позиції, коли всередині Росії почнуться такі проблеми, що це буде вже в інтересах самої росії — проводити переговори щодо припинення війни.
Урок минулого року був такий: європейцям треба більше інвестувати в жорстку силу, мати більше стратегічної автономії, будувати продуктивніші відносини.
Треба визнати, що часи міняються, і президент Трамп у спілкується з нами у новому стилі. Але кожен американський президент, починаючи з Джона Кеннеді, — той же Барак Обама, — говорив, що нам треба витрачати на оборону більше. США шукають балансу між Європою і подіями на Сході, і ми доволі повільно реагуємо на це.
Європа нарешті визнає, що нам треба взяти на себе більше відповідальності за нашу безпеку. Це політичне усвідомлення: українська безпека і наша безпека сьогодні невід'ємні. Члени НАТО в Європі на 50% збільшили свої інвестиції в оборону порівняно з минулим часом. Я можу сказати, що це епохальні зміни в політиці.
Отже, безперечно, нам треба зберігати відносини зі Сполученими Штатами. Ми відчуваємо себе сильнішими саме через це. Але я думаю, що нам час інвестувати ще більше в наш оборонний бюджет, у посилення наших спроможностей військово-промислового комплексу. Треба координувати зусилля з країнами Балтії, з Францією — принаймні, у питанні гарантій безпеки.
Я думаю, що Європа нарешті реагує на те, що говорив ряд американських президентів.
Ми відкрито дивимося на ризик, який надходить від росії. Лондон говорить про те, що нам необхідно мати найсучаснішу ядерну систему стримування. Ми осучаснюємо свої підводні човни. Ми обговорюємо з нашими французькими друзями питання тактичної зброї. Те, що відбулося в 2022 році, перенаправило стратегічне мислення Великої Британії і щодо відновлення нашої потужності ядерного стримування.
Ми, дипломати, віримо в рішення через переговори. Але ми всі розуміємо ваш урок Будапешта і Мінського процесу: для того, щоби отримати мир, ви мусите бути на 100% впевненими, що росія знову не нападе. А якщо нападе — то отримає належну відсіч.
І в моїй столиці, і в інших столицях Європи це все розуміють.







