На тлі все менш передбачуваної політики Вашингтону щодо НАТО, в Європейському Союзі зростає усвідомлення: повністю покладатися на Альянс у питаннях оборони більше неможливо. Час, коли між двома структурами існував чіткий поділ ролей - НАТО відповідала за колективну оборону, а ЄС займався кризовим реагуванням - фактично завершився.

Триденне турне Дональда Трампа до Саудівської Аравії, Катару та ОАЕ (13–16 травня) завершилося гучним комерційним феєрверком. Підписано угоди майже на 2 трильйони доларів — у сферах оборони, авіації, штучного інтелекту й енергетики. Але разом із ними було остаточно поховано будь-яке просування демократичних принципів у зовнішній політиці США.

Телефонна розмова Дональда Трампа з Володимиром Путіним 19 травня завершилася саме так, як і передбачали аналітики: нічим. А точніше -  черговою перемогою Кремля у грі на виснаження. Путін виграв ще одну паузу. І ще одну можливість продовжувати війну - з прицілом на нові захоплення української території.

Президентські вибори, що відбулися 18 травня в Румунії та Польщі, засвідчили підтримку проєвропейських і проукраїнських кандидатів. На тлі складної геополітичної ситуації та зростання викликів для європейської єдності, такі результати є обнадійливим сигналом як для самої Європи, так і для України.

Американський Президент в черговий раз знайшов виправдання для дій Путіна, який переговорами у Стамбулі спробував підмінити виконання європейсько-американського ультиматуму щодо припинення вогню. І це при тому, що на цей раз ультиматум мав бути «остаточним».