Аналітика  Київського Безпекового Форуму

•    Угорщина входить у вирішальну фазу політичної боротьби. Парламентські вибори відбудуться 12 квітня, і вперше за багато років реальною є перспектива втрати влади прем’єр‑міністром Віктором Орбаном, який керує країною з 2010 року.

•    Опозиція вперше суттєво випереджає владу. За опитуванням Zavecz Research (22–28 лютого) серед виборців, які визначилися: 50% підтримують партію «Тиса», 38% – «Фідес». Серед усіх виборців – 38% проти 32%. Близько 20% ще не визначилися.

•    Новий лідер угорської політики – Петер Мадяр, колишній союзник Орбана. Він очолює партію «Тиса» і веде кампанію під гаслами боротьби з корупцією, розблокування коштів ЄС та повернення Угорщини до європейського мейнстриму.

•    Вибори фактично перетворюються на референдум щодо геополітичного курсу: продовження конфронтації з ЄС і напівізоляції, або повернення до демократичної Європи та зміцнення ролі країни в ЄС і НАТО.

•    Економічна ситуація послаблює позиції влади: зростання ВВП менше 1%, бюджетний дефіцит понад 4%, падіння промислового виробництва та зростання цін. Понад 19 млрд євро фондів ЄС залишаються заблокованими через проблеми з верховенством права та корупцією.

•    Орбан зробив конфлікт із Брюсселем і Києвом частиною політичної стратегії. Його уряд блокує нові санкції проти Росії, гальмує переговори про вступ України до ЄС та виступає проти великого пакета фінансової допомоги Україні.

•    Антиукраїнська риторика стала однією з ключових тем передвиборчої кампанії «Фідес». Орбан поширює наративи про нібито «українську загрозу» для енергетичної системи Угорщини і різко критикує Київ, майже не реагуючи на дії Москви.

•    Скандалом стало затримання українських інкасаторів угорськими силовими структурами. Йдеться про зупинку та утримання інкасаторських автомобілів українського банку під час регулярного перевезення валютних коштів. Міністерство закордонних справ України справедливо назвало ці дії фактичним взяттям людей у заручники. Інцидент став показовим прикладом того, як навіть силові та дипломатичні механізми використовуються Будапештом для політичного тиску на Україну.

•    Позиція опозиції щодо України не є однозначною. Партія «Тиса» не підтримала в Європарламенті пакет допомоги Україні, а сам Мадяр висловлювався проти прискореного вступу України до ЄС та передачі озброєння.

•    Водночас прихід нової влади майже напевно означатиме припинення демонстративної проросійської політики та системного блокування рішень ЄС щодо України.

•    Опитування, проведене партією «Тиса», показало, що близько 60% угорців підтримують вступ України до ЄС, що свідчить: антиукраїнська риторика значною мірою є продуктом політичної пропаганди.

•    Навіть у разі перемоги опозиції Угорщина не стане автоматично союзником України, але може перестати бути головним блокувальником європейської політики щодо Києва.