Аналітика  Київського Безпекового Форуму

Довгоочікувана зустріч президентів України і США Володимира Зеленського і Дональда Трампа в Мар-а-Лаго завершилася загалом позитивно. 

Президенти зберегли конструктивний діалог, не «посварилися», як це було під час славнозвісної зустрічі в Овальному кабінеті. Трамп підтвердив  свою підтримку основної частини проектів мирних домовленостей, опрацьованих за участю України та Європи. У той же час, він не став погрожувати і тиснути на Зеленського, щоб схилити його до імплементації неприйнятних для України пропозицій, зокрема виведення військ з Донбасу.  

Важливим є й те, що сторони погодили гарантії безпеки США для України, причому їх військову частину – на 100 відсотків. Однак, робити оцінки їх ефективності ще зарано, оскільки суть гарантій поки що не оприлюднена. Залишається сподіватися, що українська сторона була у цих питаннях достатньо амбітною і отримала максимум можливого. 

Після україно-американської зустрічі відбувся діалог з європейськими лідерами. Їхні оцінки зустрічі в Мар-а-Лаго також позитивні. Ми рухаємося до остаточного погодження спільних безпекових гарантій США і ЄС Україні. 

Але є і негативні моменти. 

В тих 5 чи 10 відсотках мирних домовленостей, що не погоджені, залишаються найскладніші і найконфліктніші аспекти, зокрема питання територій і контролю над ЗАЕС. Поки що Кремль не демонструє готовності рухатися щодо них до компромісу, що ускладнює і позицію США. Негативна реакція Москви очікується і на інші елементи угод, вже погоджених з європейцями і американцями. 

Чи зможе і чи захоче американський президент вдатися до жорсткого тиску на РФ з метою досягнення реалістичного компромісу ? Питання залишається відкритим. Згадки Трампа про американську пропозицію щодо так званої «демілітаризованої вільної економічної зони» на Донбасі, хоча й без наполягання на тому, щоб Україна на це негайно погодилася, викликають песимістичні очікування. Особливо на тлі його зауважень, що, у разі відсутності компромісу між Україною і Росією, війна буде продовжуватися. 

Не надихають і ремарки Трампа про те, що Росія «зацікавлена у процвітанні України», «хоче взяти участь у її відбудові», зокрема «продавати електроенергію ЗАЕС». Навіть, враховуючи особливості його публічної лексики, це звучить занадто цинічно. Зрозуміло, що ці заяви, як і постійне наголошення на готовності Путіна до завершення війни свідчить більше про бажання Трампа підштовхнути Москву до такої ідеї, ніж про реальні перспективи діалогу з РФ. Однак, навряд, чи ця «брехня в ім'я блага» сприятиме миру.