Аналітика Київського Безпекового Форуму

Місячне перемир’я в Ірані знову поставлено під питання. Президент США Дональд Трамп оцінив відповідь Тегерану на американські миротворчі ініціативи як повністю неприйнятну.

Остання пропозиція Вашингтона передбачала припинення війни, відкриття Ормузької протоки та згортання ядерної програми Ірану. Однак, іранцями це було сприйнято як вимога капітуляції.

Іранська інформаційна агентція Tasnim повідомила, що пропозиція Тегерана, надіслана через посередника Пакистан, включає негайне припинення війни на всіх фронтах, включно з ліванським, припинення блокади іранських портів Сполученими Штатами та гарантії відсутності подальших нападів на Іран. Крім того, за інформацією Іранського державного телебачення, Тегеран продовжує наполягати на військових репараціях з боку США, повному суверенітету над Ормузькою протокою, та на знятті санкцій і розблокуванні іранських активів.

Різка зміна тональності публічних заяв Трампа щодо перспектив мирних переговорів на Близькому Сході призвела до чергового скачку цін на нафту – на 4 долари за барель.

Якими будуть подальші дії Вашингтона – поки що незрозуміло. Проте, після нещодавнього оголошення Трампом про офіційне припинення військової операції в Ірані, складно прогнозувати широкомасштабне відновлення бойових дій у цьому регіоні. Навряд чи Конгрес США сприйме це як початок нової військової операції, на яку не розповсюджуються законодавчі обмеження щодо терміну її проведення без згоди законодавців. Не сприяють військовому варіанту дій і ціни на нафту, як і їх можливий вплив на результати листопадових проміжних виборів до Конгресу США.

Іншим є бачення Ізраїлю, якого американський Президент фактично відсунув від прийняття рішень по Ірану. За словами Прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу в інтерв’ю CBS News, «багато чого було досягнуто, але це ще не кінець… Є ще об’єкти збагачення, які потрібно ліквідувати. Є ще «проксі», яких підтримує Іран. Є балістичні ракети, які вони все ще хочуть виробляти».

Позиція Тель-Авіва, як і його роль у розгортанні війни в Ірані виявилася не такою простою для американського суспільства. Непопулярність війни в Ірані, яку не підтримує близько 60% американців, та звинувачення Трампа, що він розпочав військові дії під впливом Нетаньягу, призвела до зниження підтримки Ізраїлю в США. Згідно з опитуванням Pew Research Center, проведеним 23-29 березня, 60% американського населення негативно ставиться до Ізраїлю, а 59% мало або взагалі не довіряють Нетаньягу. При цьому в обох політичних партіях негативно оцінюють Ізраїль та Нетаньягу більше 50% респондентів.

Граючи на випередження, Нетаньягу в інтерв’ю CBS заявив, що хоче "скоротити до нуля" американську фінансову підтримку ізраїльським збройним силам протягом наступного десятиліття. Згідно з американським законодавством, вона складає близько 3,8 мільярда доларів на рік.

Трамп у питанні Ірану опинився сьогодні в ситуації «цугцвангу». Він не може підписати угоду з Іраном гіршу, ніж його демократичний попередник Обама, якого він за це так багато критикував. Водночас, кращу Тегеран не пропонує. Він не може відновити військові дії без юридичних наслідків і репутаційних втрат. А продовження блокування іранських портів, що зараз є єдиним важелем тиску на Іран, не може бути вічним через ціни на нафту і їх вплив на листопадові вибори. Військова підтримка Ізраїлю в операції проти Ірану вже давно перетворилася з переваги на внутрішньополітичну проблему.

У питанні Ірану склався рідкісний міжнародний консенсус. Майже всі заінтересовані гравці, включно з Європою, Китаєм та арабськими державами, виступають проти війни. Не підтримують вони й ядерних амбіцій Тегерану. Однак, допомагати Вашингтону силовими діями не хочуть, вважаючи, що Трамп сам має врегулювати проблему, яку він же й створив, і бажано – мирними методами. Більше того, деякі, як лідер Китаю Сі Цзіньпін, прагнуть використати складність позиції США задля власних інтересів.

Наступний іспит переговірних здібностей Трампа у зовнішній політиці відбудеться вже досить скоро – 13 травня під його час візиту до Пекіна.