New York Times пише, що Трамп здійснює «один із найбільш приголомшливих розворотів американської зовнішньої політики за багато поколінь». Він хоче «знову прийняти Росію до міжнародного клубу та зробити її одним із головних друзів Америки», що «легітимізує використання агресії для створення сфер впливу». 
CNN зазначає, що зустріч в Ер-Ріяді, «яка відбулася незважаючи на масштабну атаку безпілотників на Україну за кілька годин до її початку» ознаменувала кінець ізоляції Росії. Телеканал звертає увагу, що Трамп озвучує тези Путіна про необхідність виборів в Україні, назвавши це спробою «розпочати процес усунення Зеленського». Натомість «Трамп не вимовив жодного слова докору ані на адресу Путіна, ані Росії». 
Washington Post наголошує, що «тоді як офіційні особи США характеризують переговори як перший крок до мирної угоди, росіяни їх трактують як шлях до завершення ізоляції Москви».
На тлі емоційних заяв Трампа, коментарі американських учасників переговорів, зокрема Держсекретаря Рубіо і радника з нацбезпеки Волтца, виглядали достатньо помірковано. Обоє зазначили, що зустріч в Ер-Ріяді – це лише початок розмови, елемент «човникової дипломатії», що розвивається паралельно з контактами з Україною і Європою. Метою зустрічі було лише пересвідчитися в готовності Росії до проведення переговорів, і змістовні аспекти позицій сторін на цьому етапі не обговорювалися. 
Робити висновки, що в Ер-Ріяді Сполучені Штати здали інтереси України, безумовно, зарано. З боку України слід зберігати спокій і активно працювати з європейськими партнерами, підтримуючи контакти з Вашингтоном. 
Не виключено, що на першому етапі переговори матимуть характер двох треків – американсько-російського і американсько-українсько-європейського. 
Очевидною стала налаштованість США змінити свою роль з найактивнішого партнера України на посередника з потенційно широкими стратегічними і економічними інтересами щодо Росії. Це доповнює намір Вашингтона перекласти основну фінансову і військову відповідальність за безпеку України на Європу. Відтак, на цьому етапі підписання масштабної і безумовної «ресурсної» угоди з США виглядає необґрунтованим.