Неофіційний саміт окремих європейських лідерів, ініційований французьким Президентом Емманюелем Макроном 17 лютого в Парижі, не передбачав прийняття формальних рішень. Але й жодних особливих акцентів у позиції європейських партнерів він не продемонстрував. 

Зустріч була скликана в терміновому порядку після відомих заяв американських керівників стосовно перспектив мирного врегулювання в Україні та стану демократії в Європі. Вашингтон дав зрозуміти, що хоче переглянути принципи взаємодії з європейцями. Якщо Європа прагне захистити свої безпекові інтереси у таких умовах, вона має активізуватися. У цьому полягала суть ініціативи Макрона.

Головним сигналом саміту в Парижі стало підтвердження спільного бажання досягти твердого миру, який поважає незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Хитке припинення вогню може стати  прелюдією до нової війни. 

Підтверджено готовність до надання Україні гарантій безпеки, що можливо лише разом із США. 

Франція та Британія підтвердили готовність розглянути ідею розміщення на території України своїх військ після укладення довгострокової мирної угоди. Натомість інші учасники зустрічі, зокрема лідери Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії - не зробили навіть обережних обіцянок. 

Туманними залишаються і практичні аспекти можливої міжнародної присутності в Україні – від кількості військ до їхнього статусу і повноважень.

Йшлося також про необхідність активізації військової допомоги Україні, а також інвестування у власні оборонні потреби Європи. З огляду на неформальний характер дискусії – без конкретних зобов’язань.  

Жодних нових ідей чи чітких планів не прозвучало. Водночас формат зустрічі і навіть його атмосфера викликали критику: Прем’єр-міністр Італії назвала саміт «антитрампістським», а чимало незапрошених європейських столиць висловили незадоволення його обмеженим складом.

КБФ оцінює ефективність такої зустрічі на 5 із 10.