Новини

<div class="raw-html-embed"><iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/_HK1p1LMnzQ?si=UX_ECDxqSefE2sW-" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div>«У нас достатньо сил і мудрості, як для того, щоб відродити трансатлантичну єдність, так і для того, щоб зробити все можливе, щоб допомогти Україні перемогти в її праведній боротьбі», - завив голова Київського безпекового форуму, премʼєр-міністр України 2014-2016 рр Арсеній Яценюк в інтервʼю BBC Newsnight. &nbsp; Він наголосив, що перемога України буде дуже складним завданням без американської допомоги: «І, скажу відверто, не уявляю, як можна гарантувати безпеку України без американської підтримки».&nbsp; &nbsp; Відповідаючи на запитання щодо висловів держсекретаря США Марко Рубіо про необхідність поступок з обох сторін, Арсеній Яценюк сказав: «Розумію, на які поступки має піти росія. Але з точки зору України і українського народу, після більш як десяти років цієї кривавої війни, після трьох років повномасштабного вторгнення, сотень тисяч загиблих, вбитих і поранених, після звірств, які російська армія вчиняла в Україні, після грубого порушення міжнародного права російською федерацією і воєнним злочинцем путіним, – на які ще поступки може піти український народ?»

Голова КБФ в інтервʼю на BBC заявив, що перемога України буде дуже складним завданням без американської допомоги: «І, скажу відверто, не уявляю, як можна гарантувати безпеку України без американської підтримки». 

Арсеній Яценюк на BBC: Вірю, що це тимчасовий хаос

На переговорах у Саудівській Аравії Вашингтон та Москва збираються обговорювати припинення війни в Україні. Тим часом, президент Зеленський заявив, що Україна не визнаватиме будь-які домовленості про Україну без участі офіційного Києва.&nbsp;Адміністрація Дональда Трампа розпочала двосторонній переговорний процес з росією, що вивело путіна з ізоляції західного світу. США, ще донедавна лідер вільного світу, вирішили в односторонньому порядку без консультацій з країнами НАТО та без залучення України розпочати перемовини з державою-агресором росією, що загрожує як членам Альянсу, так і самим Сполученим Штатам.&nbsp;Виступ віцепрезидента США Джей Ді Венса на Мюнхенській безпековій конференції можна порівнювати або з Мюнхенською зрадою 1938 року, або з виступом путіна 2007 року в Мюнхені, де він оголосив війну Заходу (чого Захід не почув, але відчули на собі Грузія у 2008-му і Україна в 2014-2022 роках).&nbsp;Сила США є наслідком повоєнного устрою – з НАТО, з міжнародним правом та міжнародними організаціями і сильними союзниками в Європі, а не в безпрецедентних лекціях американських посадовців про відсутність демократії, свободи слова і цінностей в Європі, як і про відсутність загроз з боку росії і Китаю.&nbsp; &nbsp;Розкол між США і ЄС та всередині НАТО призведе до заміни Сполучених Штатів як лідера демократії на Китай як лідера нового авторитарного світопорядку. Цьому вже аплодують у москві, Пекіні, Тегерані та Пхеньяні.&nbsp;Політика адміністрації Трампа має позитивний ефект, адже змусила країни Європейського Союзу усвідомити нагальну необхідність стати суб’єктом переговорів про нову геополітичну архітектуру світу (до чого прагне росія, Китай та США), негайно збільшувати витрати на власну оборону та допомогу Україні, виробляти більше власної зброї і збільшувати армії.&nbsp;Жорстка критика нової політики США з боку ЄС змусила адміністрацію Трампа коригувати як власні меседжі щодо переговорів про Україну без України, так і утриматись від подальших заяв, які б поглиблювали євроатлантичний розкол.&nbsp;&nbsp; Зараз важливо – які саме рішення (а не декларативні заяви) ЄС буде ухвалювати і втілювати.&nbsp;Значна частина членів Республіканської партії США, яку зараз очолює Дональд Трамп, не підтримають політики умиротворення путіна і відмови від України і союзників по НАТО. Трамп з огляду на особливості свого характеру не піде на «європейський Афганістан» для США (тобто на відмову від України). Адже саме цього прагнуть росія та її союзники – назавжди змістити США з п’єдесталу лідера.&nbsp;Ми розглядаємо кризу американського лідерства та напругу в євроатлантичному таборі як тимчасовий виклик і можливість для Європи, США і самого НАТО стати сильнішими. Все залежить від рішень і дій.&nbsp;Україна та ЄС повинні зробити все для створення переговорного формату «Україна-США-ЄС», погодити спільну рамку, ухвалити рішення на рівні Євросоюзу про довготривалу військову й фінансову допомогу Україні (в тому числі через закупівлю зброї в США), продовжити і посилити санкції проти рф і контролювати їх виконання. Партнери також мають підтримати моральний дух українських військових через демонстрацію єдності з Україною під час відзначення 3-го року масштабної російської агресії у війні, що розпочалась в 2014 році, а також готувати розміщення збройних сил країн ЄС і Великої Британії в Україні.&nbsp;Всупереч поточним експертним оцінкам, ми покращуємо прогноз як прийнятності умов завершення війни, так і завершення бойових дій в наступні шість місяців на 2 пункти.

Україна та ЄС повинні зробити все для створення переговорного формату «Україна-США-ЄС», погодити спільну рамку, ухвалити рішення на рівні Євросоюзу про довготривалу військову й фінансову допомогу Україні (в тому числі через закупівлю зброї в США), продовжити і посилити санкції проти рф і контролювати їх виконання. 

Зміни в США змушують Європу посилювати оборону та підтримку України

<div class="raw-html-embed"><iframe width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/nHBQhVs9CRQ?si=xke9pOHJBvw6AJyQ" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div>Ми готові мати дуже сильні економічні відносини зі США. Та нам насамперед потрібно зберегти Україну як державу, - підкреслив голова КБФ, прем’єр-міністр України 2014-2016 років Арсеній Яценюк - в ефірі France 24 з Мюнхена.«Нам потрібно принести чесний і справедливий мир в Україну. Ми повинні стримати росію, адже росіястановить загрозу для всіх, зокрема й для США», - сказав він.Він зазначив, що США багато інвестували в безпеку України: «Але те, що зробила Україна, неможливо виміряти, тому що це була одна з найкращих інвестицій у національну безпеку, зокрема, Сполучених Штатів. Половина сухопутних військ росії була знищена українською армією. Ми заплатили величезну ціну, і ми досі платимо неймовірну ціну, – ціну крові українських чоловіків і жінок у війську. Ми фактично підриваємо величезні шпигунські та розвідувальні мережі росії. Вони зазнали величезних втрат –практично 800 000 військовослужбовців пораненими та вбитими. Тож це величезні втрати для росії. Це вигідно для всього вільного світу».«Тому в інтересах національної безпеки Сполучених Штатів – допомогти Україні, надати Україні додатковий пакет безпекової допомоги, посилити санкції, натиснути на росію, запровадити вторинні санкції, контролювати енергетичний ринок усього вільного світу і знизити ціни, не дозволити росіянам повернутися на європейський енергетичний ринок, не дозволити росії, Китаю, а також Ірану та іншим паріям сформувати потужну вісь зла, спрямовану проти демократій», - підкреслив голова КБФ.

США багато інвестували в безпеку України: «Але те, що зробила Україна, неможливо виміряти, тому що це була одна з найкращих інвестицій у національну безпеку, зокрема, Сполучених Штатів.

Треба дотримуватися цінностей, але не орієнтуватися на ціни - Арсеній Яценюк в інтервʼю France 24 

<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/31ccf077_c8fa_4c9a_ac74_6689c7e4548e_1fcafec029.jpg" alt="31ccf077-c8fa-4c9a-ac74-6689c7e4548e.jpg" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_31ccf077_c8fa_4c9a_ac74_6689c7e4548e_1fcafec029.jpg 237w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_31ccf077_c8fa_4c9a_ac74_6689c7e4548e_1fcafec029.jpg 500w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_31ccf077_c8fa_4c9a_ac74_6689c7e4548e_1fcafec029.jpg 750w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/large_31ccf077_c8fa_4c9a_ac74_6689c7e4548e_1fcafec029.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px">У п’ятницю, 21 лютого, о 17:00, Київський безпековий форум проведе спеціальну подію присвячену третій річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.У заході візьмуть участь Член Ради Безпеки КБФ, Командувач Центрального командування США у 2008-10 роках, Директор Центрального Розвідувального Управління США у 2011-12 роках Генерал Девід ПЕТРЕУС; Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна МАТЕРНОВА; Старший представник НАТО – Глава Представництва НАТО в Україні Патрік ТЕРНЕР; Посол Канади в Україні Наталка ЦМОЦЬ; Голова Київського Безпекового Форуму, Прем’єр-міністр України у 2014-16 роках Арсеній ЯЦЕНЮК.Пряма трансляція розпочнеться 21 березня об 17:00 на ресурсах КБФ і наших медіапартнерів: <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.facebook.com/ksfopenukraine/">Facebook КБФ</a> <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://ksf.openukraine.org/">Сайт КБФ</a> <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.youtube.com/@OpenUkraine">YouTube Фонду «Відкрий Україну»</a> <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.youtube.com/@YatsenyukOrgUaofficial">YouTube Арсенія Яценюка</a> <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.facebook.com/yatsenyuk.arseniy">Facebook Арсенія Яценюка</a>Київський Безпековий Форум – провідна платформа для обговорення питань війни і миру, національної та світової безпеки.Інформаційні партнери: Еспресо, Телеграф, Defensе Express, Цензор.НЕТ, ТВА, Гордон, Інтерфакс-Україна, Главком, Ukraine World, Медіацентр Україна, Український кризовий медіа-центр, «День», INDEX.

Київський безпековий форум проведе спеціальну подію присвячену третій річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

21 лютого відбудеться спеціальна подія Київського безпекового форуму

<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/d8088b00_76f5_4211_85ff_bf722fa43bdb_6638026b71.jpg" alt="d8088b00-76f5-4211-85ff-bf722fa43bdb.jpg" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_d8088b00_76f5_4211_85ff_bf722fa43bdb_6638026b71.jpg 168w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_d8088b00_76f5_4211_85ff_bf722fa43bdb_6638026b71.jpg 500w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_d8088b00_76f5_4211_85ff_bf722fa43bdb_6638026b71.jpg 750w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/large_d8088b00_76f5_4211_85ff_bf722fa43bdb_6638026b71.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px">&nbsp;<a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://asia.nikkei.com/Editor-s-Picks/Interview/Trump-s-call-for-Russia-return-to-G7-unacceptable-former-Ukraine-PM">Nikkei</a>18.02.2025МюнхенАрсеній Яценюк заявив, що мирні переговори будуть провальними без участі ЄС у розробці спільного плану.Розмови президента США Дональда Трампа про повернення росії до Групи Семи на тлі переговорів про припинення війни москви в Україні є «абсолютно неприйнятними», заявив колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.У розмові з Nikkei в неділю під час Мюнхенської безпекової конференції Яценюк закликав Японію та інших членів G7 не дозволити повернення росії й не допускати навіть подібних дискусій, стверджуючи, що учасники Групи Семи повинні поділяти цінності свободи і демократії.Яценюк також попередив, що переговори за участю лише США та росії будуть провальними.«Ми можемо вести якісь переговори, але це будуть просто розмови, якась балаканина, – сказав він. – Тому нам терміново потрібно розробити спільний план, спільну переговорну позицію, і лише після того, як ми матимемо спільну позицію з американцями та Європейським Союзом, ми зможемо вести такі переговори з росією».Ці слова пролунали після того, як Кіт Келлог, спеціальний представник президента США з питань України та росії, заявив у суботу, що він не думає, що Європа буде безпосередньо присутня за столом переговорів із росією.Арсеній Яценюк наголосив, що європейські країни повинні витрачати більше на свої збройні сили і розбудовувати свій військово-промисловий комплекс, аби посилити стримування і оборону від росії.«Що сильнішою буде Європа, то кращими будуть відносини між Європою і Сполученими Штатами і менше шансів перемогти буде у путіна та інших парій у цьому світі», – сказав він.У суботньому виступі на Мюнхенській безпековій конференції президент України Володимир Зеленський закликав до створення незалежної «армії Європи» для захисту європейської території від росії.Арсеній Яценюк сказав, що Зеленський «доніс правильні меседжі» щодо відповідальності Європи за регіональну безпеку, та водночас підкреслив, що це не повинно стати замінником НАТО.Арсеній Яценюк, один із головних гравців прозахідної частини української політики, був прем’єр-міністром, коли росія анексувала Крим. Він також обіймав посади міністра закордонних справ та міністра економіки, впроваджуючи економічні реформи за підтримки Міжнародного валютного фонду.

Арсеній Яценюк наголосив, що європейські країни повинні витрачати більше на свої збройні сили і розбудовувати свій військово-промисловий комплекс, аби посилити стримування і оборону від росії.

Заклик Трампа повернути росію до G7 неприйнятний, – інтервʼю Арсенія Яценюка для Nikkei

Неофіційний саміт окремих європейських лідерів, ініційований французьким Президентом Емманюелем Макроном 17 лютого в Парижі, не передбачав прийняття формальних рішень. Але й жодних особливих акцентів у позиції європейських партнерів він не продемонстрував.&nbsp;Зустріч була скликана в терміновому порядку після відомих заяв американських керівників стосовно перспектив мирного врегулювання в Україні та стану демократії в Європі. Вашингтон дав зрозуміти, що хоче переглянути принципи взаємодії з європейцями. Якщо Європа прагне захистити свої безпекові інтереси у таких умовах, вона має активізуватися. У цьому полягала суть ініціативи Макрона.Головним сигналом саміту в Парижі стало підтвердження спільного бажання досягти твердого миру, який поважає незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Хитке припинення вогню може стати &nbsp;прелюдією до нової війни.&nbsp;Підтверджено готовність до надання Україні гарантій безпеки, що можливо лише разом із США.&nbsp;Франція та Британія підтвердили готовність розглянути ідею розміщення на території України своїх військ після укладення довгострокової мирної угоди. Натомість інші учасники зустрічі, зокрема лідери Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії - не зробили навіть обережних обіцянок.&nbsp;Туманними залишаються і практичні аспекти можливої міжнародної присутності в Україні – від кількості військ до їхнього статусу і повноважень.Йшлося також про необхідність активізації військової допомоги Україні, а також інвестування у власні оборонні потреби Європи. З огляду на неформальний характер дискусії – без конкретних зобов’язань. &nbsp;Жодних нових ідей чи чітких планів не прозвучало. Водночас формат зустрічі і навіть його атмосфера викликали критику: Прем’єр-міністр Італії назвала саміт «антитрампістським», а чимало незапрошених європейських столиць висловили незадоволення його обмеженим складом.КБФ оцінює ефективність такої зустрічі на 5 із 10.

Франція та Британія підтвердили готовність розглянути ідею розміщення на території України своїх військ після укладення довгострокової мирної угоди. Натомість інші учасники зустрічі, зокрема лідери Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії - не зробили навіть обережних обіцянок. 

Чи готова Європа діяти? Підсумки неформального саміту в Парижі

<div class="raw-html-embed">
 <iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/LvYaxvSlGJ0?si=8uBD9w83828jKKqi" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe>
</div>«Сподіваюся, що Дональд Трамп не отримає Нобелівську премію, як отримав покійний держсекретар США Генрі Кіссінджер за приречену в’єтнамську угоду. Після тієї Нобелівської премії «червоний» В’єтнам за кілька років фактично захопив вільний В’єтнам», - сказав голова Київського безпекового форуму Арсеній Яценюк в ефірі Times Radio.«Мій меседж наступний. Ми хочемо отримати стійкий, справедливий і чесний мир», - підкреслив він, додавши, що натомість путін «готовий зупинити війну якнайшвидше, лише якщо Україна здасться».За словами Арсенія Яценюка, зараз відбуваються дуже хаотичні рухи з боку адміністрації США: «Я розумію російський план. План дій і дорожню карту, яку мають росіяни. У них дуже чітка ціль – захопити Україну. Вони вже заявили про свої «червоні лінії». А де червоні лінії нової адміністрації США? Який план має бути сформований Україною, Європейським Союзом і нашими сильними американськими союзниками? Де цей план?»«Ми обговорюємо миротворчу операцію, угоду щодо рідкісноземельних металів. Але зараз основна мета – це базова мирна угода. Ані Україна, ані Європейський Союз не присутні за столом переговорів, ми не беремо участі у формуванні рамок цих переговорів і нічого не знаємо про те, що відбувається за лаштунками. Навіщо роздумувати про якусь миротворчу операцію, якщо незрозуміло, як зупинити війну», - наголосив голова КБФ.Він зазначив, що американська сторона вирішила фактично зняти з порядку денного переговорів усі дуже важливі питання, такі як перспектива членства України в НАТО, а міністр оборони сказав, що відновлення територіальної цілісності України нереалістичне. «Все реалістично. Кілька десятиліть тому було чимало людей, які говорили, що об’єднати Східну і Західну Німеччину абсолютно нереалістично і що Берлінська стіна існуватиме завжди. Але Берлінської стіни більше немає. І немає більше СРСР».Говорячи про компроміси, на які може піти народ України, Арсеній Яценюк зазначив: «Ми заплатили сотнями тисяч загиблих і поранених. Які компроміси може ще запропонувати Україна? Ми просимо чесного, стійкого і справедливого миру. Крапка».&nbsp;

Арсеній Яценюк в ефірі Times Radio зазначив, що американська сторона вирішила фактично зняти з порядку денного переговорів усі дуже важливі питання, такі як перспектива членства України в НАТО, а міністр оборони сказав, що відновлення територіальної цілісності України нереалістичне.

Арсеній Яценюк на Times Radio: «Сподіваюся, Трамп не отримає Нобелівську премію миру, як Кісінджер за приречену вʼєтнамську угоду» 

New York Times пише, що Трамп здійснює «один із найбільш приголомшливих розворотів американської зовнішньої політики за багато поколінь». Він хоче «знову прийняти Росію до міжнародного клубу та зробити її одним із головних друзів Америки», що «легітимізує використання агресії для створення сфер впливу».&nbsp; CNN зазначає, що зустріч в Ер-Ріяді, «яка відбулася незважаючи на масштабну атаку безпілотників на Україну за кілька годин до її початку» ознаменувала кінець ізоляції Росії. Телеканал звертає увагу, що Трамп озвучує тези Путіна про необхідність виборів в Україні, назвавши це спробою «розпочати процес усунення Зеленського». Натомість «Трамп не вимовив жодного слова докору ані на адресу Путіна, ані Росії».&nbsp; Washington Post наголошує, що «тоді як офіційні особи США характеризують переговори як перший крок до мирної угоди, росіяни їх трактують як шлях до завершення ізоляції Москви». На тлі емоційних заяв Трампа, коментарі американських учасників переговорів, зокрема Держсекретаря Рубіо і радника з нацбезпеки Волтца, виглядали достатньо помірковано. Обоє зазначили, що зустріч в Ер-Ріяді – це лише початок розмови, елемент «човникової дипломатії», що розвивається паралельно з контактами з Україною і Європою. Метою зустрічі було лише пересвідчитися в готовності Росії до проведення переговорів, і змістовні аспекти позицій сторін на цьому етапі не обговорювалися.&nbsp; Робити висновки, що в Ер-Ріяді Сполучені Штати здали інтереси України, безумовно, зарано. З боку України слід зберігати спокій і активно працювати з європейськими партнерами, підтримуючи контакти з Вашингтоном.&nbsp; Не виключено, що на першому етапі переговори матимуть характер двох треків – американсько-російського і американсько-українсько-європейського.&nbsp; Очевидною стала налаштованість США змінити свою роль з найактивнішого партнера України на посередника з потенційно широкими стратегічними і економічними інтересами щодо Росії. Це доповнює намір Вашингтона перекласти основну фінансову і військову відповідальність за безпеку України на Європу. Відтак, на цьому етапі підписання масштабної і безумовної «ресурсної» угоди з США виглядає необґрунтованим.&nbsp;

Очевидною стала налаштованість США змінити свою роль з найактивнішого партнера України на посередника з потенційно широкими стратегічними і економічними інтересами щодо Росії. Це доповнює намір Вашингтона перекласти основну фінансову і військову відповідальність за безпеку України на Європу.

Заяви Президента Трампа щодо України викликали нищівну реакцію в американських ЗМІ

За підсумками Мюнхенської конференції обговорюють занепад Європи, ймовірність її просинання та можливість суттєво підвищити свою оборонну міць. &nbsp;Спочатку коротко проти мейнстріму щодо європейського занепаду. Єврозона та ЄС - найбільш ринкові інститути в історії й це дає надію на добре майбутнє Європи. Наведу три доводи.Безмитна торгівля. Багато хто говорить про «зведення» торгівлі та ринку, а європейці це реалізували, торгівля без мит в ЄС втілена на практиці. Й на тлі «тарифних війн» Трампа Європа має можливості довести на практиці економічні профіти від вільної торгівлі.&nbsp;Єдина валюта. Єврозона – зона відсутності валютного ризику, який є однією з важливих перешкод для міжнародної торгівлі. Рухи курсів валют створюють ризики або витрати для підприємств. Раніше було виробництво в німецьких марках чи французьких франках, експорт та виручка в іспанських песо чи італійських лірах. Який буде курс марки до песо чи франка до ліри – велике питання, від якого залежали прибуток чи збиток. Введення єдиної валюти прибрало валютний ризик.&nbsp;Регулювання. В ЄС багато регулювання, але це регулювання поширюється на всіх. Якщо бізнес відповідає загальному регулюванню ЄС, то він отримує доступ до експорту в усі інші країни з тим самим регулюванням. Якби не наднаціональні інститути, кожна держава мала б своє регулювання, й бізнесу доводилося довго узгоджувати стандарти. Можливо, знайдений «спільний знаменник» призводить до меншого регулювання, ніж якби кожна країна застосовувала своє.Цілком ймовірно, що саме завдяки ліберальному ринковому влаштуванню економіка ЄС вийде з потрясінь в кращому стані та перспективами, ніж ті, які чекають США через різноманітні антиринкові нововведення.Щодо реальності суттєвого збільшення витрат Євросоюзу як інституції на оборону оптимізму небагато. За даними Європейського оборонного агентства, витрати країн ЄС на оборону в 2024 році становили 326 млрд. євро (1,9% ВВП ЄС). При збільшенні військових витрат до 5% ВВП, як це вимагають США, витрати ЄС становили би 815 млрд. євро. Тоді ЄС вийшла би на друге місце в світі за військовими витратами, поступившись лише США - військовий бюджет США в 2024 році становив 886 млрд. дол. (3,2% ВВП).Але зростання таких витрат вимагатиме нарощування держборгу європейськими країнами або зміни бюджетних пріоритетів за рахунок скорочення соціальних видатків. Після економічної кризи 2008-2009 років держборг в країнах ЄС став перетворюватися на інструмент стабілізації політичної ситуації, а не вирішення актуальних проблем. Побоюючись політичних наслідків скорочення соціальної підтримки чи підвищення податків, уряди країн Європи звертаються до запозичень для підтримки статус-кво, замість інвестування в економічний розвиток та в подолання екзистенційних викликів.Минулого року колишній голова Європейського Центробанку Драгі закликав до поглиблення економічної та фіскальної координації в ЄС. Але пропозиція Другі про випуск спільних облігацій ЄС натрапила на опір в Німеччині, незважаючи на попередження про те, що це єдиний спосіб зробити ЄС більш конкурентоспроможним порівняно з Китаєм та США. «Це можна коротко резюмувати: Німеччина має платити за інших. Це не може бути генеральним планом», - заявив тодішній міністр фінансів Німеччини Лінднер.В поточній інституціональній архітектурі ЄС різке зростання видатків на оборону малоймовірне. Якщо Європейський Центробанк здійснює єдину монетарну політику, то доцільний і єдиний орган, який проводив би централізовану фіскальну та бюджетні політики. Без нього відсутня можливість проведення узгодженої фіскальної та бюджетної політик. Ці заходи потребують часткової передачі владних повноважень від національних урядів на рівень ЄС, що не викличе ентузіазму у більшості країн-членів. А якщо уявити, що буде політична воля на створення єдиного фіскального органу, то Німеччина, як домінуюча сила ЄС, нав’яже бережливу фінансову політику, що не дасть відчутно підвищити витрати на оборону. Тому, кожен з членів ЄС буде сам вирішувати – наскільки збільшити видатки на оборону. Країни, які відчувають холодний подих можливої російської агресії – Польща, Латвія, Литва, Естонія – вже активно нарощують військові видатки. Такі ж плани є у Німеччини та Франції.На сам кінець щодо просинання Європи. Поки «просинання» відбувається на рівні риторики. Але вона йде від перших осіб, тому є сенс до неї уважно придивитися.В 1918 році Шпенглер, маловідомий до цього вчитель з Німеччини, опублікував книгу «Присмерк Заходу», яка в певних колах відома як «Присмерк Європи». В ній він передрікав швидкий занепад західного світу, який технології поставив попереду культури, й, на думку Шпенглера, втративши внутрішньо властиву йому духовність, змушений буде поступитися місцем іншим цивілізаціям. Книга свого часу наробила багато галасу серед світових інтелектуалів. Тепер вона майже забута, але хльостка назва використовується постійно (можливо, саме назва - найбільше досягнення Шпенглера): тема падіння «західного світу» спливає в працях західних істориків, економістів і соціологів у XX-XXI столітті - від Тойнбі та Хантінгтона до Фукуями та Бьюкенена.Прогноз Шпенглера поки що (а пройшло понад сто років) не реалізувався. Але супротив мотивів Шпенглера слід зазначити, що саме нинішня ставка на культуру та відсутність у європейців прагнення наддосягнень у високих технологіях є причиною великого занепокоєння щодо майбутнього Європи. Що й було визнано в резонансній доповіді Драгі «Майбутнє конкурентоспроможності Європи», яку він презентував восени минулого року.Визначаючи пріоритетами спокійне життя, Європа ризикує розлучитися з проривними інноваційними технологіями, які стають ключовою промисловою компетенцією США й «молодих тигрів» з Південно-Східної Азії. Якщо Європа не струснеться, вона перестане бути тим центром, який створив світову технологічну цивілізацію ХІХ-ХХІ ст., перестане бути тією Європою, якою пишається людство. А з врахуванням відверто агресивної риторики США та Росії відносно до Європи, у демократичного ядра Європи немає іншого варіанту ніж швидко прокинутися від десятиліть комфортного сну й разом з Україною відновити політично, військово та економічно потужний Старий Світ. Який стане магнітним полюсом, що притягуватиме до себе партнерів завдяки демократії, сталим інститутам, неухильному дотримуванням «правил гри» та ємкому високомаржинальному ринку.Автор: Вʼячеслав Бутко, економічний радник КБФ&nbsp; &nbsp;

Визначаючи пріоритетами спокійне життя, Європа ризикує розлучитися з проривними інноваційними технологіями, які стають ключовою промисловою компетенцією США й «молодих тигрів» з Південно-Східної Азії. Якщо Європа не струснеться, вона перестане бути тим центром, який створив світову технологічну цивілізацію ХІХ-ХХІ ст., перестане бути тією Європою, якою пишається людство.

Підсумки Мюнхенської конференції: чи просинається Європа?

<div class="raw-html-embed"><iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/yLyStZDL_Kk?si=4CPhJygY25PC_zEc" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div>Оперативник КДБ путін провів ще одну ідеальну операцію, коли вбив клин між Сполученими Штатами та ЄС і між США та Україною, - підкреслив голова КБФ Арсеній Яценюк в інтервʼю BBC News 19 лютого.Відповідаючи на запитання щодо останніх заяв президента Трампа, він підкреслив: «По-перше, Володимир Зеленський – абсолютно легітимний президент. По-друге, ми не можемо провести вільні та чесні вибори в умовах воєнного стану. Це отруйна пігулка, яку підкинули росіяни. І це найкращий спосіб підірвати стабільність в Україні».Крім того, наголосив він, ніхто не визнає ці вибори вільними і чесними в умовах воєнного стану.«Український президент досі має дуже високий рейтинг довіри. І саме український народ має вирішити, хто буде наступним президентом. Але спочатку давайте укладемо мирну угоду», - підкреслив він.Припинення вогню, наголосив голова КБФ, – це лише тимчасове рішення: «Нам потрібна всеосяжна, сильна і стійка мирна угода. Не на кшталт в’єтнамської, за яку колишній державний секретар США Генрі Кіссінджер отримав Нобелівську премію».«Я бажаю президенту Трампу отримати Нобелівську премію за українську мирну угоду, але не так, як Генрі Кіссінджер за в’єтнамську, після якої комуністичний В’єтнам захопив вільний В’єтнам», - додав він.Зараз необхідно відкинути емоції і мати чіткий план дій, підкреслив він. Арсеній Яценюк нагадав, що більшість республіканців, як у Сенаті, так і в Палаті представників США, підтримують Україну: «І нагадаю, що ці республіканці, сенатори та члени Палати представників, ухвалили низку резолюцій, в яких чітко зазначено, що агресія росії проти України є абсолютно неприйнятною. Отже, насамперед, нам потрібно звернутися до наших друзів у Сенаті та Конгресі США».«По-друге, ми повинні достукатися до американського народу. По-третє, ми повинні достукатися до президента Трампа. І ще раз пояснити, що насправді відбувається», - сказав він.Окрім того, підкреслив голова КБФ, Європейський Союз має бути «проактивним, а не реактивним»: «ЄС має стати лідером, адже це найбільший конфлікт в Європі після Другої світової війни».«Повинні бути чіткі результати і сильні рішення. Чим швидше, тим краще. Тому ми повинні очолити цей процес», - сказав він.

Припинення вогню, наголосив голова КБФ в інтервʼю на BBC, – це лише тимчасове рішення: «Нам потрібна всеосяжна, сильна і стійка мирна угода. Не на кшталт в’єтнамської, за яку колишній державний секретар США Генрі Кіссінджер отримав Нобелівську премію».