Починаючи з літа 2022 року Росія різко скоротила постачання газу в Європу, вимагаючи відмови від підтримки України. ЄС не піддався на шантаж Путіна, і тепер можна остаточно стверджувати – газовий ринок Європи пристосувався жити без російського «блакитного палива». Водночас, фінансовий стан «Газпрому» різко погіршився через втрату ємкого та високомаржинального ринку Європи.  

Підсумки дворічної трансформації європейського ринку газу, як відповіді на російський енергошантаж, найбільш показово можна продемонструвати, співставивши результати IV кварталу 2023 року із IV кварталом 2021 року - останнім цілим кварталом до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Якщо в IV кварталі 2021 року «Газпром» в середньому постачав в ЄС 350 млн куб. м на добу, то в IV кварталі 2023 року - 84 млн куб. м на добу. Середньодобовий обсяг поставок «Газпрому» в ЄС скоротився на 76%, або на 266 млн куб. м/добу. Такий обсяг скорочення можна порівняти з обсягом постачання газу до ЄС з Норвегії. Частка «Газпрому» в структурі імпорту газу до ЄС знизилася з 36% в IV кварталі 2021 року до 10% в IV кварталі 2023 року.

Разом із відмовою від російського газу в ЄС були втілені серйозні заходи з енергоефективності. Про це свідчить зменшення імпорту газу до ЄС в період між IV кварталом 2021 року та IV кварталом 2023 року на 14% (в абсолютному вимірі – на 142 млн куб. м/добу).

Нетто-відбір газу (закачування мінус відбір) з підземних сховищ в Євросоюзі скоротився більш ніж вдвічі – з 247 млн куб. м на добу в IV кварталі 2021 року до 107 млн. куб. м на добу в IV кварталі 2023 року. Скорочення відбору газу безпосередньо пов’язане з економією, в тому числі в електроенергетиці - виробництво електроенергії з газу в ЄС в IV кварталі 2023 року знизилося на 28% порівняно з IV кварталом 2021 року (збільшилося виробництво з відновлюваних джерел).

Скорочення попиту на газ призвело до суттєвого зниження ціни - середня ціна газу на ключовому в Європі хабі TTF (Нідерланди) в IV кварталі 2023 року (484 дол. за тис. куб.) була на 58% нижчою, ніж у IV кварталі 2021 року (1154 за дол. за тис. куб. м).

Заради об’єктивності слід зазначити - економія газу призвела до певних втрат в енергоємних галузях промисловості ЄС. В березні-жовтні 2023 року промислове виробництво в ЄС знижувалося. Проте починаючи з листопада відновило зростання, що може свідчити про пристосування до нових умов на газовому ринку.

Перехідний період відмови від російського газу Європа пройшла. Напевне, будуть різного роду збої, як у будь-якої системи, що розвивається, але тепер вони ніяк не будуть пов’язані з кремлівським шантажем.

Внаслідок втрати ринку ЄС (ринку з високими платоспроможністю та обсягом) й падіння цін фінансовий стан «Газпрому» відчутно погіршився. Зокрема, за підсумками першого півріччя минулого року прибуток від продажів впав на 71%. А в третьому кварталі було зафіксовано збиток в сумі 85 млрд. рублів, виручка впала на 36%.

Ці втрати неможливо компенсувати за рахунок поставок до Китаю по «Силі Сибіру», потужність якої вп'ятеро поступається потужностям для поставок до ЄС. До того ж, Китай, користуючись статусом монопольного покупця, нав’язує низькі ціни. За даними Reuters, вартість російського газу для Китаю становила 297 дол. за тис. куб. м. в 2023 році, а в 2024 році становитиме 272 дол. за тис. куб. м. Це, відповідно, на 39% та на 44% нижче, ніж в ЄС в IV кварталі.

Слід констатувати поразку Росії в газовій війні проти ЄС, яка розпочалась з мюнхенської промови Путіна в 2007 році й закінчилась майже чотирикратним падінням частки російського газу на ринку ЄС в 2023 році. «Поворот на Схід» відчутного результати не дав - обсяги постачань в Азію зросли ненабагато, витрати з доставки на азійські ринки вищі, дохідність значно нижче європейських. Красномовний показник – за 11 місяців 2023 року «газові» доходи бюджету РФ скоротилися на 46% (у порівнянні з 11 місяцями 2022 року). 

В’ячеслав Бутко, економічний радник КБФ