Виступ Голови Військового комітету НАТО адмірала Роба Бауера на 16-му щорічному КБФ

21 березня 2024 року

Пане Яценюк, дорогий Арсенію, Ваші високоповажності,

Дорогі українські друзі та колеги.

Для мене велика честь звернутися до вас тут, у Києві, після цих надихаючих слів Генерального секретаря НАТО.

Я вдячний за можливість особисто відвідати Україну та зустрітися з вашим політичним і військовим керівництвом. Це дає мені змогу висловити глибоку повагу вашій мужності та силі, які ви продемонстрували як на полі бою, так і поза ним.

Мій візит – перший візит військової делегації НАТО до України після повномасштабного вторгнення Росії – це підтвердження того факту, що НАТО та Україна ближчі, ніж будь-коли раніше.

З кожним днем ми стаємо дедалі ближчими одне до одного, більш сумісними і більш взаємоузгодженими з операційної точки зору. Разом ми робимо все для того, щоб Україна стала членом нашого Альянсу.

У штаб-квартирі НАТО шведський прапор перестане бути єдиним у синьо-жовтих кольорах. Чому? Тому, що ми всі віримо у силу демократії. Ось що поставлено на карту.

Війна Росії проти України ніколи не була пов’язана з реальною загрозою безпеці з боку України чи НАТО. Ця війна ведеться тому, що президент Путін боїться чогось набагато потужнішого, ніж будь-яка фізична зброя на землі, – він боїться демократії.

Якщо Український народ матиме демократичні права, справжні демократичні права, то незабаром і народ Росії теж забажає справжніх демократичних прав. Ось про що ця війна насправді.

У 2024 році понад 2 мільярди людей на землі віддаватимуть свої голоси на демократичних виборах. І все ж концепцію демократії потрібно сьогодні захищати так, як ніколи раніше.

Реальна демократія – це про вибір. Це – забезпечення підзвітності тих, хто має владу. І це про свободу визначати той напрям розвитку, яким, на вашу думку, мусить рухатися ваша країна.

Реальна демократія може існувати лише за верховенства права, яке поширюється на всіх.

У Росії немає вибору, лише право сили. А верховенство права – лише фасад. Це – театр, який влаштувало керівництво, щоб обдурити людей і дати їм повірити, що вони також відіграють важливу роль.

Здійснивши незаконну анексію Криму, вони вже продемонстрували свою відверту зневагу до міжнародного порядку, заснованого на правилах.

І далі, 24 лютого 2022 року, російське керівництво повністю скинуло маску і показало світові, ким воно є насправді.

Росія відчайдушно намагається створити образ сили. Але демонструють вони лише слабкість.

Не існує пропаганди такого масштабу, яка могла би приховати всі ті труни, які повертаються до РФ. Не існує такої пропаганди, яка могла би знайти відповіді на питання родин загиблих солдатів.

Як і жодна пропаганда не може приховати правди про те, що президент Путін не досяг жодної зі своїх стратегічних цілей. А як би він їх досяг? Російські війська гадки не мають, за що воюють.

А ви знаєте, за що воюєте. Ви боретеся за саму цивілізацію.

Український народ та українські Збройні Сили роблять це так, як ми ніколи ще не бачили. Ви докорінно змінили багато складових сучасної війни.

Зіткнувшись із поєднанням використання траншей і артилерійських загороджень Першої світової війни та війни 21 століття - війни дронів та штучного інтелекту, ви швидко адаптувалися та дали відсіч.

Ви першими застосовуєте інновації, поєднуючи обладнання радянського зразка з сучасною західною технікою.

Пані та панове!

Україна зазнала невимовних страждань. Вона пережила нестерпне. Вона втратила людей і те, що нічим не можна замінити.

І все ж називати вас жертвою означало би не надати належного значення вашій невичерпній силі. Це означало б не віддати належне тим успіхам, яких ви досягли на полі бою. Всій тій історичній стійкості, яку продемонструвало ваше суспільство.

Незважаючи на всі страждання, незважаючи на всі руйнування, Україна залишається суверенною державою.

Всі ви неймовірно сильні.

І це бачить світ.

І Росія це знає.

Це аж ніяк не можна назвати простою боротьбою. І вам зовсім не потрібно, щоб я вам це доводив. Хоч, мабуть, світ був надто оптимістичним у 2023 році, і ми не повинні робити тієї ж помилки, будучи надто песимістичними у 2024 році.

Песимісти не виграють війн.

Поглянувши на факти, можна стверджувати, що є всі підстави бути впевненими у здатності України досягти успіху.

Єдине, чого ви потребуєте, – це нашої допомоги. Країни-члени НАТО та багато інших держав по всьому світу надають безпрецедентну підтримку Україні, і це принесло реальні результати.

Але Україні потрібна ще більша підтримка, і потрібна вона вам саме зараз.

В Україні час не вимірюється днями, тижнями, чи місяцями.

Час вимірюється людськими життям.

В країнах-членах НАТО тиждень – це тиждень.

В Україні тиждень – це життя матері, батька, сина, доньки, коханих – які пішли назавжди.

На Мюнхенській конференції з безпеки Президент Зеленський був правий, коли звернувся до аудиторії: «Не питайте Україну, коли закінчиться ця війна. Запитайте себе, чому Путін досі здатний її вести».

Було би страшною історичною помилкою дати президенту Путіну перемогти. Це було би для всіх нас небезпечно, тому що результат цієї війни впливатиме на долю всього світу.

Пані та панове!

Сьогодні – вже 756-й день того, що російське керівництво замислювало як триденну війну. Я ніколи не зможу зрозуміти, яким важким був кожен із цих днів.

У темряві війни ви є тим маяком світла, який показує всьому світові, що означає боротися за те, у що ви вірите.

Ви зробили це під час Революції Гідності і ви продовжуєте робити так само під час цієї жорстокої загарбницької війни. Ваші сила і мужність вразили весь світ. Ви доводите, що демократія варта того, аби за неї боротися.

Це не ідеальна система. Не самодостатня, навіть у тих країнах, де вона існує століттями.

Проте вона варта того, аби ризикувати заради неї своїм життям. Бо якщо немає вибору, якщо немає свободи, що лишається? Як ми взагалі можемо побудувати для своїх дітей безпечний і процвітаючий світ у системі жорсткої тиранії?

У Росії ми бачимо режим, який вбиває своїх опонентів, пригноблює своїх громадян, використовує своїх солдатів як гарматне м’ясо і навіть не забирає тіла з полю бою. Викрадає українських дітей, змушуючи їх воювати проти власного народу.

Порівняйте це з українським керівництвом, яке не тільки мужньо протистоїть агресії, але й водночас робить усе можливе для викорінення корупції та зміцнення своїх демократичних інститутів.

Легітимна влада, яка демонструє витончену тактовність під неймовірним тиском, яка піклується про кожне життя, ставить інтереси країни вище власних особистих і політичних, вибирає слово «МИ» замість «Я» – ось таким є лідерство, що надихає; ось як виглядає сила; ось про що демократія.

Пані та панове!

Президент Путін припустився двох стратегічних помилок: він недооцінив рішучості України і недооцінив єдності НАТО. За нашої допомоги Україна зможе перемогти і переможе.

Хочу сказати від усього серця: ви – не самі, НАТО з вами.

Демократія тріумфально переможе автократію. Свобода тріумфально переможе тиранію. Світло тріумфально переможе темряву.

Слава Україні!