Україна повинна перемогти. Перемога України - це перемога всього вільного світу над світовими диктаторами і тиранами. Формула перемоги добре відома - сила української армії, єдність вільного світу, беззаперечна довготривала військова і фінансова підтримка України, членство України в першу чергу в НАТО. Один з елементів цієї перемоги - це реструктуризація боргу України.
В серпні закінчується угода з власниками держоблігацій України про призупинення виплат. Поки не вдалося домовитись про реструктуризацію боргу. Кредитори мають піти на компроміс, зважаючи на надзвичайно важку ситуацію для України, руйнівні наслідки війни. Уряду доцільно дещо запозичити із досвіду реструктуризації 2015 року.
Через російську збройну агресію та безвідповідальну економічну політику часів Януковича, Україна в 2015р. перебувала на межі дефолту. Прогнозовані платежі з погашення та обслуговування боргів оцінювалися в 15 млрд. дол. протягом чотирьох років. Для знекровленої економіки знайти такі кошти в умовах війни та руйнації частини промисловості було неможливо.
Уряд, який я очолював, в серпні 2015р. досяг угоди з Комітетом кредиторів про реструктуризацію частини зовнішнього боргу на 18 млрд. дол. (п’ята його частина) - повне списання 3,6 млрд. дол. й відтермінування на чотири роки платежів за боргами на 14,4 млрд. дол. Погодилися всі власники облігацій, з якими були переговори, крім Росії.
В листопаді реструктуризацію було завершено – обмін на нові облігації та деривативи у вигляді ВВП-варантів. В грудні Кабмін України схвалив мораторій на виплату російського боргу на 3 млрд. дол.
Це був перший досвід реструктуризації зовнішнього боргу, яка не була ідеальною. Втім, економія оціночно склала майже 9 млрд. дол. - списання боргу й процентів, мораторій на виплату боргу Росії та процентів по ньому. За варантами було сплачено 41 млн. дол. Профіт для держави – 8,9 млрд. дол. Плюс непряма вигода: 4,3 млрд. дол. - відтермінування процентів за чотири роки – залишились в бюджеті й працювали на економіку.
Зараз ситуація набагато важча, ніж тоді. За оцінками Світового банку, збитки України від війни – 0,5 трлн. дол., кожен день вони зростають. Через потребу фінансувати оборону в перший рік війни дефіцит бюджету становив 18,6% ВВП, в другий рік війни – 20,6% ВВП. Це, відповідно, в 5 та 5,5 разів більше останнього показника довоєнного року. Видатки держбюджету в минулому році лише трохи більше ніж на половину були покриті власними доходами, потреба в міжнародній фіндопомозі велика.
Війна вкрай негативно впливає на стан державних фінансів України. Стрімко зростає держборг, він перевищив 90% ВВП й збільшуватиметься далі. Майже 70% міжнародної фінансової допомоги надається Україні в формі кредитів, по яких державі треба сплачувати відсотки. Високі витрати на нацбезпеку та оборону, відбудову соціально-економічної інфраструктури, медичне обслуговування, виплати тимчасово переміщеним особам та багато інших витрат критично збільшують дефіцит держбюджету.
За таких умов надважливим стає економічне виживання України. І воно в тому числі залежить від вирішення питання з держборгом. Чим менше Україні треба відволікати бюджетних коштів на погашення та обслуговування держборгу, тим більше вона зможе вкласти грошей у виробництво власної та закупівлю західної сучасної зброї. Тим вище спроможність України ефективно протистояти збройній агресії. Тим більше вірогідність, що Україна переможе і цим захистить цивілізований світ від поширення військової навали російських варварів. Тим більша вірогідність, що російські ракети не зруйнують дитячі лікарні в Амстердамі чи Варшаві та пологові будинки в Берліні чи Празі.
Хотів би також звернути увагу на «рожеві окулярі» в оцінці потреб України в зовнішній допомозі. На час дії поточної програми з МВФ (ІІ квартал 2023 року - І квартал 2027 року) потреба України в зовнішній допомозі оцінюється в 122 млрд. дол. Проте протягом перших двох років війни партнери виділяли по 100 млрд. дол. на підтримку щорічно. Тому цифра у 122 млрд. дол. за неповних чотири роки посилає невірне повідомлення щодо реальних потреб України. Потрібно 400 млрд. дол. І це - тільки щоб не програти. Для перемоги ж, напевне, слід збільшити цю суму в 1,5 рази.
Є така фраза, яку приписують Наполеону І Бонапарту: «Для війни потрібні три речі. По-перше – гроші. По-друге – гроші. По-третє – гроші». Цивілізований світ має максимально фінансово обезкровити агресора – санкціями та конфіскацією заморожених активів. А також максимально допомогти Україні. Потрібні довготермінова фінансова допомога, сприяння експорту, порятунок енергетики. Реструктуризація українського зовнішнього боргу є частиною фінансової зброї, без якої буде надзвичайно складно перемогти в цій війні.
Наприкінці червня приватні кредитори погодились списати 37% вартості міжнародних облігацій Гани. В Гані війни немає.
Дехто вважає - Україна отримує великі суми міжнародної допомоги й за ці кошти слід розрахуватися з бондхолдерами. Але нагадаю - понад дві третини допомоги надходить в формі кредитів, які треба буде повертати. І найголовніше - кошти міжнародної допомоги в першу чергу мають призначенням - щоб Україна, її економіка та Збройні Сили вистояли у війні.
Циркулює пропозиція - ще на два роки відтермінувати сплату по згаданим у цій статті облігаціям. Категорично не згоден! Більш немає простору для проміжних рішень, для чергових відтермінувань. Зовнішній держборг – облігації та ВВП-варанти - має бути реструктуризований на умовах списання. Україну мають прийняти в НАТО та ЄС. Україна має перемогти у війні!
Очолюваний мною уряд єдиний, хто в історії України зменшив держборг. Я маю пакет держоблігацій України на 500 тис. дол. Закликаю приватних кредиторів погодитись на пропозицію Уряду по реструктуризації боргу України (в крайньому випадку межа компромісу - списання 50% боргу). Без вагань готовий на втрати. Бо списання українського боргу - допомога в перемозі України, яка є перемогою демократії й справедливого світового порядку. За яких тільки й можлива стабільність світової економіки, яка забезпечать безпеку інвестування та доходи інвесторів в усьому світі.
Україна, Kиїв, 01001
