Ухвалений 12-й пакет санкцій Європейського Союзу передбачає можливість конфіскації заморожених активів підсанкційних російських громадян та приватних компаній. За рахунок цих коштів можуть бути виплачені компенсації європейським компаніям, які насильно були позбавлені контролю за своїми активами в Росії. Це підвищить стійкість європейського бізнесу та здатність Європи підтримувати Україну. Разом з тим, ЄС має проявити рішучість в питанні конфіскації російських державних активів. Це в інтересах не лише України, а й самого Євросоюзу.

Рада ЄС 18 грудня опублікувала поправки до Регламенту 266/2022, присвяченого блокуючим санкціям ЄС. З’явився новий механізм, який дозволяє конфіскувати в громадських інтересах активи підсанкційних осіб. Поправки легалізують вилучення заблокованих активів в разі ухвалення рішення уповноваженим органом країни ЄС.

Посилання на громадські інтереси є примітним та важливим -  стаття 17 Хартії ЄС «Про основні права» передбачає, що людина/компанія не може бути позбавлена власності, крім як в інтересах суспільства у випадках та на умовах, визначених законом. Конфіскація в судовому порядку відповідає європейському законодавству.

ЄС не є першопрохідником ідеї конфіскації заморожених недержавних російських активів. В листопаді 2022 року Мінекономіки Німеччини на підставі закону «Про енергетичну безпеку» вилучило на користь держави компанію Securing Energy for Europe GmbH, колишню Gazprom Germania GmbH (була підконтрольна «Газпрому»). Цього року США конфіскували активи підсанкційного російського олігарха Малофєєва, який вважається головним фінансистом сепаратистів в Криму та Донбасі з 2014 року. 20 грудня Генпрокуратура Німеччини подала позов до суду щодо конфіскації майна дочірньої компанії Московської фондової біржі в сумі 720 млн. євро.

Слід звернути увагу на появу в 12-му пакеті санкцій ЄС нового критерію для включення до списку санкцій. Він дозволяє запровадити санкції щодо осіб, які отримують вигоду від примусової передачі права власності або контролю над російськими підрозділами європейського бізнесу. Конкретних прикладів вже чимало. Це й нещодавня передача приватним російським компаніям часток німецької Wintershall та австрійською OMV в комерційних структурах, що розробляють родовища газу в Уренгої. Це й дозвіл «Росбанку» на примусовий викуп частки швейцарського банку Societe General в енергокомпаніях «Роснєфть» та «Газпром» і в металургійних компаніях «Норильський Нікель» та «Сєвєрсталь». Це й запровадження зовнішнього управління в російських «доньках» Danone та Carlsberg.

Конфіскувати можуть будь-які активи підсанкційних осіб з РФ, що знаходяться на території ЄС. Першим прикладом вилучення за новим регламентом може стати хокейний стадіон Helsinki Halli, який належить структурам наближених до Путіна російських мільярдерів Тимченка та Ротенберга. Влада Фінляндії шукає способи здійснити передачу контролю за ним місцевим компаніям.

Конфіскація заморожених активів підсанкційних російських громадян та приватних компаній - адекватна відповідь на протиправне вилучення Росією іноземних бізнес-активів. Європейський бізнес отримає справедливу компенсацію збитків й кошти на інвестиції у виробництво. Збільшення виробництва створить додаткові робочі місця та підвищить суми сплачених податків. Це посилить можливості ЄС щодо фінансової підтримки України.

Доцільним є рух паралельними лініями – разом із конфіскацією приватних активів Росії, потрібна активізація роботи з конфіскації суверенних активів країни-агресора. Оподаткування прибутків від використання знерухомлених російських активів з метою спрямування коштів Україні – важливий, але проміжний та недостатній крок. Конфіскація заморожених російських активів на понад 300 млрд. євро (понад дві третини з яких в ЄС) – справа, якій присвячено велику увагу Київського Безпекового Форуму.

Окремо слід зазначити необґрунтованість думки щодо нібито шкоди для євро від конфіскації російських активів. Питання про попит на євро – це питання про попит на безпечний та прогнозований актив. Для Росії «безпечний» зараз звучить як такий, що не заморозять чи не конфіскують. Але для решти це маргінальний аспект. Головний аспект – той актив, що не девальвується, а також той, курсом якого влада не маніпулює на власний розсуд (як є з китайським юанем). Євро є саме таким активом.

Ба більше, в разі військового успіху Росії в Україні, вже Європа може стати ціллю російської військової агресії. Тоді як інвестиційна привабливість Європи, так і статус євро в якості провідної світової резервної валюти будуть під загрозою. Тому відшкодуванні Україні завданих війною збитків за рахунок конфіскованих суверенних активів РФ насправді не лише не загрожує євро, а є заходом підтримки привабливості єдиної європейської валюти.

В’ячеслав Бутко, економічний радник КБФ