Економічне обґрунтування нових імпортних тарифів, оголошених президентом США Дональдом Трампом, викликає серйозні сумніви серед експертів. Некоректне використання даних у розрахунках урядового Торгового представництва США (USTR) може свідчити про помилку або свідому маніпуляцію.                                                   

Нагадаємо передісторію.

2 квітня президент Трамп оголосив про введення нових мит на імпортні товари з переважної більшості країн в розмірі від 10% і вище. Для Китаю ці тарифи сягнули 34%, для Японії - 24%.

За задумом Трампа, нові тарифи допоможуть зменшити торговий дефіцит США, який минулого фінансового року склав 918 мільярдів доларів. Нові тарифи також мають зменшити дефіцит бюджету США – а це 1,8 трильйонів доларів.  

Тобто тарифи на імпорт збільшуються, імпорт скорочується та відповідно зменшується дефіцит зовнішньої торгівлі. Плюс імпортні тарифи зростають, відповідно зростають доходи бюджету і зменшується його дефіцит.

Але аналітики Київського Безпекового Форуму зазирнули глибше і виявили дивне.

Спробуємо пояснити якомога простіше. На сайті Торгового представництва США опублікована методологія розрахунку нових імпортних тарифів. При цьому вони посилаються на роботу Альберто Кавалло - професор бізнес-адміністрування Гарвардської школи бізнес та заступник директора-розпорядника МВФ Гіта Гопінат.

У Торгпредстсва ключовий коефіцієнт перенесення тарифу на внутрішні ціни (φ) дорівнює 0,25. В той час як у Кавалло і Гопінат - у чотири рази більший і складає 0,945.

Тобто у формулі розрахунку нових тарифів треба було ділити на цифру у чотири рази більшу. Тобто тарифи були би у чотири рази меншими. Умовно – там де 10% мало б бути 2,5%, а там де 34% мало би бути десь 8,5%.

Отже, маємо справу або з некоректним використання, або недбалістю, або маніпуляцією.

Тим часом, світові фондові ринки реагують потужним обвалом на підвищення тарифів США. Зокрема, за 3 й 4 квітня учасники фондового ринку США втратили 6,6 трильйона доларів. А з моменту інавгурації Трампа американські фондові ринки втратили понад 11 трильйонів доларів.

7 квітня обвал ринків продовжився. Зведений індекс азійського фондового ринку впав на 7,1%, що стало найгіршим показником від світової кризи 2008 року. Тайванський високотехнологічний фондовий індекс впав на 9,8%, що є найвищим показником за всю його історію.

На 8% знизився індекс токійської біржі Nikkei 225. Індекс південнокорейського фондового ринку KOSPI впав на понад 5%,  Фондовий індекс Індії - на 5,1%.

Європейські фондові ринки також відкрилися 7 квітня падінням. Падіння німецького індексу DAX на початку торгів сягало 10%. Зведений індекс найбільших європейських компаній Stoxx Europe 600 знизився на 5,1%.

Аналітики КБФ застерігають: світ входить у фазу «ідеального шторму», наслідки якого відчує кожен — незалежно від країни чи статусу.