Аналітика експертів Київського Безпекового Форуму

Нещодавно побачило світ дослідження «What Drives Refugees' Return After Conflict?», яке підготував німецький Center for Economic Studies, що є підрозділом Мюнхенського університета. Воно присвячено питанню можливого повернення українських біженців, тобто торкається теми, що є однією з найважливіших для майбутнього України. Бо, якщо дивитись крізь призму економіки, дефіцит працівників - «загальне місце» при обговоренні факторів, що стримують зараз й гальмуватимуть в майбутньому розвиток економіки України. Та економіка – не єдиний напрямок, в якому повернення українців є критично важливим для майбутнього країни.

ЗМІ та експерти звернули увагу на цей документ, щоправда, журналісти та коментатори дивилися переважно на абсолютні значення, а не на закономірності. Особливо їх цікавило - яка саме частина біженців з України повернеться після закінчення війни. Різні ЗМІ та експерти інтерпретували результати дослідження по-різному.

Однак, спробуємо заглянути глибше та подивитися на каузальні механізми дослідження - тобто, на причинно-наслідкові зв’язки, які незаслужено були обділені увагою в інформаційному просторі.

Щоб оцінити причинно-наслідкові зв'язки, автори дослідження провели не просте соціальне опитування, а зробили аналіз методом conjoint-experiment. Цей метод вивчає, як учасники оцінюють мотиви та ранжують фактори при виборі своїх дій, розбиваючи на складові частини й пропонуючи респондентам вибирати між різними комбінаціями цих частин, щоб визначити, які питання для них найбільш важливі.
Аналіз було проведено серед понад 2,5 тисяч українців в 30 європейських країнах. Їм запропонували гіпотетичні сценарії післявоєнної України з комбінаціями факторів, й запитували, наскільки ймовірним є їхнє повернення в кожному з них. Це дозволило порівняти фактори, що впливають на вибір, один з одним в різних контекстах, а потім за допомогою згладжування середніх показників побачити «чистий» (тобто, по кожній конкретній умові без впливу інших) ефект кожної умови.

Найважливішим є наступне: 

1. Територіальна цілісність. Відновлення кордонів 1991 року – найсильніший чинник, він збільшує ймовірність повернення на 10,8 відсоткових пунктів (далі в.п.) проти сценарію, де РФ зберігає окуповані території. Цікаво, що ефект зберігається й для біженців не з окупованих регіонів. 

2. Гарантії безпеки. Вступ до НАТО додає 7.1 п.п. до ймовірності повернення.

3. Поліпшення стану економіки та вступ до ЄС. Цей фактор є вельми значущим, але не першим і не другим. Хороша робота в Україні дає додаткові 4.1 в.п. до вірогідності повернення, а зростання доходів на 20% або вступ до ЄС дають додаткові 2,5 в.п. (кожен з цих двох факторів).

4. Ефект від зростання доходів чи вступу до ЄС є втричі вищим в сценарії їх комбінації з відновленням територіальної цілісності. Що логічно, бо не так і важливо, наскільки гарними є економіка та можливість працювати, якщо це триватиме до наступного нападу РФ. 

5. Рік закінчення війни (зараз або через кілька років) та форма договору (мир чи перемир'я) не мають значення.

За найбільш песимістичного сценарію: втрати території, немає гарантій сталого миру, зберігаються економічна криза та корупція, виходячи з моделі німецьких дослідників, після закінчення війни повернуться лише 2,7% біженців. 

При найоптимістичнішому повернуться 46,5%. 
Звідси й різні заголовки - одні ЗМІ та експерти написали «47% повернуться», інші «лише 3% повернуться». Саме тому в даній колонці є намагання дивитися дещо далі за заголовки.