Наступна зима в Україні може бути ще важчою, ніж поточна, і фінансову допомогу від союзників необхідно отримати до травня. Про це сказав голова Київського Безпекового Форуму (КБФ), прем'єр-міністр України (2014-2016) Арсеній Яценюк в ефірі "Еспресо" за підсумками спільного заходу КБФ та Мюнхенської безпекової конференції (Munich Security Conference, MSC) на тему енергетичної безпеки.

Яценюк розповів про три ключові висновки спільного круглого столу КБФ та MSC.

"Загальний обсяг збитків, нанесених росією українській енергетиці, сягає 65 мільярдів доларів. І готуватися до зими потрібно вже зараз. Граничний термін для того, щоб Україна почала отримувати фінансування і обладнання для підготовки до наступної зими, – травень. Усе, що буде зроблено пізніше, просто не встигнуть освоїти й поставити, щоб енергетична система працювала", – зазначив голова КБФ.

Він наголосив, що друге ключове питання – забезпечення протиракетної та протиповітряної оборони для об'єктів енергетики.

“І тут треба відверто визнати, що не дивлячись на всі зусилля для того, щоб Україна мала достатній щит проти російських атак, цього не вистачить. І без того, щоб дати Україні ракети високої дальності, без «Томагавків», без того, щоб путін знав про те, що Україна вдарить по його об’єктам, без того, щоб Україна мала можливість відповісти, ми не зможемо забезпечити на наступний рік енергетичну безпеку для країни”, – сказав Яценюк.

Голова КБФ також прокоментував заяву прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, озвучену під час Мюнхенської конференції.

"Заява дуже чітка: навіть якщо буде підписана мирна угода, Велика Британія, ЄС і всі інші повинні далі працювати над своєю безпекою, фінансувати ті 5% на оборону і допомагати Україні. Стармер доволі реалістично каже: навіть якщо станеться диво і буде підписана мирна угода, це лише означатиме, що росія накопичуватиме ресурси для наступного наступу. Тому Британія, ЄС, Україна і члени НАТО повинні фінансувати власну і українську оборону", – наголосив голова КБФ.

За словами Яценюка, за час конференції у Мюнхені він не почув жодної людини, яка б вважала росію готовою до підписання мирної угоди. "Всі чудово усвідомлюють, що путін не проводить ніяких реальних переговорів. Що ті максималістські вимоги, які він виставив ще у 2022 році, залишилися незмінимиі", – підкреслив експрем'єр.

Підбиваючи підсумки конференції, голова КБФ сформулював три ключові висновки щодо позиції Європи.

"Перше: Європа хоче завершення війни. Друге: Європа чудово усвідомлює, що це завершення не станеться через те, що росія готова підписати угоду. Третє: Європа також усвідомлює, що завершення війни за будь-яких обставин потягне за собою подальше озброєння росії. Тому Україні потрібні гарантії безпеки і подальша допомога", – підкреслив Яценюк.

14 лютого в межах Мюнхенської конференції з безпеки відбувся перший спільний захід з Київським Безпековим Форумом – круглий стіл «Енергетична війна: як відключити тиранію». У дискусії взяли участь голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014-2016 роках Арсеній Яценюк, генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко, директор з міжнародних питань та сталого розвитку Групи «Нафтогаз» Олексій Рябчин, колишній голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв, ексдиректор ЦРУ генерал Девід Петреус, колишній спецпредставник США Курт Волкер та інші дипломати й експерти.

Київський Безпековий Форум заснований у 2007 році за ініціативи Арсенія Яценюка і є провідною міжнародною дискусійною платформою в Україні з питань війни та миру.