Рішення щодо закупівлі критично важливого енергообладнання та його фінансування мають бути прийняті не пізніше травня 2026 року – інакше українська енергетика не буде готова до наступної зими, а мільйони українців можуть знов залишитися без електроенергії та опалення.

Про це йдеться у зверненні до глав урядів держав-членів Групи Семи та Європейського Союзу, оприлюдненому за підсумками круглого столу Київського Безпекового Форуму спільно з Мюнхенською безпековою конференцією – «Енергетична війна: як відключити тиранію», що відбувся 14 лютого.

“2026 рік – вирішальний етап у війні росії проти України. Майбутня зима стане випробуванням не тільки для України, але й для колективної спроможності демократичних країн захистити цивільне населення від використання енергетики як інструмента війни. Підготовка до зими 2026–2027 років має розпочатися негайно”, – підкреслили у зверненні.

Серед підписантів документу:

голова КБФ, премʼєр-міністр України у 2014-2016 рр. Арсеній Яценюк; 

генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко; 

член ради безпеки КБФ, ексдиректор ЦРУ генерал Девід Петреус (США); ​​

Голова Комітету у закордонних справах Парламенту Естонії Марко Міхкельсон; 

засновник компанії «Еней», колишній голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв; 

заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, Голова Постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв; 

Депутат Європейського Парламенту Пятрас Ауштрявічюс (Литва); 

Посол США в Україні (1998–2000) Стівен Пайфер; 

директорка Інституту міжнародних відносин (Італія), професорка Університету Джонса Гопкінса (США) Наталі Точчі; 

старший дослідник Центру аналізу європейської політики (CEPA), письменник та аналітик з питань безпеки, блогер на Tenzer Strategics Ніколя Тензер (Франція). 

Учасники фіксують масштаб енергетичної кризи, спричиненої масованими атаками росії по енергетичній інфраструктурі: близько 40% українців мають дуже погане опалення або взагалі його не мають, 74% – стикаються з дуже нестабільним електропостачанням або взагалі не мають електроенергії, а в деяких регіонах відключення тривають до 20 годин на день. Україна втратила значну частину потужностей з виробництва електроенергії, дефіцит яких сягає 3-5 ГВт, система здатна покрити лише близько 40% потреб домогосподарств і бізнесу.

"Це свідома війна на виснаження, спрямована проти всього суспільства", – наголошується у зверненні.

На основі консультацій з українськими енергетичними операторами, міжнародними фінансовими установами та безпековими експертами КБФ сформулював оперативні пріоритети.

КБФ пропонує створити «Енергетичний Рамштайн» – координаційний механізм із міжнародною робочою групою, що синхронізуватиме закупівлі обладнання, фінансування, захист інфраструктури та терміни реалізації.

Першим пріоритетом є негайне придбання та прискорена доставка критично важливого обладнання. “Відновлення енергетичного сектора України обмежене не тільки через фінансування, а й термінами виробництва, виробничими потужностями та логістикою. На постачання та монтаж багатьох важливих компонентів потрібно 10–24 місяці з моменту затвердження фінансування, тому рішення про закупівлю необхідно приймати негайно", – зазначається у документі.

Другим пріоритетом є швидке цільове фінансування, орієнтоване на результати. КБФ рекомендує створення прискореної програми ЄС-G7 з енергетичної стійкості, застосування змішаних фінансових інструментів та розширення механізмів страхування військових ризиків.

Третім пріоритетом визначено комплексний захист та зміцнення критичної енергетичної інфраструктури. "Інвестиції у відновлення не можуть вважатися стійкими, якщо нещодавно відремонтовані об’єкти можуть бути знову зруйновані [...] Протиповітряна оборона необхідна, але не може замінити структурну стійкість системи. Захисні заходи повинні впроваджуватися синхронно з децентралізацією та диверсифікацією генерації", – наголошується у зверненні.

Четвертим пріоритетом є прискорене впровадження розподіленого виробництва електроенергії та децентралізації системи опалення.

"Тільки в Києві 6–7 тисяч житлових будинків залишаються вразливими через порушення роботи централізованого теплопостачання. Модернізація близько 5 тисяч старих будівель із переходом на автономні системи опалення оцінюється орієнтовно в 1,5 млрд євро. Така інвестиція формує довгострокову стійкість до зовнішніх впливів за менших витрат, порівняно з переважною більшістю альтернативних заходів реагування на надзвичайні ситуації", – зазначається у зверненні.

Учасники круглого столу попереджають: якщо рішення не будуть прийняті вчасно, наслідки будуть невідворотними. Через тривалі 10–24-місячні цикли виробництва та встановлення критично важливе обладнання не буде готове до експлуатації до зими, що залишить мільйони цивільних осіб без електроенергії та опалення протягом тривалого часу.

Натомість, наголосили у зверненні, “своєчасні рішення знизять ефективність російської стратегії енергетичного терору, захистять цивільне населення та зміцнять стійкість демократичного безпекового порядку”.

З повним текстом звернення можна ознайомитися за посиланням.

14 лютого в межах 62-ї Мюнхенської безпекової конференції (MSC) відбувся перший спільний захід Київського Безпекового Форуму та MSC – круглий стіл «Енергетична війна: як відключити тиранію».

Київський Безпековий Форум засновано у 2007 році за ініціативи Арсенія Яценюка. Мюнхенська безпекова конференція є одним із найвпливовіших міжнародних форумів для обговорення питань глобальної безпеки.