Мілітарні уроки операції Ізраїлю в Лівані важливі, але її міжнародні наслідки (зокрема й для України) неоднозначні: воєнний огляд КБФ.

Триває безпрецедентна війна Ізраїлю проти ліванського проіранського руху “Хезболла”: від “дистанційної” нейтралізації цілої верхівки організації до наземного вторгнення в Ліван.

Ізраїльська ППО здебільшого відбила масований ракетний удар Ірану. Тегеран відмовився задіяти регулярні наземні сили для допомоги “Хезболлі”.

Менш інтенсивна повітряна війна розгорілася з хуситами (іранськими проксі в Ємені) та проіранськими силами в Сирії та Іраку.

***

Фахівці очікують стратегічних наслідків, у тому числі незворотних, для Близького Сходу та цілого світу:

●    Захід тепер ще більше “відволікатиметься” від російсько-української війни. Зокрема, на оборону Ізраїлю й гуманітарну допомогу Лівану  відволікатимуться ресурси.

●    США знову надали Ізраїлю не лише сучасну зброю без обмежень на використання, а й прямий військовий захист (у вигляді ППО).

●    Дії Ізраїлю створюють на Заході радше сприятливий політичний контекст для воєнної стратегії України, зокрема для контрударів углиб Росії та Курської операції.

●    Постало питання про воєнно-політичну поразку Ірану: засадничо антиізраїльської регіональної супердержави, що не змогла захистити мережу своїх десятиліттями будованих проксі-армій по Близькому Сході. Глобальні наслідки неоднозначні: Москва може спробувати врятувати союзника (зокрема, глибшою військово-технічною та розвідувально-підривною співпрацею), а Захід і Україна зацікавлені його доконати.

●    Під загрозою виживання режим Асада в сусідній Сирії, де росіяни мають військові бази (а Туреччина – критичні безпекові інтереси).

***

Головні воєнно-стратегічні уроки:

●    Хоча Ізраїль має поважні причини для війни, операцію можна вважати превентивною. На тактичному рівні ізраїльтяни давно побоювалися масштабного повітряного й наземного удару від “Хезболли”. Стратегічно Тель-Авів хоче розгромити усі проіранські сили до очікуваної появи в Ірану ядерної зброї (в ідеалі, також не допустити її появи). З іншого боку, Тель-Авів прагне незворотних перетворень на Близькому Сході до того моменту, як глобальна ситуація різко зміниться – внаслідок виборів у США та Євросоюзі й розв'язку/розширення російсько-української війни.

●    Ізраїль проводить ретельно підготовлену десятиліттями операцію проти кількісно сильнішого ворога. Сукупно антиізраїльські сили в Ґазі, Сирії, Іраку та Ємені чисельніші за Армію Оборони Ізраїлю; умовно проіранське населення в регіоні сильно переважає населення Ізраїлю. “Хезболла” та “хусити” до початку операції мали великі запаси зброї, зокрема ракет; потужну систему баз і укріплень.

●    Продемонстровано вирішальну роль повітряних засобів ураження та ППО і політичної волі в їх застосуванні. Лідери “Хезболли” знищені авіаударами по підземеллях у житлових районах, поки нездоланних для ізраїльських наземних військ. Добре спрацювали “розумна” ППО Ізраїлю й цивільна система оповіщень та укриттів усередині країни.

●    Ізраїль не боїться “ескалації” та “розширенням конфлікту”, а обіцяє їх. Прем’єр Нетаньяху й генерали повторюють, що завдаватимуть ударів “в будь-якому куточку Близького Сходу, що й продемонстровано повітряним контрударом по іранських проксі в Ємені (за 1800 км від Ізраїлю). Фахівці наголошують, що це репетиція удару по території самого Ірану.

●    Війна “розкрила” організаційно-кадрову та політичну будову “Хезболли” – безпрецедентного військово-цивільного “філіалу” Ірану. Ізраїль використав корупцію всередині “Хезболли” для шпигунського проникнення до неї, і зрештою для деморалізуючої “атаки пейджерами”. Це корисний досвід для спецслужб у боротьбі з самим Іраном та Росією. Водночас деякі фахівці вважають поразку “Хезболли” неостаточною і очікують її відродження за допомоги Ірану – у більш законспірованому вигляді.