Україна добиває залишки російської “супердержавності” й відчайдушно  намагається наростити ППО: тренди повітряної війни в огляді КБФ.

***

Найважливішими процесами залишаються російські масовані авіаудари коригованими авіабомбами (КАБами) та українські контрудари далекобійними безпілотниками.

Серед останніх варто виділити результативну дронову атаку по авіабазі в Єйську 21 червня, внаслідок якої, вочевидь, чи не вперше знищені на землі десятки ворожих далекобійних безпілотників. Саме такі удари, а не робота ППО будь-якої щільності, є найефективнішим захистом українського неба.

Масовані контрудари вглиб Росії вже повторюються мінімум щотижня, і ця регулярність стала потужним чинником війни. Зокрема, 24 червня цю стратегію публічно наголосили Президент України та начальник ГУР МО.

Так, Зеленський відзначив ефективність дій Служби безпеки України з ураження російських нафтобаз, похвалився дальністю дій БПЛА в “1500 км” і заявив із цього приводу, що “ми можемо й мусимо повернути Україні бойову ініціативу в війні”. Він також пообіцяв “обов’язково відповісти Росії” на удар по Покровську.

У свою чергу начальник ГУР МО Буданов заявив американській газеті, що далекобійні контрудари по Росії триватимуть та інтенсифікуватимуться в міру виділення на це додаткових ресурсів і наголосив на економічному й психологічному ефекті таких ударів.

Таким чином, влада напівофіційно, але послідовно схвалює стратегію перенесення війни на територію ворога, про необхідність якої постійно говорять незалежні фахівці.

***

Відносно новими й перспективними тактиками України є удари по стратегічних об’єктах, неважливих для війни, а також використання американських балістичних ракет HIMARS та ATACMS.

Так, 23 червня уражено російський центр космічного зв’язку у тимчасово окупованому Криму. Поки незрозуміло, наскільки корисним був цей об’єкт саме для вторгнення в Україну. Водночас відомо, що центр (захоплений 2014 року об’єкт космічного агентства України) зазнав багатомільярдної модернізації для його використання з радянськими системами супутникового стеження за флотом США.

Таким чином, Україна вже вп’яте уразила цілі в тилу Росії, які є атрибутами позірної “ракетно-космічно-морської супердержави” Путіна. Це істотно шкодить репутації московського режиму серед власних військовиків, на Заході й в інших країнах. Така деградація особливо помітна на фоні, наприклад, безпрецедентних космічних успіхів Пекіну: цього тижня китайський апарат уперше добув ґрунт із темного боку Місяця.

Тривають і удари американськими балістичними ракетами по військових цілях у Криму та російському прикордонні.

***

Надалі відчуваючи нестачу протиповітряної оборони, Україна відчайдушно намагається її компенсувати в усі можливі способи. Нещодавно заявлено про наміри Нідерландів та Румунії передати ЗСУ ще по одній батареї ЗРК Patriot (на додачу до близько чотирьох на озброєнні), а США, за даними ЗМІ, вирішили перенаправляти в Україну всі нововироблені ракети до цього комплексу.

За деякими даними, 24 червня українська ППО вперше збила з траєкторії один з російських КАБів, запущених по Харкову (це неефективна, але технічно можлива протиповітряна тактика). А позаминулого тижня боєць Повітряних Сил вкотре збив російську крилату ракету з кулемета.

З оприлюднених командуванням ЗСУ відео можна зробити висновок, що знайдені можливості поповнити боєкомплект застарілих комплексів ППО малої дальності “Оса” та “Тунгуска” радянського виробництва. “Оса” наприкінці 2023 р. називалася військовими вдалою, але безперспективною системою – через вичерпання запасу ракет до неї. Ракети й снаряди для ЗРГК “Тунгуска” також вироблялися в Росії.

Вочевидь, вихід був знайдений через виробництво боєприпасів в Україні чи НАТО (зокрема за програмами адаптації “FrankenSAM”), або їх закупівлю в третіх країнах, що колись отримували радянське озброєння.