Ворог прискорив просування на Донбасі, намагаючись використати тимчасову слабкість української оборони, але оперативного прориву немає й скоро не буде. Воєнний огляд КБФ.

Останніми тижнями росіяни стали швидше просуватися на донбаському напрямку фронту, а саме на Покровському, Часово-Ярському й Кураховському напрямках. Йдеться, насамперед, про «відросток» на карті навколо селища Очеретине. Як наголосив Головнокомандувач Олександр Сирський, головною причиною є перевага противника «у повітрі, ракетах та кількості артилерійських боєприпасів». Відтак Сили Оборони, «зберігаючи життя та здоров’я наших захисників, перемістились на нові рубежі».

Відзначимо, що на кількох інших напрямках ворог атакує так само інтенсивно, як на Донбасі (зокрема на Куп’янському та Херсонському), але просування там не досягнув.

***

Експерти солідарні в тому, що головною причиною швидшого просування росіян є концентрація зусиль у спробі використати тимчасову слабкість української оборони. Йдеться, насамперед, про «паузу» в українській логістиці між втратою Авдіївського укріпрайону та «освоєнням» нових великих пакетів американської військово-технічної допомоги (які почали надходити лише минулого тижня). Просування напряму пов’язане із серйозним «снарядним голодом» ЗСУ.

Росіян «підганяють» і інші часові очікування: символічна для ворога дата 9 травня (до якої Кремль очікує захоплення хоча б одного великого міста Донбасу); надходження снарядної допомоги з «чеського пакету» та ймовірно, винищувачів F-16, а також Вашингтонський саміт НАТО (усі три очікувані події середина–кінець літа); завершення підготовки додаткової когорти мобілізованих до ЗСУ (осінь-зима); завершення стандартизації радіочастот управління дронами та РЕБ у Силах Оборони.

***

В сенсі ландшафту, ворог за час стратегічної паузи намагатиметься закріпитися на панівних висотах фронту в Часовому Ярі (бої наразі точаться на південно-східних околицях) і Очеретиному (це пагорб і насип залізниці, уже захоплені росіянами); захопити Курахове-Курахівку (це логістичний хаб на водосховищі з високим берегом) та Кліщіївку.

***

Експерти не схильні переоцінювати наземні перспективи ворога. Насамперед, спростовуються пропагандистські твердження про «прорив фронту». Так, очеретинський виступ лінії зіткнення наразі має розміри приблизно 5 на 5 кілометрів. Фахівці (зокрема, інститут ISW та Dara Massicot) відзначають, що такої ширини недостатньо для швидкого просування й постачання військ – власне «прориву».

Нагадаємо, що Сили Оборони України мали труднощі у вдвічі-втричі ширших «мішках» лінії фронту в Бахмуті й Авдіївці, хоча там йшлося про великі міста з промзонами, укріплювані ЗСУ протягом років.

Відзначимо, що по всій лінії фронту від Курахового до Бєлгородщини, й на глибину в десятки кілометрів, у тилу ЗСУ залишається відносна зручна для оборони пагорбиста індустріально-аграрна місцевість.

При цьому фахівці досі не бачать у росіян ресурсу людей і техніки, достатнього для «проривів фронту» чи «великих наступів» ближчими місяцями. Навіть в разі оголошення Кремлем тотальної мобілізації, вона (як відзначали експерти КБФ) поки не виллється у формування дійсно великих резервів через очевидний дефіцит у ворога молодших офіцерів та техніки.

Опубліковані нові OSINT-дослідження, які підтверджують, що Росія не може собі дозволити втрачати бронетехніку, особливо легку, навіть сьогоднішніми темпами (не кажучи вже про темпи 2022 р.). Адже радянські запаси на складах, як виявляють OSINTери, майже вичерпані, а безпілотники ЗСУ на фронті намагаються «допалювати» знерухомлені й залишені екіпажем ворожі машини, щоби вони не підлягали відновленню навіть у заводських умовах.