go-back
Повернутися назад
Новини
НАТО відзначає 75-річчя, 100 млрд для України, Конгрес не поспішає з допомогою і Європа вступає у вибори
04.04.24

3-4 квітня у Брюсселі відбувається засідання міністрів закордонних справ НАТО, присвячене підготовці до ювілейного саміту Альянсу у Вашингтоні. Однак своє 75-річчя НАТО відзначає власне 4 квітня. Тому це міністерське засідання є доволі символічним.

Вперше за 75 років від найсильнішого військового альянсу світу очікуються сильні рішення з метою ефективної протидії наймасштабнішому виклику безпеці Європі з часів Другої світової війни – агресії з боку росії. Тобто, НАТО має продемонструвати здатність вирішувати ті питання, для чого ця організація і була створена і фінансована багато десятків років.

В центрі уваги міністрів – Україна і її підтримка у війні проти російської навали. Ідеї, які були винесені на обговорення, доволі амбітні і цілком адекватні існуючим реаліям. Однак конкретних практичних рішень щодо посилення ролі НАТО поки що не прийнято. Хоча, з політичною підтримкою України, як завжди, проблем не виникло.

Враховуючи тривожну внутрішньополітичну динаміку у США, зокрема можливий прихід після листопадових президентських виборів у Білий дім Дональда Трампа, союзники, за ініціативою Генерального секретаря Столтенберга, прагнуть убезпечити процес військової допомоги Україні від надмірного впливу Вашингтону.  

По-перше, пропонується передати координацію роботи в рамках групи Рамштайн, яка вже показала свою ефективність, від США до НАТО. Ця ідея не є новою. Однак поки що вона не отримала конкретного наповнення, яке могло б забезпечити підтримку всіма союзниками. Перспектива передачі координації в Рамштайні Брюсселю поки що сприймається без ентузіазму самим Вашингтоном, який свого часу й ініціював цей формат. Крім того, набуття нових функцій Альянсом потребує консенсусу стосовно суттєвого розширення компетенції НАТО у війні проти росії. До цього часу НАТО, з огляду на позицію окремих держав-членів, зокрема Угорщини, обмежувалася лише нелетальною підтримкою України. Навіть можливості використання NAMSA - Агентства НАТО з технічного обслуговування і постачання – були закриті для Києва. У цьому плані ЄС, хоча він і не є оборонною чи безпековою структурою, вже істотно випередив НАТО. Однак ЄС має певні важелі впливу на нелояльних членів, в першу чергу фінансові, яких немає в Альянсі.

По-друге, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висунув ідею щодо створення спеціального фонду у 100 млрд дол. США для посилення прогнозованості військової підтримки України на перспективу у 5 років. Держави-члени мали б виділяти кошти до цього фонду пропорційно величині свого економічного потенціалу, що зняло б застереження Дональда Трампа стосовно необхідності рівного внеску у безпеку з боку союзників. Однак поки що тут виникає більше запитань ніж відповідей – чи будуть враховуватися у цій цифрі вже виділені на ці цілі столицями фінанси, якщо ні – звідки мають надходити кошти, чи не буде дублювання з ЄС або чи не підриватиме ця ініціатива зростаючу роль Євросоюзу в питаннях безпеки, що робити з позицією Будапешту, що це «не його» і «не НАТОвська» війна.  

По-третє, напередодні міністерського засідання Держсекретар США Ентоні Блінкен, перебуваючи з візитом у Франції, озвучив пропозицію щодо розробки «дорожньої карти» шляху України до НАТО з метою її схвалення на Вашингтонському саміті Альянсу. Безумовно, ми вітаємо цю ідею як свідчення готовності Вашингтону до практичної реалізації своєї політичної підтримки членства України в НАТО. Водночас, на нашу думку, такий документ не мав би стати заміною запрошення України до Альянсу, чого як Київ, так і наші друзі, у т.ч. у Вашингтоні, добиваються вже протягом тривалого часу. Розчарування результатами Вільнюського саміту НАТО не має повторитися у Вашингтоні. Запрошення до НАТО, що дозволить підвищити статус України до рівня «запрошеної держави» і розпочати переговори про членство, має стати першим пунктом згаданої «дорожньої карти».

Окремі деталі підтримки України з боку НАТО, зокрема роль НАТО у координації міжнародної безпекової допомоги і допомоги в питаннях військового навчання, будуть визначені, за словами Столтенберга, вже ближчими тижнями. А в цілому згадані проблеми, очевидно, будуть адресовані і набудуть, у разі досягнення консенсусу, певних організаційних форм під час Вашингтонського саміту Альянсу.  

Тим часом у Конгресі США продовжується сага з голосуванням за пакет міжнародної допомоги, який включає й Україну. Незрозумілим залишається не лише те, який проект і коли (наступного тижня чи в середині квітня а то й пізніше) винесе на голосування Спікер Палати представників Майк Джонсон, але й чи винесе він, незважаючи на свої чіткі обіцянки, щось взагалі.

Причиною є відсутність згоди з цього питання в лавах Республіканської партії. На думку деяких оглядачів, це може призвести навіть до провалу голосування з питання допомоги, хоча інші абсолютно впевнені у його позитивному результаті. Однак така ситуація є небезпечною для самого Джонсона на фоні погроз радикального крила республіканців щодо його відставки. Цей аргумент для Спікера є, очевидно, більш вагомим, ніж нагальність надання допомоги Україні.  

В інтерв'ю Fox News Джонсон зазначив, що додасть нові умови до пакету допомоги. За його словами, ці умови можуть включати перетворення допомоги в позику, яку Україна буде зобов’язана повернути, та конфіскацію російських активів у якості компенсації. Крім того, він висловив ще одну «прагматичну» вимогу – скасування замороження на нові ліцензії на експорт зрідженого газу. Однак остання умова була різко відкинута адміністрацією Байдена.  

Зростає «проблемність» одного з набувачів міжнародного пакету допомоги – Ізраїлю. Останнім приводом для посилення тиску на Тель-Авів став обстріл центральної частини Сектору Газа, жертвами якого стали сім волонтерів з неурядової організації World Central Kitchen, очолюваної іспанцем Жозе Андресом. У заяві з цього приводу Президент США Байден зазначив про необхідність детального розслідування і інформування громадськості про причини інциденту. Крім того, він наголосив, що це не поодинокий випадок, коли від обстрілів Гази гинуть співробітники гуманітарних місій, і висунув вимоги до Тель-Авіву переглянути свою стратегію з метою уникнення цивільних жертв при обстрілах Гази. Залишається сподіватися, що це не стане ще однією перешкодою для позитивного голосування за пакет міжнародної допомоги, який адресований також й Ізраїлю.

Незважаючи на те, що основна увага європейців зараз у Брюсселі зосереджена на посиленні європейської самодостатності в питаннях безпеки і допомоги Україні на фоні непевності щодо майбутньої політики Вашингтону, процеси в самій Європі у контексті чисельних виборів цього року також не є простими і можуть суттєво ускладнити плани теперішніх лідерів.

Чергову урядову кризу переживає Болгарія, результатом якої можуть стати позачергові парламентські вибори. На фоні зростання проросійських і євроскептичних настроїв в державі, на що звертають увагу оглядачі, це може призвести до певних негативних змін у орієнтації Софії. Крім того, урядова і коаліційна турбулентність посилює вплив проросійського Президента Румена Радева, якого складно зарахувати до симпатиків України.

6 квітня відбудеться 2-й тур президентських виборів у Словаччині. Незважаючи на перемогу в першому турі проєвропейського політика,  колишнього міністра закордонних справ Словаччини Івана Корчока, в другому турі його перевага на суперником - лідером лівої партії «Голос – соціальна демократія» і Головою парламенту Словаччини Петером Пеллегріні - є далеко не очевидною. А останній нещодавно заявив, що  «не доволить втягнути Словаччину у війну» і не підтримує вступ України до НАТО. У разі виграшу Пеллегріні, позиції Прем’єр-міністра Роберта Фіцо, який і тепер іноді кооперується з угорським Прем’єром Віктором Орбаном проти інтересів України, можуть ще більше посилитися.

На 7 квітня заплановані місцеві вибори в Польщі. Хоча від них доля теперішнього проєвропейського уряду Дональда Туска безпосередньо не залежить, вони матимуть певний плив на його можливості, на загальну розстановку політичних сил в державі, на конкурентоздатність урядової коаліції щодо свого основного суперника – партії Право і Справедливість (ПіС). Як свідчать результати опитування, проведеного United Surveys 21 березня, популярність "ПіС" і «Громадянської платформи» Туска практично зрівнялася (29,8% і 28,1%), як і їхніх ключових союзників "Конфедерації" (8,5%) і "Третього шляху" (7,9%). В будь-якому разі, якщо дивитися на найближче майбутнє, є сподівання, що після завершення виборів врегулювання торгівельних спорів між Україною і Польщею прискориться, а блокада кордонів буде нарешті знята. 

 

Поділитись
Читайте також
© Благодійний фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну»
locationУкраїна, Kиїв, 01001
ksf-logo
Київський Безпековий Форум
facebooktwitteryoutubeinstagram
open-logo
open-Ukraine
Фонд Арсенія Яценюка
© Благодійний фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну»
ssl-protected