Коли в Україні настає новий рік, ми вже давно не загадуємо дрібних бажань. Ми слухаємо тишу між вибухами. Рахуємо дні, які вистояли. Дивимося на новорічну ялинку і бачимо не прикрасу, а символ того, що життя не зламалося.
Ми дякуємо українській армії, рятівникам, волонтерам, нергетикам та кожному, хто на своєму місці був надійним плечем і нездоланною силою.
Наша команда разом із усією країною допомагала фронту.
Фонд “Відкрий Україну” передавав на фронт безпілотники, виготовляв скиди, закуповував автомобілі, іншу техніку та спорядження.
Ми йшли до тих, у кого війна вкрала дитинство. Допомагали дитячому будинку в Бородянці. Підтримували людей, яких путінська росія позбавила домівок і мирного життя.
Ми збирали світових лідерів, дипломатів, західних генералів, громадських діячів у Києві, щоб вони могли відчути, як б'ється героїчне серце українського опору.
Наші зусилля оберталися нашим голосом у західних урядах, рішеннями про посилення нашої стійкості.
Ми гуртували експертні середовища, залучали молодь, надавали слово ветеранам і воїнам фронту, аби країна чула своїх Героїв.
Попереду новий рік. Ми входимо у нього загартованими. З вірою в Україну. З вдячністю кожному, хто був поруч. З гордістю, що є частиною великого героїчного народу.
З Новим роком, Україно!






