go-back
Повернутися назад
Новини
Допомога Україні продовжує бути заручником передвиборчої боротьби у США
19.01.24

У Конгресі США продовжується затягування питання голосування за пакет допомоги Україні в обсязі  більше $60 млрд, а також за федеральний бюджет США на 2024 рік.

Радикальні трампісти висувають все нові й нові вимоги щодо посилення контролю за імміграцією, неприйнятні для демократів, відкидаючи компромісні рішення, напрацьовані двопартійною робочою групою Сенату. Більше того, вони погрожують Спікеру Палати представників Конгресу США Майку Джонсону - своєму однопартійцю і активному прибічнику Дональда Трампа - відставкою у разі досягнення ним домовленостей з демократами для виведення держави з кризи, нагадуючи про прецедент з його попередником Кевіном Маккарті.

Не призвела до успіху й зустріч Президента Байдена з лідерами демократів і республіканців в Сенаті і Палаті представників Конгресу, скликана ним 17 січня для погодження проблемних питань. У результаті 19 січня для уникнення припинення фінансування федерального уряду очікується голосування за черговий тимчасовий бюджет, який передбачає виділення коштів на продовження функціонування федеральних установ до 1 березня, а в окремих випадках – до 8 березня. Про виділення фінансової допомоги Україні у цьому документі нічого не відомо і швидше всього не йдеться.  

Висловлюються підозри, що основною метою радикалів-трампістів є не так досягнення конкретних цілей в імміграційній сфері, як блокування всіх конструктивних зусиль Адміністрації Байдена з метою врегулювання проблемних питань для створення враження її недієздатності.

Офіційні представники США та окремі оглядачі висловлюють сподівання, що домовленості по допомозі і бюджету можуть бути досягнені дещо пізніше, в лютому. Однак є й такі, які вказують на можливість блокування цього питання до березня і пізніше, до моменту, коли кристалізуються шанси Трампа на висунення кандидатом в Президенти від Республіканської партії. Це стане зрозумілим після проведення ключових праймеріз і кокусів (зборів), а також засідання Верховного суду США щодо рішення суду штату Колорадо про виключення Трампа з виборчих бюлетенів на праймеріз у зв’язку з його участю у подіях 6 січня 2021 року. Причина криється у сильному впливі лідера партії, особливо такого нетерпимого як Трамп, на політичну кар’єру однопартійців і їхнє бажання «не підставлятися», голосуючи за рішення, проти яких виступає лідер.

Дональд Трамп вже отримав першу переконливу перемогу на кокусах, які відбулися у штаті Айова 15 січня, набравши більше 50 відсотків голосів. Однак ситуація в інших штатах може суттєво відрізнятися. Крім того, враховуючи висунуті проти Трампа кримінальні звинувачення та можливу дискваліфікацію у деяких штатах, його перемога у республіканських праймеріз ще не є гарантованою.

На фоні згаданих проблем у США з допомогою Україні помітно активізуються у цій справі європейці.

Невдовзі після телефонної розмови з Джо Байденом Федеральний Канцлер ФРН Олаф Шольц оголосив, що у 2024 році  Німеччина надасть Україні військове обладнання на суму понад сім мільярдів євро. Крім того, Німеччина ініціювала проведення Єврокомісією аудиту допомоги, наданої Києву з боку європейських держав, відповідності її реальних обсягів проголошеним обіцянкам. Цим Берлін хоче продемонструвати своє лідерство і закликати інші столиці до збільшення зусиль у цьому напрямі. Результати аудиту планується розповсюдити в ЄС до засідання Європейської Ради 1 лютого, під час якого буде обговорюватися питання про виділення Україні допомоги ЄС у розмірі 50 млрд євро на період 2024-2027 рр.      

Під час візиту до Києва 12 січня Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак оголосив про виділення 2,5 мільярда фунтів стерлінгів (близько 3,2 млрд доларів США) військової допомоги Україні на 2024-2025 роки, з яких 200 мільйонів фунтів (255 млн доларів США) терміново підуть на закупівлю сотень тисяч дронів.

Президент Еммануель Макрон оголосив про наміри Франції передати Україні 40 нових далекобійних ракет Scalp і кілька сотень керованих бомб. Франція також виготовить для України протягом року десятки артилерійських систем «Цезар» та боєприпаси до них. До кінця року Париж також постачатиме до 50 ракет і до 3000 боєприпасів щомісяця.  

Зрушило з місця й питання підписання з партнерами договорів про безпекове співробітництво. Першою стала Велика Британія, наступною очікується Франція. Незважаючи на те, що цей договір не передбачає союзницьких відносин, Москва зреагувала на нього надзвичайно різко.

З’являються сигнали про певне пом’якшення позиції Угорщини щодо допомоги Україні, яка під час саміту ЄС 14 грудня блокувала рішення про виділення нам 50 млрд. євро на 2024-2027 рр. Не виключено, що цього разу гнучкість Будапешта пов’язана не так з можливим черговим «пряником», як це було під час голосування за початок вступних переговорів, як з «батогом». 18 січня Європарламент проголосував за резолюцію, якою засудив «навмисні, постійні й систематичні зусилля уряду Угорщини з підриву основоположних  цінностей ЄС» та закликав Європейську Раду визначитися, чи порушення Угорщини підпадають під статтю 7.2 Договору про ЄС, яка передбачає можливість призупинення певних прав, включно з правом голосу у Раді ЄС. Щоб активувати цю процедуру, потрібне одностайне рішення лідерів країн-членів (за винятком Угорщини як винуватця такої процедури).

Важливим міжнародним заходом тижня став Всесвітній економічний форум у Давосі.

Незважаючи на участь у цьому заході Президента України Володимира Зеленського, на жаль, жодних проривів і досягнень Україні він не приніс. Варто відзначити емоційний виступ Президента, в якому він наголосив на необґрунтованості підходу деяких партнерів щодо обмежень у наданні військової допомоги Україні з метою «уникнення ескалації», низку його зустрічей з лідерами держав і міжнародних організацій. Водночас, розчаруванням стала відмова Прем’єр-міністра Китаю, який очолював делегацію цієї країни  в Давосі, від зустрічі із Зеленським, на яку українська сторона покладала багато сподівань.

Безрезультатною стала й четверта зустріч радників з питань національної безпеки щодо української «формули миру», проведена в Давосі напередодні, хоча у ній взяла участь значна кількість країн (83 делегації з Європи, Азії, Африки та Латинської Америки, включно з 18 партнерами з Азії та 12 з Африки). Китай, хоч і отримав запрошення та мав велику делегацію в Давосі, проігнорував цей захід. Агенція Bloomberg оцінила зустріч як таку, що закінчилася «без чіткого плану, як рухатися далі».  

Враховуючи попередню динаміку процесу, цього слід було очікувати. Позиції України і Заходу з однієї сторони і Глобального Півдня з іншої щодо окремих пунктів української формули миру суттєво відрізняються. Крім того, низка держав неодноразово зазначала про необхідність залучення до цього процесу Росії, що не має жодного змісту на цьому етапі.

Тим не менше, під час свого виступу у Давосі Президент Зеленський оголосив про початок роботи над організацією Глобального саміту миру, який має завершити дискусії з питань «формули миру». Час проведення саміту ще не визначений, і, можливо, до цього заходу ще можна буде досягти якихось додаткових домовленостей. Однак вже цілком очевидно, що консенсусу з приводу основоположних засад українського підходу до завершення війни досягти не вдасться, хоча він повністю базується на міжнародному праві.

Відсторонення Пекіну від цього процесу, який суперечить китайським пропозиціям про необхідність припинення вогню і переходу до мирних перемовин з Росією, є досить добрим індикатором.

Яскравим прикладом «прагматичної» логіки Глобального Півдня, у яку не вписується можливість примусу Росії до виконання норм міжнародного права, стала й поведінка Індії. Її представник взяв участь у засіданні щодо української «формули миру» в Давосі. Але одночасно Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді провів телефонну розмову з президентом Путіним, у якій, як зазначається на сторінці Моді, «вони позитивно оцінили розвиток двосторонніх відносин і домовилися розробити дорожню карту для майбутніх ініціатив щодо подальшого зміцнення індійсько-російського спеціального та привілейованого стратегічного партнерства». Індійський Прем'єр-міністр також «передав найкращі побажання Росії на посту головування в БРІКС у 2024 році та запевнив у повній підтримці Індії».

Водночас, йти на серйозні компроміси українській стороні у цих принципових питаннях недоцільно. За таких умов Глобальний саміт миру у своїх документах, якщо вони будуть погоджені, може навіть не досягти рівня відповідних резолюцій ГА ООН.

Тим часом з’являються нові свідчення про подальше розширення зон напруження та дестабілізації в багатьох точках світу.

Вибори Президента Тайваню завершилися перемогою провладного кандидата, керівника Демократичної прогресивної партії Лай Цінде, прихильника самостійного розвитку острова. Новообраний президент вже заявив, що прагне збереження статусу-кво і мирного спів-існування з КНР. Однак Пекін сприйняв цю перемогу з напруженням. Такі результати виборів ставлять під сумнів реалізацію планів Сі Цзіньпіна на мирне возз’єднання Тайваню з Китаєм, про що він неодноразово заявляв минулого року, у т.ч. в ході зустрічі з Президентом США Байденом.

Пекін поки що не висловлював радикально нових позицій з цього питання, хоча й назвав Лай Цінде «провокатором потенційно небезпечної війни в Тайванській протоці». Водночас, в Китаї продовжуються масові чистки партійних і військових чиновників, що, не включено, здійснюється з метою консолідації влади Сі і підготовки країни до війни.  

Значну увагу привернула масштабна військова операція США і Великої Британії в Червоному морі з метою знищення військових спроможностей єменських хуситів, які обстрілювали міжнародні судна у цьому регіоні з метою блокування морських перевезень. Хоча єменські хусити вважаються союзниками Ірану, Тегеран у дії Вашингтону і Лондону поки не втручається.    

Натомість іранські війська обстріляли об’єкти в Іракському Курдистані, Сирії і Пакистані.

Крім того, для повноти картини варто згадати й нещодавні військові провокації з боку Північної Кореї проти своєї південної сусідки. Вони свідчать про можливість певної дестабілізації і в цьому регіоні, з боку Пхеньяну, окриленого військовою співпрацею з Росією.   
 

Поділитись
Читайте також
© Благодійний фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну»
locationУкраїна, Kиїв, 01001
ksf-logo
Київський Безпековий Форум
facebooktwitteryoutubeinstagram
open-logo
open-Ukraine
Фонд Арсенія Яценюка
© Благодійний фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну»
ssl-protected