Незвично різкі пости Трампа щодо Путіна після масованих ракетно-дронових ударі Росією території України засвідчили, що американський Президент починає розуміти можливість своєї поразки в питанні припинення війни. Як і правоту Байдена і Зеленського в оцінці російського диктатора.
Після багатомісячного етапу заперечення критики його ставлення до Путіна з боку опонентів, Трамп в усвідомленні реалій перейшов на стадію гніву. Необґрунтовані причіпки до Зеленського тільки підтверджують це. Адже одним із ризиків цього етапу є можливість зриву емоцій на оточуючих.
Всім би хотілося, щоб після цього пішов етап каяття і практичних дій. Як оточення, так і опоненти постійно підкидають Трампу ідеї щодо посилення санкцій. Це могло б стати рятівним колом для його репутації і сприяти припиненню війни. Він навіть сам говорить про таку можливість, але весь час знаходить причини відкладати її реалізацію. Натомість, наполягає на продовженні переговорів, вже у двосторонньому українсько-російському форматі. Хоча всі розуміють, що без додаткового тиску це – шлях в нікуди. Сумніви Трампа свідчать, що ми наближаємося до стадії торгів.
Змагання за свої ілюзії несе ризики не лише для мирного врегулювання, а й для Трампа особисто, для його репутації. А вона і так піддається нищівним ударам. І не лише під час офіційних виступів опонентів, а й у соцмережах через доволі образливі сатиричні дописи, карикатури і шаржі.
За законами психології, після невдалих торгів він має пройти ще через стадію депресії. Одним зі свідчень цього може стати повне дистанціювання від вирішення проблем українсько-російських відносин та європейської безпеки. Сподіваємося – нетривале. Про таку імовірність він вже говорить, але, здається, поки що серйозно її не розглядає.
За законами жанру, лише після цього може очікувати на прийняття реалій і пошук рішень.
Перший етап – заперечення – був занадто тривалий. Але зараз події прискорюються. Вже сьогодні ми є свідками певного міксу ознак наступних етапів. Це дає надію, що, за умови зовнішнього тиску, їх можна буде пройти більш оперативно.
Наскільки затягнеться процес прозріння і на якому етапі завершиться – залежить від рішучості як американського суспільства, так і партнерів. Не хотілося б застрягнути надовго на етапах торгів і депресії.