26 лютого за ініціативою Президента Франції Еммануеля Макрона у Парижі відбулася конференція з підтримки України, в якій взяли участь представники 20 країн, у т.ч. лідери Німеччини, Нідерландів, Польщі, країн Балтії, представники високого рівня Великої Британії, США, Канади.

Цей захід, хоча й був неформальним, засвідчив про готовність Європи до консолідації і активізації в питаннях безпеки, а також прагнення Франції повернути лідерство у цій сфері, яке донедавна належало Німеччині.  

Неформальний характер конференції дав можливість, окрім підтвердження запевнень у підтримці України доти, доки це буде потрібно, озвучити і деякі проривні ідеї, на які ще донедавна було повне табу як в ЄС, так і в НАТО.

Перш за все це стосується можливості направлення в Україну військових підрозділів з країн Європи, яку не виключив Макрон у своїх публічних виступах. Безумовно, це супроводжувалося згадкою, що консенсусу в цьому питанні немає. Однак, як свідчить практика, консенсус в ЄС є питанням динамічним.  

Важливим нюансом стало й зняття Макроном табу з ідеї постачання країнами ЄС боєприпасів в Україну з поза меж Європейського Союзу, принаймні на цьому етапі, поки ЄС не готовий самостійно справлятися з цим завданням. Але виглядає на те, що реалізація ініціативи чеського Президента цього разу візьме на себе багатостороння «ad hoc» коаліція, а не ЄС як організація. Тим не менше, у цьому контексті варто підтримати ініціативу українського міністра закордонних справ, що зараз ЄС має зорієнтувати свій ВПК на потреби оборони Європи і заборонити експорт боєприпасів в будь-які треті країни окрім України.  

Важливою ініціативо стала й пропозиція щодо створення коаліції з надання Україні далекобійної зброї, далекобійних ракет і бомб, для «глибоких ударів», яку передбачається узгодити протягом 10 днів. Сподіваємося, це означає добро на удари у т.ч. по стратегічних цілях на території Росії. 

Не можна недооцінювати і продовження дискусії про необхідність поглиблення співробітництва між ВПК європейських країн і України, надання допомоги в розмінуванні тощо.

Важливо не лише те, що було сказано. Важливо й те, що не було згадано. Перш за все це стосується підштовхування України до так званих «мирних» переговорів з РФ на підставі того, що Україна сьогодні вимушено віддала ініціативу в руки Москви. Європейські лідери усвідомлюють, що перемир’я з Росією зараз не вирішує проблеми російської агресії в майбутньому і загрожує безпеці і територіальній цілісності не лише України, а й самої Європи. Більше того, з’являється і розуміння та публічне визнання хибності підходу дозованого і поступового надання озброєнь Україні, при якому втрачаються шанси на швидке вирішення проблеми російської агресії, а можливо і на вирішення цієї проблеми в принципі.  

Сподіваємося, що ідеї, висловлені на конференції, не залишаться черговим елементом європейського дискурсу, а отримають конкретне організаційне і практичне втілення найближчим часом.