Київський Безпековий Форум
UA / EN

Виступ Віталія Портникова на Національному круглому столі під егідою Київського Безпекового Форуму «Єдність народу. Захист демократії. Оборона держави»

Дякую! З одного боку, мене бентежить, що я єдиний журналіст серед учасників цього поважного зібрання. З іншого боку, я пам’ятаю, що серед тих, хто проголошував Злуку 103 роки тому, також був тільки один журналіст – це був вже згаданий Петром Порошенком Симон Петлюра. Цієї присутності було достатньо, щоб організувати оборону України від більшовицької навали і продовжити існування державності в тих складних умовах, які були очевидними на той непростий час.

Але. Тієї присутності було недостатньо, щоб перемогти. Тому що не вистачало найголовнішого для переможних націй – не вистачало національної єдності прихильників української державності.

Тому я звернуся до кар’єри іншого мого колеги, який ризикнув і переміг, - Уінстона Черчилля, який є кумиром для багатьох українських державників. Улітку 1945 року Уінстон Черчилль втратив владу, і це досі є питанням для багатьох, хто цікавиться історією, як міг втратити владу той, хто переміг у війні. Однак я хочу нагадати, що Уінстон Черчилль програв вибори тому, хто був його заступником всі воєнні роки, лідеру опозиційної партії, яка була частиною уряду національної єдності. Більше того, саме тому, що ця опозиційна партія увійшла до уряду національної єдності, і з’явився Уінстон Черчилль, тому що вона вимагала від більшості, від консерваторів зміни прем’єр-міністра.

Для нас це виглядає дивовижно, як можна поступитися кандидатурою власного лідера на користь іншої постаті, коли цього вимагає опозиція. Однак саме британці продемонстрували, що якщо ти потребуєш об’єднання нації, ти можеш поступитися будь-якими постатями і кандидатурами, для того щоб організувати загальнонаціональний опір ворогу.

Саме тому і з’явився Черчилль, якого якщо б не було, національної єдності ніколи б і не було. Саме тому історія пішла саме таким шляхом, яким вона пішла в Європі після цієї появи. Саме тому наші співвітчизники на вулицях Києва розмовляють російською, а не німецькою мовою, як це могло би бути, якби ситуація у Європі змінилася внаслідок перемоги Рейху у Другій світовій війні.

Так що якщо ми хочемо розмовляти українською мовою на київських вулицях і на вулицях всіх інших міст, селищ і містечок в Україні, ми маємо гуртуватися от на цій національній платформі. Ми маємо пам’ятати, що черчиллі з’являються тільки тоді, коли гуртується народ.

Дякую, друзі!

← назад