Київський Безпековий Форум
UA / EN

Виступ Володимира Єрмоленка на Національному круглому столі під егідою Київського Безпекового Форуму «Єдність народу. Захист демократії. Оборона держави»

Дякую дуже, колеги! Ми без сумніву маємо встояти, ми маємо перемогти ворога, маємо думати про те, що відбувається зараз. Але ми так само маємо думати стратегічно. Мені здається, такі точки, коли наша екзистенція перед загрозою, якщо ми подивимося на багато інших країн, які вистояли проти ворога, саме в таких точках народжуються нові ідеї, нові ідеї самої країни.

Мені здається, ми маємо думати не тільки про виживання. Ми маємо думати про майбутнє і про те, ким ми хочемо бути. Мені здається, одна з ключових ідей, яка має нас надихати, - це ідея суб’єктності.

30 років незалежності пройшли дуже часто в такому інтелектуальному середовищі, коли ми запозичуємо чиїсь ідеї, ми намагаємося перенести на наш ґрунт чиїсь ідеї, чужі ідеї, хороші чи погані. Але питання, як народжуються ці ідеї всередині країни. Суб’єктність на всіх рівнях: на рівні геополітичному, на рівні громади, на рівні політичному, на рівні самих громадян.

Друга тема – це глобальна ідея України. Чи є в України глобальна ідея. Чи є в України бажання і готовність стати лідером, наприклад, лідером свого регіону. Чи готові ми говорити не тільки про себе, а й про весь регіон, про Східну Європу, про те, що відбувається між, не знаю, Балтійським морем і Чорним морем, між Балтійським морем і Середньою і Центральною Азією.

Отже, глобальна роль України – яка вона?

Це пов’язано з тим, що колеги говорили про те, що справді сьогодні є велика загроза нового авторитаризму. Але ми також бачимо, що європейська ідея, західний світ – він далеко не такий сильний, як ми би цього хотіли. Він відступає, і саме тому Росія наступає. І тому настільки важливо, коли ми говоримо про Україну і про український опір, бути Україні в тому числі тією силою, яка зупинить відступання цього західного світу. Як на мене, це дуже важливо.

Ну і остання тема. Знову-таки думати про майбутнє. Ми дуже некритично сприймаємо тему демократії як ідеї. Демократія в Європі, на Заході завжди балансувалася меритократією, завжди балансувалася тією силою, яка виводить завжди найкращих на поверхню. І мені здається, ми за ці десятиліття втратили цей механізм виводу найкращих. І нам треба багато працювати над тим, передусім над сферою освіти, в інших важливих сферах, як це відновити.

Дякую за вашу увагу!

← назад