Київський Безпековий Форум
UA / EN

Виступ Володимира Василенка на Національному круглому столі під егідою Київського Безпекового Форуму «Єдність народу. Захист демократії. Оборона держави»

Дякую! Я хотів би торкнутися більш приземленої теми, а саме теми російської збройної агресії. Тому що на сьогоднішній день фактор, який найбільше вимагає єдності українського суспільства, і української влади, і всіх українців – це відсіч збройній агресії Росії. Тому що збройна агресія Росії – це не випадковість, це закономірність, яка випливає з багатовікової зовнішньої політики України (так сказав – ред.), і мета якої – остаточне знищення, тотальне, вірніше, знищення української нації, незалежної державності і взагалі України як геополітичного явища. Тому з цього треба виходити, для того щоб вирішувати всі важливі питання.

Тепер далі. Сьогодні говорять про те, що Росія готує напад. Та Росія дев’ять років тому назад здійснила напад, і його продовжує, окупуючи українські території. Зараз мова йде лише про розширення агресії, про розширення масштабів агресії. І з цього ми повинні виходити.

Слава Богу, Україна спромоглася дати відсіч агресору. Він своєї мети не досяг – розшматування України і знищення її державності. Нам помагають наші друзі. І сьогодні, в часи напруженості, було заявлено про серйозні санкції проти Російської Федерації.

Однак Російська Федерація – це таке утворення, яке ніколи не рахувалося з економічними втратами заради досягнення своїх геополітичних цілей, особливо стратегічного характеру. Тому, звичайно, ми вдячні нашим друзям за допомогу. Але головним фактором опору агресії, відсічі агресії є сама Україна, українські Збройні Сили, український оборонний комплекс і українське суспільство. Українське суспільство довело свою спроможність чинити опір агресору.

На жаль, оборонні зусилля країни мають стати важливим фактором єдності суспільства, але для цього влада повинна вживати відповідних заходів з тим, щоб ліквідувати ту ситуацію, коли частина громадян України вважає, що там десь далеко війна на Донбасі, а в усій Україні війни немає. Та Росія веде війну проти всієї України, а не на Донбасі, і війну на знищення. І тому дивує і обурює ця неспроможність влади організувати належним чином відсіч агресії. Тому що якщо Україна не заявить про свою готовність, не продемонструє свою готовність і дійсно не буде готова до відсічі агресії, то Росія нападе, притому нападе в будь-який момент. І ми повинні бути готові, що Росія нападе на Україну, може напасти на Україну в будь-який момент. До цього треба бути готовими. Суспільство повинно бути мобілізованим.

Бездіяльність української влади найбільш відчутна на правовому і дипломатичному фронтах. В умовах, що склалися сьогодні, наше зібрання має закликати владу до здійснення конкретних системних дій. А саме. Скликати позачергову сесію Верховної Ради, з тим, щоб обговорити ту надзвичайну ситуацію, яка сьогодні склалася. Цього чомусь не робиться. Президент виступив 19 січня з абсолютно недолугою промовою, яка є образливою для української нації, дестабілізує ситуацію і безвідповідальна.

Далі. Необхідно оголосити загальну мобілізацію, запровадити воєнний стан. Провести навчання територіальної оборони. Надіслати дипломатичну ноту серйозну Російській Федерації з протестами, з вимогами припинити ці безчинства і агресію, з покладенням відповідальності на Росію. Поширити цю ноту як офіційний документ до Організації Об’єднаних Націй і в світових ЗМІ. Заявити, формально порушити питання про розгляд українського питання в Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй.

Ну і ще цілий ряд заходів можна було би вжити. Мене дивує, наприклад, чому Міністерство закордонних справ не реагує на порушення гуманітарного права, яке відбувається кожен день. Та ноти треба направляти, ноти протесту, поширювати ці ноти в Організації Об’єднаних Націй. Тоді не буде питання про те, чи здійснює агресію Росія, чи не здійснює агресію Росія.

Одним словом, я закликаю наше зібрання з тим, щоб в це звернення, яке підготовлено, були як доповнення внесені ці мої пропозиції.

Дякую за увагу!

← назад