Як закінчиться війна? На ключове запитання часу відповідають західні авторитетні аналітики — гості Київського безпекового форуму

Американські та європейські інтелектуали, які 25−26 травня приїдуть в Україну на Київський безпековий форум, розповіли NV про своє бачення завершення війни.

Якби Україна була членом НАТО, Росія не наважилась би на неї напасти і війни не було б — такої точки зору дотримуються чимало західних лідерів, а також авторитетних аналітиків, які спеціалізуються на проблемах сучасної Європи.

Набуття Україною членства в НАТО — головна тема Київського безпекового форуму, заснованого фондом Арсенія Яценюка Відкрий Україну. 25−26 травня ця щорічна подія збере у столиці чимало знаних у світі політиків, дипломатів, експертів і журналістів. Скориставшись нагодою, NV звернувся до кількох із них, щоб запитати про їхнє бачення закінчення війни в Україні.

Джон Гербст, директор Центру Євразії в Atlantic Council, посол США в Україні у 2003−2006 роках:

За історичними мірками період після Другої світової війни був надзвичайно мирним, часом процвітання, адже тоді не було великих держав. Міжнародний порядок, встановлений одразу після Другої світової через такі організації, як ООН, Бреттон-Вудські інституції та НАТО, — забезпечив набір правил і гарантій безпеки, що є основою для цього миру. Зараз цей порядок під загрозою з боку великих авторитарних держав, насамперед Китаю та Росії.

Путін розпочав своє велике вторгнення в Україну торік після зустрічі із Сі Цзіньпіном та публікації детальної заяви, в якій описано тісну співпрацю між цими двома ревізіоністськими лідерами. Вони зустрілися й минулого місяця, коли Сі продемонстрував підтримку вже ослабленому Путіну та оголосив, що найближчими роками вони внесуть серйозні зміни в міжнародне життя.

«Серйозні зміни», які вони мають на увазі, — це встановлення міжнародної системи, де сильні можуть нав’язувати свою волю, як Кремль безуспішно намагається зробити в Україні.

Найшвидший і найефективніший спосіб забезпечити провал антиутопічних мрій Сі й Путіна — перемогти Путіна в Україні. Це відмовило б Сі від реалізації його агресивних планів у Південнокитайському та Східнокитайському морях, вдихнуло нове життя в нинішній міжнародний порядок і зменшило для всіх націй кількість причин боятися сильніших сусідів.

Констанц Штельценмюллер, директорка Центру США і Європи Брукінґського інституту:

Не можу сказати, який вигляд матиме світ після перемоги України — на це впливає надто багато чинників. Але, гадаю, можемо сказати, який вигляд мав би світ у разі поразки України: дві failed states [неспроможні держави] — Росія та Україна — на євразійському континенті, європейський безпековий порядок під загрозою, розлад у трансатлантичному альянсі, загроза глобальній продовольчій безпеці та піднесення авторитарного Китаю.

Ніколя Тензер, президент Центру вивчення і дослідження політичних рішень (Франція), співробітник Центру аналізу європейської політики (CEPA):

Повна перемога України має стати початком нової ери, коли позбавлені свободи народи, саме існування яких під загрозою, нарешті піднімуть голови. Повна поразка Росії зробить світ кращим, якщо пошириться скрізь, де цей режим сіє спустошення. Але й ця поразка не буде повною, доки демократичні сили не приведуть свої дії у відповідність із проголошеними цінностями.

Відсутність кроків у боротьбі за свободу мала непоправну ціну для українців і до цього для сирійців, але також і для самої легітимності цінностей свободи та права. Ця провина має нас переслідувати. Чи зрозуміли західні лідери, що більше не мають права на помилки? Чи зрозуміли вони, що самовдоволення — це не реалізм, а дурість, оголошення стратегічної поразки, а не ознака хитрості?

Повторна поява радикального зла в центрі Європи зобов’язує нас до дипломатії війни, де нейтралітет і вагання неприпустимі.

Джеймс Шерр, співробітник Інституту безпеки та оборони Естонського інституту зовнішньої політики:

Доки результат війни не стане зрозумілим, прогнози щодо будь-яких інших важливих питань — чи в Європі, чи загалом у світі — будуть просто необґрунтованими припущеннями. Сьогодні перемога України — символ віри. Але як її визначити?

Вигнання російських військ на території, які вони окупували до 24 лютого 2022 року, буде тріумфом. Проте такий тріумф радше призведе до стану «ні війни, ні миру» та створить основу для майбутньої агресії, аніж наблизить до перемоги, після якої Україна та Європа зможуть побудувати безпечне й процвітаюче майбутнє.

Небезпека буде ще більшою, якщо західні партнери України оголосять, що «місію виконано», і повернуться до інших питань.

Остаточна перемога вимагає виведення російських військ з усієї міжнародно визнаної території України. За винятком можливості зміни режиму всередині Росії, це відбудеться або силою зброї, або не відбудеться взагалі.

Зайве говорити, що за всім цим спостерігає Китай, і Україні не варто мати ілюзій щодо його інтересів. Остаточна поразка Росії посилить відому розсудливість Китаю. Водночас нестабільний мир в Україні прискорив би терміни агресії в Індо-Тихоокеанському регіоні. Це також відвернуло б увагу США від України та від Європи загалом.