Війна. Головне за тиждень. Україна показала свої можливості на півдні

Найважливішим трендом тижня, на думку експертів Київського безпекового форуму, стали зміни в спроможностях сторін на південному театрі воєнних дій. Цей напрямок наразі не є ключовим для оборони, але Україна тут показала істотні досягнення: змогла відновити удари по Криму (можливо, з принципово новими технологіями), а також підготувала новий залізничний коридор до Молдови в обхід узбережжя.

➖Натомість Росія не змогла організувати оборону Криму від нових ударів (деякі з них, імовірно, завдали серйозної шкоди) - вочевидь, внаслідок виснаження й розпорошення сил, а також помилкових застарілих підходів, про які вже місяцями говорять фахівці.

➖Західне експертне середовище вже обговорює, як події цього тижня мають змінити прогнози технічних і воєнних можливостей сторін.

➖20 березня сталися вибухи на залізничній станції Джанкой в окупованому Криму. Це військовий хаб, на який зав’язані тилове забезпечення південного фронту росіян і авіаційна підтримка цього фронту. Росія спростовує інформацію ГУР України про те, що внаслідок атаки дронів знищені крилаті ракети “Калібр НК”, які транспортувалися поїздом, однак, визнає пошкодження, зокрема, локомотивного депо. Це, нагадаємо, не перший удар дронами в районі Джанкоя.

➖В ніч на 22 березня об’єкти в окупованому Севастополі, як визнає російський режим, були атаковані повітряними й надводними безпілотниками, що спричинило пошкодження на портових спорудах і в місті, а також закриття руху цивільних суден на 6 годин. Судячи з відео, надводні дрони намагалися цілеспрямовано “перестрибувати” (!) спеціальні бонові загородження на воді. Одночасно з цими подіями, активісти в Києві оприлюднили фото, очевидно, нової моделі українського надводного безпілотника. Крім того, повідомлялося про вибухи на аеродромі Бельбек в Севастополі. Це була вже шоста за місяць атака українських дронів в глибокому тилу ворога.

➖Ключовий контекст подій в Криму: нещодавно були сумніви в технічній спроможності України продовжувати такі удари. Адже для керування українськими дронами такого радіусу дії в них раніше встановлювалися термінали супутникового Інтернету Starlink.

➖Компанія Ілона Маска взимку заявила, що обмежить використання свого обладнання на зброї - і українські військові джерела пізніше повідомили західні ЗМІ, що термінали Starlink нібито перестали працювати за державним кордоном України й у відкритому морі. Це збіглося з тим фактом, що попередні відомі атаки безпілотниками далекого радіусу сталися в листопаді й лютому 2022 р.

➖Також були припущення, що Україна не зможе виробляти в достатній кількості самі швидкісні дрони далекої дії, оскільки вони нібито лише перероблялися з наявного запасу радянських безпілотників Ту-141.

➖Удар 22 березня, імовірно, свідчить, що Україна відновила далекобійну спроможність дронів - внаслідок порозуміння зі Starlink (про такі плани писали західні медії), - або й використання нових для цієї зброї систем керування. Можливі технології для таких систем обговорювалися фахівцями.

➖Атаки в Джанкої й Севастополі продемонстрували здатність українського воєнно-промислового комплексу до швидких проривних інновацій в складних умовах. На цьому фоні російське командування піддається критиці за неспроможність забезпечити протиповітряну й протикатерну оборону ключових об’єктів у Криму, а також за непозбувну вразливість військової логістики на півдні.

➖Показовим є приклад з ймовірним знищенням крилатих ракет у потязі в Джанкої – який, очевидно, рухався з Росії до флотських баз на заході Криму (від Кримського мосту, або через окупований Мелітополь). З міжнародної дискусії про цей епізод випливає, що Україна обмежила росіян в можливостях постачання Криму й окупованого лівобережжя Дніпра, - й генерали Путіна не можуть чи не намагаються адаптуватися до нової ситуації.

➖Це при тому, що ракети “Калібр” (а також інші подібні вантажі) стали для росіян вкрай цінним, дорогим ресурсом: через вичерпання запасів та санкції, які ускладнюють виробництво нових одиниць. За даними до 2022 р., одна ракета “Калібр” може коштувати Москві щонайменше 980 тис. дол. США.

➖Оглядачі також регулярно нагадують про небезпечну залежність цілого російського війська від залізничних перевезень.

➖Нагадаємо, що захоплений ворогом сухопутний коридор через Приазов’я до Нової Каховки й Генічеська вважається логістично недорозвиненим і вразливим для українських ударів. А пошкодження Кримського мосту й удари безпілотників по Севастополю та (ймовірно) Новоросійську й Туапсе ще більше ускладнили військову логістику росіян.

➖Експерти, а також українське командування на півдні зазначали, що ворог почав метушитися зі своїми кораблями-носіями крилатих ракет: мусив “евакуювати” їх з основної бази в Севастополі до непристосованих баз на російському Причорномор’ї - по яких теж було завдано ударів.

➖Тепер Україна відповіла на нові російські ракетні удари з моря, в лютому-березні, новими ударами по місцях базування й постачання морських ракетоносіїв.

➖Прикметно, що свою логістику Україна зберігає в набагато складніших умовах. Від початку війни Росія неодноразово наносила удари по ключовому мосту в Затоці на Одещині, а 10 лютого ще й вразила його надводним безпілотником, скопійованим з української зброї. Тим не менше, експорт-імпорт на півдні Одещини триває.

➖Причому Україна змогла відкрити в цьому регіоні вже два нових міжнародних залізничних коридори: спершу через Джурджулешти-Галац, а тепер очікується початок руху й лінією Арциз-Басарабяска. Найголовніше, відновлене й розширене міжнародне судноплавство в українських портах Дунаю.

Всім цим успіхам України не завадили ані постійна загроза ракетних ударів, ані відключення електрики, ані нестача робочих рук, ані загроза з Придністров’я.