«Протести в Грузії – не лише про законодавство. Це про існування нашої країни і її державності» –  грузинські експерти

На запрошення Київського Безпекового Форуму своїми оцінками про ситуацію в Грузії діляться відомі грузинські експерти.

==========================

Шота Ґвінерія – Науковий співробітник Центру досліджень економічної політики

Питання:

Як ви оцінюєте ситуацію? Що важливо розуміти?

Коментар:

З урахуванням відкритого проросійського курсу грузинської влади, який став очевидним після нападу Росії на Україну, немає сумнівів, що режим використовує запровадження закону про іноземних агентів із подвійною метою. По-перше, відвести Грузію від західного курсу та повернути країну до російської орбіти. По-друге, створити практичний інструмент для придушення критичних голосів та опонентів проросійської політики Грузії. Обидві ці цілі безпосередньо сприяють здобутку головної мети режиму — збереження монополії над усіма джерелами влади в Грузії.

Пануючий режим в Грузії відступив тактично, але не прийняв відповідних заходів щодо формального скасування запропонованого законопроекту. Вони використовуватимуть цю тактичну паузу, щоб спробувати пом'якшити гнів у переважно прозахідному та продемократичному суспільстві Грузії. Вони робили це раніше.

Отже, щоб забезпечити скасування законопроекту, друзі та партнери Грузії повинні оголосити пакет санкцій, які передбачають обмеження подорожей та замороження активів, що автоматично застосовуватимуться до всіх депутатів, які проголосують за цей антидемократичний, антиконституційний закон.

Масштабні протести в останні дні показали, що режиму доведеться заплатити ціну за протидію волі понад 80% грузин та пункту 78 грузинської конституції (зобов'язує всі конституційні органи забезпечувати всі заходи для повноцінної інтеграції країни до ЄС та НАТО) та за не надання підтримки Україні в її боротьбі за свободу та історичну справедливість.

Слава грузинському народу та Слава Україні!
===========================

Корнелій Какачія – Директор Грузинського Інститут Політики, професор політології.

Питання:

Як ви оцінюєте ситуацію? Що важливо розуміти?

Коментар:

Громадський тиск змусив "Грузинську мрію" відступити від закону про іноземних агентів (аналогічне законодавство є в Росії), та на даному етапі це було тактичним ходом. Однак, якщо уважно прочитати їх заяву, стає зрозуміло, що вони не збираються стратегічно відступати або переглядати це питання. Здається, що "Грузинська мрія" не має для виборців нічого, окрім консолідуючого авторитаризму перед парламентськими виборами 2024 року, які будуть вирішальними з урахуванням геополітичних змін у регіоні.

Отже, боротьба проти ілібералізму та неформального управління повинна продовжуватися. Хоча відступ правлячої партії - це маленька перемога, війна проти авторитаризму в Грузії ще не виграна. Грузинському народу потрібно залишатися пильним і бути обачним до завершення всіх юридичних процедур, пов'язаних з відкликанням цього законопроекту. Особливо з урахуванням попереднього гіркого досвіду, коли "Грузинська мрія" не виконала обіцянок, даних особисто Бідзіною Іванішвілі (наприклад, повний перехід до пропорційної системи в 2019 році). Таким чином, довіра до правлячої партії залишається низькою. І в цьому процесі боротьби за ліберальну демократію, як зовнішній, так і внутрішній тиск та підтримка є важливими, щоб повернути Грузію на рельси демократії. Чим більше авторитаризму в Грузії, тим більше вона буде віддалятися від Брюсселя та наближатися до Москви, якщо не буде відповідного внутрішнього і міжнародного тиску. Це буде довготривала боротьба, яка вимагатиме вольових зусиль та ункнення повторення помилок минулого.

==========================

Тенгіз Пхаладзе – Науковий співробітник Грузинського Інституту зв’язків з громадськістю

Питання:

Як ви оцінюєте ситуацію? Що важливо розуміти?

Коментар:

Запропонований законопроект щодо іноземних агентів - це ніщо інше, як спроба налагодити державний контроль над громадським суспільством та незалежними ЗМІ.

Риторика "Грузинської мрії" про прозорість - це лише маніпуляція, оскільки всі діяльності НУО належним чином регулюються грузинським законодавством. Закони про некомерційні організації та Закон про гранти повністю забезпечують прозорість та відповідальність НУО. Крім того, всі західні донори приділяють особливу увагу відповідальності та прозорості.

У проектах законів (обидві пропозиції) щодо іноземних агентів є дві основні мети:

1. Встановити державний контроль над громадським суспільством та незалежними ЗМІ - практика, добре відома завдяки Росії

2. Утримати Грузію від отримання статусу кандидата на вступ до ЄС

Поки Путін зазнає невдач в Україні, він намагається якось компенсувати це досягненнями в інших сусідніх країнах. Грузія є набагато легшою мішенню. Це слабша, менша, менш захищена країна, де у Росії є своя військова інфраструктура (на окупованих територіях Абхазії та Цхінвальського регіону) та російська мережа (бізнес, політики, громадські організації тощо).

Росія застосовує свою п'яту колону, і незважаючи на ноти попереджень і заклики стратегічних партнерів (ЄС, НАТО, Рада Європи, США та країни Європи), "Грузинська Мрія" прийняла законопроект в першому читанні.

Отже, протести в Грузії не стосуються лише законопроекту, а також про існування країни та її державності, оскільки у Грузії немає іншого шляху, крім ЄС та НАТО.