Київський Безпековий Форум
UA / EN

Альянс держав, території яких окуповані Росією (07.11.2022)

Володимир Василенко, Михайло Басараб

Даючи відсіч збройній агресії Росії, Україна захищає як право на саме своє існування, так і життєво важливі інтереси західних демократій, а за великим рахунком – всієї міжнародної спільноти як такої. Сьогодні держави НАТО і ЄС демонструють одностайність у підтримці України. Вона матеріалізується в їх співпраці у рамках постійно діючого Рамштайнського формату, який було створено у квітні 2022 року і до якого згодом долучилися низка держав, які не є членами ні Альянсу, ні Євросоюзу. До об’єднання входять понад п’ятдесят держав і воно відкрите до приєднання інших учасників. Тим самим із створенням цього формату співпраці фактично було покладено початок формуванню антипутінської коаліції.

Разом з тим, існують можливості і вагомі підстави для створення додаткових механізмів протидії агресії Росії, ліквідації її наслідків та притягнення держави-агресора та її вищого військово-політичного керівництва до міжнародно-правової відповідальності.

Йдеться про залучення до активнішої взаємодії інших держав, з якими Україна об’єктивно має спільні геополітичні інтереси та однакові безпекові загрози. Мова про Молдову і Грузію, разом з якими рухаємося до членства в НАТО і ЄС. Молдова і Грузія, так само, як і Україна, зазнали збройної агресії з боку Росії. Росія також окупувала частину їх територій. Кремль регулярно погрожує цим країнам застосуванням сили, втручається у внутрішні справи і дестабілізує ситуацію. З огляду на перераховані обставини Україна, Молдова і Грузія мають діяти спільно, а, отже, формувати спільну політику протидії агресії Росії. Три країни мають досвід взаємодії в рамках організації ГУАМ, яка свого часу була створена як засіб протидії домінуванню Москви в регіоні. Отже, в недавній історії є практика організаційної співпраці між Україною, Молдовою і Грузією.

Україна могла б ініціювати створення постійно діючої міжнародної платформи для співпраці держав, які зазнали нападу з боку Росії і території яких перебувають під повною або частковою окупацією Росії. Для початку Україна, Молдова і Грузія повинні були б провести переговори про загальні засади такої політики. Як перший крок до реалізації цього задуму парламенти трьох держав мали б ухвалити постанови, у яких була б визначена спільна оцінка дій Росії, окреслено принципи спільних дій щодо звільнення окупованих Росією територій та сформульовано заклик до міжнародного співтовариства допомогти відновити територіальну цілісність. Зокрема, предметом спільної діяльності трьох країн мала б стати підготовка плану заходів з відновлення та гарантування територіальної цілісності. Стартом у цьому процесі може бути підготовка консолідованих претензій до держави-правопорушника з метою відшкодування збитків, завданих агресією та окупацією частини територій. Україна мала б показати приклад партнерам, ухваливши вже зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт № 3057 від 11 лютого 2020 року «Про Національне агентство України з питань подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації».

Через заснування такої платформи може бути створено основу для додаткової безпекової взаємодії в регіоні Причорномор’я і Кавказу. Її завдання – покласти край тривалому і безкарному порушенню Росією суверенітету сусідніх держав та притягнення її до законної відповідальності за тяжкі міжнародні кримінальні злочини.

У перспективі до ініціативи можуть долучитися й інші держави, що вважають свої території окупованими Росією або захопленими під погрозою застосування сили. Передусім йдеться про Японію. 7 жовтня 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ «Про питання Північних територій Японії», яким Курильські острови визнано окупованими Росією територіями Японії.

Створення альянсу держав, території яких окуповані Росією, буде важливим кроком до започаткування процесу притягнення держави-агресора до міжнародно-правової відповідальності за вчинені нею злочини агресії проти України та інших країн відповідно до загальновизнаних норм сучасного міжнародного права.

Володимир Василенко, доктор юридичних наук, професор Національного університету Києво-Могилянська академія, Надзвичайний і Повноважний Посол

Михайло Басараб, кандидат політичних наук, старший науковий співробітник Київського Безпекового Форуму

Читайте також:

Щодо структури влади для післявоєнної відбудови

Вʼячеслав Бутко, керуючий партнер інвестпроекту Thomson & French


Як врахувати інтереси міжнародних партнерів з користю для України (15.10.2022)

Вʼячеслав Бутко, керуючий партнер інвестпроекту Thomson & French

Тактика послаблення Росії чи стратегія знищення путінського режиму? (19.09.2022)

Володимир Василенко, доктор юридичних наук, Надзвичайний і Повноважний Посол

Викрадення українських дітей Росією – свідчення геноциду української нації (05.09.2022)

Володимир Василенко, доктор юридичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору