Київський Безпековий Форум
UA / EN

П’ять тез для побудови технологічної та конкурентоспроможної економіки (04.08.2022)

Вʼячеслав Бутко, керуючий партнер інвестпроекту Thomson & French

Військова міць держави безпосередньо залежить від потужності її економіки, яку визначає конкурентоспроможність. Підвищення конкурентоспроможності економіки має стати для нас життєвим завданням.

Ключовою рисою конкурентоспроможної економіки є виробництво продукції, яка користується стабільним попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках і попит на яку мінімально залежить від мінливої кон’юнктури світової економіки. Тобто високотехнологічної продукції, а не сировини.

Щоб отримати сучасну конкурентоспроможну економіку України, треба, як навчав німецький філософ Г. Фіхте, правильно її обміркувати. Отже, треба відповісти на такі запитання:

- Хочемо просто відбитися від російської військової навали зараз чи убезпечитися від вірогідних подальших нападів Росії?

- Хочемо виживати чи забезпечити сталий економічний розвиток?

Правильна відповідь на обидва запитання, звісно, ​​друга.

Варто визнати, що сталий розвиток національної економіки в майбутньому – це технологічний розвиток. Тому весь набір методів інституційної, науково-технічної та економічної політики має бути спрямований насамперед на створення в Україні сучасної технологічної економіки. А саме – акцент на R&D, роботизацію, адитивне виробництво (3-D друк), Big Data, використання нейронних мереж, Інтернет речей, розумні машини, ресурсозберігаюче виробництво тощо.

Що відбувається зараз?

Розвинені країни здійснюють перехід від третьої до четвертої промислової революції, а в Україні економіка індустріального укладу а-ля 1950-60-ті, й до війни ми змагалися за місце у першій десятці за виробництвом чавуну та в першій п’ятірці за експортом кукурудзи.

Тому альтернативи технологічному відродженню немає. Чи можливо це? Так, і ось чому.

1. У всіх випадках успіху в технологічних перегонах головним чинником ставала воля еліт до відповідних змін. Так було і на Заході, так було й у Південно-Східній Азії. Переконаний – представники української технологічної та підприємницької еліти в цьому не сумніваються. До цього має додатися воля владних еліт.

2. У випадку Південно-Східної Азії ініціативу на початку технологічних реформ брала на себе держава. Це важлива відмінність від країн Заходу, в яких технологічні зміни відбувалися ендогенно, оскільки культурні особливості розвитку цих країн сформували суспільства, котрим низовий технологічний розвиток був органічно притаманний. Але й на Заході впровадження інституційних змін не обійшлося без участі держави.

3. Застосування державних заходів стимулювання технологічного розвитку дозволило різко скоротити терміни впровадження критичної маси технологічних змін у економіках країн Південно-Східної Азії. Там зміни зайняли кілька десятиліть. У той час як на Заході, у первинний період під час першої промислової революції, це зайняло значно більше часу.

4. У рамках другої промислової революції в Україні (тодішній УРСР) була побудована сучасна на той час технологічна економіка. Яка, втім, почала занепадати ще в УРСР й продовжила в незалежній Україні. Проте загалом й досі в Україні існує інституційна науково-технічна база колишнього промислового ладу, яка може стати підґрунтям для переходу до нового технологічного устрою.

5. Перехід до сучасного промислового устрою у світі розпочався порівняно недавно, і Україна цілком може стати учасником цього процесу. Немає жодних онтологічних заперечень політичного, економічного та соціального порядку щодо того, чому ми не зможемо успішно провести зміни третьої й четвертої промислових революції у себе в країні, оскільки ми зробили це, свого часу, у період другої індустріальної революції.

Для побудови високотехнологічної конкурентоспроможної економіки першочергово потрібне:

1. Створення необхідних інститутів нового технологічного ладу – технологічного промислового кластера та фінансової венчурної системи.

2. Технологічний кластер має бути побудований на підставі сучасного технологічного університету. Сильні інженери та технологи створюються у наукових центрах, якими є сучасні університети. Технологічної переваги, зокрема, у військово-промисловому комплексі, неможливо досягти без створення такого університету.

3. Фінансова венчурна система повинна формуватися паралельно з організацією технологічного кластера, оскільки вона критично необхідна для організації фінансування новостворених у технологічному кластері компаній.

4. Потрібна інфраструктура саме для технологічного розвитку. Якість будівель та доріг для технологічного розвитку не так важлива, як якість національної венчурної системи. «Хайвеї» нерідко будуються з метою стимулювання будівельної галузі й відображають попередню парадигму транспортної галузі, яка в майбутньому, швидше за все, буде іншою. Такий висновок, зокрема, дозволяє зробити швидкий розвиток дронів для доставки та розширення сфер їх застосування. Тому розвиток українських компаній, які досягли успіху у створенні морально застарілої інфраструктури, навряд чи критично потрібен майбутньому українському технологічному сектору, й тут необхідно визначати вищі пріоритети.

5. Зусилля у створенні цих інститутів третьої та четвертої промислових революцій – технологічний кластер, технологічний університет, національна венчурна система та її фінансова інфраструктура – забезпечать критичну масу необхідних змін, які потім поширяться на всю економіку України.

Як стверджує світовий гуру в сфері економічної конкуренції М. Портер, розвиток – це історія не використання переваг, а історія боротьби з несприятливими умовами. Національні несприятливі умови, якщо до них підходити правильно, породжують енергію для інновацій та змін. Тиск та виклик, а не спокійне життя привели фірми та країни до процвітання.

Трагічно, що Україна має такий тиск у вигляді війни, багатьох десятків тисяч жертв, мільйонів біженців, тимчасової втрати території, руйнування економіки.

Але якщо нам випало таке доленосне випробування, то вийти з нього ми маємо через побудову високотехнологічної конкурентоспроможної економіки, яка разом із ЗСУ та всім народом стане опорою для майбутнього успіху України.

 

*Думки, висловлені в публікаціях на запрошення Київського Безпекового Форуму, відображають позицію авторів, але необов’язково команди Форуму.

Читайте також:

Щодо структури влади для післявоєнної відбудови

Вʼячеслав Бутко, керуючий партнер інвестпроекту Thomson & French


Альянс держав, території яких окуповані Росією (07.11.2022)

Володимир Василенко, Михайло Басараб

Як врахувати інтереси міжнародних партнерів з користю для України (15.10.2022)

Вʼячеслав Бутко, керуючий партнер інвестпроекту Thomson & French

Тактика послаблення Росії чи стратегія знищення путінського режиму? (19.09.2022)

Володимир Василенко, доктор юридичних наук, Надзвичайний і Повноважний Посол