Аналітичні матеріали
Безпека: чия відповідальність?
Документ підготовлений старшим науковим співробітником Європейської ради з міжнародних відносин (Великобританія) Ендрю ВІЛСОНОМ, старшим науковим співробітником Інституту Світової економіки і міжнародних відносин Російської Академії Наук Іріною КОБРІНСКОЮ, а також аналітиками Фонду «Open Ukraine».
У матеріалі експерти висловлюють думку про те, що Україна залишатиметься відкритою для всіх форм співпраці з рештою світу, незважаючи на те, що Україна під керівництвом Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА офіційно проголосила себе позаблоковою державою, а Міністр закордонних справ України Костянтин ГРИЩЕНКО говорить про «новий український прагматизм» у зовнішній політиці.
«Україна має знайти своє місце не лише в багатополярному світі, а й у багатополярній Європі», — закликають автори. Вони вважають, що Росія і Туреччина більше не прагнуть приєднатися до Заходу у якості молодших партнерів, а бачать себе впливовими регіональними державами з глобальними амбіціями.
«Китай тим часом неспішно проявляється не лише в якості ще одного економічного гравця у Східній Європі, але і як такого, що не дотримується умов залучення, які є традиційним способом дій ЄС», — попереджають експерти. На їх думку в регіоні Чорного моря європейська присутність найслабша, а зниження американського інтересу є найбільш очевидним.
Перед собою та майбутніми учасниками КБФ вони ставлять актуальне питання: «Яке місце посідає Україна у нових дебатах щодо безпеки? Який внесок вона могла б зробити, якби не використовувала застарілі підходи 1990-х років?».
Перехрестя європейської колективної безпеки. Греме П. Герд
Зміна балансу сил? Занепад заходу і посилення сходу. - Професор М. Кокс
Документи підготовлені професором Майклом Коксом із Лондонської школи економіки (Велика Британія) та головою Міжнародної безпекової програми Женевського центру з питань політики безпеки (Швейцарія) Греме Герд.
У матеріалах експерти висловлюють думку про те, що в першому десятиліття 21-го століття відбувся помітний перерозподіл сил, між країнами Євроатлантичного простору і країнами Південно-Східної Азії, на користь останніх. Греме Герд переконаний, що «Коли ми розглядаємо потенційних претендентів на першість, схоже Китай поки ще не має бажання та змоги бути послідовним стратегічним гравцем, тому що "нова Азія", залишається занадто невизначеною і залежною від притоку капіталів».
США дійсно знаходяться в економічному падінні, але мало серйозних людей у Китаї вважають, що Китай хоч якимось чином наздоганяє Сполучені Штати. На думку Кокса «…Залишається фактом — що західні держави загалом все ще зберігають деякі значні структурні переваги, і найвищі переваги зберігає нібито потерпаючий лідер Заходу — Сполучені Штати Америки», — відзначає науковець.
