Київський Безпековий Форум вперше став співорганізатором події в межах Мюнхенської безпекової конференції, зробивши ключовою темою енергетичну безпеку. Дискусія «Енергетична війна: як відключити тиранію» зібрала українських та міжнародних політиків, дипломатів, експертів та лідерів енергетичного ринку.

Контекст розмови критичний: ситуація з енергетикою в Україні вкрай важка через безперервні російські атаки. Лише з початку 2026 року зафіксовано 217 обстрілів енергооб'єктів, а за час повномасштабного вторгнення росії по енергосистемі України нанесено понад тисячу ударів.

Масовані удари призвели до регулярних масштабних відключень електроенергії. Взимку 2022–2023 років вони тривали по 10–20 годин, у 2024–2025 роках під час пікових періодів – 10–16 годин на добу, але й ці обмеження не видаються максимальними в порівнянні з січнем-лютим 2026 року.

З початку цього року посилився виїзд людей за кордон саме через відсутність стабільного світла, опалення та води. Деякі міста тимчасово залишалися без водопостачання через знеструмлення насосних станцій.

За прогнозами Нацбанку, через руйнування енергосистеми темпи зростання економіки у 2026 році будуть суттєво сповільнені.

Енергетичний геноцид в цифрах

Голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України (2014-2016) Арсеній Яценюк розпочав дискусію з приголомшливих даних соціологічного дослідження, проведеного на замовлення КБФ: близько 40% українців в розпал морозів мають проблеми з опаленням, а 74% стикаються з нестабільним електропостачанням.

Переважна більшість українців (майже 80%) покладають основну відповідальність за тривале припинення постачання електроенергії, води та тепла на російські війська, які здійснюють обстріли. Водночас майже половина опитаних звинувачує місцеву владу (втричі більше, ніж у грудні 2022 року). На відповідальність приватних та комунальних компаній-постачальників послуг вказує кожен п'ятий опитаний, 17% – на президента і уряд України. Частка тих, хто звинувачує західні країни у недостатній допомозі, різко знизилася за три роки – з 25% до 4,3%, – українці цінують допомогу партнерів, зокрема, у вигляді трансформаторів та генераторів, які надходять на допомогу українським енергетикам.

«Це війна на виснаження. Те, що роблять енергетичні компанії, дійсно вражає — їхню роботу можна назвати героїчною. Але ми маємо готуватися до наступної зими. І лише Бог знає, до скількох ще зим», — наголосив Арсеній Яценюк.

Формула виживання: ППО, фінанси та обладнання

Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко підтвердив складність ситуації та розповів, що потрібно для системного вирішення питання.

За словами Тімченка, головним пріоритетом зараз є захист вцілілих об'єктів енергетики. Україні терміново потрібні ракети-перехоплювачі для ППО та потужні мобільні генератори. І хоча Україна має необхідні пускові установки, спостерігається гострий дефіцит ракет-перехоплювачів. Очільник ДТЕК пояснив, що чинні антидронові системи ефективно прикривають об’єкти, проте вони не здатні зупинити масовані атаки.

Окрім захисту неба, енергосистема потребує підтримки для збільшення обсягів виробництва електрики. Постачання великих мобільних генераторів, які можна під’єднати до знеструмлених багатоквартирних будинків, дозволить відновити роботу критичних систем і підтримати життєдіяльність будівель.

Паралельно з міжнародною допомогою, фахівці ДТЕК шукають у країнах Європи вживані трансформатори та інше обладнання, яке можна адаптувати для українських електростанцій компанії.

За словами Тімченка, ці заходи є критичними для того, щоб Україна могла витримати тиск росії і вистояти в енергетичній війні.

Він озвучив бюджет відновлення: лише для об'єктів власної генерації ДТЕК потрібно 300 млн євро, з яких компанія вже покрила половину власними ресурсами. Потрібно ще 150 млн євро, аби відновити 4 000 МВт потужностей, яких буде достатньо для проходження наступного опалювального періоду.

Для стабілізації системи до наступної зими енергетики визначили «червону лінію» – травень. Саме до цього місяця мають бути розміщені замовлення на виробництво обладнання, адже цикл постачання триває мінімум 10 місяців.

Директор з міжнародного та сталого розвитку Групи Нафтогаз Олексій Рябчин підкреслив, що в умовах відмови від російських енергоносіїв кожен енергетичний об’єкт на європейському континенті стає геополітичною мішенню росії: «Тому ми тут, у Мюнхені, та на інших майданчиках спілкуємося з нашими партнерами й проводимо спільні консультації щодо того, як протидіяти російській загрозі. Бо тепер енергетичні компанії — не лише виробники, а й захисники енергії».

Представник Нафтогазу наголосив на важливості підтримки міжнародних партнерів: «З одного боку, ми мобілізуємо ресурси — залучаємо гранти, пільгові кредити, міжнародну підтримку, фінансування на відновлення зруйнованого обладнання. Нафтогаз співпрацює з ЄБРР та Європейським інвестиційним банком, урядами США, Норвегії та різних країн ЄС і G7 для залучення коштів на закупівлю газу з метою компенсації обсягів, які були знищені або втрачені. З іншого боку, ми одночасно ведемо не менш важливий бізнес-трек щодо проєктів та залучення інвестицій у спільні проєкти з нашими іноземними партнерами».

Рябчин зазначив, що росія пошкодила значну кількість надзвичайно дорогого обладнання — компресорні станції, газові турбіни, нафтогазову та електроенергетичну інфраструктуру. Удари здійснюються не лише дронами й ракетами, а й артилерією. Оперативно відновити обладнання неможливо через масштаби руйнувань.

“Виготовлення нового обладнання потребує щонайменше 12 місяців, а воно потрібне негайно. Окрім цього, існує проблема із залученням іноземних технічних фахівців, які мають забезпечувати інженерний нагляд і супровід реалізації таких проєктів”, - розповів Олексій Рябчин.

За його словами, Нафтогаз уже почав готуватися до наступного опалювального сезону, який у разі продовження російських обстрілів може бути також складним, особливо за умов обмеженої роботи енергосистеми.

Стратегія децентралізації: «хрущовки» на автономному опаленні

Ексголова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв закликав не намагатися відновити радянську модель великих ТЕЦ, які є ідеальними мішенями. Натомість він пропонує шлях диверсифікації – перехід на невеликі, автономні генеруючі потужності.

«Якщо взяти близько 5 тисяч старих радянських «хрущовок» у Києві і переобладнати їх на автономні системи, вартість проєкту становитиме близько 1,5 млрд євро. Це дешевше за ППО і набагато стійкіше. Якщо у вас своя система, ви її контролюєте», – пояснив Коболєв.

Він додав, що залучення приватних інвесторів можливе навіть під час війни через механізми страхування військових ризиків (DFC).

Військова відповідь: далекобійність як засіб стримування

Учасники дискусії погодилися, що захищатися вічно неможливо. Колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер вважає, що західні лідери мають надати засоби для їх запобігання.

«ППО – це необхідний тимчасовий захід. Вона потрібна тоді, коли інші механізми не спрацьовують. Але ми повинні зосередитися на запобіганні атакам. Це поєднання зброї великої дальності, яка може знищити підприємства з виготовлення ракетного палива, заводи з виробництва ракет і дронів, та аеродроми, з яких вони запускаються», – підкреслив Волкер.

Колишній директор ЦРУ, член Ради безпеки КБФ генерал Девід Петреус зазначив, що Україна вже демонструє неймовірні власні спроможності у виробництві далекобійної зброї.

«Крилата ракета «Фламінго» має дальність близько 3 000 кілометрів. Це колосальна дальність. Коли вона вийде на серійне виробництво, вона буде ефективнішою за більшість можливих надходжень із Заходу», – зауважив Петреус.

Економічний тиск та санкції

Волкер також наголосив на тому, що для досягнення перемир’я тиск на росію, насамперед, економічний, має бути значно сильнішим.

Голова Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО, заступник голови парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв погодився з ним і наголосив, що енергетична війна має вестися і на полі економіки.

Він зазначив, що росія постійно змінює тактику, варіює траєкторії балістичних ракет. За даними розвідки, немає жодних ознак того, що росія готова зупинитися.

“Навпаки, їхнє виробництво нарощується і спрямоване на збільшення обсягів та різноманіття озброєння – балістичних і крилатих ракет, а також дронів. Що нам зараз потрібно, так це знищити їхній військовий потенціал. Другий ключовий момент – зруйнувати їхню економіку за допомогою санкцій. І це стосується їхніх джерел наповнення бюджету. Санкції з 2022 року допомагають зменшувати потенціал російської армії. Водночас потенціал для нових санкцій у нафтогазовому, енергетичному та суміжних секторах залишається значним. Я переконаний, що для наших партнерів дешевше обмежити джерела доходів росії, ніж постійно витрачати кошти на системи протиповітряної оборони”, - наголосив Єгор Чернєв.

Спільний план дій

За результатами круглого столу Арсеній Яценюк ініціював підготовку спільного листа до Європейської Комісії та урядів країн ЄС.

Цей документ стане чітким сигналом про те, які саме технології, ресурси та фінансові інструменти потрібні українському енергосектору вже сьогодні.

Наступний етап обговорення заплановано на кінець квітня у Києві, де буде представлено конкретний план дій щодо захисту та модернізації української енергетики.

Київський Безпековий Форум засновано у 2007 році за ініціативи Арсенія Яценюка. Мюнхенська безпекова конференція є найвпливовішим міжнародним форумом для обговорення питань глобальної безпеки.