Послідовний у своїй непослідовності, американський Президент в черговий раз знайшов виправдання для дій Путіна, який переговорами у Стамбулі спробував підмінити виконання європейсько-американського ультиматуму щодо припинення вогню. І це при тому, що на цей раз ультиматум мав бути «остаточним».

Замість того, щоб заявити про готовність накласти обіцяні санкції, Трамп висловив повне розуміння дій Путіна і дав згоду на особисту зустріч з ним, наголосивши, що без неї «нічого рухатися не буде». Більше того, відсутність успіху у Стамбулі він пояснює тим, що у Президента Зеленського немає жодних «карт». Запитання, для чого тоді Трампу було наполягати на участі України у стамбульській зустрічі, залишається риторичним.

Як перший крок, на 19 травня планується телефонний дзвінок між американським і російським лідерами.
Раніше особиста зустріч Трампа з Путіним передбачалася як кульмінація успішного миротворчого процесу, як бонус за зговірливість російського диктатора. Але і цей козир Трамп віддає Путіну просто так, за можливість потішити себе своєю важливістю і незамінністю.

Тепер Вашингтон, очевидно, знову відтермінує санкції, цим разом – до дзвінка, а потім, можливо, - до особистої зустрічі між Трампом і Путіним. За словами Держсекретаря Марко Рубіо, погрози санкціями у разі відмови Росії від припинення вогню, розробленими Сенатором Ліндсі Гремом, залишаються чинними. Не зрозумілим є лише термін американського ультиматуму, степінь терпіння адміністрації США.  

Що стосується ЄС, там продовжується робота над 17-м пакетом санкцій, який невдовзі має бути схвалений на міністерському рівні. Аналогічні заходи вводить Лондон. Проте, це - чергові пакети, які почали розроблятися раніше і були спрямовані на розширення обмежень проти російського «тіньового флоту» і перекриття можливостей для обходу санкцій. До «пекельних» заходів, які мали б схилити Москву до миру, це не дотягує.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголошує, що ЄС для підштовхування Росії до миру починає роботу над новим пакетом санкцій, який включатиме заходи проти «Північних потоків - 1 і 2», більшості суден «тіньового флоту», зниження цінової межі на нафту, розширення обмежено для фінансового сектору РФ.

Але без американців європейці у цьому напрямку рухатися не будуть. А Вашингтон має усвідомити, що кращою гарантією конструктивності Кремля є нещадний санкційний і військовий тиск на нього, а не його уникнення. Без цього у дискусії з Москвою щодо миру зрушити з мертвої точки не вдасться.