go-back
Повернутися назад
Новини
ЄС збільшує витрати на оборону, суперечки навколо торгівлі і хто отримає заморожені російські гроші
28.03.24

Лідери ЄС готові до продовження політичної, економічної, військової та дипломатичної підтримки України до того часу і в тих обсягах, які будуть необхідними. Про це засвідчило засідання Європейської Ради 21-22 березня. Більше того, на фоні зростання очікувань щодо можливого нападу Росії на країни ЄС в оглядному майбутньому та сумнівів стосовно готовності США до надання адекватної військової допомоги, ЄС починає здійснювати конкретні кроки до нарощування свого військового потенціалу, зокрема в плані посилення ВПК. В кінцевому рахунку цей процес є гарантією можливості надання Євросоюзом довгострокової військової підтримки і Україні, що особливо важливо на фоні непевності щодо результатів президентських виборів у США.  

Схвалення на найвищому рівні отримала й ініціатива чеського президента щодо закупівлі боєприпасів для України, як і створення Фонду підтримки України в рамках Європейського фонду миру для постачання озброєнь нашій державі. Однак, що стосується інших принципових для нас рішень, зокрема продовження преференційного торгівельного режиму на наступний річний період, затвердження Переговорної рамки та використання прибутків від російських суверенних активів на закупівлю озброєнь – ці питання були передані Єврокомісії і Раді ЄС для подальшого опрацювання.   

Хоча основними причинами такої ситуації є відсутність консенсусу і різниця в інтересах держав-членів, очевидною є й готовність союзників та європейських інституцій до досягнення компромісів з принципово важливих для України питань.

І перші результати вже з’являються. Як інформувало бельгійське головування, 27 березня Рада ЄС на рівні послів погодила «новий компроміс щодо продовження торговельних преференцій для України, який забезпечує збалансований підхід між підтримкою України та захистом сільськогосподарських ринків ЄС». Ужорсточення, порівняно з варіантом, погодженим Європарламентом, стосується тривалості базового періоду, який братиметься до уваги при визначенні обсягів постачань української агропродукції. Тепер він охоплюватиме не лише 2022 і 2023 роки, а й другу половину 2021 року, коли обсяги українського імпорту були нижчими. Крім того, передбачається скоротити період для ухвалення рішень з боку ЄС про введення обмежень на український агроімпорт, якщо на це будуть підстави, до 14 днів. 

Причиною введення жорсткіших обмежень стала позиція Польщі, а також Франції, яка її підтримала. Остаточне рішення Ради з цього питання очікується 29 березня. Оновлений пакет має бути повторно погоджений з Європарламентом.

Хоча оновлення будуть коштувати українському бюджету багато мільйонів євро, потрібно бути реалістами. Чим довше затягується війна, тим стриманішим стає ставлення навіть найбільш дружніх до України союзників, коли мова заходить про їхні економічні інтереси. Важливо, щоб втрати для українського бюджету від такого зростання прагматизму, які очевидно будуть, компенсувалися фінансовою підтримкою ЄС. Принципове значення набуває і якнайшвидше започаткування переговорів про вступ до ЄС, в рамках яких необхідно буде зробити все можливе для захисту національних інтересів держави, у т.ч. у такій чутливій сфері, як сільськогосподарська. Як і, у разі потреби, при внесенні на проміжний період відповідних змін до Угоди про асоціацію з ЄС, про що йдеться у рішенні саміту.   
  
Європейська Рада доручила Раді ЄС опрацювати пропозиції Єврокомісії щодо Переговорної рамки для України. Особливих проблем у цьому питанні поки що не очікується. Однак не можна не згадати про лист угорського Прем’єра Віктора Орбана, якого він в середині березня розіслав державам-членам ЄС. У ньому, з посиланням на те, що захист національних меншин є одним із пріоритетів Переговорної рамки, містяться вимоги щодо відновлення прав угорської громади в Україні до рівня 2015 року. Зокрема це стосується прав вільного використання угорської мови в галузі освіти та права на політичне представництво угорської громади на регіональному і національному рівнях, у т.ч. у Верховній Раді.

Чи значить це, що Угорщина продовжуватиме використовувати питання нацменшин для блокування початку переговорів ЄС з Україною, чи блокуватиме затвердження Радою ЄС Переговорної рамки без внесення змін, можливо й неприйнятних для України та таких, які виходитимуть за рамки рекомендації Венеціанської комісії, поки що незрозуміло. Водночас, така поведінка свідчить, що розмороженням Єврокомісією в грудні минулого року 10 млрд. євро для Угорщини забезпечити тривалий конструктивний підхід Будапешту до започаткування переговорів про вступ України до ЄС не вдається, особливо на фоні можливого судового процесу Європарламенту проти Єврокомісії з цього питання.  

Незважаючи на широку підтримку держав-членів і керівництва європейськими інституціями, контроверсийним залишається і питання можливості використання прибутків від російських суверенних активів на закупівлю озброєнь для України, що складає до 3 млрд. євро на рік. Це видається неприйнятним для європейських нейтралів, зокрема Австрії, Ірландії та Мальти, як і, традиційно, для Угорщини. Крім того, Бельгія, де зосереджена основна частка російських активів, веде мову про таке використання прибутків, лише починаючи з 2023 року. Аналогічні кошти за 2022-2023 роки вона пропонує залишити у якості гарантій на покриття судових витрат у разі позовів Росії.

У будь-якому випадку, згідно з пропозиціями Єврокомісії, ці кошти мають надходити не безпосередньо Україні, а до Європейського фонду миру (90%) та Бюджету ЄС (10%).      

Все більше актуалізується і оборонний вимір ЄС, який, не виключено, в перспективі буде ширшим ніж просто посилення спроможностей і координації у сфері ВПК. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн ще під час цьогорічної Мюнхенської конференції з питань безпеки озвучила ідею призначення окремого єврокомісара з питань оборони. Її реалізація стане можливою лише після виборів до Європарламенту і оновлення складу Єврокомісії.

Поступово ця пропозиція набирає підтримки держав-членів. Зокрема, 27 березня про це заявив Віце-канцлер Німеччини Роберт Габек. За його словами, важливо домовитися про конкретну співпрацю у сфері закупівель, про виробництво, просувати однакові норми і стандарти. Ідея призначення єврокомісара з питань оборони підтримується й опозиційними сьогодні ХДС і ХСС, які виступають за масове переозброєння Євросоюзу, включаючи авіаносці і власний протиракетний щит. При цьому введення такої посади не означатиме, що ЄС буде прагнути замінити чи продублювати функції НАТО. Водночас, питання співпраці і координації роботи двох організацій потребуватиме, очевидно, певного оновлення.

Активною у сфері безпеки залишається й політика Президента Франції Еммануеля Макрона. Після його резонансних заяв стосовно можливості введення військових контингентів країн-членів НАТО/ЄС в Україну та проведення заходів високого рівня в Парижі з питань допомоги Україні, широкого розголосу набули його заклики радикально збільшити витрати на оборону, відродивши вимоги щодо спільних облігацій, проти яких, однак, категорично виступає Німеччина. Привернули увагу і нещодавні заяви міністра оборони Франції Себастьяна Лекорню щодо можливості використання повноважень Уряду для пріоритезації поставок озброєнь, які виробляються французькими підприємствами, на користь України.

Зрозуміло, що підвищена сміливість та іноваційність заяв Макрона та його колег викликана як його другим терміном перебування на посаді і непотрібністю занадто чутливо ставитися до позиції французької громадськості у контроверсійних питаннях, так і його бажанням набути репутації європейського і світового лідера, зокрема в питаннях європейської безпеки, які набувають все більшої ваги. В перспективі це відкриває для нього можливість набуття однієї з ключових посад в європейських і світових інституціях. За будь-яких умов, внесення у європейський дискурс складних і неоднозначних питань, пов’язаних з обороною ЄС і виходом на новий рівень підтримки Євросоюзом України у боротьбі з Росією, є безумовно позитивним як для України, так і для самого Євросоюзу.  
 

Поділитись
Читайте також
© Благодійний фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну»
locationУкраїна, Kиїв, 01001
ksf-logo
Київський Безпековий Форум
facebooktwitteryoutubeinstagram
open-logo
open-Ukraine
Фонд Арсенія Яценюка
© Благодійний фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну»
ssl-protected