go-back
Повернутися назад
Новини
Візит Держсекретаря США до України. Ставка на перемогу
07.09.23

Держсекретар США Ентоні Блінкен відвідав 6-7 вересня Україну.

Основний публічний акцент під час візиту був зроблений на політичній і військовій підтримці Вашингтоном боротьби України проти держави-агресора. Свідченням цього стало оприлюднення інформації про наступний пакет допомоги в 1 млрд. дол. США. Окрім поповнення переданих раніше озброєнь і боєприпасів, сюди увійшли також деякі нові види озброєнь, у т.ч. танки «Абрамс», боєприпаси зі збідненим ураном.

Не залишилися поза увагою і сигнали Блінкена стосовно високої оцінки Вашингтоном дій українських Сил Оборони у контексті контрнаступу.

Вся ця демонстрація незмінності підтримки є важливою як для України, так і для Адміністрації Байдена, який фактично входить у передвиборчі перегони за наступний термін на посту Президента США. Вона свідчить, що ставка, принаймні на сьогодні, робиться на перемозі України і Заходу, а не на переході до мирних переговорів у зв’язку з відсутністю успіхів на фронті. На тлі численних витоків і чуток про обговорення на Заході можливостей щодо різних мирних компромісів з Москвою, це є важливим сигналом.

Обговорювалося і питання просування української «формули миру», зокрема розширення кола її учасників і підготовка до майбутнього Глобального саміту миру. Координація спільних зусиль є особливо актуальною напередодні саміту G20, який має відбутися в Індії на наступному тижні, та сегменту високого рівня Генасамблеї ООН, який традиційно проводиться в двадцятих числах вересня.

Серед тем, які обговорювалися, були й питання боротьби з корупцією, експорту зерна, цивільних заручників Москви, розмінування, спільного виробництва озброєнь, допомоги у посиленні ППО і енергетичного сектору, що особливо важливо напередодні зими та в очікуванні наступних масованих атак Росії проти критичної інфраструктури України.  

Привернув увагу і сигнал Блінкена про те, що США мають наміри вперше передати Україні активи, конфісковані у російських олігархів, які потрапили під санкції, для використання на підтримку українських військових ветеранів. За словами Блінкена, "ті, хто сприяв агресивній війні Путіна, мають заплатити за це".

4 вересня в Сочі відбулася довго очікувана Анкарою зустріч Президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана з російським президентом Путіним. Вона спочатку планувалася в Туреччині і декілька разів протягом літа анонсувалася турецькою стороною. Однак Москва візит не підтверджувала, переносила, а потім взагалі скасовувала. Скасувала, незважаючи на те, що він мав підтвердити «виїзний» статус Путіна і його «рукопожатність» після оприлюднення ордеру МКС на його арешт.  

Очевидно, що причинами такої непослідовності були не лише мотиви безпеки. Росія не готова до компромісу у питанні відновлення своєї участі у Чорноморській зерновій ініціативі.

Незважаючи на стримано оптимістичні очікування турецької сторони, підготовку разом з ООН «компромісного пакету» домовленостей, це стало чітко зрозуміло після зустрічі президентів в Сочі. Жодних кроків у напрямку відновлення своєї участі у «зерновій угоді» Росія робити не буде, доки не будуть виконані її умови, зокрема щодо підключення Россельхозбанку до SWIFT та зняття санкцій ЄС і США з тих російських підприємств, які ведуть торгівлю продовольством і добривами.

Однак зняття санкцій з рф є неприйнятним як для України, так і для Заходу. За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби,  "Чорноморська зернова ініціатива має бути відновлена не за рахунок шантажу та виконання забаганок російської федерації. Бо жодних правових чи політичних підстав для виходу росіян з угоди не було. Якщо зараз іти їм на поступки, вони повернуться, а через місяць знову вийдуть і висунуть нові умови. Це просто класичний шантаж".

Те, що Україна не одинока у своїх оцінках, підтвердив згаданий вище візит Держсекретаря США Ентоні Блінкена до Києва. За словами Блінкена, США чинять міжнародний тиск на Росію, щоб вона повернулася до "Чорноморської зернової ініціативи", але водночас США працюють з Україною над пошуком та використанням альтернативних маршрутів для постачання зерна до інших країн. При цьому, як відзначив Дмитро Кулеба, обидві сторони вважають найбільш перспективним дунайський коридор.

Безумовно, Чорноморська зернова ініціатива не вичерпує двосторонній порядок денний Туреччини і Росії. Окрім подальшого розвитку торгівельних відносин, в інтересах обох сторін завершення створення газового хаба в Туреччині, а також будівництво Росією АЕС «Аккую», перший енергоблок якої планується запустити наступного року. Як наголошують декі оглядачі, Туреччина заінтересована у співпраці з Росією і по Сирії, зокрема у контексті активних дій проти сирійської курдської меншини. Однак, на відміну від попередніх питань, тут інтереси не співпадають і прогрес не відстежується.  

Новий політичний сезон розпочинається в ЄС. Після низки неформальних міністеріалів в Толедо, Іспанія, відновлює свою роботу і Європарламент.

7 вересня відбулося спільне засідання Комітету у закордонних справах разом з Підкомітетом з питань безпеки і оборони, на якому виступив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Він високо оцінив зусилля України у контрнаступі. За його словами, «українці набирають сили, і це доводить важливість нашої підтримки, а також нашу здатність і готовність продовжувати цю підтримку». «Це важкі бої, але українські сили змогли прорвати оборонні лінії російських військ, і вони просуваються вперед". Серед проблемних моментів він відзначив значну замінованість, яка ускладнює просування.

Як повідомляє Euractiv, Єврокомісія планує розробити новий «Європейський акт про оборонне виробництво» (European Defence Production Act), щоб зміцнити оборонну промислову базу Союзу, від досліджень до спільних закупівель, та допомогти державам-членам ЄС краще протистояти майбутнім кризам. Війна Росії проти України змусила держави-члени задуматися над проблемами європейських оборонних виробничих потужностей та про те, як задовольнити нагальні потреби в оборонному обладнанні. В Єврокомісії вважають, що така програма потрібна для консолідації та розширення підтримки європейської промисловості та створення нормативно-правової бази, що може бути активована для підтримки оборонного виробництва, коли це буде необхідно.  

Водночас, як наголошує видання, COVID-19 і війна в Україні сильно вдарили по бюджету ЄС. У червні ЄК вже запропонувала проміжний перегляд бюджету для його поповнення на 66 мільярдів євро, який не передбачає зазначеного акту. Тому, хоча озвучуються плани запропонувати текст до кінця року, впровадження нового законодавства, очевидно, займе певний час.

Тим часом, для надання допомоги Україні відкрито можливість використання Європейської оборонної агенції (EDA). 5 вересня EDA підписала 8 контрактів з промисловістю на спільну закупівлю 155-мм боєприпасів для України. Це стало першим в історії кроком до використання структур Євросоюзу для колективної закупівлі зброї. Завдяки цим контрактам країни-члени ЄС і Норвегія тепер матимуть можливість закуповувати 155-мм боєприпаси через EDA, яка працюватиме як закупівельна агенція. 
 

Поділитись
Читайте також
© Благодійний фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну»
locationУкраїна, Kиїв, 01001
ksf-logo
Київський Безпековий Форум
facebooktwitteryoutubeinstagram
open-logo
open-Ukraine
Фонд Арсенія Яценюка
© Благодійний фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну»
ssl-protected