Цього року Україна планує виробити сім мільйонів дронів. А ми у США, в «арсеналі демократії» — лише 300 000 за рік

З виступу члена Ради Безпеки Київського Безпекового Форуму, колишнього директора ЦРУ США, генерала Девіда Петреуса на спеціальній сесії КБФ «12 років війни. Що далі?», опубліковано на сайті NV.

На поГрема хочу висловити свою шану не лише українським військовим, яких я надзвичайно поважаю, але й українському народу, людям в Україні. Ми добре знаємо, через які поневіряння вони проходять. Два дні тому я відвідав один з підрозділів, який займається дронами. Там було дуже холодно, холод проймав до кісток. Мабуть, ще з часів військового училища в Джорджії я не переживав таких холодів. Те, що зробили українці, як вони показують свою стійкість і творчість, — це дійсно вражає.

Це мій дев’ятий візит до України з 2022 року

Ми зустрічалися і з паном Сирським, і окремо з його заступниками. Були в дроновому підрозділі. Були в новоствореному центрі з управління дронами. Це теж надзвичайно вражаюча річ. Також говорив з керівником ДТЕК, який розказав про величезні проблеми України через обстріли електричних мереж і про те, що робиться для того, щоб відновити ці мережі… Ми зустрічалися з Третім корпусом в інституті острова Зміїний.

Спостерігаємо, як кожного місяця змінюється ситуація. Для мене як для старого солдата це велика радість — бачити, який креативний підхід проявляють українці.

Я згоден із The Wall Street Journal — путін не перемагає

Я дуже вірю в те, що саме так воно і є. Україна, в якої немає військово-морського флоту, зробила так, що російський флот тепер десь ховається, а більшість цього флоту взагалі знищено. Як це зроблено? Через винахідливість. І через розвідку, звісно. Вони дізнавалися, де стояли ті кораблі, визначали їхню локацію, і топили. Навіть флагман «Москва» був затоплений. Це було надзвичайне видовище.

Україна дедалі більше переносить війну на територію росії, на критичну військову інфраструктуру, нафтоочисні заводи. Ми бачимо, як використовуються крилаті ракети «Фламінго», які мають більший радіус дії, ніж аналогічні американські, — 3000 км, — і більшу боєголовку. Це ще один приклад того, як реалізується українська промислова потуга. І це буде завдавати величезної шкоди росії. Те саме можу сказати і про засоби ураження меншого радіусу дії, які має Україна, — це виробництво масштабується.

Ми слідкуємо за переговорами. Їхній результат передбачуваний

Україна проявляє бажання і навички, щоб досягти компромісу, але в той же час не порушити своєї Конституції і не перейти певних червоних ліній у плані обміну територіями. Я думаю, зрештою Сполучені Штати зрозуміють, що путін не має наміру йти на припинення вогню з Україною. Це дуже важливо, — що європейські друзі мають відігравати ключову роль у розробці заходів і гарантій безпеки для України. І включення США у це в плані моніторингу і підтвердження порушень, якщо так буде.

Медведєв, путін та інші продовжують наполягати на своїх основних вимогах, у першу чергу на демілітаризації України, вимагають віддати їм землю й укріплені міста, які вони взагалі не можуть захопити протягом такого тривалого часу. Я думаю, вони би з радістю побачили, щоб президента Зеленського замінила якась проросійська фігура.

І я впевнений, що вони в цьому прорахуються.

Але саме зараз — унікальна можливість

Росія набагато вразливіша економічно та суспільно. Їх «національний фонд благополуччя» з цього року закінчиться. Індія збирається купувати у них набагато менше нафти і газу. Європейський Союз встановив стелю цін. Тобто, вони отримують набагато менше доходів і роблять величезну шкоду своїй економіці.

Інвестицій на основі позик в цій країні немає. Інфляція дуже висока. Вони зараз у дуже складному становищі. І все це — саме в розпал переговорів.

Ми всі розуміємо, що путін серйозно до цього не ставиться. Тому США треба знову затвердити санкції, які підтримали сенатор Ліндсі Грем і ще більше 100 сенаторів. Європейський Союз теж зараз розглядає 20-й раунд санкцій. І затвердив пакет підтримки України на 90 мільярдів євро. Це дуже міняє ситуацію. Принаймні, це допоможе Україні покращити свій економічний, фінансовий стан, — зокрема, подвоїти виробництво важливих дронів. І, не виключаю, це також почне переконувати путіна, що він може страждати більше, ніж українці, європейці і американці.

Україна планує виробити 7 млн дронів. США мають цьому вчитися

Звичайно, ми мусимо надавати Україні набагато більше, наприклад, в плані протиповітряної оборони і оборони від балістичних ракет. Це дуже важко зробити, однак Україні необхідно це мати. Цього року Україна, можливо, виробить 7 мільйонів дронів, десь 9000−10 000 на день. А ми у США, в арсеналі демократії — 300 000 за рік.

Вони змінюють програмне забезпечення майже щотижня, а апаратне забезпечення — кожні кілька тижнів. Такої системи закупівель ще ніколи не було.

Ми всі мусимо визнати і зрозуміти, що відбувається тут. Нам треба виправляти наші концепції, наші роботи, змінити нашу організаційну структуру. Тому що Україна має вже зараз і Сили безпілотних систем, і кіберсили. А нам треба готувати, тренувати наших лідерів. Необхідно закуповувати матеріали. І багато інших речей. Ми робимо це недостатньо швидко. Ми мусимо навчатися на досвіді Збройних сил України.

Фактично Україна зараз виробляє технологію «завтра» для сьогоднішньої війни. А в нашому випадку, у Сполучених Штатах, занадто тривалий процес, який зрештою призводить до того, що для завтрашньої війни розробляється вчорашня технологія. Отже, те, що ви робите зараз, — це унікальна можливість, зважаючи на велику вразливість російської економіки і на велику підтримку Європейського Союзу.

Ми маємо вдатися до додаткових заходів, щоб допомогти Україні зупинити росіян на лінії фронту і протистояти ракетам та роям дронів. Ми маємо завдати ще більшої шкоди російській економіці, включно із санкціями, в тому числі вторинними — проти країн, які надають компоненти для російських збройних сил. Один лише Китай надає величезну кількість компонентів, чипів, моторів для російського ВПК.

Що ж буде далі?

Ви не повірите, але я також — колишній викладач економіки. Звісно, відповідь на кожне подібне запитання починається словами: це залежить…
І тут, власне, відповідь має формулюватися приблизно так: це багато в чому залежить від того, як Європа продовжуватиме підтримувати Україну. Якщо буде 20-й пакет санкцій від Європи, якщо США зможуть дійсно ввести драконівські санкції за авторством сенатора Грема, це визначатиме ситуацію на майбутнє:

чи зможемо ми розчавити воєнну економіку росії,

чи зможемо ми перекрити надходження від нафти,

чи зможемо ми позбавити рф іноземних компонентів для зброї.

Понад 1,2 млн вбитими і пораненими уже втратила росія. Це більше, ніж Сполучені Штати втратили за всю Другу світову війну. Подивіться на це в певному контексті. Так, у них дійсно велика країна, але такі рівні втрат неприйнятні для будь-якої країни.

Надання Україні можливостей у далекобійній зброї, допомога у виробництві таких видів озброєння як Фламінго для того, щоб завдавати серйозної шкоди енергетичним мережам росії, нафтопереробним заводам тощо… Якщо все це буде зроблено, а українські військові будуть і далі так інноваційно підходити до своєї роботи, як це вони робили до сьогодні, я вірю, що зараз, — з вичерпанням «фонду національного добробуту», — путін буде змушений проводити справжні переговори про кінець війни.

І чим більше ми зробимо для того, щоб наблизити цей день, тим краще.

І для України, і для її народу, і для її війська.