Надзвичайна сесія про ситуацію в енергетиці та економіці України Київського Безпекового Форуму (КБФ) об’єднала дипломатів, експертів та посадовців для обговорення реальних загроз, що постають перед Україною напередодні зими та пошуку шляхів їх подолання. Головним фокусом дискусії під час енергетичної панелі був аналіз можливих сценаріїв розвитку подій та вироблення конкретних рішень, зокрема за участю Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів, спрямованих на зміцнення та захист енергетичної безпеки України. 

Як зазначив голова КБФ, прем’єр-міністр України у 2014-16 роках Арсеній Яценюк, окрім військових планів щодо захоплення України, частиною плану путіна є заморозити Україну.

«Він сподівається, що може заморозити український народ, але він ніколи не заморозить нашу волю до перемоги. І для того, щоб ми перемогли, нам вкрай важливо зібратися силами, засобами і ресурсами та пройти цю складну зиму», – зазначив очільник КБФ.

Своєю чергою генеральний директор D.TRADING Дмитро Сахарук зауважив, що енергосистема України тримається завдяки співпраці, інвестиціям і людській витривалості.

«Ми всі – і «Укренерго», і «Центренерго», і приватні компанії - шукаємо обладнання по всій Європі. Без партнерства неможливо забезпечити швидке відновлення. Другий важливий компонент – фінансування, а третій – це люди, які вже четвертий рік поспіль працюють без перепочинку, відновлюючи систему під обстрілами», – наголосив він.

Заступниця голови наглядової ради НАК «Нафтогаз України», керівниця Центру взаємодії з владою (GR Center) Наталія Бойко констатувала стабілізацію газового сектору попри складні умови: «Ми виконали плановий норматив видобутку, однак через прицільні атаки втратили великі обсяги власного газу. Тому була розроблена програма збільшення імпорту. Уже підписано нову угоду на постачання американського LNG, а уряд виділив 8,4 мільярда гривень на закупівлю імпортного газу», – підкреслила посадовиця.

На думку голови правління НАК «Нафтогаз України» у 2014–2021 роках, засновника інвестиційної компанії «Еней» Андрія Коболєва, посилення енергетичної безпеки України можна досягти також через залучення іноземних, зокрема, американських компаній до видобутку вуглеводнів.

«Україна має поклади сланцевого газу та сланцевої нафти, але без сучасних технологій і партнерства з приватними компаніями ми не зможемо їх ефективно розробляти. Якщо зараз ми відкриємо ринок, надамо ліцензії приватним гравцям і створимо умови для інвестицій – це стане проривом для всієї енергетичної системи», – зауважив він.

На необхідність підготовки громад до будь-якого розвитку подій у зв’язку з російськими обстрілами енергетичних та інфраструктурних об’єктів вказав прем’єр-міністр України у 2016-2019 рр. Володимир Гройсман.

«В громадах мають бути відпрацьовані спільні плани реагування на зникнення світла, газу, води. З певною довготривалістю. Кожне місто, кожен регіон повинні мати чіткий план дій за цих умов:  як забезпечити багатоповерхівки, приватний сектор, роботу інфраструктури, в тому числі перевезення людей. Потрібно провести навчання, щоб кожна людина знала, як діяти у будь-якій ситуації. Це дуже приземлені речі, але вони важливі, це потрібно відпрацювати», – зазначив він.

Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова зазначила: «Мають бути створені стимули для споживачів, для компаній, щодо заохочення до економного споживання енергетики. Станом на зараз в цьому напрямі робиться недостатньо. Тут дуже важлива роль громад і місцевих адміністрацій. Важливим є заохочення і стимуляція до виробництва та розподілу енергії. Також громади мають бути безумовно готовими до непередбачуваних ситуацій», – підкреслила вона.

Під час економічної панелі піднімались питання дефіциту держбюджету, перебіг перемовин та консультацій щодо механізму передачі Україні коштів від заморожених російських активів, а також робота банківського сектору й іноземного бізнесу.

Заступник міністра фінансів України Олександр Кава наголосив, що зараз тривають перемовини з Бельгією, де знаходиться левова частка заморожених активів агресора. Разом з тим, посадовець нагадав, що «позиція США змінилась з приводу фінансової допомоги Україні, але європейські партнери та інші партнери з G7 залишаються оптимістичними і намагаються максимально сприяти нам у вирішенні проблем».

Виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко розповіла, що основні виклики, з якими сьогодні стикаються європейські та міжнародні компанії в Україні – це енергетична ситуація, дефіцит кадрів, скорочення обсягу ринку та постійні зміни законодавчого та регуляторного середовища.

«Основним стимулом для інвесторів є завершення війни. Якщо конфлікт триває, потрібні додаткові стимули – доступ до фінансування, ринок для реалізації продуктів та стабільні умови ведення бізнесу», – підкреслила Анна Дерев’янко.

Президент Американської торгівельної палати Андрій Гундер розповів, що кожна друга компанія, яка представляє американський бізнес в Україні, постраждала від російських атак. Попри це компанії продовжують працювати і розвиватись. «Американський бізнес продовжує свою роботу і вірить в Україну», – наголосив він.

Зменшення технічних та регуляторних проблем, які гальмували діяльність бізнесу, зауважив бізнес-омбудсмен України Роман Ващук. Разом з тим, він наголосив, що в умовах війни держава мала б більш лояльно ставитися до бізнесу, а підприємці – до держави.
«Ми бачимо, що провідники «білого бізнесу» самі починають вимагати подолання «тіні». Наше завдання - стимулювати діалог і спрямовувати всіх у правильне правове поле», – зазначив Роман Ващук.

У своїй спеціальній промові голова Національного Банку України Андрій Пишний зазначив, що енергетична стійкість стала новим визначенням суверенітету.

«Енергетична стійкість сьогодні – це не просто технічний термін. Це умова виживання не окремих галузей чи бізнесу, а всієї країни. Коли ворог б’є по наших ТЕС, він намагається вдарити по нашій стійкості. Національний банк враховує цю реальність у своїх рішеннях. Попереду важкі місяці, але в нас є три речі, які тримають країну: люди, які не здаються, системи, які працюють, і рішення, які приймаються до удару, а не після нього. Енергетика – це не лише мегавати, це віра в життя», – зазначив Андрій Пишний.

Говорячи про економічну складову, очільник НБУ зазначив, що у 2025 році реальне зростання ВВП очікується на рівні 1,9 %, у 2026 – близько 2 %. За прогнозами, інфляція становитиме 6,6 % у 2025 році та 5 % наприкінці 2027 року.

Окремо Андрій Пишний вказав на високу гнучкість бізнесу в сучасних реаліях: «Ситуація кардинально відрізняється від 2022 року завдяки унікальному досвіду та феноменальній адаптивності бізнесу. За даними Торгово-промислової палати, 80% підприємств готові до відключень – мають генератори та альтернативні джерела живлення. Бізнес, який у 2022 році виживав, сьогодні працює за розкладом», - підкреслив він.

Київський Безпековий Форум, заснований фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», – головна платформа нашої держави для обговорення проблем війни і миру, національної і світової безпеки.