9-10 вересня у Нью-Делі, Індія, відбувся саміт G20. Незважаючи на те, що на порядок денний було винесено широке коло тем, пов’язаних з проблемами сталого розвитку, співпраці у сфері економіки і фінансів, забезпечення гендерної рівності та екологічної безпеки, найбільш резонансним стало обговорення питання війни Росії проти України. Резонансним як під час підготовки підсумкової декларації і дискусії під час саміту, так і в ході обговорення підсумків саміту у ЗМІ.

З огляду на позицію Москви і Пекіну, текст частини декларації, яка стосується України, виявився надзвичайно компромісним і слабким, без жодної згадки про засудження агресії Росії проти України.

Не маючи можливості повністю викреслити питання війни з тексту декларації, із зрозумілих причин Росія заблокувала будь-які оцінки своєї ролі у цьому злочині. Пекін підтримав цей підхід, посилаючись разом з Москвою на те, що G20 і підсумковий документ саміту це не місце для обговорення геополітичних і безпекових проблем. Можливо, це було зроблено і з прицілом на майбутнє, для апробації можливості нейтрального підходу великої двадцятки у разі воєнного сценарію розвитку ситуації з Тайванем.

У контексті, як вказується в декларації, «війни в Україні», члени двадцятки обмежилися підтвердженням своїх національних позицій та резолюцій, прийнятих  Радою Безпеки і Генасамблеєю ООН (A/RES/ES-11/1 і A/RES/ES-11/6), підкресливши, що всі держави повинні діяти відповідно до цілей та принципів Статуту ООН, зокрема утримуватися від погрози силою або її застосування з метою територіальних надбань. Було також наголошено, що застосування або загроза застосування ядерної зброї є неприпустимими.

Крім того, було наголошено на людських стражданнях та негативних наслідках війни в Україні на глобальну продовольчу та енергетичну безпеку, ланцюги постачання, макрофінансову стабільність, інфляцію, що ускладнило політичне середовище для країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн.

У цьому зв’язку були підтримані зусилля Туреччини і ООН щодо «зернової угоди» та засуджені напади на відповідну інфраструктуру, без згадки, хто їх здійснював.

Учасники саміту також привітали «всі конструктивні ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир в Україні» на основі цілей і принципів Статуту ООН.

З огляду на критику параграфу щодо України з боку західних і українських експертів і ЗМІ, а також офіційного Києва, низка західних лідерів була змушена виправдовувати документ, наполягаючи на тому, що він містить всі необхідні акценти.

За словами Президента США Джо Байдена, які цитує Білий дім, лідери "Групи двадцяти" обговорили незаконну війну Росії в Україні, і «в залі була достатня згода щодо необхідності справедливого і тривалого миру, який підтримує принципи Статуту ООН і поважає суверенітет і територіальну цілісність". Війна Росії проти України «не є проблемою, яка вбиває клин у відносини з Глобальним Півднем», це є «питанням клину з Росією».

Президент Франції Емманюель Макрон відзначив, що декларація не стала «дипломатичною перемогою» РФ. Як цитує його Reuters, вона ще раз підтверджує ізоляцію Росії, оскільки сьогодні переважна більшість членів G20 засуджують війну в Україні та її наслідки.

За інформацією агенції DPA, Канцлер Німеччини Олаф Шольц також розцінює підсумкову декларацію як "успішну", оскільки до тексту вдалося включити пункт про необхідність збереження територіальної цілісності всіх країн. На його думку, успіхом стало те, "що врешті-решт Росія відмовилася від свого спротиву такому рішенню, просто тому, що всі інші рухалися в цьому напрямку".

Як би не оправдовували лідери G20 свій підсумковий документ, фактом залишається те, що низка ключових багатосторонніх форматів, таких як G20, міжнародних організацій, у т.ч. ООН, не здатні ефективно реагувати на кричущі порушення основ міжнародного права, блокуючи права порушників. Тому Росія має можливість користуватися всіма можливостями членства у них не лише для подолання своєї міжнародної ізоляції, а й для розмивання важливих міжнародних рішень і документів, які схвалюються.