Підсумкова декларація саміту БРІКС, який щойно завершився в Ріо-де-Жанейро, створює враження, що лідери щось важливе у світовій політиці пропустили або вирішили не помітити. Через брак розуміння ? Ні, швидше через сприйняття світових проблем у контексті власних інтересів, вигідних угод, масштабних ґешефтів, «deals» як каже Президент Трамп. Коротше кажучи, дешевих російських ресурсів воєнного часу і відволікання уваги Заходу на Україну.  

Там є багато правильних сигналів, сформульованих у максимально політкоректній формі. І про стурбованості у зв’язку з конфліктами в різних частинах світу, і про необхідність їх врегулювання політико-дипломатичними засобами, в про повагу до Статуту ООН, і про готовість до посередництва, у т.ч. в Україні.

Але все це повністю нівелюється тим фактом, що єдиними злочинами, які лідери вирішили відзначити у контексті російсько-української війни, виявилися напади на мости та залізничну інфраструктуру в Брянській, Курській та Воронезькій областях РФ 31 травня, 1 та 5 червня 2025 року. На ту інфраструктуру, яка перевозить військові вантажі російської армії для нападу на Україну. Більше того, як сказано у декларації, це начебто призвело до численних жертв серед цивільного населення, включаючи дітей.

В Україні, де щоночі гудуть сирени, чути вибухи в житлових районах і продовжується розчищення завалів людських осель, з чисельними жертвами, це сприймається як цинізм. Або як політична декларація з виразним російським акцентом. І це не єдине місце в документі, де він простежується. Видно руку Кремля і у фразі про необхідність усунення першопричин конфліктів при їх врегулюванні.  

Президент США Дональд Трамп попередив про готовність запровадити додаткове 10%-не мито для будь-якої країни, яка приєднається до «антиамериканської» політики БРІКС. 

Хоча із заяви Трампа не зовсім зрозуміло, кого і чого вона стосується, сам принцип реагування – розумний. Якщо підтримка протизаконної позиції диктується економічним прагматизмом, а не справедливістю і міжнародним правом, власне економічний прагматизм має її і призупинити. Отже – санкції, санкції, санкції. 

Хоча про військову допомогу також не варто забувати.