Новини

<div class="raw-html-embed"><iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/cIpRDsZnKkw?si=3N5PHnJoMGgfw9Q9" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div>На сьогоднішній день можемо точно сказати, що ми задоволені підсумковими заявами і тим, що Україна досі перебуває в центрі уваги країн-членів НАТО, - підкреслив голова КБФ Арсеній Яценюк в інтервʼю BBC в Гаазі.Коментуючи результати саміту НАТО, він підкреслив: «Чесно кажучи, у мене були дуже низькі очікування. Але на сьогоднішній день можемо точно сказати, що ми задоволені підсумковими заявами і тим, що Україна досі перебуває в центрі уваги країн-членів НАТО». &nbsp; «Всі країни-члени НАТО чітко усвідомлюють загрозу, яку становить росія», - сказав він.Водночас, підкреслив голова КБФ, «НАТО має робити більше»: «Очікуємо від НАТО більших результатів, адже вони інвестують у власну безпеку. І абсолютно зрозуміло, що чим більше ви інвестуєте в Україну, тим більше безпеки отримаєте» &nbsp; Насамперед Україні потрібне озброєння, наголосив він: «Тому ми очікуємо, що американці повернуться у гру. Тому що наразі немає ясності з боку адміністрації США, чи готова вона надати Україні пакет безпекової допомоги».Він зазначив, що Україна все ще отримує багато зброї від наших західних союзників і Сполучених Штатів: «Але це той пакет, який був підтриманий і ухвалений попередньою адміністрацією».Голова КБФ &nbsp;також підкреслив, що очікує, &nbsp;що президент України порозуміється з президентом Трампом під час їхньої зустрічі, «і що ця зустріч відбудеться якнайшвидше»: «Усе залежить від дій, які має зробити президент Трамп, аби підтримати Україну й підтримати безпеку США».

На сьогоднішній день можемо точно сказати, що ми задоволені підсумковими заявами і тим, що Україна досі перебуває в центрі уваги країн-членів НАТО, - підкреслив голова КБФ Арсеній Яценюк в інтервʼю BBC в Гаазі.

Україна в центрі уваги - Арсеній Яценюк на BBC про саміт НАТО

Завдяки зусиллям Генсекретаря НАТО Марка Рютте, саміт Альянсу в Гаазі пройшов без ексцесів. На відміну від останніх самітів G7, Президент США Трамп взяв участь у всіх запланованих заходах, підтримав всі погоджені рішення.Конструктивний результат був забезпечений не лише адаптацією програми до преференцій Трампа. Зіграла свою роль і гнучкістю та мудрість Рютте у спілкуванні з ним. Про це засвідчив злив особистої переписки Рютте з Трампом з надзвичайно хвалебною оцінкою дій останнього в Іраку, як і публічні ремарки Генсекретаря про те, що вважає Трампа «людиною сили» і «людиною миру».&nbsp;Підсумкова декларація, як і очікувалося, виявилася дуже короткою і технічною. Однак, вона включає найбільш принципові, як для Трампа, так і для європейських союзників та України, аспекти – збільшення видатків на оборону до 5% ВВП (3,5% оборона і 1.5% пов’язані з нею витрати) до 2015 року; відданість ст.5 Вашингтонського договору; усунення бар'єрів у торгівлі оборонною продукцією та розвиток трансатлантичної співпраці у сфері ВПК.Союзники також підтвердили зобов’язання до надання допомоги Україні у формі прямих внесків в її оборону і розвиток її військової промисловості. Зазначені суми стануть частиною оборонних витрат.Відбулася також зустріч Президента України Зеленського з Трампом, яка, за попередньою інформацією, пройшла загалом позитивно. Конкретні деталі домовленостей обіцяють озвучити найближчим часом.Саміт став переломною подією в історії Альянсу. Він засвідчив, що Європа більше не може повністю покладатися на США у своїй безпеці. Європеїзація НАТО – це вже не ідея, а об’єктивна реальність, довгострокова тенденція, з якою всі мають рахуватися. &nbsp; &nbsp;Удари США по Ірану продемонстрували неочікувану рішучість Трампа. Вони надіслали сильні сигнали Москві і Пекіну.&nbsp;Хотілося б сподіватися, що успішний досвід «досягнення миру через силу» в Ірані надихне Трампа до ужорсточення його дій також щодо Росії з метою припинення агресії та досягнення довготривалого справедливого миру.

Завдяки зусиллям Генсекретаря НАТО Марка Рютте, саміт Альянсу в Гаазі пройшов без ексцесів. На відміну від останніх самітів G7, Президент США Трамп взяв участь у всіх запланованих заходах, підтримав всі погоджені рішення.

Підсумки саміту НАТО-2025 в Гаазі

Під час саміту 26 червня Європейський Союз зіштовхнувся з черговим проявом внутрішньої роз’єднаності. Вісімнадцятий пакет санкцій проти Росії було заблоковано Словаччиною, а відкриття перших кластерів переговорів про вступ України до ЄС — Угорщиною.Водночас рішення про продовження фінансової підтримки України на суму 30,6 млрд євро (частина з яких уже передана) підтримали 26 держав-членів. Завдяки процедурним особливостям ухвалення цього рішення, вето Будапешта виявилося неефективним.Угорщина й Словаччина виправдовують свою позицію егоїстичними мотивами. Братислава виявилася незадоволеною компенсаційними пропозиціями Єврокомісії через втрату російських енергоносіїв. А Будапешт, у свою чергу, відверто не бажає в майбутньому ділитися дотаціями з європейського бюджету з потенційним новим членом — Україною.Подібні дії не стали несподіванкою. Проте до останнього зберігалися надії на політичну креативність євроінституцій і на переконливість аргументів провідних європейських столиць — донорів як ЄС загалом, так і цих країн з «особливою позицією».Угорщина і Словаччина, які десятиліттями отримують мільярдні дотації з європейського бюджету, давно вже не завжди діють у солідарності з партнерами. Ба більше, нерідко виступають у протилежному напрямку — з вимогою особливих відносин із Москвою. Йдеться не про технічні нюанси, а про принципові рішення, що впливають на майбутнє Євросоюзу і його безпеку.Страждає і Україна. Це особливо обурливо на тлі того, що саме українці своєю кров’ю стримують агресора, послаблюючи спільного ворога і даруючи Європі час для посилення власного оборонного потенціалу.Система ухвалення рішень в ЄС, заснована на консенсусі, дедалі більше виявляє свою недієздатність. Вона не відповідає умовам гібридної війни, коли політичне керівництво окремих країн може змінюватися під впливом зовнішнього ворога та внутрішніх маніпуляцій.Найбільше ЄС карає за порушення демократичних стандартів — відповідно до ст. 7 Договору про ЄС. Натомість потенційна загроза, коли в уряди приходять політичні симпатики держави-агресора, навіть не фіксується як виклик. А вже існуючі механізми санкцій на практиці не застосовуються — не через брак підстав, а через брак політичної волі. Замість рішучих дій перевагу часто надають інструментам заохочення. І хоча іноді це працює, проте далеко не завжди — адже мотиви "особливих позицій" не завжди зводяться лише до економіки.Хотілося б вірити, що до наступного саміту ЄС знайдуться вагомі аргументи для схвалення 18-го пакета санкцій. Його потребує не лише Україна, а й сам Євросоюз — задля недопущення посилення свого стратегічного противника.Не менш важливо, щоби початок переговорів про вступ України до ЄС не був заблокований на місяці через політичні примхи окремих столиць. Очікування на зміну влади в Будапешті не може стати інституційною стратегією Європи.

Під час саміту 26 червня Європейський Союз зіштовхнувся з черговим проявом внутрішньої роз’єднаності. Вісімнадцятий пакет санкцій проти Росії було заблоковано Словаччиною, а відкриття перших кластерів переговорів про вступ України до ЄС — Угорщиною.

Підсумки саміту ЄС: тривожні сигнали для України і для Європи

Згода Президента США Дональда Трампа на ухвалення Конгресом закону про вторинні санкції проти Росії, про що недавно поінформував сенатор Ліндсі Грем, – це, звичайно, краще, ніж нічого. Але після пом’якшення законопроекту, що залишає рішення про введення санкцій за Президентом, радикально ситуацію він не змінить. Президент і зараз має на це право.Готовність Трампа до прийняття закону більше пов’язана з його прагненням зменшити тиск на себе з питання санкцій, зовнішній і внутрішній, аніж з його готовністю до радикального посилення тиску на РФ.Водночас, бажання Президента мати конгресове прикриття у разі, коли необхідність введення «пекельних» санкцій проти торговельних партнерів Росії стане очевидною, є цілком зрозумілим. Вторинні санкції можуть бути ризикованими для американської економіки. Трамп вже спробував шантажувати Пекін тарифами – з відомим результатом.Стосовно Путіна Трамп поки що не відходить від своєї слабкої позиції. Замість посилення тиску - він в черговий раз висловлює розуміння складності ситуації, в яку Путін сам себе ввів війною. Не зрозумілими і нічим не обґрунтованими є й заяви Трампа про досягнення прогресу в переговорах між Україною і Росією, його наполягання на їх безумовному продовженні, сумніви в ефективності додаткових санкцій, які нібито можуть унеможливити мирний процес та посередництво США.Позиція сили, яку Трамп продемонстрував відносно Ірану, на Росію не розповсюджується. Більше того, всередині США вона все більше починає використовуватися проти самого Трампа, для політичних маніпуляцій з метою пониження його рейтингу.Нещодавно відбувся повторний вкид розвідданих у ЗМІ про те, що американські удари принесли значно менш масштабні наслідки для ядерних об’єктів Ірану, ніж очікувалося. Інформація явно фрагментарна, з посиланням на розмови між високопоставленими іранськими чиновниками, без роз’яснення того, що вони власне очікували і що в їхніх прогнозах не справдилося. Однак, на рейтинг впливає.Критика дій Трампа щодо Ірану американськими ЗМІ, до якої нерідко приєднуються і деякі його соратники, мало сприяє ужорсточенню його позиції стосовно Росії. За результатами опитування Economist/YouGov від 24 червня, рейтинг схвалення його діяльності після здійснення авіаударів по Ірану знизився до рекордних 40%, при 54% несхвалення. Публікації розвідданих, які вказують на неефективність його кроків, ще більше підливають масла у вогонь. &nbsp;Від успіху США на Близькому Сході залежить готовність Трампа до різкіших дій і в Україні. Уникнення відновлення взаємних обстрілів між Ізраїлем та Іраном, прогрес у підписанні нової угоди з Тегераном підвищує ймовірність того, що Вашингтон нарешті вдасться до підходу з позиції сили і щодо Путіна. Підвищить це й шанси України на закупівлю американської зброї, що стане ще одним стимулом для Кремля завершувати війну.

Згода Президента США Дональда Трампа на ухвалення Конгресом закону про вторинні санкції проти Росії,– це, звичайно, краще, ніж нічого. Але після пом’якшення законопроекту, що залишає рішення про введення санкцій за Президентом, радикально ситуацію він не змінить.

Успіх Трампа на Близькому Сході посилить шанси на застосування сили проти Путіна

Призупинення ключових напрямів військової допомоги США Україні стало громом серед ясного неба — як для Києва, так і для Європи. Утім, така позиція Пентагону не є безпрецедентною. Раніше вже фіксувалися спроби зупинити схвалені Конгресом поставки озброєнь або перенаправити їх на інші регіони - зокрема, на Близький Схід. У випадку з 20 тисячами запалів до протидронових ракет Пентагону вдалося реалізувати таку зміну. Інші ініціативи оборонного відомства були відхилені Білим домом.Цього разу дії Пентагону не стали несподіванкою для адміністрації США. Однак остаточного рішення Білий дім ще не озвучив. Ситуація, яка має всі шанси перетворитися на репутаційний провал для Трампа і для американського військово-промислового комплексу, ще може бути скоригована. Вашингтон цілком може заявити: ми провели аналіз і ухвалили рішення продовжити поставки - в інтересах США і відповідно до зобов’язань, зафіксованих у підсумковій декларації Гаазького саміту НАТО. Доцільно також повернутися до схвалення сенатського законопроекту щодо вторинних санкцій, бодай у пом’якшеній формі.Однак, якщо пауза у військовій допомозі затягуватиметься, це поставить під сумнів надійність США, як союзника і навіть викличе питання щодо дієвості статті 5 Вашингтонського договору. Так, сьогодні ця стаття не стосується України, але програш Києва може швидко зробити її актуальною.То чи варто й надалі поглиблювати залежність від партнера, чия надійність викликає сумніви у критичні моменти? Чи не час зосередитися на розвитку європейського й європейсько-українського оборонного комплексу замість односторонньої орієнтації на трансатлантичну співпрацю у сфері озброєнь?Негативний резонанс через зупинку американських поставок посилюється слабкою реакцією Вашингтона на чергове демонстративне ігнорування Росією двотижневого американського ультиматуму.На цьому тлі символічного значення набуває телефонна розмова президента Франції Еммануеля Макрона з Владіміром Путіним - жорстко розкритикована експертами та медіа.Це - ще одна тріщина в режимі політичної ізоляції Кремля. До того ж безрезультатна щодо припинення війни в Україні. Але після численних «душевних» бесід Трампа з Путіним, які також не принесли результату, ця ініціатива Макрона не дає Москві нових дивідендів.Ба більше: двогодинна розмова Макрона підважує необґрунтовані претензії Трампа на ексклюзивність у діалозі з Кремлем. Європа здатна самостійно протистояти Росії і має для цього власні важелі - тим більше, з огляду на провалені спроби Трампа ймовірно налагодити «особливі» стосунки з Путіним.Та головне — що буде далі. Важливо, аби Франція та її європейські союзники сприйняли непоступливість Путіна не як аргумент до нових розмов, а як сигнал до подальших дій: заміщення американських поставок, посилення санкцій та ефективного контролю за їх дотриманням.Ухвалити нові обмеження до жовтневого саміту ЄС буде складно. Однак Європа може вже зараз ужорсточити контроль за виконанням чинних санкцій. Наприклад, заборонити вхід у свої води й порти підсанкційним суднам, перевіряти чинність екологічних страхових полісів, припинити постачання товарів подвійного призначення до Росії тощо. Для цього не потрібні нові рішення Європейської Ради.<o:p></o:p>

Призупинення ключових напрямів військової допомоги США Україні стало громом серед ясного неба — як для Києва, так і для Європи. Утім, така позиція Пентагону не є безпрецедентною. 

Призупинення допомоги Україні загрожує репутації Трампа

Розмір ліквідних коштів російського Фонду національного добробуту (ФНБ), який є державним резервним фондом, за підсумками червня збільшився з 2,8 трлн. рублів до 4,1 трлн. рублів. Це сталося тому, що до ФНБ минулого місяця було зараховано 61,1 млрд. китайських юанів та 74 тонни золота, які закуповувалися протягом тривалого часу - з січня минулого року по лютий цього року - за рахунок «додаткових» нафтогазових доходів бюджету, тобто тих доходів, які перевищують плановий рівень, закладений в бюджет РФ.Однак це остання «дозаправка» перед другою половиною року, коли розмір ліквідних коштів ФНБ РФ скорочуватиметься з нижче викладених передумов.В травні та червні нафтогазові доходи бюджету РФ були нижчими за плановий рівень на 4% та 7% відповідно, й це не межа. Конфлікт США та Ірану фундаментально не вплинув на вартість нафти. Ціна нафти еталонного сорту Brent буде нижче за 70 доларів за барель в другій половині року, а ціна російської нафти Urals нижче за 60 доларів за барель. Причин дві. Перша - пом’якшення умов угоди ОПЕК+. 5 липня учасники угоди досягли згоди збільшити обсяг видобутку в серпні на 0,55 млн. барелів на добу та ймовірно продовжувати збільшувати в наступні місяці. Це дасть додаткові обсяги сировини на світовий ринок, що тиснутиме на ціни. Друга причина стриманого прогнозу щодо світових цін на нафту - стагнація глобального нафтового попиту внаслідок гальмування світової економіки через велику невизначеність з торговими тарифами. Тому більшу частину другої половини року нафтогазові доходи бюджету РФ будуть нижчими за плановий рівень.Ще одним фактором тиску на бюджет РФ, які пов’язані з ФНБ, є курсові втрати. Через укріплення курсу рубля (майже на 25% за першу половину року) золото та номіновані в інвалюті кошти ФНБ знецінились в рубльовому еквіваленті. Курсові втрати за січень-червень цього року щодо залишків коштів ФНБ в інвалюті становили 408 млрд. руб. Це 10% ліквідної частини ФНБ.Наприкінці року в РФ традиційно вилучають частину ліквідних коштів ФНБ для фінансування дефіциту бюджету. В грудні 2023 року з ФНБ було вилучено 2,9 трлн. рублів, в грудні 2024 року – 1,3 трлн. руб. В нинішньому році обсяг вилучень, скоріше за все, перевищить торішній рівень, в тому числі через високий дефіцит бюджету - за підсумками перших п'яти місяців дефіцит бюджету РФ досяг 3,4 трлн. рублів проти 730 млрд. рублів роком раніше. Збільшення дефіциту в 4,7 рази. Причини дві. Перша – зниження нафтогазових доходів бюджету. Так в червні цього року нафтогазові доходи бюджету РФ вперше з січня 2023 року опустилися нижче за відмітку 500 млрд. рублів, склавши 494,8 млрд. рублів. А порівняно з червнем минулого року надходження в бюджет РФ від нафти та газу зменшились на 33,7%. Друга причина - збільшення видатків на війну проти України та підготовку до можливого розширення театру бойових дій на Європу.Примітно, що спочатку ФНБ РФ замислювався як джерело сплати пенсій росіянам, але з часом перетворився на додаткове до доходів від експорту енергоносіїв джерело фінансування війни в Україні. В 2024 році пенсії в РФ були проіндексовані на 7,5%. В той час як лише за офіційними даними інфляція минулого року становила 9,5%, а за альтернативними підрахунками, з якими погоджувались навіть в Держдумі РФ – 20-22%. Від інфляції найбільше страждають найбідніші верстви населення. В РФ це пенсіонери та отримувачі соцдопомоги. За сумною іронією, серед них спостерігається чи не найбільша підтримка війни.Не менш примітною є реакція влади РФ на скорочення доходів бюджету. 24 червня президент РФ Путін затвердив зміни до бюджету на 2025 рік, які передбачають суттєве зниження нафтогазових надходжень та скорочення внаслідок цього фінансування ключових економічних проектів. Це є чітким свідченням пріоритетів російського керівництва – витрати на війну проти України та підготовку до вторгнення в Європи є недоторканими.В 1918 році Освальд Шпенглер опублікував книгу «Присмерк Європи» (точніше «Присмерк Заходу», проте вона більш відома як «Присмерк Європи»). В ній він передрікав швидкий присмерк західного світу, який технології поставив попереду культури, й, на думку Шпенглера, втративши внутрішньо властиву йому духовність, змушений буде поступитися місцем іншим цивілізаціям. Прогноз Шпенглера досі не збувся. Але через самозаспокоєність, ментальне й фактичне перетворення на затишний туристичний рай, Європа, можливо, як ніколи раніше близька до цього внаслідок ймовірної військової агресії з боку РФ та більш потужного гравця, який стоїть за нею.Для Європи настали нові часи - відверто жорсткі, гранично контрастні, малопередбачувані й набагато більш небезпечні. Для врівноваження балансу сил та балансу загроз у Європи немає іншого виходу, ніж прискорена мілітаризація разом із збільшенням підтримки України. Для цього європейські політики в тому числі мають перестати мислити звичними короткими електоральними циклами й перейти на більш тривалі плани, що простираються на десятиріччя наперед. Інакше гасло німецького філософа Шпенглера може втілитися в життя.

Розмір ліквідних коштів російського Фонду національного добробуту (ФНБ), який є державним резервним фондом, за підсумками червня збільшився з 2,8 трлн. рублів до 4,1 трлн. рублів.

В'ячеслав БУТКО

Фонд нацдобробуту РФ отримав останню «дозаправку», але це не стримує агресивні наміри росіян

Підсумкова декларація саміту БРІКС, який щойно завершився в Ріо-де-Жанейро, створює враження, що лідери щось важливе у світовій політиці пропустили або вирішили не помітити. Через брак розуміння ? Ні, швидше через сприйняття світових проблем у контексті власних інтересів, вигідних угод, масштабних ґешефтів, «deals» як каже Президент Трамп. Коротше кажучи, дешевих російських ресурсів воєнного часу і відволікання уваги Заходу на Україну. &nbsp;Там є багато правильних сигналів, сформульованих у максимально політкоректній формі. І про стурбованості у зв’язку з конфліктами в різних частинах світу, і про необхідність їх врегулювання політико-дипломатичними засобами, в про повагу до Статуту ООН, і про готовість до посередництва, у т.ч. в Україні.Але все це повністю нівелюється тим фактом, що єдиними злочинами, які лідери вирішили відзначити у контексті російсько-української війни, виявилися напади на мости та залізничну інфраструктуру в Брянській, Курській та Воронезькій областях РФ 31 травня, 1 та 5 червня 2025 року. На ту інфраструктуру, яка перевозить військові вантажі російської армії для нападу на Україну. Більше того, як сказано у декларації, це начебто призвело до численних жертв серед цивільного населення, включаючи дітей.В Україні, де щоночі гудуть сирени, чути вибухи в житлових районах і продовжується розчищення завалів людських осель, з чисельними жертвами, це сприймається як цинізм. Або як політична декларація з виразним російським акцентом. І це не єдине місце в документі, де він простежується. Видно руку Кремля і у фразі про необхідність усунення першопричин конфліктів при їх врегулюванні. &nbsp;Президент США Дональд Трамп попередив про готовність запровадити додаткове 10%-не мито для будь-якої країни, яка приєднається до «антиамериканської» політики БРІКС.&nbsp;Хоча із заяви Трампа не зовсім зрозуміло, кого і чого вона стосується, сам принцип реагування – розумний. Якщо підтримка протизаконної позиції диктується економічним прагматизмом, а не справедливістю і міжнародним правом, власне економічний прагматизм має її і призупинити. Отже – санкції, санкції, санкції.&nbsp;Хоча про військову допомогу також не варто забувати. &nbsp;<o:p></o:p>

Підсумкова декларація саміту БРІКС, який щойно завершився в Ріо-де-Жанейро, створює враження, що лідери щось важливе у світовій політиці пропустили або вирішили не помітити. 

Саміт БРІКС: підсумкова декларація з "російським акцентом"

Президент США Трамп заявив про свою готовність надати Україні додаткову оборонну зброю. Пентагон підтвердив такі наміри, аргументуючи це бажанням «дати можливість українцям захищатися», поки Вашингтон «працює над досягненням міцного миру».Поки що неясно, що мається на увазі. Додаткові платні пакети з акцентом на ППО у відповідь на запит Києва? Чи часткове розблокування призупиненої Пентагоном безоплатної військової допомоги з пакетів Байдена?У будь-якому разі, це – позитивний сигнал. В практичному сенсі нам важливо як розблокування старих поставок, так і прийняття рішення про нові, нехай навіть на платній основі чи на засадах ресурсної угоди.На шостому місяці своєї другої каденції Трамп, здається, зрозумів, що Путін не збирається припиняти війну, і що гратися з ним одними «пряниками» неефективно. Доказами цього стали не лише нещодавні російські повітряні атаки на Україну, які викликали в нього обурення, а й його остання телефонна бесіда з Путіним. Додаткові стимули відновити військову допомогу Києву дали Трампу американські ЗМІ, у т.ч. з його власного політичного «пулу», як і критика соратників. &nbsp;Схоже, що тактика Москви, спрямована на інтенсифікацію ударів по Україні для забезпечення більшої поступливості Києва і партнерів на переговорах, дає збій.Посилення ракетно-дронових обстрілів продемонструвало зростаючу військову міць Росії та її готовність до радикальних дій. Однак, замість ініціювання нових переговорів на більш компромісних засадах, Москва отримала ужорсточення позицій України і її партнерів.Окрім рішення про додаткові поставки озброєнь, у Вашингтоні не припиняється робота над голосування у Конгресі за законопроект про вторинні санкції.В ЄС продовжується боротьба, поки у форматі послів, за 18-й пакет санкцій. З цього приводу вже озвучуються деякі позитивні очікування.МЗС Франції інформує про розробку спільно з американськими конгресменами нових більш дієвих санкцій. Їх метою стане обмеження нафтових доходів Москви, діяльності фінансових гравців з Росії і третіх країн.

Президент США Трамп заявив про свою готовність надати Україні додаткову оборонну зброю. Пентагон підтвердив такі наміри, аргументуючи це бажанням «дати можливість українцям захищатися».  

США посилюють підтримку України на тлі агресії РФ

Якщо рахувати за 3 роки війни, європейські країни, витрачали в середньому 0,12% ВВП на рік на двосторонню допомогу Україні. Щоб компенсувати підтримку США, внесок держав та інститутів ЄС має зрости до 0,2% ВВП. Це означає збільшення європейської допомоги з нинішніх 44 млрд. євро на рік до 80 млрд. євро. Відносно різкий приріст асигнувань був би потрібний насамперед з боку Франції, Італії, Іспанії, Німеччини та Великобританії (з 5 млрд. євро до 6,5 млрд. євро). Це – найбільші економіки Європи та світу. Німеччина за розміром ВВП в 2024 році посідає третє місце в світі, Великобританія – шосте, Франція – сьоме, Італія – восьме, Іспанія – п’ятнадцяте. Отже, це під силу вказаним країнам.Але слід враховувати зростання витрат на оборону країн НАТО й можливі їх втрати через нові мита США. Втім, не зрозуміло – наскільки болючими для ЄС будуть американські мита. Поки що найсильніший удар від торгової війни США – тарифи, які набудуть чинності з 1 серпня - в першу чергу, прийдеться на ринки країн, що розвиваються, з особливим фокусом на азіатський регіон. Адміністрація Трампа розглядає тамтешню дешеву робочу силу як конкурентну перевагу, яка підриває американську економіку, й використовує мита для компенсації цього дисбалансу. За цим критерієм економіка ЄС не є конкурентом економіці США. Скоріше зарплати в ЄС вище за американські, особливо в найбільших економіках Європи. Тому є певні сподівання на щадні імпортні тарифи США на європейську продукцію й відносно невеликі втрати ЄС.Тим часом ЄС працює й над довгостроковою підтримкою України, яка знадобиться для подолання наслідків війни й відновлення української економіки. Особливо важливим це є через те, що як стало відомо декілька днів тому, одна з найбільших інвестиційних компаній світу Black Rock припинила пошук інвесторів для фонду відновлення України - через перемогу Трампа на виборах та невизначеність позиції США щодо подальшої підтримки Києва.Єврокомісія додала до проекту бюджету ЄС на 2028–2034 роки статтю витрат на 100 млрд. євро для підтримки України. Важливо, що Єврокомісія пропонує включити підтримку України до бюджету ЄС як обов'язкову статтю видатків на період 2028-2034 років.Початок програми дещо віддалений в часі. Але мова йде про перспективне в часі та напрямках фінансування. Тим більше, що зараз ситуація з фінансуванням дефіциту бюджету України виглядає керованою. Держбюджет на 2025 році затверджено з граничним дефіцитом в розмірі 19,4% ВВП, що становить 38 млрд. дол. В 2025 році з покриттям бюджетного дефіциту проблем бути не повинно, оскільки на 38 млрд. дол. є підтверджене міжнародне фінансування – за рахунок програми Євросоюзу Ukraine Facility, ERA Mechanism (кредит з погашенням за рахунок доходів від заморожених російських активів), позик МВФ та пільгових кредитів від Японії.Ба більше, за твердженням очільників НБУ та комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики в поточному році Україна має отримати 55 млрд. дол. міжнародного фінансування – відбудеться зміщення фінансування по ERA Mechanism саме на поточний рік. Отже різниця в 17 млрд. дол. (55-38) може бути зарезервована для бюджету 2026 року. Разом із погодженими 11 млрд. дол. це перекриває потребу в фінансуванні дефіциту бюджету наступного року - за базового сценарію бюджетний дефіцит в 2026 році становитиме 9,9% ВВП або 23 млрд. дол.Отже, проект відновлення України станом на зараз приймає європейське забарвлення й має достатні шанси на те, щоб не залишитись на рівні гасел. Тим більше, що разом з Європою в цьому прийматимуть участь такі потужні світові гравці, як Японія (четверте місце в світі за ВВП) та Канада (десяте місце в світі за ВВП). Й не слід виключати – з часом США відкоригують свою позицію та долучаться до відбудови української економіки.

Якщо рахувати за 3 роки війни, європейські країни, витрачали в середньому 0,12% ВВП на рік на двосторонню допомогу Україні. Щоб компенсувати підтримку США, внесок держав та інститутів ЄС має зрости до 0,2% ВВП. 

Європа зможе замінити більшу частину підтримки України від США

Останнім часом атмосфера довкола України почала відчутно покращуватися, а ставлення до Путіна – погіршуватися. Як у Вашингтоні, так і в Європі.Сприяло цьому голосне розчарування Трампа Путіним після їх останньої телефонної бесіди, масованих обстрілів України і скандалу з призупиненням, а потім відновленням поставок зброї. &nbsp;У США емоційні заяви Президента і Держдепартаменту про підтримку були викликані бажанням реабілітуватися на фоні публічних дискусій «хто винен». Європейські столиці використовують момент, щоб в черговий раз наголосити на важливості підтримки Києва, як запоруки безпеки континенту.Підсумував останні тенденції Канцлер ФРН Мерц, який заявив, що дипломатичні можливості припинення війни в Україні "вичерпані".Все це співпало в часі з деякими важливими політичними рішеннями, зокрема вироком ЄСПЛ у справах України і Нідерландів проти РФ щодо порушень прав людини, намірами Єврокомісії включити 100 млрд. євро на підтримку України в наступний 7-річний бюджет ЄС, резолюцією Європарламенту про гуманітарну ціну війни Росії проти України.Проведення в Римі чергової конференції з відновлення України також дає можливості для оприлюднення партнерами ініціатив з підтримки. Наприклад, Спецпредставник США Келлог заявив про необхідність нового «плану Маршалла». Чеський Президент Павел презентує план повоєнної відбудови.&nbsp; Самі по собі ці документи та ініціативи радикально на поле бою не вплинуть. В силу свого рекомендаційного, політичного чи середньотермінового характеру, ігнорування Москвою. Не матимуть прямого впливу вони й на конкретні рішення західних урядів, Європейської Ради і Єврокомісії.Не знімає поки що свого вето на 18-й пакет санкцій ЄС Словаччина. Навряд чи заклики Європарламенту вплинуть на рішення ЄС про передачу Україні російських активів. &nbsp;Але в цілому все це створює для нас вікно можливостей. Європейські і американські партнери мають шанс почати діяти більш злагоджено у питанні завершення війни. З розумінням, що результат залежить не від організації ще одних беззмістовних переговорів з Росією, не від привабливості «угоди» для Путіна, а від тиску на нього.

Останнім часом атмосфера довкола України почала відчутно покращуватися, а ставлення до Путіна – погіршуватися. Як у Вашингтоні, так і в Європі.
