Новини

<div class="raw-html-embed"><iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/NrJLQQnb3Tw?si=m9OBvrOQ8_RIalf1" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div>«Системи протиповітряної оборони Patriot нам вкрай необхідні. Та переконаний, що нам потрібно переходити на інший рівень. Нам потрібна як оборонна, так і атакувальна зброя», - підкреслив голова КБФ, премʼєр-міністр України 2014-2016 років Арсеній Яценюк в ефірі Sky News.Він зазначив, що для канцлера Німеччини є нелегким рішення про постачання Україні ракет Taurus, проте «саме так вчинив британський уряд з системами Storm Shadow».«Закликаю західні держави надати Україні технології. Нам потрібні ракети малої та середньої дальності, щоб вражати військові об’єкти на території росії. Не тільки для захисту, але й для атаки тих, хто на нас нападає», - підкреслив Арсеній Яценюк.

«Системи протиповітряної оборони Patriot нам вкрай необхідні. Та переконаний, що нам потрібно переходити на інший рівень. Нам потрібна як оборонна, так і атакувальна зброя», - підкреслив голова КБФ, премʼєр-міністр України 2014-2016 років Арсеній Яценюк в ефірі Sky News.

Арсеній Яценюк на Sky News закликав західні держави надати Україні ракети для ураження воєнних цілей в рф 

Озвучені 14 липня Президентом США Трампом і Генсекретаре НАТО Рютте рішення про можливість масованих поставок зброї Україні через структури Альянсу за кошти європейських держав-членів є надзвичайно важливими для України, для наших шансів на успішний спротив ворогу.Вони свідчать про суттєвий перегляд Трампом свого бачення перспектив і методів завершення війни, усвідомлення необхідності посилення тиску на Путіна.Суттєвим є й те, що нові поставки стосуватимуться не лише оборонної, а й наступальної зброї.Однак, для того, щоб проект запрацював, потрібен час. А зброя необхідна Україні вже сьогодні. Тому нагальним завданням залишається повне відновлення поставок з проголосованих Конгресом пакетів Байдена, робота по яких була розпочата значно раніше.Крім того, розчаровує чергове відтермінування, причому аж на 50 днів, із введення вторинних санкцій. Вони могли б суттєво підірвати здатності Москви до продовження бойових дій.Не згадав Трамп і про можливість введення інших ефективних санкцій, скоординованих з ЄС, зокрема фінансових, щодо зниження граничної ціни на російську нафту, активізацію боротьби з тіньовим танкерним флотом РФ.Все це свідчить про важливість продовження активної роботи з Вашингтоном, структурами НАТО і столицями європейських держав-членів. Адже від швидкості реалізації озвучених в Білому домі ідей залежить як ситуація на фронті, так і в тилу.Зараз в Україні перебуває Спецпредставник США Келлог. Без сумніву, одним з пріоритетів його візиту стане обговорення практичних аспектів запуску нового проекту поставок озброєнь. Оперативність адміністрації США вселяє надію, що Вашингтон добре усвідомлює нагальність питання і буде максимально сприяти.

Озвучені 14 липня Президентом США Трампом і Генсекретаре НАТО Рютте рішення про можливість масованих поставок зброї Україні через структури Альянсу за кошти європейських держав-членів є надзвичайно важливими для України, для наших шансів на успішний спротив ворогу.

Новий курс Трампа: зброя для України стає важелем тиску на Путіна

Сьогодні 18 липня ЄС нарешті досяг згоди щодо 18-го пакету санкцій. Він був схвалений на рівні міністрів під час засідання Ради ЄС із загальних питань.Рішення по 18-му пакету було досягнуто завдяки зміні позиції Словаччини. За словами Прем’єр-міністра Фіцо, він отримав гарантії Єврокомісії з питання постачання і цін на газ. Тому продовжувати блокувати санкційне рішення ЄС на цьому етапі вважає контпродуктивним. Водночас, на його думку, діалог щодо енергетичної безпеки Словаччини ще не завершений. Тому не виключено, що сьогоднішня конструктивна позиція Братислави не є її остаточною згодою на припинення російського імпорту газу з кінця 2027. І в майбутньому експерименти Фіцо з блокуванням важливих рішень ЄС можуть повторитися. &nbsp;Новий пакет включає зниження цінового порогу для російської нафти до &nbsp;$47.6 за барель, заборону на трансакції з 22-ома російськими банками, Російським фондом прямих інвестицій і його дочірніми компаніями. До санкційного списку включені додатково 105 суден «тіньового флоту».Вашингтон поки що не висловлював згоди на приєднання до санкційних ініціатив Євросоюзу, зокрема до ключової інновації - нової ціни на російську нафту. Це може послабити їх ефективність.Не слід очікувати негайного ентузіазму США і в питанні заборони на пряме та непряме використання газопроводів «Північний потік», що також включено до 18-го пакету. Адже це було зроблено у відповідь на обговорення можливостей продажу трубопроводів американським компаніям для відновлення їх роботи, що суперечить стратегічним планам ЄС.Водночас, розчарування Президента США Трампа перспективами досягнення миру через «угоду» з Путіним відкриває можливості для зміни позиції адміністрації США і в санкційних питаннях. Адже ще одне табу - на продаж американської зброї для України - вже знято.Крім того, усунення Росії з газового ринку Європи може сприяти й інтересам США, оскільки відкриє перспективи для збільшення поставок американського скрапленого газу.<o:p></o:p>

Сьогодні 18 липня ЄС нарешті досяг згоди щодо 18-го пакету санкцій. Він був схвалений на рівні міністрів під час засідання Ради ЄС із загальних питань.

ЄС посилює тиск на Росію: новий пакет санкцій узгоджено

ЄС запровадив 18-ий пакет санкцій проти Росії. Він знижує цінову «стелю» на російську нафту з 60 до 47,6 доларів за барель, включає заходи проти російського «тіньового» флоту - розширення на третину списку танкерів, які підпали під європейську заборону, заборону ЄС на запуск «Північних потоків» та санкції проти Російського фонду прямих інвестицій.&nbsp;Не дивлячись на масовану критику механізму «цінової» стелі, його підтримка на рівні ЄС ще раз підтверджує відсутність альтернативних варіантів з переліку можливих. На жаль, реалізація тиску на нафтові доходи РФ – як ключове джерело фінансування війни – відбувається повільно. Замість виконання всього «ланцюжка» за рік, є лише другий крок (перший впровадження «стелі» ціни на російську нафту, другий - подальше зниження «стелі») після трьох з половиною років війни. Є сподівання, що Європа перейде до третього кроку – повної «герметизації» від російської нафти. Для цього й потрібна вагома протидія російському «тіньовому» флоту. &nbsp;Питання цінової «стелі» та «тіньового» флоту – тісно пов’язані. Основна причина, чому «стеля» не змінювалася 2,5 роки (введена в грудні 2022 року) в тому, що країни Заходу боялися - якщо цінова «стеля» буде сильно знижена, то виникне ризик перебоїв з постачанням російської нафти на світовий ринок й, як наслідок, зростання цін на нафту. РФ в 2022 році, не дотримуючись цінової «стелі», перейшла на «тіньовий» флот танкерів, який ігнорує всі санкційні приписи та возить російську нафту по вищій, ніж «стеля» ціні, сплачуючи підвищені ставки фрахту як премію за ризик. Як наслідок, нафтові компанії з РФ постачали на світовий ринок сировину вище цінової «стелі», а нафтові доходи бюджету РФ зростали. Зараз ситуація принципово відрізняється від того, що було в попередні два з половиною роки. За останні півтора роки ЄС, Великобританія та США внесли понад 400 суден «тіньового» флоту до списків санкцій. Всього під санкціями 426 судів, але, найголовніше, потрібно пильнувати не лише за кількістю танкерів, а й за тоннажем. Зараз це вже більше половини того «тіньового» флоту, який було помічено в перевезеннях російської нафти.Велика частина цих суден виключено зі світової торгівлі та не здійснює регулярних перевезень нафти. Але на місце «сірих» танкерів останнім часом прийшли, й це не вперше, грецькі перевізники, які із задоволенням перевозять російську нафту, бо декілька місяців вона продається нижче за цінову «стелю». Світові ціни на нафту впали, й чимала частина нафти з РФ продавалась по ціні близько 55 доларів за барель, що нижче цінової «стелі», яка діяла до введення 18-ого пакету санкцій. Отже, грецькі танкери, перевозячи російську нафту, не порушували західні санкції.Через запроваджене ЄС зниження цінової «стелі» грецькі перевізники уникнуть перевезення російської нафти, тому що вони бояться вторинних санкцій США та ЄС. А чи прийдуть на їхнє місце у достатній кількості судна «тіньового» флоту, з огляду на те, що понад 50% цих суден вже під санкціями, велике питання. В Росії вперше може виникнути проблема з достатньою кількістю суден для перевезення нафти. За останні півтора-два роки ЄС та США провели великий обсяг робіт з виключення великої кількості суден «тіньового» флоту зі світової нафтової торгівлі.Ці два чинники - зниження цінової «стелі» й розширення списку суден «тіньового» флоту, які потрапили під вторинні санкції США та ЄС – мають привести до того, що РФ отримає проблеми з обсягами експорту нафти й додатковим зниженням доходів бюджету, які й так скорочуються на тлі зниження світових цін нафти.Наступні кроки, які слід зробити задля зменшення можливості РФ фінансувати війну за рахунок нафтових доходів: &nbsp; &nbsp;- заборона на прохід європейськими протоками (Данія, Балтика, Гібралтар, інші) без страховки від надійного страхувальника, який непомічений в допомозі РФ обходити санкції; &nbsp; &nbsp;- жорсткий графік подальшого зниження «стелі» ціни; &nbsp; &nbsp;- запровадження «білих» списків покупців російської нафти, яких в обмін на право придбання нафти з РФ слід зобов’язати частину прибутку від своїх операцій перераховувати Україні.&nbsp;

ЄС запровадив 18-ий пакет санкцій проти Росії. Він знижує цінову «стелю» на російську нафту з 60 до 47,6 доларів за барель, включає заходи проти російського «тіньового» флоту - розширення на третину списку танкерів, які підпали під європейську заборону, заборону ЄС на запуск «Північних потоків» та санкції проти Російського фонду прямих інвестицій.

В'ячеслав БУТКО

18-ий пакет санкцій ЄС може додатково знизити можливість РФ фінансувати війну

Саміт, який відбувся 23 липня в Токіо, підтвердив підтримку України і готовність сторін до продовження політичної, фінансової, оборонної та іншої допомоги «стільки, скільки буде потрібно». В підсумковій заяві міститься також заклик до повного і безумовного припинення вогню та проведення змістовних переговорів.Варто відзначити, що саміт відбувається в умовах серйозних геополітичних викликів, пов’язаних з російсько-українською війною та ситуацією в Індо-Тихоокеанському районі. І ЄС, і Японія визнають, що безпека Європи та Індо-Тихоокеанії тісно пов’язана. Це вимагає продовження тісного політичного діалогу та розвитку співпраці у питаннях оборонної промисловості, кібербезпеки, морської безпеки, протидії міжнародним інформаційним впливам і маніпуляціям, космічної безпеки, нерозповсюдження, клімату. Активізація співробітництва передбачається і в питаннях санкцій та попередження їх обходу.Важливими залишаються й питання економічного співробітництва. Виклики для ЄС і Японії тут є не менш складними, ніж в безпековій сфері, у т.ч. у контексті політики США. Під час саміту підкреслювалася необхідність якомога повнішої імплементації Угоди про економічне партнерство, співпраці в рамках СОТ, з питань економічної безпеки тощо. З огляду на спільні виклики, створено «Альянс конкурентоспроможності ЄС-Японія».Слід зазначити, що Токіо нещодавно вдалося підписати з Вашингтоном нову торгівельну угоду. Вона зменшує взаємні тарифи до 15%, зокрема для автовиробників, постачальників рису і низки інших сільгосппродуктів. Діалог щодо мит на сталь і алюміній, які на сьогодні становлять 50%, поки що продовжується.ЄС все ще перебуває на стадії торгівельних переговорів із США, які просуваються доволі складно. У разі невдачі із досягненням консенсусу, Брюссель може зіштовхнутися з 1 серпня з 30% тарифами на європейську продукцію, на що буде змушений реагувати. &nbsp;Сподіваємося, що проблеми економічних відносин Брюсселя і Токіо з Вашингтоном не позначається на їхньому оборонному і безпековому партнерстві. Їх єдність і послідовність у питаннях підтримки України – ключ до миру як на європейському континенті, так і в Азії.

Саміт, який відбувся 23 липня в Токіо, підтвердив підтримку України і готовність сторін до продовження політичної, фінансової, оборонної та іншої допомоги «стільки, скільки буде потрібно».

Висновки саміту ЄС-Японія: стратегічне партнерство Брюсселя і Токіо ніколи не було сильнішим і важливішим, ніж сьогодні.

<div class="raw-html-embed"><iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/371jpk_CHIg?si=PbiGjpVTgRas_s9A" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div>«Найкращий спосіб досягти справжнього миру – позбавити росію доходів від нафти і газу. Найкращий спосіб домогтися справжнього припинення вогню – надати Україні стільки зброї, скільки необхідно. Найкращий спосіб зупинити рф – натиснути на Китай, який чітко став на бік путіна», - &nbsp;підкреслив в ефірі DW News голова КБФ, премʼєр-міністр України 2014-2016 років Арсеній Яценюк.Єдина мета, яку переслідує путін, – імітувати переговори і показати тим насамперед адміністрації США що він готовий до якихось невизначених перемовин: «Але, зрештою, він просто намагається виграти час і обдурити всіх нас», - сказав голова КБФ.«Потрібно натиснути на росію – настільки сильно, наскільки це можливо. І останній пакет санкцій, ухвалений Європейською комісією та ЄС є хорошим важелем для цього. Вся справа у виконанні цих санкцій», - наголосив він.Відповідаючи на запитання щодо зміни позиції президента США, голова КБФ підкреслив: «За моїми відчуттями, Трамп зрозумів: якщо він хоче отримати Нобелівську премію миру, він повинен діяти. Інакше путін його переграє, перехитрить і принизить, що є неприйнятним для цієї адміністрації, для цього президента і, власне, для Сполучених Штатів»«Перемога України – це перемога президента США і всього західного світу. Поразка України – це катастрофа для всіх, включаючи особисто президента Трампа. І він не готовий її прийняти», - підкреслив Арсеній Яценюк.

Найкращий спосіб досягти справжнього миру – позбавити росію доходів від нафти і газу. Найкращий спосіб домогтися справжнього припинення вогню – надати Україні стільки зброї, скільки необхідно.

Найкращий спосіб досягти миру – позбавити росію доходів від нафти і газу - Арсеній Яценюк на DW

Як і очікувалося, єдиним публічно відомим, практичним результатом чергового раунду переговорів між Україною та Росією, що відбулися 23 липня в Стамбулі, стало погодження на подальші обміни військовополоненими та повернення тіл загиблих. Жодного прогресу в напрямку припинення вогню чи політичного врегулювання досягнуто не було.Пропозиція України провести пряму зустріч між Президентом Зеленським і Путіним залишилася без відповіді. Російська сторона вчергове ухилилася, прикрившись аргументом про необхідність попереднього узгодження мирної угоди. За словами Владіміра Медінського, керівника російської делегації, така зустріч має бути «ретельно підготовлена». По суті це чергова відмовка, яка прикриває головне: Кремль не має жодного наміру припиняти війну.Москва не веде переговори - вона веде війну. Терористичну війну проти мирного населення України. Вона шантажує світ руїнами українських міст, намагається виснажити західну підтримку Києва і продовжує мріяти про капітуляцію української держави. У перемовинах Кремль веде цинічну гру, спрямована виключно на одне: створити ілюзію конструктивності для західної аудиторії. Насамперед - для адміністрації Президента США Дональда Трампа. Мета очевидна: знизити дипломатичний та санкційний тиск, виграти час і зберегти ініціативу на полі бою.І до певної міри цю гру Кремль грає успішно. Символом цього став останній 50-денний «ультиматум» Трампа, який фактично дає Москві карт-бланш на ще півтора місяці бомбардувань до ухвалення нового пакету санкцій. Це політична індульгенція для воєнних злочинів.Голова Київського Безпекового форуму Арсеній Яценюк у коментарі <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.youtube.com/watch?v=KnGZJeV0kLk">Times Radio</a> назвав переговори в Стамбулі тим, чим вони є насправді: «димовою завісою», спецоперацією російських спецслужб, що проводиться під контролем воєнного злочинця Путіна. За його словами, головна мета цих перемовин - створити видимість дипломатичного процесу, без жодного реального змісту.Результати стамбульської зустрічі повністю підтверджують ці оцінки. Обіцянки Росії щодо створення трьох онлайн-груп - ще одна спроба затягнути час і виграти інформаційну паузу. Єдиною реальною відповіддю на таку тактику Кремля є зміна балансу сили: посилення українських оборонних спроможностей, масштабне і рішуче збільшення західної військової допомоги, а також негайне запровадження нових жорстких санкцій проти Росії та її міжнародних економічних посібників. Політика умиротворення та дипломатичних ілюзій лише продовжує війну.

Як і очікувалося, єдиним публічно відомим, практичним результатом чергового раунду переговорів між Україною та Росією, що відбулися 23 липня в Стамбулі, стало погодження на подальші обміни військовополоненими та повернення тіл загиблих. Жодного прогресу в напрямку припинення вогню чи політичного врегулювання досягнуто не було.

Стамбульські переговори: ще одна порожня вистава Москви

Саміт ЄС-Китай, який відбувся у Пекіні 24 липня, не зміг подолати існуючі протиріччя між Брюсселем і Пекіном. Незважаючи на прагнення сторін використати фактор одне одного у митних торгах з Вашингтоном та у відносинах з Росією, економічні і політичні суперечності ускладнюють досягнення компромісів і союзів.Відзначення 50-ї річниці започаткування дипломатичних відносин між Брюсселем і Пекіном пройшло на фоні суперечок, пов’язаних з торговельним дефіцитом ЄС, згортанням експорту рідкоземельних мінералів з Китаю і його підтримкою Росії у війні з Україною.Західна преса цитує слова Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що «співпраця між сторонами поглибилася, як і дисбаланси». Свідченням цього є рекордний торговельний дефіцит ЄС з Китаєм - 304,5 млрд євро за 2024 рік. Тому ЄС наголошує на необхідності «більш збалансованих та взаємовигідних торговельних відносин, побудованих на справедливості та взаємності».Однак, збалансувати торговельні інтереси не так просто. ЄС не може знижувати тарифи на китайські електромобілі у відповідь на вимоги Пекіну, турбуючись за виживання власних автовиробників. Китай проводить розслідування щодо європейської свинини та молочних продуктів, запровадив тарифи на французький коньяк та арманьяк, критикує нові правила ЄС щодо продажу медичного обладнання.Не спрощують відносини і санкції ЄС на китайські компанії і фінансові установи, залучені до поставок товарів подвійного призначення до РФ. Але зняти їх на вимогу Пекіну Брюссель не може, оскільки вони мають принципове значення для безпеки Європи. &nbsp; &nbsp;Не простішою є й ситуація з Росією. Лідери ЄС в черговий раз закликали Пекін припинити підтримку російського ВПК та використати свій вплив на Москву для досягнення миру. ЄС наголосив також на необхідності припинення постачання зброї до Росії з боку КНДР, з розумінням наявності впливу Пекіну і на цю країну.Однак, відповідних запевнень отримано не було. У відповідь на конкретні звинувачення Пекін, як завжди, заявив про їх безпідставність. З його точки зору, проблеми, з якими стикається Європа, «не походять з Китаю», і між Пекіном і ЄС немає «жодних фундаментальних конфліктів інтересів або геополітичних суперечностей».У результаті після саміту ЄС і Китай опублікували свої односторонні підсумкові заяви. Єдиним спільним документом стала заява для преси щодо співпраці в питаннях протидії змінам клімату. Питання, звичайно, важливе. Але стати вагомим підсумком ювілейного саміту двох ключових світових гравців не здатне.&nbsp;

Саміт ЄС-Китай, який відбувся у Пекіні 24 липня, не зміг подолати існуючі протиріччя між Брюсселем і Пекіном. Незважаючи на прагнення сторін використати фактор одне одного у митних торгах з Вашингтоном та у відносинах з Росією, економічні і політичні суперечності ускладнюють досягнення компромісів і союзів.

Саміт ЄС-Китай: протиріччя не подолані

27 липня США та Євросоюз уклали рамкову торговельну угоду - європейські товари, що поставляються до США, будуть обкладатися митом в 15%. В квітні президент США Трамп погрожував Євросоюзу митом в 30%, очікуючи на його введення з 1 серпня, ЄС підготував масштабні зустрічні обмеження, які повинні були торкнутися третини американських поставок товарів до Європи.З одного боку, США пішли на серйозні поступки, знизивши розмір мита вдвічі, а також зберегли тарифи в 10% для європейських сталі та алюмінію. З іншого боку, в обмін на скорочення тарифу ЄС погодився на безмитне ввезення значної номенклатури товарів із США, розширення європейських інвестицій y США, гарантії попиту на енергоносії та військову техніку зі США. Зокрема, ЄС зобов’язався інвестувати в економіку США 600 млрд дол. &nbsp;Окремо слід зазначити, що ЄС погодився відмовитися від російських нафти та газу й замінити їх на американське паливо, в тому числі для АЕС (що може свідчити про плани ЄС збільшити виробництво електроенергії на атомних станціях). «Ми замінимо російські нафту й газ значними обсягами американської нафти та ядерного палива», - заявила голова Єврокомісії фон дер Ляєн після переговорів з Трампом. За словами фон дер Ляєн, до ЄС досі потрапляє «надто багато» російських вуглеводнів, й Європа хоче повністю виключити подібні постачання. Тому було досягнуто домовленості про купівлю зрідженого природного газу (ЗПГ) та іншого палива зі США на 750 млрд. дол. протягом трьох років. Таким чином, угода між ЄС та США вплине на доходи Росії та знизить її можливості фінансувати війну проти України. Йде до остаточної втрати Росією високомаржинального, великого за обсягом, дуже платоспроможного ринку Європи. Причому не лише в частині трубопровідного, а й зрідженого газу – за рахунок збільшення його купівлі в США ЄС має намір витіснити російський ЗПГ.Детальна версія торгової угоди буде опублікована пізніше. На підставі інформації, яка є в ЗМІ, складається враження, що «дедлайн» введення підвищених тарифів, який наближався, й певне пожвавлення європейської економіки, яке намітилося, дозволили США укласти угоду на більш прийнятних для себе, ніж для ЄС, умовах.На користь пожвавлення економіки ЄС свідчать декілька фактів. В червні індекс ділової активності PMI в виробничому секторі єврозони зріс до 49,5 пункту (в травні показник складав 49 пунктів) - це максимум за 34 місяці, з квітня 2022 року. Збільшився в червні індустріальний PMI й в найбільшої економіки Європи - Німеччини: до 49 з 48,3 пункту. Обсяг виданих споживчих кредитів в зоні євро зріс на 2% (до 7 трлн. євро) — темпи зростання максимальні за два роки. Інфляція в зоні євро коливається в межах 1,9-2%. Це свідчить про досягнення Європейським Центробанком цілі по інфляції в 2%. Втім, обіцяні інвестиції в економіку США у розмірі 600 млрд. дол. принаймні частково будуть здійснені за рахунок промисловості ЄС, яка недоотримає частину інвестицій, що може негативно позначитися на економічному зростанні.Канцлер Німеччини Мерц заявив, що угода з США «дозволяє уникнути непотрібної ескалації в трансатлантичних торговельних відносинах». З цим важко не погодитися, &nbsp;хоча б тому, що митний імпортний тариф в 30%, яким загрожував Трамп, набагато сильніше вдарив би по економіці ЄС загалом, та Німеччини зокрема.Чи знайдений компроміс виявиться адекватним – покаже час. Втім, підписання угоди - це подолання невизначеності. А невизначеність та негативні очікування впливають на інвестиції, зниження яких гальмує економічне зростання, бо в таких умовах бізнес скорочує інвестиції. Невизначеність та негативні очікування, які панували до підписання угоди, вели до зниження доходів бюджетів країн ЄС, зростання видатків бюджетів на підтримку бізнесу й безробітних. Це негативно впливало на спроможність ЄС підтримувати Україну у війні з Росією. Є сподівання, що визначеність, досягнута внаслідок торгівельної угоди між ЄС та США, разом з високою адаптивністю економіки ЄС та її якісним ліберальним влаштуванням, дозволять європейській економіці перейти до нехай й стриманого, але стабільного довгострокового зростання. Це дуже важливо для України – ЄС є найважливішим політичним, економічним та військовим партнером України.<o:p></o:p>&nbsp;

27 липня США та Євросоюз уклали рамкову торговельну угоду - європейські товари, що поставляються до США, будуть обкладатися митом в 15%. 

Торгова угода між США та ЄС знижує економічну невизначеність та відкриває можливості для зростання економіки Європи

Нова торговельна угода між США та ЄС закладає фундамент для більш стабільних економічних відносин між сторонами. Водночас, вона розв’язує їм руки для більш жорсткої політики щодо Росії і Китаю, посилюючи шанси на мир.Масштабне збільшення імпорту американських енергоносіїв в Європу &nbsp;витісняє Москву з європейського енергетичного ринку, що відіб’ється на її бюджеті та здатності до продовження війни.ЄС рухався у цьому напрямку і раніше, хоча й не без проблем з боку деяких «пропутінських» і, одночасно, «протрампівських» столиць, зокрема Братислави і Будапешта. Робилося це не лише для підтримки України, а і для посилення власної енергетичної безпеки на фоні агресивної політики РФ. Зацікавленість Вашингтона полегшить досягнення цих цілей.Енергетичні домовленості свідчать також про відмову Вашингтона від орієнтації на відновлення газопостачання з Росії до Європи під вивіскою американських компаній-посередників. Велика американо-російська угода, укладення якої планувалося Трампом для заохочення Москви до припинення війни, стає все «худішою» і примарнішою.Домовленості між Брюсселем і Вашингтоном передбачають також значні закупівлі американської зброї. Хоча цифри публічно не озвучуються, однак вони, очевидно, є доволі масштабними. Адже на цьому моменті окремо наголосив Президент США Трамп, презентуючи ключові аспекти угоди з ЄС. Ці закупівлі підуть не лише на переозброєння Європи, а й на посилення військових спроможностей України. &nbsp;Про переорієнтацію Трампа з досягнення домовленостей з Кремлем на тиск на Москву, свідчить його вчорашня заява про зменшення терміну ультиматуму Путіну з 50 до 10-12 днів. Водночас, наскільки можуть бути жорсткими американські санкції у разі, якщо Москва не припинить бойові дії, поки що не ясно. Адже мова йде, зокрема, про вторинні санкції, які зачіпають інтереси не лише РФ, а й її ключових торговельних партнерів і самого Вашингтона.Якщо з Індією і Туреччиною питання може бути залагоджене без масштабної митної війни, у випадку з Китаєм це не очевидно. &nbsp;Вашингтон знаходиться на фінішній прямій до укладення нової торговельної угоди з Пекіном. Однак, до завершення ще далеко. 28 липня у Стокгольмі були відновлені переговори з цього питання. Суттєвого прогресу, як у випадку з ЄС, зараз не очікується. Ймовірним результатом може стати продовження тарифного «перемир’я» на існуючому рівні на період до 90 днів. Чи буде готовим Вашингтон переривати цей мораторій і ускладнювати і так непрості торговельні відносини з Пекіном? Адже самі переговори стали результатом непоступливості Китаю і проблемності для економіки США та розриву торговельних зав’язків з цієї країною. &nbsp;Проте, повністю виключати різких кроків Трампа не варто. Особливо, якщо китайська сторона буде демонструвати свою незговірливість. Вторинні санкції можуть стати додатковим стимулом для досягнення прийнятних для Вашингтона домовленостей.З метою посилення тиску на Москву США можуть, також, почати з приєднання до 18-го пакету санкцій ЄС чи його елементів, а загрозу вторинних санкцій використати у якості «останнього попередження».<o:p></o:p>

Нова торговельна угода між США та ЄС закладає фундамент для більш стабільних економічних відносин між сторонами. Водночас, вона розв’язує їм руки для більш жорсткої політики щодо Росії і Китаю, посилюючи шанси на мир. 