Новини

<div class="raw-html-embed"><iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/xa97aeGhnZY?si=SGc1yDUQcr_8gDTN" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div><meta charset="utf-8">Сил білоруської армії не вистачить для нападу на Україну, але використання росією білорусі як плацдарму цілком можливе, як це вже було у 2022 році. Про це сказав голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014–2016 роках Арсеній Яценюк в інтерв'ю білоруському опозиційному виданню Zerkalo.io.«Станом на сьогодні самих сил білоруської так званої армії не вистачає на те, щоб напасти на Україну. Вже не кажучи про те, що у них немає військового досвіду, і вони по суті&nbsp; є частиною російських збройних сил. Проте використання білорусі як плацдарму можливе, – як вже було доведено в 2022 році, так можливе і у 2026 році», – зазначив експремʼєр.Голова КБФ також звернув увагу на те, що росія використала білорусь як територію для порушення Договору про нерозповсюдження ядерної зброї і Будапештського меморандуму.&nbsp;Яценюк нагадав, що ще у 2007 році, очолюючи Міністерство закордонних справ України, він наголосив тодішньому державному секретарю США Кондолізі Райс, що росія фактично оточує Україну, зокрема й через білорусь.&nbsp;«У першу чергу, білорусь є союзною з росією державою. У другу, білорусь є членом так званої організації договору про колективну безпеку або, іншими словами, це російський військовий союз під керівництвом росії, – урізаний аналог Варшавського договору. Третє – білорусь була повністю економічно і військово-політично залежна від росії. І четверте: я вважав і вважаю, що для того, щоб утримувати диктаторський режим лукашенка, треба знайти центр підтримки диктатури. І цей центр точно не на Заході, а в росії. Я бачив, що росія фактично оточує Україну, і білорусь є частиною сфери впливу російської федерації», – зазначив Яценюк.Він також наголосив, що лукашенко є співучасником війни проти України: «Це юридичний факт. Якщо би працював Міжнародний кримінальний суд, лукашенку і путіну саме там місце».&nbsp;

Сил білоруської армії не вистачить для нападу на Україну, але використання росією білорусі як плацдарму цілком можливе, як це вже було у 2022 році. Про це сказав голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014–2016 роках Арсеній Яценюк в інтерв'ю білоруському опозиційному виданню Zerkalo.io.

Яценюк: армії лукашенка не вистачить сил напасти на Україну, але росія може знову використати білорусь як плацдарм

<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/kubilius_889da14082.jpeg" alt="kubilius.jpeg" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_kubilius_889da14082.jpeg 237w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_kubilius_889da14082.jpeg 500w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_kubilius_889da14082.jpeg 750w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/large_kubilius_889da14082.jpeg 1000w," sizes="100vw" width="1000px"><meta charset="utf-8">Україна та Європейський Союз мають разом формувати нову систему безпеки на континенті. Йдеться не про заміну НАТО, а про посилення європейського оборонного виміру, в якому Україна вже сьогодні є одним із ключових елементів. Про це заявив голова Київського Безпекового Форуму, прем’єр-міністр України 2014–2016 років Арсеній Яценюк після зустрічі у Брюсселі з Європейським комісаром з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом.Яценюк подякував Кубілюсу за змістовну зустріч і послідовну підтримку України.«Безпека Європи та безпека України – нероздільні. Ми – одне ціле. І в плані формування Європейського оборонного союзу, і в плані нашого членства в НАТО, яке неодмінно стане реальністю, – наголосив він.Голова КБФ підкреслив, що Україна вже сьогодні є ключовим елементом оборони Європи завдяки бойовому досвіду, технологіям, оборонній промисловості та людям, які щодня захищають спільні цінності свободи.Європейський оборонний союз може стати практичним механізмом посилення безпеки континенту та поглиблення оборонної співпраці України з ЄС. Його логіка спирається, зокрема, на статтю 42.7 Договору про Європейський Союз, яка передбачає взаємну допомогу між державами-членами ЄС у разі збройної агресії.Водночас такий формат не є альтернативою членству України в НАТО. Йдеться про додатковий рівень європейської безпеки, який має посилити оборонну спроможність Європи та зробити Україну повноцінним учасником цього процесу.«Дякую за підтримку незмінним партнерам України. Разом ми переможемо», – підсумував Яценюк.

Україна та Європейський Союз мають разом формувати нову систему безпеки на континенті. Йдеться не про заміну НАТО, а про посилення європейського оборонного виміру, в якому Україна вже сьогодні є одним із ключових елементів. Про це заявив голова Київського Безпекового Форуму, прем’єр-міністр України 2014–2016 років Арсеній Яценюк після зустрічі у Брюсселі з Європейським комісаром з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом.

Україна має стати частиною Європейського оборонного союзу, який посилить НАТО, – Яценюк після зустрічі з Кубілюсом

<div class="raw-html-embed"><iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/8GTaqveGBFs?si=PCpop_BUqnLLDgbn" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div>Голова Київського Безпекового Форуму, експрем’єр-міністр України Арсеній Яценюк в&nbsp;<a style="text-decoration:none;" target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.euronews.com/my-europe/2026/05/28/putin-will-try-to-recruit-any-envoy-sent-to-talks-ukraines-former-pm-says">інтерв’ю Euronews</a> у Брюсселі заявив, що Кремль не зацікавлений у реальних мирних переговорах, а будь-який переговорний процес росія використовуватиме для затягування часу, тиску на Захід та посилення власних позицій.Коментуючи дискусії в Європейському Союзі щодо можливого представника для прямих контактів із Москвою, Яценюк наголосив, що володимир путін сприймає дипломатію як інструмент впливу та маніпуляції.«Будь ласка, не треба недооцінювати цього воєнного злочинця. Він не дурень. Він – агент КДБ», – заявив Яценюк.&nbsp;За його словами, російський президент оцінює кожного співрозмовника через призму сили та слабкості. «Він завжди відчуває, слабкі ви чи сильні. Тому перевіряє кожну людину, з якою зустрічається», – сказав експрем’єр.Він вважає, що кремль погоджується на дипломатичні контакти лише тоді, коли це дає можливість виграти час або послабити єдність Заходу. «Путін не прагне і не готовий до жодних перемовин на цьому етапі. Якщо він і погодиться на якогось переговірника, то з єдиною причиною – переграти нас, виграти час і насолити нам», — зазначив він.На думку Яценюка, питання полягає не в конкретному імені потенційного представника ЄС, а у здатності Європи демонструвати силу та політичну єдність.«Єдина мова, яку розуміє Путін,&nbsp; це мова сили та могутності», – наголосив він.Колишній глава уряду також заявив, що президент росії сьогодні не готовий прийняти жодних компромісів. «Путін не готовий прийняти нікого. Але він готовий прийняти капітуляцію України, а фактично і Європи. І ми повинні це усвідомити», – сказав Яценюк.Він пов’язав посилення російських погроз країнам ЄС і НАТО з невдачами Москви на фронті та внутрішніми проблемами російської економіки.«Путін програє війну. Він очікував захопити Україну ще у 2014 році. Потім він розпочав повномасштабну війну і був переконаний, що захопить Київ за три дні», нагадав Яценюк.За його словами, кремль дедалі активніше намагається залякати європейські суспільства, щоб послабити підтримку України. «Росія становить величезну загрозу безпеці Європейського Союзу. Вони хочуть залякати народ ЄС і змусити європейців відвернутися від українців».Окремо Яценюк звернув увагу на роль Китаю, назвавши Пекін стратегічним партнером Москви та співучасником російської агресії. «Китай забезпечив кровоносну систему для путінської росії&nbsp; як фінансово, так і через постачання матеріалів подвійного призначення», – заявив він.Водночас голова КБФ припустив, що саме вплив Китаю потенційно може створити умови для справжніх переговорів у майбутньому.Він також критично оцінив попередні дипломатичні спроби Заходу домовитися з кремлем, заявивши, що москва використовувала їх для маніпуляцій і спроб розколоти єдність союзників України.Підсумовуючи, Арсеній Яценюк наголосив, що безпека Європи напряму залежить від результату війни росії проти України: «Європейці мають усвідомити: ви можете бути в безпеці лише в одному випадку – якщо ми, українці, виграємо цю війну».

Голова Київського Безпекового Форуму, експрем’єр-міністр України Арсеній Яценюк в інтерв’ю Euronews у Брюсселі заявив, що Кремль не зацікавлений у реальних мирних переговорах, а будь-який переговорний процес росія використовуватиме для затягування часу, тиску на Захід та посилення власних позицій.

Путін не готовий до миру і шукає слабких переговорників, – Яценюк для Euronews 

Україна повинна скористатися можливістю «асоційованого» членства, як це запропонував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Про це заявив голова Київського Безпекового Форуму, прем’єр-міністр України (2014-2016) Арсеній Яценюк в інтерв’ю Euractiv.

Яценюк в інтервʼю Euractiv: Україна має скористатися можливістю «асоційованого» членства в ЄС, як пропонує Мерц

<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/01000000_0aff_0242_2886_08dc87e8080b_w1080_h608_5a27044b36.avif" alt="01000000-0aff-0242-2886-08dc87e8080b_w1080_h608.avif">До Ради безпеки Київського Безпекового Форуму увійшов адмірал сер&nbsp;Ентоні Девід Радакін – начальник Штабу оборони Великої Британії у 2021–2025 роках та один із провідних військових стратегів Європи.До того він обіймав посаду Першого морського лорда. У 2016–2018 роках Радакін був начальником штабу командування Збройних сил Великої Британії.У квітні цього року адмірал Радакін взяв участь у 18-му Київському Безпековому Форумі. Під час виступу він&nbsp;<a style="text-decoration:none;" target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://ksf.openukraine.org/categories/news/rosiya-vvyazalasya-v-shalenu-vijnu-cim-neobhidno-skoristatisya-admiral-toni-radakin">наголосив</a>, що Україна фактично стримує загрозу для всього континенту.<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/radakin_e3ad18e807.jfif" alt="радакін.jfif" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_radakin_e3ad18e807.jfif 234w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_radakin_e3ad18e807.jfif 500w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_radakin_e3ad18e807.jfif 750w," sizes="100vw" width="750px">«Ми повинні пишатися тим, що Україна робить для всієї Європи», – підкреслив адмірал.<a style="text-decoration:none;" target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://ksf.openukraine.org/contacts">Раду безпеки КБФ</a> було засновано у 2023 році. Це неформальна дорадча група, до якої входять відомі міжнародні та українські державні діячі, військові лідери, дипломати й експерти з питань безпеки.Серед членів Ради – Голова КБФ Арсеній Яценюк, премʼєр-міністр України (2014-2016), засновник Фонду «Відкрий Україну» (Open Ukraine).&nbsp;генерал Девід Петреус, командувач Центрального командування США у 2008–2010 роках, директор ЦРУ США у 2011–2012 роках;&nbsp;адмірал Роб Бауер, голова Військового комітету НАТО у 2021–2025 роках;&nbsp;Ентоні Ебботт, прем’єр-міністр Австралії у 2013–2015 роках;&nbsp;Тааві Рийвас, прем’єр-міністр Естонії у 2014–2016 роках;&nbsp;Наталя Яресько, голова Наглядової ради Інституту Аспен Київ, міністр фінансів України у 2014–2016 роках;&nbsp;Данило Лубківський, заступник міністра закордонних справ України у 2014 році.Довідково.&nbsp;<a style="text-decoration:none;" target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://ksf.openukraine.org/">Київський Безпековий Форум</a> (Kyiv Security Forum, KSF) – провідна міжнародна платформа України для обговорення проблем війни, миру та глобальної безпеки, започаткована у 2007 році за ініціативи&nbsp;<a style="text-decoration:none;" target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://openukraine.org/">Фонду «Відкрий Україну»</a> (Open Ukraine) Арсенія Яценюка.&nbsp;Головна місія КБФ – захищати національні інтереси України у світі. Платформа діє одночасно на кількох рівнях: утримує Україну в центрі глобального порядку денного, розширює коло міжнародних партнерів нашої держави, а також формує експертизу з актуальних безпекових питань. З часу заснування КБФ провів тисячі подій – щорічних зібрань, спеціальних заходів, онлайн-дискусій. За цими подіями слідкують мільйони людей в Україні та за кордоном.

До Ради безпеки Київського Безпекового Форуму увійшов адмірал сер Ентоні Девід Радакін – начальник Штабу оборони Великої Британії у 2021–2025 роках та один із провідних військових стратегів Європи.

Британський адмірал сер Ентоні Радакін увійшов до Ради безпеки КБФ

<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/Whats_App_Image_2026_06_01_at_16_51_12_1_9533187ad0.jpeg" alt="WhatsApp Image 2026-06-01 at 16.51.12 (1).jpeg" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_Whats_App_Image_2026_06_01_at_16_51_12_1_9533187ad0.jpeg 234w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_Whats_App_Image_2026_06_01_at_16_51_12_1_9533187ad0.jpeg 500w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_Whats_App_Image_2026_06_01_at_16_51_12_1_9533187ad0.jpeg 750w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/large_Whats_App_Image_2026_06_01_at_16_51_12_1_9533187ad0.jpeg 1000w," sizes="100vw" width="1000px">Нещодавно Голова Київського Безпекового форуму, Прем’єр-міністр України 2014–2016 років Арсеній Яценюк взяв участь у другому засіданні Групи радників високого рівня, ініційованої Єврокомісаром з питань оборони і космосу Андрюсом Кубілюсом. Засідання відбулося у Брюсселі та було присвячене обговоренню майбутнього європейської оборони.Групу було створено наприкінці минулого року на громадських засадах. До її складу увійшли колишні керівники держав, урядів та європейських інституцій, які обговорюють актуальні питання безпеки та оборони Європи.Окрім Арсенія Яценюка, до групи входять Герман ван Ромпей — Президент Європейської Ради у 2009–2014 роках; Жозе Мануел Баррозу — Президент Європейської Комісії у 2004–2014 роках; Карл Більдт — Прем’єр-міністр Швеції у 1991–1994 роках та Міністр закордонних справ у 2006–2014 роках; Енріко Летта — Прем’єр-міністр Італії у 2013–2014 роках, Президент Інституту Жака Делора та автор доповіді ЄС про майбутнє єдиного ринку; Мікулаш Дзурінда — Прем’єр-міністр Словаччини у 1998–2006 роках, Президент Центру європейських досліджень Вільфріда Мартенса; Ганс-Герт Петтерінг — Президент Європейського парламенту у 2007–2009 роках; Наталія Гаврилиця — Прем’єр-міністр Молдови у 2021–2023 роках, а також інші відомі європейські політики та державні діячі.На обговорення були винесені питання, які мають безпосереднє значення для майбутнього України: створення Європейського оборонного союзу, а також перспективи вступу України і Молдови до Європейського Союзу.За словами Арсенія Яценюка, безпека Європи та безпека України є нероздільними. Україна вже сьогодні стала одним із ключових елементів європейської безпеки завдяки своєму бойовому досвіду, оборонним технологіям, військово-промисловому комплексу та людям, які щодня захищають спільні цінності свободи. Саме тому Європейський оборонний союз зможе стати по-справжньому ефективною силою лише за участю України. Це також є додатковим вагомим аргументом на користь її членства в Європейському Союзі.Логіка цього формату спирається на статтю 42.7 Договору про Європейський Союз, яка передбачає взаємну допомогу держав-членів у разі збройної агресії. Водночас Європейський оборонний союз не розглядається як альтернатива НАТО чи членству України в Альянсі. Йдеться про додатковий практичний механізм зміцнення обороноздатності Європи та повноцінного залучення України до формування нової архітектури безпеки континенту.Щодо європейської інтеграції України, позиція Арсенія Яценюка залишається однозначною: кінцевою метою є повноправне членство в Європейському Союзі. Україна очікує на відкриття першого переговорного кластера вже у червні. Водночас із пропозиціями Федерального канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо розширення форм участі України в роботі ЄС необхідно активно працювати, щоб ще до набуття повноправного членства забезпечити максимально можливий рівень впливу України на процес ухвалення європейських рішень.«Треба увійти до кімнати, де ухвалюються рішення, поки політичний ландшафт Європейського Союзу це дозволяє», — наголосив Голова Київського безпекового форуму.Позиція Арсенія Яценюка була позитивно сприйнята як самим Єврокомісаром Андрюсом Кубілюсом — одним із головних прихильників створення Європейського оборонного союзу за участю України та її вступу до ЄС, — так і іншими учасниками дискусії.В інтерв’ю Financial Times він закликав уряди європейських держав терміново забезпечити Україну всім необхідним озброєнням із наявних арсеналів, паралельно нарощуючи виробничі потужності оборонної промисловості. Для таких закупівель, на його думку, можуть бути використані 60 мільярдів євро із нещодавно затвердженого кредитного механізму, призначеного для оборонних потреб України. Надалі ці кошти можуть сприяти поповненню запасів держав-членів ЄС та розширенню виробництва озброєнь.Водночас Кубілюс наголосив на необхідності перегляду європейської моделі оборонного виробництва. Він закликав відмовитися від підходу, який охарактеризував як «високу моду» — надто складну, дорогу та таку, що не піддається швидкому масштабуванню. Натомість Європа має переймати український досвід створення ефективних, відносно недорогих систем, які можна оперативно виробляти у великих обсягах.На думку Єврокомісара, посилення оборонних можливостей України є особливо важливим саме зараз, коли дедалі частіше лунають заклики до відновлення переговорів із Росією. Кубілюс наголосив, що єдина формула, здатна принести справедливий і тривалий мир, — це мир через силу. І ця сила має бути на боці України, а Європа здатна допомогти її забезпечити.

Нещодавно Голова Київського Безпекового форуму, Прем’єр-міністр України 2014–2016 років Арсеній Яценюк взяв участь у другому засіданні Групи радників високого рівня, ініційованої Єврокомісаром з питань оборони і космосу Андрюсом Кубілюсом. Засідання відбулося у Брюсселі та було присвячене обговоренню майбутнього європейської оборони.

Членство в НАТО і ЄС не має альтернативи, але всі проміжні можливості посилення голосу України в Європі мають бути використані

<div class="raw-html-embed"><iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/JOARzTjB2J0?si=uX4RjhGlZfo3S6Va" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div><meta charset="utf-8">Удар по російських цілях за понад тисячу кілометрів від кордону надсилає одночасно військовий, психологічний та економічний сигнали путіну, його оточенню і росіянам. Про це наголосив голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014–2016 роках Арсеній Яценюк в <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.youtube.com/watch?v=JOARzTjB2J0">ефірі BBC,</a> відповідаючи на запитання про удари ЗСУ по російській нафтовій інфраструктурі та російському бойовому кораблю у Кронштадті, де розташована одна з баз балтійського флоту рф.&nbsp;«По-перше, це чіткий військовий сигнал про те, що українські Збройні Сили здатні вражати різні російські цілі, зокрема ті, що знаходяться далеко від українсько-російського кордону. Це близько 1000 кілометрів», – зазначив Яценюк.Також він виділив психологічний вимір. «Росіяни, які підтримують воєнного злочинця путіна, та ті, хто підтримує війну проти України, мають усвідомити: війна перекинулася на їхню територію. І вони мають відчути на собі тягар та удар цієї війни», – підкреслив він.Голова КБФ також зупинився на економічному аспекті. Він нагадав, що Україна наклала «далекобійні санкції» на російські нафтові об’єкти. «Це позбавляє росію величезних нафтових доходів. Але, з іншого боку, росіяни через війну США та Ізраїлю з Іраном отримали несподіваний прибуток у розмірі близько 60 мільярдів на рік, що пов’язано зі стрімким зростанням цін на нафту», – зазначив він.Яценюк резюмував: удари несуть чіткий сигнал путіну, його оточенню та російському народу — Україна ніколи не здасться. «Війна росії проти України не йде за планом путіна. Українці запекло борються», – наголосив голова КБФ.&nbsp;

Удар по російських цілях за понад тисячу кілометрів від кордону надсилає одночасно військовий, психологічний та економічний сигнали путіну, його оточенню і росіянам. Про це наголосив голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014–2016 роках Арсеній Яценюк в ефірі BBC, відповідаючи на запитання про удари ЗСУ по російській нафтовій інфраструктурі та російському бойовому кораблю у Кронштадті, де розташована одна з баз балтійського флоту рф. 

Росіяни мають усвідомити, що війна перекинулася на їхню територію, – Яценюк 


<div class="raw-html-embed"><iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/6fOgDpmRndo?si=QpBPAZaMHW5IBtnw" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div>Промова путіна на так званому петербурзькому економічному форумі лише засвідчила катастрофічний стан російської економіки. Про це заявив голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014–2016 роках Арсеній Яценюк в <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.youtube.com/watch?v=6fOgDpmRndo">ефірі Еспресо</a>.«Оскільки путіну немає що сказати саме про росію, то він почав розповідати про те, який потужний БРІКС. Тільки він забув вказати, що росія в БРІКСі має найнижчі темпи росту економіки і займає всього-на-всього 10%. БРІКС – це Китай та Індія, які є ключовими драйверами світового розвитку економіки», – підкреслив голова КБФ.Інша теза путіна – інвестиції. «Те, що він розповідав про інвестиції, виглядає абсолютно смішно. Росія отримала в темпах іноземних інвестицій 12-кратне падіння. До війни вони залучали 39 мільярдів доларів, сьогодні в кращому випадку – 3 мільярди доларів», – зазначив Яценюк.Окремо Яценюк зупинився на темі, яку путін вирішив обійти – "Газпромі". «Це було його дітище. Будучи прем’єр-міністром, я подав позов і виграв його вперше в історії – ми стягнули з росії неймовірні штрафи за порушення фактичного контракту і зловживання монопольним становищем. У 2008 році росіяни казали, що їхній "Газпром" буде коштувати 1 трильйон доларів. До війни він коштував 100 мільярдів доларів. Зараз вартує близько 30 мільярдів доларів. Це ще один прекрасний економічний показник росії», – підкреслив голова КБФ.Яценюк також прокоментував тезу путіна про низький рівень безробіття в рф. «Майже 1,5 мільйона вбитими і пораненими на війні – це та робоча сила, якої зараз в росії немає. А вакансії є. І за це путін повинен подякувати в першу чергу Збройним Силам України», – зазначив експрем’єр.Для порівняння масштабів голова КБФ навів приклад: капіталізація однієї з компаній, яка працює у сфері технологій штучного інтелекту – Nvidia – становить 4 трильйони доларів, що вдвічі більше за всю російську економіку.«Цифри говорять про те, що путін, почавши війну росії проти України, знищив не просто завтрашній день росії, а й сьогоднішній. Вся російська економіка перетворилась на один перегрітий військовий завод», – додав голова КБФ.

Промова путіна на так званому петербурзькому економічному форумі лише засвідчила катастрофічний стан російської економіки. Про це заявив голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014–2016 роках Арсеній Яценюк в ефірі Еспресо.

Яценюк про промову путіна: вся російська економіка перетворилась на перегрітий військовий завод

<div class="raw-html-embed"><iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/QM_IQ5EuyWM?si=i38MDOdvPO14dWLA" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div><meta charset="utf-8">Риторика президента США щодо України змінилася, адже Дональд Трамп любить тих, хто перемагає. Про це зазначив голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014–2016 роках Арсеній Яценюк в <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.youtube.com/watch?v=QM_IQ5EuyWM">інтерв'ю </a>журналісту Дмитру Гордону.«Мені подобається остання риторика державного секретаря США й навіть подобається зміна риторики президента США. Чому є зміна? Трамп любить тих, хто перемагає. Це взагалі людська психологія: ти ж не хочеш стояти біля тих, хто програє», – додав він.Водночас Яценюк застеріг від передчасних висновків, наголосивши, що «цей бій надовго». «Але є зміна тенденцій. Ні путін, ні Трамп не очікували рік тому, що війна буде в тій ситуації, в якій є сьогодні, що Європа не відвернеться від України, що наша країна отримає 90 мільярдів доларів кредиту й що Україна здатна виробляти власні дрони», – підкреслив голова КБФ.Серед ключових завдань для України Яценюк виділив виробництво&nbsp; власної балістики. «Держава разом із союзниками повинні зробити все для того, щоб Україна мала власні крилаті ракети – ті, що могли б замінити "Томагавки", які так і не дійшли до України», – зазначив він.Відповідаючи на питання про можливості завершення війни, голова КБФ назвав чотири ключові фактори: ситуація на полі бою, в економіці, з мобілізаційним ресурсом і геополітична ситуація. «Станом на сьогодні я не вбачаю жодних підстав для того, щоб сказати, що путін готовий до завершення війни», – додав Яценюк.&nbsp;

Риторика президента США щодо України змінилася, адже Дональд Трамп любить тих, хто перемагає. Про це зазначив голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014–2016 роках Арсеній Яценюк в інтерв'ю журналісту Дмитру Гордону.

Яценюк: Риторика Трампа щодо України змінилася – він любить переможців

Україні варто скористатися вікном можливостей і до кінця року підписати угоду про прогресивне (асоційоване) членство в Європейському Союзі – як проміжний етап до повноправного. Про це заявив голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014–2016 роках Арсеній Яценюк в інтерв'ю журналісту Дмитру Гордону.