Новини

Нічні обстріли Ізраїлем ядерних і військових об’єктів Ірану можуть стати початком затяжної &nbsp;війни і нестабільності на Близькому Сході.Одночасна операція Моссаду по знищенню верхівки військового командування Ірану та осіб, пов’язаних з ядерною програмою, можливо й внесе певну дезорганізацію в удари Тегерану у відповідь, але повністю від них не убезпечить. Тому Тель-Авів готується до відсічі.Чи захочуть і чи встигнуть США надати допомогу, як це було в жовтні 2024 року, не ясно. Поки що офіційний Вашингтон обмежився заявою про те, що участі в операції проти Ірану не бере, допомоги Тель-Авіву у її підготовці не надавав і зосереджений на безпеці власних сил у регіоні. &nbsp;Враховуючи наявну в Ізраїлі зброю, на думку деяких американських експертів, превентивна атака на іранські ядерні об’єкти не зможе їх повністю знищити. Тому небезпека відновлення роботи над ядерною зброєю залишатиметься. Більше того, тепер Тегеран може подвоїти свої зусилля у цьому напрямі.Удари по ядерній інфраструктурі держави, яка прагне ядерної зброї і перебуває на порозі її отримання, несе суттєві ризики, у т.ч. ядерні, не лише для регіону, а й для світу. Можливі і серйозні економічні наслідки, зокрема підвищення світових цін на нафту через припинення іранського експорту.Дестабілізація Близького Сходу негативно позначиться і на Україні, оскільки це може:&nbsp; •&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;відволікти увагу світу, у т.ч. США, від російсько-української війни; &nbsp; •&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;обмежити надходження військової допомоги США. Перенаправлення Вашингтоном з України на Близький Схід 20.000 анти-шахедних ракет може бути лише першим кроком; &nbsp; •&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;позначитися на готовності партнерів передавати системи «Patriot» Україні на запит США у відповідь на прохання Президента Зеленського; &nbsp; •&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;актуалізувати пропозицію Москви стати посередником з Іраном. І Вашингтон може її прийняти. Політичною ціною такого посередництва може стати розмивання образу Москви як воєнного злочинця і агресора; &nbsp; •&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;посилити російський бюджет за рахунок підвищення цін на нафту, як і можливості РФ продовжувати війну; Разом з тим, конфлікт на Близькому Сході не завадить Європі та інших партнерам нарощувати військову допомогу Україні з метою стабілізації безпекової ситуації в Європі.

Нічні обстріли Ізраїлем ядерних і військових об’єктів Ірану можуть стати початком затяжної  війни і нестабільності на Близькому Сході.

Коли Близький Схід горить, світ затамовує подих

Минулого тижня Єврокомісія презентувала 18-й пакет санкцій проти РФ. Важливі співставні – пропозиція про зниження «цінової стелі» на російську нафту з 60 доларів за барель до 45 доларів за барель та поповнення «чорного» списку «тіньового» російського флоту 77 суднами. В разі підтримки цієї ініціативи країнами G7, включаючи США, це може стати серйозною проблемою для російського нафтового експорту. Особливо в разі «зниження градусу» конфлікту між Ізраїлем та Іраном.На 1 червня 2025 року під санкціями США, ЄС та Великобританії перебувають 426 танкерів «тіньового флоту» Росії сукупним дедвейтом 31,4 мільйонів тон (55% від загального оціночного дедвейту російського «тіньового флоту»). Більша частина цих суден чималою мірою «вимкнена» з морської торгівлі нафтою. Але їх замінили грецькі вантажоперевізники, які без порушень санкцій охоче возять російську нафту в поточних цінових умовах - коли вона вже два місяці продається нижче за діючу «цінову стелю» в 60 доларів за барель. Навіть на тлі різкого загострення «п’ятниці 13 червня» нафта з РФ сорту Urals все ще продається нижче «стелі» - 58 доларів за барель.В разі зниження рівня «цінової стелі» ці вантажоперевізники знову відмовляться від російської нафти, а ось швидко замінити їх достатньою кількістю суден «тіньового флоту» росіянам може й не вийти. Як наслідок, можливе скорочення морського експорту нафти з РФ, а також різке подорожчання послуг фрахту нафтоналивних танкерів для РФ як плата за ризик опинитися в списку санкцій західних країн. І найважливіше, що можливе скорочення нафтового експорту з РФ може статися на тлі глобального профіциту її пропозиції на ринку та виявитися відносно безболісним для її покупців. Якщо ці судження вірні, то на російську нафту чекають непрості часи, а російський бюджет може зіткнутися з ще більшим скороченням нафтогазових доходів в другій половині року (за перші п’ять місяців вони скоротилися на 14,4% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року).Але є декілька факторів, які стримують оптимізм. Зараз найбільш вагомою «змінною» в «функції» підрахунку доходів РФ від експорту нафти є різке загострення між Ізраїлем та Іраном. Занепокоєння викликає не стільки можливе зниження експорту нафти з Ірану, скільки ризик блокування владою цієї країни Ормузької протоки. Нею проходить близько 20% експорту нафти та нафтопродуктів (а також 30% світових поставок зрідженого природного газу). Сценарій повного блокування протоки виглядає малоймовірним. Втім, захоплення окремих танкерів, а також «вербальні інтервенції» погрозливого характеру можуть обернутися значним подорожчанням фрахту та страхування, що відіб’ється на ціні нафти. За декілька останніх днів відбулося серйозне (на 10%) зростання її ціни. Ключове питання – чи вистачить збільшення видобутку Саудівською Аравією, яке розпочалося після візиту Президента США Трампа та надання Штатами преференцій в оборонній та ядерній сферах, для компенсації цілком зрозумілої паніки на ринку внаслідок ірано-ізраїльського загострення. Згадується й прецедент 2018 року – коли Саудівська Аравія на прохання Трампа збільшила видобуток нафти, але потім той несподівано знизив тиск на Іран й ціна нафти зменшилась на 5%. Зараз виглядатиме логічним прохання США до Саудівської Аравії додатково збільшити пропозицію нафти на світовому ринку. Але з огляду на події семирічної давнини передбачити відповідь саудитів складно. Хоча можливості для збільшення видобутку є.Повернемося до санкційного пакету. Що буде, якщо США дійсно відмовляться приєднатися до можливого зниження «стелі» (про це йдеться в повідомленнях неофіційного характеру)? Чи впроваджуватиме ЄС вторинні санкції проти порушників, серед яких можуть опинитися китайські та індійські компанії)? Чи є у ЄС налагоджена структура збору та аналізу даних щодо підсанкційних країн та компаній, порівнянна за ресурсами та професіоналізмом з американським Управлінням по контролю за іноземними активами (OFAC)?Реалістичним виглядає наступний варіант &nbsp;- зростання дисконтів для російської нафти (особливо в короткостроковій перспективі й в разі не підвищення ескалації в парі «Іран – Ізраїль»), однак фізичне скорочення експорту може статися лише в короткостроковій перспективі, а в середньостроковій виглядає малоймовірним, бо росіяни з часом зможуть знайти бажаючих отримати надприбуток від перевезення підсанкційної нафти. Втім, цей надприбуток перевізників «з’їдатиме» частину прибутків російських нафтових компаній, що зменшить податки на прибуток.

В разі підтримки цієї ініціативи країнами G7, включаючи США, це може стати серйозною проблемою для російського нафтового експорту. 

В'ячеслав БУТКО

Як 18-й пакет санкцій ЄС вплине на експорт російської нафти

Саміт G7, який нещодавно завершився у Кананаскісі, Канада, не виправдав всіх надій, які на нього покладалися. Дехто сподівався використати цей захід для досягнення більшого порозуміння з Президентом США Трампом у питанні посилення тиску на Москву і розширення підтримки України.На жаль, реалії виявилися складнішими. Під приводом необхідності негайного повернення до Вашингтону у зв’язку з подіями на Близькому Сході Трамп покинув саміт раніше, так і не взявши участь в українській дискусії і не погодивши спільну заяву G7 з цього питання. Хоча її текст, власне з огляду на фактор Трампа, був надзвичайно стриманим. Не зустрівся він і з Президентом Зеленським, який планував обговорити наступний пакет озброєнь.Більше того, покидаючи саміт Трамп зробив низку скандальних заяв, які ще більше підкреслили його особливу позицію щодо Москви. Він висловив жаль з приводу відсутності російського лідера у Кананаскісі, зазначивши, що якби Москву не виключили з G7, то війни не було б. Крім того, Трамп вчергове відмовився від введення додаткових санкцій проти РФ, аргументуючи це очікуванням підписання мирної угоди і високою вартістю для Вашингтона. Хоча, відведені ним два тижні Путіну на згоду на припинення вогню вже давно сплили.Правда, повністю від ідеї нових санкцій Трамп не відмовлявся, принаймні під час кулуарних розмов, про що поінформував Президент Франції Макрон. Однак, лідерство в цьому питанні він залишив за ЄС.Домовленості щодо України шести лідерів (без Трампа) були оприлюднені у заяві Головуючого - Прем’єр-міністра Канади Марка Карні.В принциповому плані в ній є все необхідне – і підтримка мирних зусиль Трампа; і відзначення згоди Києва на безумовне припинення вогню та заклик до Росії зробити те ж саме; і готовність до посилення тиску на Москву, включно з фінансовими санкціями; і підтвердження бюджетної військової підтримки і допомоги на реконструкцію. Однак, кидається в очі повний брак конкретики.Якщо говорити про військову допомогу, партнери вже давно діють тут автономно. Тому загальність формулювань виправдана. Роль Трампа полягатиме лише у згоді на продаж американської зброї, яку повністю замінити проблематично. Це мало б відповідати і інтересам США, якщо вони не будуть затьмарені особистими домовленостями з Путіним.Проте, у питанні санкцій, особливо «пекельних», які могли б реально вплинути на позицію Кремля, європейці воліли б працювати разом зі США. Такий варіант був би і ефективнішим, і політично комфортнішим.Тому, хоча наступний 18-й пакет санкцій ніхто з порядку денного ЄС не знімав, він може стати ще слабшим і не містити таких системних заходів, як &nbsp;зниження цінового порогу на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель.

Саміт G7, який нещодавно завершився у Кананаскісі, Канада, не виправдав всіх надій, які на нього покладалися. Дехто сподівався використати цей захід для досягнення більшого порозуміння з Президентом США Трампом у питанні посилення тиску на Москву і розширення підтримки України.

Чим завершився саміт G7 для України

Колишній прем'єр-міністр України сказав в інтерв'ю <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.newsweek.com/donald-trump-vladimir-putin-mediator-israel-iran-2087154">Newsweek</a>, що він «вражений», що президент США Дональд Трамп міг розглядати президента росії володимира путіна в якості посередника на переговорах щодо припинення обмінів ударами між Ізраїлем та Іраном.На вихідних Трамп заявив, що він буде «відкритий» до можливості того, що лідер кремля виступить посередником на переговорах між Іраном та Ізраїлем. Путін «готовий, - сказав Трамп репортеру ABC в неділю: Він дзвонив мені щодо цього».Лідер кремля сказав Трампу, що росія готова «долучитися до можливих посередницьких зусиль» між Ізраїлем та Іраном, як заявив помічник путіна Юрій Ушаков.Очевидно, його ентузіазм щодо залучення глави кремля до ситуації на Близькому Сході охолов, і в середу Трамп заявив ЗМІ: «Володимире, давайте спочатку займетесь медіацією щодо росії - про це ви зможете потурбуватися пізніше».Трамп пообіцяв закінчити війну в Україні всього за 24 години, але за шість місяців свого другого перебування на посаді республіканець так і не зміг змусити росію підписати угоду про припинення вогню. У березні Україна погодилася на пропозицію США.Трамп прагнув до потепління у відносинах з кремлем і особисто лестив Путіну, який розпочав повномасштабне вторгнення росії у сусідню країну в лютому 2022 року. Але в міру того, як москва посилювала часто смертоносні удари по українських містах, а прогресу в досягненні угоди не було, критика Трампа на адресу російського лідера ставала дедалі гострішою.«Я був відверто вражений тим, що президент Трамп навіть розглядає можливість того, що путін може бути посередником», - сказав в інтерв'ю Newsweek Арсеній Яценюк, який два терміни обіймав посаду прем'єр-міністра України з 2014 по 2016 рік.«Як він [путін] може бути посередником, якщо у нього є оборонна угода з Іраном?» - сказав Яценюк.Минулого місяця Тегеран ратифікував угоду про стратегічне партнерство з москвою на два десятиліття, що зблизило дві країни, які зазвичай називають «віссю зла». Ця фраза в даний час використовується для позначення росії, Північної Кореї та Ірану.Іран постачає росії свої ударні безпілотники Shahed, також відомі як безпілотні літальні апарати камікадзе, які вже давно несуть загрозу українським містам.Незважаючи на повільний рух, безпілотники Shahed і російські аналоги виробництва - «Герань» - важко виявити перевантаженим системам ППО України.Безпілотники відомі своїм характерним низьким гудінням і можуть нести боєголовки, які вибухають, коли БПЛА досягає своєї мети.Минулої осені американські та європейські чиновники повідомили The Wall Street Journal, що Тегеран доставив москві балістичні ракети малої дальності.Росія також отримала значні поставки боєприпасів і балістичних ракет з Північної Кореї, яка торік стала першою країною, окрім двох воюючих держав, що відправила свої війська на фронт.Раніше цього місяця українська військова розвідка заявила, що росія погодилася допомогти Північній Кореї створити на розділеному півострові майданчики для виробництва безпілотників Shahed, що кардинально збільшить загрози, з якими доведеться боротися таким країнам, як Південна Корея.Путін співпрацює з іранським режимом, сказав Яценюк.У п'ятницю Ізраїль завдав, за їх визначенням, «превентивних» ударів по ключових іранських об'єктах і персоналу, пов'язаному з ядерною програмою Тегерана, а також по виробництвах балістичних ракетах та інших військових об'єктах країни. Іран відповів хвилею ударів безпілотників і балістичних ракет.І Ізраїль, і США заявили, що не можуть прийняти, що Іран володітиме ядерною зброєю. Тегеран заявляє, що його програма є мирною, але його офіційні особи публічно обговорювали можливість мілітаризації ядерних об'єктів.Ізраїльська влада заявляє, що з п'ятниці в Ізраїлі загинули 24 людини і понад 800 отримали поранення. Міністерство охорони здоров'я Ірану заявило на початку цього тижня, що в результаті ізраїльських ударів загинули 224 людини, в той час як правозахисна група зі США оцінила загальну кількість жертв серед військових і цивільних в Ірані в 585 осіб станом на середу.У середу Трамп заявив, що Іран прагне «угоди». Це він сказав невдовзі після того, як верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї &nbsp;заявив, що Іран завдасть США «непоправної шкоди», якщо Вашингтон приєднається до ізраїльських операцій.Спекуляції точаться навколо того, чи дасть президент-республіканець дозвіл на вступ США в конфлікт.Питання полягає в тому, чи розгорне Трамп американські бомбардувальники-невидимки B-2, оснащені бомбами, що руйнують бункери, для нанесення ударів по іранському ядерному об'єкту в Фордо. За словами спостерігачів, об'єкт, зведений під горою приблизно за 100 миль від Тегерана, не зазнав жодних пошкоджень в результаті ізраїльських ударів по всій країні.Літаки B-2, що несуть 30 000-фунтові бомби GBU-57/B, відомі як проникаючі бомби масового ураження, вважаються єдиним наявним вибором для нанесення удару по об'єкту.Сергій Рябков, заступник міністра закордонних справ росії, заявив у середу, що військове втручання США «радикально дестабілізує всю ситуацію».

Колишній прем'єр-міністр України сказав в інтерв'ю Newsweek, що він «вражений», що президент США Дональд Трамп міг розглядати президента росії володимира путіна в якості посередника на переговорах щодо припинення обмінів ударами між Ізраїлем та Іраном.

Як путін може бути посередником на Близькому Сході, якщо він має оборонну угоду з Іраном - Арсеній Яценюк для Newsweek

Скорочений, задля задоволення побажань Президента США Трампа, саміт НАТО в Гаазі на символічно-протокольному рівні суттєво відрізнятиметься від попередніх зустрічей лідерів Альянсу.Основне засідання 25 червня скорочене до 2.5 годин, тому матиме більше формальний характер. Глибоких обговорень ключових проблем не передбачається. І причина не лише у браку часу. Ніхто не хоче скандалів із Трампом через дискусії з питань, де думка європейських союзників може відрізнятися від американської. Через це не очікується змістовної дискусії і нових рішень щодо перспектив членства України в НАТО. Якщо покращити рішення Вашингтонського саміту Альянсу через позицію американського Президента неможливо, краще залишити їх чинними. &nbsp; &nbsp;Рада Україна-НАТО проводитиметься на рівні МЗС, одночасно з вечерею лідерів за участю партнерів, яка відбудеться ввечері напередодні. Саміт НАТО з індо-тихоокеанською групою, куди входять Японія, Південна Корея та Австралія, скасований. Тому приїзд лідерів азійських партнерів до Гааги не очікується. Не гарантований і візит Президента Зеленського. Хоча, окрім можливої зустрічі з Трампом, в Гаазі запланована і його зустріч Генсекретарем НАТО та керівництвом ЄС. &nbsp;Однак, якщо брати до уваги рішення, які будуть прийняті в Гаазі, цей саміт стане одним з ключових за останні десятиліття. Мова йде про збільшення оборонних видатків до 5% ВВП. Ця цифра включатиме 3,5% військових витрат та 1.5% на фінансування пов’язаних з обороною проектів. Сюди входитиме також військова допомога Україні. Зростання далеко не символічне, якщо врахувати, що всі союзники досягли погодженого ще в 2014 році рівня у 2% лише цього року.Саміт ознаменує різкий перелом у розвитку оборонних можливостей Альянсу, як загалом, так і пропорційно, на користь активнішого залучення європейських партнерів. Це дасть можливість посилити їх відповідальність за безпеку Європи від загроз зі сходу, перш за все з боку Росії, на чому цілком обґрунтовано наполягає Вашингтон.Окрім зростання кількості військ та озброєнь, зусилля європейських союзників будуть зосереджені і на розвитку ВПК. Російська війна показала, наскільки держави-члени відстають у цих питаннях від Москви, яка за останні роки істотно мілітаризувала свою промисловість.На полях Саміту НАТО в Гаазі 24 червня Київський Безпековий Форум (КБФ) проведе зустріч з іноземними політиками, дипломатами та експертами. Вона присвячена міжнародній підтримці України та реалізації двох найважливіших завдань – перемозі над російським агресором і членству України в НАТО. Цей захід стане важливим елементом послідовної міжнародної кампанії КБФ, спрямованої на досягнення цих цілей. Основні учасники зустрічі – члени Парламентської Асамблеї НАТО. Їхня позиція – дуже важлива, оскільки впливає на прийняття політичних рішень в Альянсі.

Основне засідання 25 червня матиме більше формальний характер. Глибоких обговорень ключових проблем не передбачається. Ніхто не хоче скандалів із Трампом через дискусії з питань, де думка європейських союзників може відрізнятися від американської. 

САМІТ НАТО:
що насправді вирішать у Гаазі?

24 червня, з 16.00 до 18.00 на телекеналі Еспресо спеціальний етер спільно з Київським безпековим форумом. Телеканал анонсує прямі включення з Гааги та оперативний аналіз найголовніших подій саміту.<iframe width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/oIZ2p-OuukQ?si=VJL9TqXB0jK3FZ5c" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe>Саме у цей день понад 30 глав держав та урядів країн-союзниць Альянсу зберуться на зустріч.Про найважливіше для України і світової безпеки наживо інформуватимуть кореспонденти "Еспресо" та запрошені експерти.«24 червня Київський Безпековий Форум проводить в Гаазі зустріч з іноземними політиками, дипломатами та експертами на полях щорічного Саміту НАТО. Основні учасники зустрічі – члени Парламентської Асамблеї НАТО. Їхня позиція – дуже важлива, оскільки впливає на прийняття політичних рішень в Альянсі. В спільному проєкті нашого Форуму і Еспресо глядачі з перших рук матимуть унформацію про підсумки заходу та позиції його учасників», - повідомила голова Фонду «Відкрий Україну» Раміна Шут.Київський Безпековий Форум, заснований фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», – головна платформа нашої держави для обговорення проблем війни і миру, національної і світової безпеки.<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/17d7d283_b057_4a24_b96c_0b84d4eb2020_0a2922a01b.jpg" alt="17d7d283-b057-4a24-b96c-0b84d4eb2020.jpg" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_17d7d283_b057_4a24_b96c_0b84d4eb2020_0a2922a01b.jpg 245w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_17d7d283_b057_4a24_b96c_0b84d4eb2020_0a2922a01b.jpg 500w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_17d7d283_b057_4a24_b96c_0b84d4eb2020_0a2922a01b.jpg 750w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/large_17d7d283_b057_4a24_b96c_0b84d4eb2020_0a2922a01b.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px">

24 червня, з 16.00 до 18.00 на телекеналі Еспресо спеціальний етер спільно з Київським безпековим форумом. Телеканал анонсує прямі включення з Гааги та оперативний аналіз найголовніших подій саміту

Спецетер за участі КБФ: найважливіше із саміту НАТО в Гаазі

24 червня Київський безпековий форум провів на полях Саміту НАТО в Гаазі спеціальну подію за участі, зокрема, представників Парламентської асамблеї НАТО.По завершенні зустрічі голова КБФ Арсеній Яценюк у своєму дописі на <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.facebook.com/yatsenyuk.arseniy/posts/pfbid0wU3tK7hNmBVFFvP24q6FRoMvc2ifcuWyQ1Y1fGnhBJ4JruTsSpdE2iw1TsXrdVXql">Facebook</a> підкреслив: «Відверто заявив членам Парламентської Асамблеї НАТО, іноземним політикам, дипломатам та експертам: окрім слів, потрібні дії».«Дії повинні бути спрямовані тільки на одне: Україна повинна перемогти в цій війні, і перемога в цій війні – це коли Україна збережеться. Перемога в цій війні – це коли Україна отримає безпекові гарантії. Коли путін буде позбавлений можливості розпочати нову агресію. Коли світ буде в безпеці, тому що Україна перемогла», - підкреслив голова КБФ.Під час інтервʼю в рамках спільного телемарафону з Гааги, організованого КБФ та каналом «Еспресо», Арсеній Яценюк наголосив, що в декларації саміту НАТО буде вказано необхідність підтримки України.Він також розповів, що рф наполягала на закритих консультаціях зі США, «щоб було змінено і скасовано рішення членів Альянсу, яке передбачало, що Україна стане членом НАТО»: «Цього росіяни не отримали і цього не буде», - сказав Арсеній Яценюк.

24 червня Київський безпековий форум провів на полях Саміту НАТО в Гаазі спеціальну подію за участі, зокрема, представників Парламентської асамблеї НАТО.

КБФ провів спеціальну подію в Гаазі у рамках Саміту НАТО 

<div class="raw-html-embed"><iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/CaR-6Dy_Ol4?si=J29ntRTKhsfUbxHA" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div>«Якщо Україна переможе, воєнний злочинець путін і його росія ніколи не випробують статтю 5. Та якщо Україна зазнає поразки, я можу сказати вам напевно: росіяни спробують напасти на країни-члени НАТО», - підкреслив голова КБФ Ярсеній Яценюк в інтервʼю Sky News із Гааги, де бере участь у NATO Public Forum.&nbsp; Він наголосив, що зустріч Дональда Трампа і Володимира Зеленського стане важливим політичним сигналом – «щоб воєнний злочинець путін побачив: американці у грі, а не вийшли з гри».«І після такої зустрічі очікую, що адміністрація США надасть Україні пакет додаткової безпекової допомоги. Вона може бути в різних формах - чи це буде кредит, чи ленд-ліз. Для нас немає різниці», - сказав він.«Очікую, що адміністрація США зробить щось, аби показати путіну, що він не може обманювати Трампа, що він не може його переграти. І це не в інтересах президента Трампа, щоб його обіграли», - підкреслив голова КБФ.

«Якщо Україна зазнає поразки, я можу сказати вам напевно: росіяни спробують напасти на країни-члени НАТО», - підкреслив голова КБФ Ярсеній Яценюк в інтервʼю Sky News із Гааги.

Якщо Україна переможе, росія ніколи не випробує статтю 5 - Арсеній Яценюк на Sky News із Гааги

<div class="raw-html-embed"><iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/cIpRDsZnKkw?si=3N5PHnJoMGgfw9Q9" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div>На сьогоднішній день можемо точно сказати, що ми задоволені підсумковими заявами і тим, що Україна досі перебуває в центрі уваги країн-членів НАТО, - підкреслив голова КБФ Арсеній Яценюк в інтервʼю BBC в Гаазі.Коментуючи результати саміту НАТО, він підкреслив: «Чесно кажучи, у мене були дуже низькі очікування. Але на сьогоднішній день можемо точно сказати, що ми задоволені підсумковими заявами і тим, що Україна досі перебуває в центрі уваги країн-членів НАТО». &nbsp; «Всі країни-члени НАТО чітко усвідомлюють загрозу, яку становить росія», - сказав він.Водночас, підкреслив голова КБФ, «НАТО має робити більше»: «Очікуємо від НАТО більших результатів, адже вони інвестують у власну безпеку. І абсолютно зрозуміло, що чим більше ви інвестуєте в Україну, тим більше безпеки отримаєте» &nbsp; Насамперед Україні потрібне озброєння, наголосив він: «Тому ми очікуємо, що американці повернуться у гру. Тому що наразі немає ясності з боку адміністрації США, чи готова вона надати Україні пакет безпекової допомоги».Він зазначив, що Україна все ще отримує багато зброї від наших західних союзників і Сполучених Штатів: «Але це той пакет, який був підтриманий і ухвалений попередньою адміністрацією».Голова КБФ &nbsp;також підкреслив, що очікує, &nbsp;що президент України порозуміється з президентом Трампом під час їхньої зустрічі, «і що ця зустріч відбудеться якнайшвидше»: «Усе залежить від дій, які має зробити президент Трамп, аби підтримати Україну й підтримати безпеку США».

На сьогоднішній день можемо точно сказати, що ми задоволені підсумковими заявами і тим, що Україна досі перебуває в центрі уваги країн-членів НАТО, - підкреслив голова КБФ Арсеній Яценюк в інтервʼю BBC в Гаазі.

Україна в центрі уваги - Арсеній Яценюк на BBC про саміт НАТО

Завдяки зусиллям Генсекретаря НАТО Марка Рютте, саміт Альянсу в Гаазі пройшов без ексцесів. На відміну від останніх самітів G7, Президент США Трамп взяв участь у всіх запланованих заходах, підтримав всі погоджені рішення.Конструктивний результат був забезпечений не лише адаптацією програми до преференцій Трампа. Зіграла свою роль і гнучкістю та мудрість Рютте у спілкуванні з ним. Про це засвідчив злив особистої переписки Рютте з Трампом з надзвичайно хвалебною оцінкою дій останнього в Іраку, як і публічні ремарки Генсекретаря про те, що вважає Трампа «людиною сили» і «людиною миру».&nbsp;Підсумкова декларація, як і очікувалося, виявилася дуже короткою і технічною. Однак, вона включає найбільш принципові, як для Трампа, так і для європейських союзників та України, аспекти – збільшення видатків на оборону до 5% ВВП (3,5% оборона і 1.5% пов’язані з нею витрати) до 2015 року; відданість ст.5 Вашингтонського договору; усунення бар'єрів у торгівлі оборонною продукцією та розвиток трансатлантичної співпраці у сфері ВПК.Союзники також підтвердили зобов’язання до надання допомоги Україні у формі прямих внесків в її оборону і розвиток її військової промисловості. Зазначені суми стануть частиною оборонних витрат.Відбулася також зустріч Президента України Зеленського з Трампом, яка, за попередньою інформацією, пройшла загалом позитивно. Конкретні деталі домовленостей обіцяють озвучити найближчим часом.Саміт став переломною подією в історії Альянсу. Він засвідчив, що Європа більше не може повністю покладатися на США у своїй безпеці. Європеїзація НАТО – це вже не ідея, а об’єктивна реальність, довгострокова тенденція, з якою всі мають рахуватися. &nbsp; &nbsp;Удари США по Ірану продемонстрували неочікувану рішучість Трампа. Вони надіслали сильні сигнали Москві і Пекіну.&nbsp;Хотілося б сподіватися, що успішний досвід «досягнення миру через силу» в Ірані надихне Трампа до ужорсточення його дій також щодо Росії з метою припинення агресії та досягнення довготривалого справедливого миру.

Завдяки зусиллям Генсекретаря НАТО Марка Рютте, саміт Альянсу в Гаазі пройшов без ексцесів. На відміну від останніх самітів G7, Президент США Трамп взяв участь у всіх запланованих заходах, підтримав всі погоджені рішення.