Новини

Економічне обґрунтування нових імпортних тарифів, оголошених президентом США Дональдом Трампом, викликає серйозні сумніви серед експертів. Некоректне використання даних у розрахунках урядового Торгового представництва США (USTR) може свідчити про помилку або свідому маніпуляцію. &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;Нагадаємо передісторію.2 квітня президент Трамп оголосив про введення нових мит на імпортні товари з переважної більшості країн в розмірі від 10% і вище. Для Китаю ці тарифи сягнули 34%, для Японії - 24%.За задумом Трампа, нові тарифи допоможуть зменшити торговий дефіцит США, який минулого фінансового року склав 918 мільярдів доларів. Нові тарифи також мають зменшити дефіцит бюджету США – а це 1,8 трильйонів доларів. &nbsp;Тобто тарифи на імпорт збільшуються, імпорт скорочується та відповідно зменшується дефіцит зовнішньої торгівлі. Плюс імпортні тарифи зростають, відповідно зростають доходи бюджету і зменшується його дефіцит.Але аналітики Київського Безпекового Форуму зазирнули глибше і виявили дивне.Спробуємо пояснити якомога простіше. На сайті Торгового представництва США <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://ustr.gov/issue-areas/reciprocal-tariff-calculations?fbclid=IwY2xjawJgWEpleHRuA2FlbQIxMAABHpE8kgzQwFMMor2CWqnliOr3Yecf5vspjD_DrgbZDw63wRlOcKHjCkvJMr9S_aem_QP6eeiTKSEYfnG1A0-Edgg">опублікована методологія розрахунку нових імпортних тарифів</a>. При цьому вони посилаються на роботу Альберто Кавалло - професор бізнес-адміністрування Гарвардської школи бізнес та заступник директора-розпорядника МВФ Гіта Гопінат.У Торгпредстсва ключовий коефіцієнт перенесення тарифу на внутрішні ціни (φ) дорівнює 0,25. В той час як у Кавалло і Гопінат - у чотири рази більший і складає 0,945.Тобто у формулі розрахунку нових тарифів треба було ділити на цифру у чотири рази більшу. Тобто тарифи були би у чотири рази меншими. Умовно – там де 10% мало б бути 2,5%, а там де 34% мало би бути десь 8,5%.Отже, маємо справу або з некоректним використання, або недбалістю, або маніпуляцією.Тим часом, світові фондові ринки реагують потужним обвалом на підвищення тарифів США. Зокрема, за <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.marketwatch.com/story/u-s-stocks-poised-for-biggest-two-day-wipeout-in-history-as-marketloses-9-6-trillion-since-inauguration-day-430919f6">3 й 4 квітня</a> учасники фондового ринку США втратили 6,6 трильйона доларів. А з моменту інавгурації Трампа американські фондові ринки втратили понад 11 трильйонів доларів.7 квітня обвал ринків продовжився. Зведений індекс азійського фондового ринку впав на 7,1%, що стало найгіршим показником від світової кризи 2008 року. Тайванський високотехнологічний фондовий індекс впав на 9,8%, що є найвищим показником за всю його історію.На 8% знизився індекс токійської біржі Nikkei 225. Індекс південнокорейського фондового ринку KOSPI впав на понад 5%, &nbsp;Фондовий індекс Індії - на 5,1%.Європейські фондові ринки також відкрилися 7 квітня падінням. Падіння німецького індексу DAX на початку торгів сягало 10%. Зведений індекс найбільших європейських компаній Stoxx Europe 600 знизився на 5,1%.Аналітики КБФ застерігають: світ входить у фазу «ідеального шторму», наслідки якого відчує кожен — незалежно від країни чи статусу. &nbsp;

Економічне обґрунтування нових імпортних тарифів, оголошених президентом США Дональдом Трампом, викликає серйозні сумніви серед експертів. Некоректне використання даних у розрахунках урядового Торгового представництва США (USTR) може свідчити про помилку або свідому маніпуляцію.          

У Трампа промахнулися у чотири рази. Світ увійшов в «ідеальний шторм»


Спостерігаючи за останніми заявами та рішеннями представників США, важко позбутися відчуття, що Вашингтон нині живе одразу в кількох &nbsp;паралельних міжнародних реальностях. І діє в кожній з них не просто у різних напрямках, а часто - суперечливою.У міжнародно-безпековій реальності, за словами Держсекретаря Рубіо, США залишаються активним членом НАТО. А припущення, що в разі загрози американці можуть не захистити європейських союзників, він назвав «істерією».Однак підозри щодо твердості зобов’язань США в межах Альянсу виникли не на порожньому місці. Їм передували заяви Президента Трампа про те, що країни-члени, які не збільшать витрати на оборону, не можуть розраховувати на захист з боку США. Причому він озвучив апріорно нереальну цифру — 5% ВВП, яку не витримують навіть самі Сполучені Штати.Непевність посилює й уявлення про те, що головним противником США є Китай. А з Росією, яку європейці вважають основною загрозою, мають розбиратися самі євпропейці. Такий самий підхід Сполучені Штати демонструють і до інших своїх багаторічних безпекових партнерів.Нова оборонна стратегія Пентагону йде ще далі. США зберігатимуть ядерну парасольку в Європі. Але в разі потреби задіяння американських сил на їхньому пріоритетному безпековому напрямку, Європа може не дочекатися іншої військової допомоги. Отже, їй доведеться покладатися лише на власні сили — незалежно від рівня оборонних витрат.Більше того, у протистоянні з Пекіном Вашингтон прагне використати Москву як союзника. І при цьому він готовий пробачити їй усі незаконні дії проти України, пожертвувавши інтересами Києва та Європи. На це вказує не лише одноосібна «миротворча» діяльність адміністрації США, а й лояльне ставлення Вашингтона до затягування Кремлем перемир’я та порушення раніше досягнутих домовленостей.У міжнародно-економічній площині США оголосили тирифну війну всьому світу, включаючи своїх найближчих союзників. Це точно не сприяє економічним можливостям Європи. Як у такому разі виконувати вимоги Вашингтона щодо виділення 5% на оборону і самостійно забезпечувати протистояння з Росією – не відомо. Те, що одночасно постраждає й економіка США, також не додає оптимізму.Прикрим наслідком тарифної війни є вимушений пошук нових економічних партнерів союзниками США. Багато з них звертаються до Пекіну — третьої світової економічної потуги, яка також потерпає від американських тарифів. Це цілком співпадає з дипломатичною діяльністю Китаю, що може зробити її досить успішною.Чи посилить економічне протистояння і вимушена економічна диверсифікація політики держав-членів НАТО їх оборонні зобов’язання в рамках Альянсу – питання риторичне. &nbsp; Як зазначив у останньому інтерв’ю Radio Times Голова Київського безпекового форуму Арсеній Яценюк, військовий союз не може існувати без економічного.Залишається сподіватися, що після переговорів між Вашингтоном і Брюсселем ситуація в економічних відносинах між США і Європою дещо стабілізується. Але виникає запитання: якщо у Вашингтона були претензії до Брюсселя, чому не почати з переговорів ? &nbsp;

Спостерігаючи за останніми заявами та рішеннями представників США, важко позбутися відчуття, що Вашингтон нині живе одразу в кількох  паралельних міжнародних реальностях. І діє в кожній з них не просто у різних напрямках, а часто - суперечливою.

Тарифна війна США проти союзників по НАТО підриває довіру до Альянсу

Рекордні обіцянки без гарантій&nbsp;На засіданні у форматі «Рамштайн» 11 квітня союзники оголосили про нову хвилю військової допомоги Україні — загалом на 21 мільярд євро. До переліку входить ППО, боєприпаси, підтримка українського ВПК. Але за цими цифрами ховається головне: відсутність Сполучених Штатів як надійного донора. Конгрес досі не ухвалив нових рішень, а з американської бази Ясьонка в Польщі виводять війська — тривожний сигнал для Києва.Пропозиція з Києва — закупівлі напряму&nbsp;Україна пропонує альтернативу: прямі закупівлі американської зброї або створення спільного фонду. Ідея отримала обережну підтримку у США та Європі, але її реалізація — під питанням у Вашингтоні.&nbsp;Світ з острахом стежить за Білим домом&nbsp;Після тимчасової паузи в новій хвилі мит (усі, крім Китаю) ринки почали оговтуватися. Але нестабільність американської економічної політики, її імпульсивність і конфліктний тон у переговорах залишають глобальних партнерів у невизначеності.&nbsp;Попри певне покращення, ризик глобальної рецесії зберігається. Це напряму впливатиме на спроможність країн виконувати оборонні й фінансові зобов’язання — зокрема перед Україною.&nbsp;Євросоюз під тиском&nbsp;Вашингтон ігнорує давніх союзників, часто поводиться з ними жорсткіше, ніж з опонентами. Але щойно Європа демонструє інтерес до співпраці з Пекіном — Білий дім різко згадує про євроатлантичну єдність.&nbsp;Пентагон готується до відступу&nbsp;США готують зменшення військової присутності у Європі. Перший етап — скорочення на 10 тисяч військових, включно з підрозділами в країнах-союзниках на сході.&nbsp;Без миру, без санкцій&nbsp;Путін не демонструє жодної готовності до компромісу. Але Білий дім сподівається на «поступки». Реакція обмежується риторикою. Санкції не запроваджено. Москва навіть виключена з тарифного списку.&nbsp;Дипломатія без довіри&nbsp;10 квітня у Стамбулі відбулися нові контакти США і РФ щодо роботи дипмісій. Їх мета — імітувати конструктивність, а не досягти прориву. Паралельно Спецпредставник Віткоф знову вирушив до Москви. Надії на результат — мінімальні. &nbsp;

Попри гучні заяви про підтримку України, західна єдність слабне, а США дедалі частіше виявляють невизначеність і схильність до відступу, що створює нові ризики для української безпеки та міжнародної стабільності.

Союз без впевненості: Рамштайн, Вашингтон і нові загрози для України

На засіданні Ради ЄС у Люксембурзі 14 квітня міністрам закордонних справ не вдалося досягти згоди щодо ухвалення 17-го пакету санкцій проти Росії.Деякі держави-члени, зокрема Литва, закликали включити до нового пакету обмеженя, що були вилучені з попереднього – зокрема, санкції проти «Росатому», російського скрапленого газу та так званого «тіньового флоту». Однак Угорщина заявила про відмову підтримати додаткові енергетичні та персональні обмеження на тлі триваючих переговорів між Вашингтоном і Москвою. Розгляд пакету перенесено на травневе засідання.Заборону імпорту російського скрапленого газу до Євросоюзу потенційно могло б компенсувати зростання постачань з боку США. Водночас Білий дім не дав згоди на відповідну пропозицію Єврокомісії, що включає також взаємне обнулення мит між ЄС і США.&nbsp;Російський ракетний удар по Сумам, що спричинив численні жертви серед цивільного населення, створив емоційне тло для обговорення питання підтримки України. Представники ЄС наголосили, що атака була навмисною і злочинною — на відміну від оцінки президента США Дональда Трампа, який назвав її «помилкою».Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав ЄС посилити тиск на Кремль, пришвидшити постачання озброєнь, особливо систем протиповітряної оборони, а також сприяти прискоренню євроінтеграції України.Нових рішень щодо військової або фінансової допомоги цього разу ухвалено не було. Водночас очільниця європейської дипломатії Кая Каллас повідомила, що вже забезпечено дві третини фінансування ініціативи з передачі Україні двох мільйонів боєприпасів на суму 5 мільярдів євро. Перші постачання розпочнуться найближчим часом.&nbsp;Міністри також обговорили підготовку до розміщення в Україні сил стримування. Хоча до цієї ініціативи долучилися кілька держав-членів, сам Європейський Союз як організація участі в ній не бере.Крім того, Кая Каллас підтвердила позицію керівництва ЄС щодо небажаності участі представників країн-кандидатів у святкуванні 9 травня в Москві. Водночас вона закликала лідерів країн-членів відвідати Київ у цей період як жест солідарності з Україною.

Деякі держави-члени, зокрема Литва, закликали включити до нового пакету обмеженя, що були вилучені з попереднього – зокрема, санкції проти «Росатому», російського скрапленого газу та так званого «тіньового флоту». Однак Угорщина заявила про відмову підтримати додаткові енергетичні та персональні обмеження на тлі триваючих переговорів між Вашингтоном і Москвою. Розгляд пакету перенесено на травневе засідання.

Чому 17-й пакет санкцій завис — і що відбувалося за лаштунками Ради ЄС

<div class="raw-html-embed"><iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/1smTPVkj6DQ?si=Kxyudqc2LO3-xX5G" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div>«Cподіваюся, прийде час, коли Трамп розлютиться на путіна. Інакше Америка втратить свої позиції, і США зіткнуться з ефектом доміно: на Близькому Сході, в Ірані– скрізь», - підкреслив голова КБФ, премʼєр-міністр України 2014-2016 років Арсеній Яценюк в ефірі LBC.Він відзначив позитив того, що зустріч делегацій США, України та представників коаліції доброї волі все ж вдалося провести учора в Парижі: «Видається, що європейці отримали місце за столом переговорів».«Їм вдалося принаймні домовитися про певну рамкову переговорну позицію. Це хороший момент», - сказав він.Із іншого боку, підкреслив голова КБФ, заява держсекретаря Рубіо після перемовин – «це дуже поганий знак»: «Вона посилає дуже слабкий сигнал. Вірніше, це сильний сигнал для росіян, але поганий для всіх у вільному світі». «Тому що насправді держсекретар Рубіо сказав, що американці розглядають можливість відвернутися від України. Я категорично з цим не згоден. І не вірю, що це станеться», - наголосив він.Відповідаючи на запитання про останні заяви президента США, Арсеній Яценюк нагадав, що зробив публічну заяву щодо цього: «Пане президенте, це війна путіна і війна путінської росії. путін бореться і проти нас, і проти вас… І ми можемо виграти цю боротьбу, але все залежить від нас»

«Cподіваюся, прийде час, коли Трамп розлютиться на путіна. Інакше Америка втратить свої позиції, і США зіткнуться з ефектом доміно: на Близькому Сході, в Ірані– скрізь», - підкреслив голова КБФ, премʼєр-міністр України 2014-2016 років Арсеній Яценюк в ефірі LBC.

Сподіваюся, настане час, коли Трамп розлютиться на путіна, - Арсеній Яценюк на LBC

📍 8–9 травня 2025 року відбудеться 17-й щорічний Київський Безпековий Форум, організований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», під назвою “UA: ЄДНАЙМОСЯ ЗНОВУ, ЩОБ ПОДОЛАТИ СВІТОВОГО АГРЕСОРА”.Цьогоріч подія приурочена до двох символічних дат — 80-річчя Перемоги у Другій світовій війні та 40-річчя Дня Європи як офіційного свята Європейського Союзу.На тлі боротьби України проти російської агресії ці дати набувають особливого значення.Головні запитання Форуму:&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; – Як зупинити російського агресора?&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; – Як досягти для України і світу справедливого миру?&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; – Як не допустити Третьої світової війни?Упродовж двох днів відбудуться дискусії за участю високих представників урядів, оборонних відомств та генеральних штабів держав-партнерів, міжнародної розвідувальної спільноти, а також відомих світових діячів, українських та іноземних політиків, парламентаріїв, дипломатів, публічних інтелектуалів, експертів у сфері безпеки та зовнішньої політики, громадських активістів.Київський Безпековий Форум – головна платформа нашої держави для обговорення проблем війни і миру, національної і світової безпеки.Партнери Форуму: НАТО, Атлантична рада, Фонд імені Фрідріха Еберта, Центр аналізу європейської політики (CEPA), IndeX, ImpactПряма трансляція розпочнеться 8 травня о 10:00 на ресурсах КБФ і наших медіапартнерів:&nbsp;&nbsp;&nbsp;<a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.facebook.com/ksfopenukraine">Facebook КБФ</a> і <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.facebook.com/OpenUkraineFund">Фонду «Відкрий Україну»&nbsp;&nbsp;</a><a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://ksf.openukraine.org/">Сайті КБФ</a>&nbsp;&nbsp;&nbsp;<a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.youtube.com/@OpenUkraine">YouTube Фонду «Open Ukraine»</a>&nbsp;&nbsp;<a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.youtube.com/@YatsenyukOrgUaofficial">YouTube Арсенія Яценюка</a>&nbsp;<a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.facebook.com/yatsenyuk.arseniy">Facebook Арсенія Яценюка</a>Інформаційні партнери КБФ: Еспресо, Цензор НЕТ, NV, The Cipher Brief, Газета ЮА, Інтерфакс-Україна, Главком, Defence Express, День, Ґрунт Медіа, Медіацентр Україна, Гордон, ТВА, Ukraine World, Український кризовий медіа-центр.&nbsp;Офіційні хештеги #KSF #KSF2025&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/20663582_b805_4f07_ae56_67af13145c55_37a7e97c57.jpg" alt="20663582-b805-4f07-ae56-67af13145c55.jpg" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_20663582_b805_4f07_ae56_67af13145c55_37a7e97c57.jpg 245w, https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_20663582_b805_4f07_ae56_67af13145c55_37a7e97c57.jpg 500w, https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_20663582_b805_4f07_ae56_67af13145c55_37a7e97c57.jpg 750w, https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/large_20663582_b805_4f07_ae56_67af13145c55_37a7e97c57.jpg 1000w" sizes="100vw" width="1000">

📍 8–9 травня 2025 року відбудеться 17-й щорічний Київський Безпековий Форум, організований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», під назвою “UA: ЄДНАЙМОСЯ ЗНОВУ, ЩОБ ПОДОЛАТИ СВІТОВОГО АГРЕСОРА”.

17-й Щорічний Київський Безпековий Форум відбудеться 8–9 травня 2025 року під гаслом “UA: ЄДНАЙМОСЯ ЗНОВУ, ЩОБ ПОДОЛАТИ СВІТОВОГО АГРЕСОРА”

Загравання Вашингтона з Путіним під ширмою «посередництва» логічно привели до нинішнього результату — сподіваємося, лише проміжного. Мирний план Трампа , поданий як «остаточна» пропозиція сторонам, виявився абсолютно незбалансованим і несправедливим.&nbsp;Він майже повністю відображає інтереси Кремля. А щодо України — пропонується низка скандальних умов, які відверто порушують міжнародне право і попередні зобов’язання США, зокрема взяті під час першої каденції Трампа. Ці умови є неприйнятними як для Києва, так і для європейських партнерів.Від Москви очікується відмова від її «хотєлок» щодо передачі неокупованих територій низки українських областей. Але ж такі абсурдні вимоги ставилися Кремлем лише як торгова позиція — щоб легко відступити від них під час переговорів і тим самим закріпити головне: контроль над усією окупованою частиною України. Де ж тут «компроміс»?&nbsp;Натомість Москві пропонується визнання російського статусу Криму, повне скасування санкцій, запроваджених із 2014 року, та обіцянка масштабної економічної співпраці.&nbsp;Що ж до України – вона має не лише погодитися з втратою всіх окупованих територій, а й з російським статусом Криму. Американський контроль над Запорізькою АЕС – це окреме і неоднозначне питання. &nbsp;Крім того, на фоні пустих декларацій про гарантії безпеки через присутність європейських сил стримування, план передбачає блокування членства України в НАТО. Не визначеною (хто ? скільки ?) є й обіцяна допомога на відбудову, особливо у світлі можливого розмороження російських активів у контексті зняття санкцій.&nbsp;Фактично Вашингтон пропонує повну політичну й економічну реабілітацію Кремля після найкривавіших злочинів у Європі з часів Другої світової війни — із вирішенням усіх ключових питань на користь агресора.&nbsp;Територіальні апетити і військові спроможності Кремля при цьому залишаються абсолютно не обмеженими.&nbsp;Про відновлення територіальної цілісності України мирним дипломатичним шляхом, запропонованим як альтернатива військовому, можна забути.Визнання успішності російської військової авантюри не лише не забезпечить стійкий мир між Україною та Росією, а й надовго підірве основи європейської безпеки.

Загравання Вашингтона з Путіним під ширмою «посередництва» логічно привели до нинішнього результату — сподіваємося, лише проміжного. Мирний план Трампа , поданий як «остаточна» пропозиція сторонам, виявився абсолютно незбалансованим і несправедливим. 

Мирний план Трампа: капітуляція перед Кремлем

<div class="raw-html-embed">
 <iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/AW-uW0zW2og?si=KI2IGZyu5DUit8D7" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe>
</div>Європа має збільшити оборонні видатки. Це непопулярно серед деяких виборців, але набагато більш «непопулярно» жити в незахищеному світі з війною, аніж витрачати більше грошей на свою армію, - підкреслив голова КБФ, прем’єр-міністр України 2014-2016 років Арсеній Яценюк під час саміту Європейської народної партії.Під час спеціальної дискусії про європейську готовність до безпекових викликів, Арсеній Яценюк підкреслив: “Є лише одна країна в Європі, яка має найбільший досвід. Досвід, здобутий кров’ю. Там знають практично все, як протистояти і як реагувати на подібні виклики. Це Україна”.Голова КБФ підкреслив, що найкращий шлях - створити спеціальну групу між Європейським Союзом та Україною, “аби перейняти знання, які ми маємо”: “Ми готові поділитися з вами цим досвідом. Це той досвід, який ви ніколи і ніде не побачите. І, чесно кажучи, бажаю вам такого досвіду не переживати”.Арсеній Яценюк наголосив на необхідності для Європи збільшити оборонні видатки: “Розумію, наскільки це непопулярно серед деяких виборців. Але набагато більш «непопулярно» жити в незахищеному світі з війною, аніж витрачати більше грошей на свою армію, правоохоронні органи, на свою зброю і на свою власну безпеку”.“Питання для всіх нас полягає в тому, що необхідно озброювати Україну, постачати нам більше зброї. Ми розуміємо, що в короткостроковій перспективі немає можливості, аби в Україну були відправлені війська з боку Європейського Союзу чи країн-членів НАТО. Це українське військо бореться проти росії. Це українці проливають свою кров. Ми захищаємо Європейський Союз. Україна захищає себе, ЄС і весь вільний світ своєю кров’ю. І нам потрібно більше зброї”, - підкреслив він.“Ми можемо перемогти. Ми переможемо. Нам потрібно об’єднати зусилля. І це єдина формула, як досягти миру в Європі й запобігти наступній війні у світі”, - наголосив Арсеній Яценюк.

Європа має збільшити оборонні видатки. Це непопулярно серед деяких виборців, але набагато більш «непопулярно» жити в незахищеному світі з війною, аніж витрачати більше грошей на свою армію, - підкреслив голова КБФ, прем’єр-міністр України 2014-2016 років Арсеній Яценюк під час саміту Європейської народної партії.

Україна має унікальний досвід реагування на безпекові виклики. Європа має його перейняти - Арсеній Яценюк на ЄНП

Перші сто днів президентства Дональда Трампа - найбільш невдалий старт американської адміністрації за останні кілька десятиліть. Його рейтинг коливається на рівні 42–43% - значно нижче за стартові показники. Попри це, значна частина його електорату зберігає сподівання на “сильну руку” та “угоди перемоги”.Трамп активно хизується жорсткою імміграційною політикою та конфронтацією з Китаєм. Проте реальність суперечить риториці. Примусове видворення мігрантів спричинило соціальну напругу, а обмеження на в’їзд підірвали ключові галузі економіки, зокрема сільське господарство.У торговельному протистоянні Китай виявився витривалішим за Вашингтон. Попри тарифний тиск, Пекін не поступився, ввів дзеркальні мита, заблокував постачання критично важливих ресурсів і активно розширює глобальні економічні зв’язки. Американський бізнес вимагає зниження тарифів, і Білий дім змушений відступити.Ситуація з іншими торговими партнерами не краща. Сполучені Штати втратили довіру на ринках. Долар знецінюється, фондові індекси коливаються, глобальні гравці диверсифікують економічні зв’язки не на користь США. Очікуваний економічний “ривок” перетворився на загрозу рецесії. Ціни зростають, виникає дефіцит окремих товарів. Масове скорочення держслужб, атаки на судову систему, університети й наукові установи — все це виливається в протести по всій країні.У зовнішній політиці - розчарування. Війни в Україні, Сирії та Ємені тривають. Іран і Північна Корея нарощують ядерний потенціал. Антикитайська коаліція не створена. Вибори в Канаді, де після втручання Трампа несподівано перемогли ліберали, лише підтверджують політичний антирезультат.Український кейс - окрема поразка. Стратегія “заохочення” Москви через скасування санкцій, реабілітацію та економічні пропозиції лише посилила її апетити. Кремль сприймає це як слабкість і вимагає нових поступок. Трамп публічно визнає, що Путін його “може обманювати”.Попри самовпевненість, президент США вже змушений маневрувати під тиском реальності та власної команди. Це дає шанс на збереження ключових інституцій та стримування руйнування демократичного балансу. Проте довіра до американського лідерства підірвана і її відновлення триватиме роками, якщо не десятиліттями.&nbsp;

Перші сто днів президентства Дональда Трампа - найбільш невдалий старт американської адміністрації за останні кілька десятиліть. Його рейтинг коливається на рівні 42–43% - значно нижче за стартові показники. Попри це, значна частина його електорату зберігає сподівання на “сильну руку” та “угоди перемоги”.

100 днів Дональда Трампа: хаос замість прориву

<div class="raw-html-embed"><iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/DzCm2q71m98?si=ZUDoRFAh5A4FFv4l" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div>В ефірі Радіо BBC голова Київського безпекового форуму, премʼєр-міністр 2014-16 років Арсеній Яценюк заявив, що в підписаній так званої мінеральної угоди адміністрація Трампа офіційно визнала, що росія розв’язала війну проти України.«Це вперше, коли адміністрація Трампа &nbsp;офіційно визнала в цьому самому документі, що росія розв’язала війну проти України. Цього насправді раніше не було. Нагадаю, що США навіть кілька разів відмовлялися підтримувати відповідні резолюції ООН», - наголосив він в ефірі.Арсеній Яценюк також звернув увагу, що цим кроком «американці чітко заявили про свою кінцеву мету – аби Україна була вільною, суверенною, процвітаючою і незалежною».З точки зору економічних перспектив, вважає голова КБФ, знадобиться щонайменше десять років, щоб отримати реальні прибутки від цієї угоди: «Українці вирішили надати США режим звільнення від оподаткування. Українці пропонують забезпечити прискорений підхід до ліцензування для американських інвесторів. Тож це вигідно для американців».«Одне з найважливіших питань, чого нам вдалося уникнути, – це те, що немає жодного пункту про відшкодування. Нагадаю, що президент Трамп думав - &nbsp;Україна має повернути суму наданої безпекової допомоги. Там (у підписаній угоді - ред.) немає такого застереження», - підкреслив він.Немає і арбітражного застереження. Спори мають вирішуватися шляхом консультацій, а не в суді, що є ще одним позитивним моментом, підкреслив Яценюк.Говорячи про гарантії безпеки, він наголосив: «Це не є частиною цієї угоди. Але що ми отримали? Для мене абсолютно зрозуміло, як ми можемо використати цей механізм. Це може бути свого роду економічний військовий ленд-ліз. Адже в цій угоді є положення про те, що майбутня військова допомога може бути зарахована як інвестиція в цей фонд. Це можливість для нової адміністрації США сказати: ми не даємо українцям просто кошти, ми надаємо українцям військову допомогу, і вони вкладатимуть її в наш спільний інвестиційний фонд».«Нам вдалося порозумітися з адміністрацією Трампа. І я твердо переконаний, що росіяни не задоволені такою угодою. Тож це дуже сильний крок вперед», - наголосив він.

В ефірі Радіо BBC голова Київського безпекового форуму, премʼєр-міністр 2014-16 років Арсеній Яценюк заявив, що в підписаній так званої мінеральної угоди адміністрація Трампа офіційно визнала, що росія розв’язала війну проти України.