Новини

Збройні Сили України накопичують прогрес на полі бою, який має призвести до ланцюгової реакції і поразки Росії.Про це сказав член Ради Безпеки Київського безпекового форуму, Командувач Центрального командування США у 2008-10 роках, Директор ЦРУ у 2011-12 роках генерал Девід Петреус під час спеціальної події КБФ, заснованого Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну».Генерал наголосив, що країни-члени НАТО продовжують підтримувати Україну у протистоянні російській військовій агресії. «Хоча іноді хотілося б, щоб рішення приймалися швидше, зокрема щодо літаків F-16, або далекобійних ракет. Проте обсяги підтримки абсолютно неймовірні», - сказав він.На думку Девіда Петреуса, ситуація на фронті наразі є досить унікальною: «Я не бачив нічого подібного з часів Другої світової війни. Росіяни не особливо вражають знаннями чи діями на полі бою, але вони створили надзвичайно видатну системи оборони, і її досить важко подолати».Водночас він підкреслив, що ЗСУ демонструють вражаючі здібності адаптації до ведення військових дій в умовах величезних мінних полів, траншей, протитанкових ровів та постійних обстрілів ворога: «Українська реакція на це все дуже вражаюча».Екс-директор ЦРУ підкреслив, що українські війська утримують росіян на надзвичайно великій лінії фронту, а також створюють умови для продовження успіху, завдаючи ударів по російських складах, авіабазам, морським базам в Криму та логістичним лініям. «Ви, можливо, не можете зруйнувати міст, але ви можете зробити його таким, по якому не можна їздити», - зазначив генерал.Девід Петреус підкреслив, що використовуючи західні артилерійські системи, ЗСУ можуть завдати ударів по російським позиціям на більшій відстані. «Розтягування фронту знижує спроможності росіян. Тобто створюються умови на полі бою, і коли з’явиться можливість, ЗСУ зможуть завдати удару резервними силами», - &nbsp;додав він.Генерал підкреслив успіхи ЗСУ в Роботиному, а також наголосив на важливості Запорізького та Донецького напрямків.«Це все накопичується. Коли російські сили почнуть сипатися, важливо, як українці скористаються цим для того, щоб здійснити розрив лінії комунікацій і відрізати Крим. В ідеалі було б добре знищити Керченський міст, і коли це буде зроблено, російські сили опиняться в ситуації знищення», - переконаний Девід Петреус.Екс-директор ЦРУ також високо відзначив роботу українських сил протиповітряної оборони: «В Україні надзвичайно вражаюча протиповітряна оборона, тому важко росіянам досягнути успіхів в повітрі, вони не можуть застосовувати ефективно свої повітряні сили». «Я думаю, що прогрес ЗСУ буде продовжуватись, і зрештою він стане сталим і ми побачимо це на полі бою», - резюмував Девід Петреус.Київський Безпековий Форум, заснований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», - головна платформа нашої держави для обговорення проблем війни і миру, національної і світової безпеки. &nbsp;

Збройні Сили України накопичують прогрес на полі бою, який має призвести до ланцюгової реакції і поразки Росії.

Екс-директор ЦРУ про ситуацію на фронті: «Не бачив нічого подібного з часів Другої світової»

Директор Національного Демократичного Інституту в Україні Марчін Валецкі наголошує, що розвиток демократії в Україні є невід’ємною складовою, якщо країна хоче вступити до ЄС і НАТО.Про це він заявив під час спеціальної події Київського безпекового форуму, заснованого Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну».«Останні опитування показали, що 94% українців хочуть, щоб Україна була діючою демократією. Це величезне зростання. Другий важливий фактор, що в Україні функціонує найсильніше громадянське суспільство, яке я бачив в своєму житті. Мене непокоїть питання плюралізму медіа, але у вас надзвичайно сильне громадянське суспільство, яке здійснює м’який, але потужний вплив на тих, хто ухвалює рішення», - сказав Валецкі.Він додав, що членство України в ЄС і НАТО підтримують 93% і 89% українців відповідно, і підтримка суспільства у цьому так само є важливою складовою, адже «не може бути членства в трансатлантичній родині без потужної демократії».«Це взаємопов’язано. Не буде розвиватися демократія – не буде розвиватись можливість вступу», - наголосив Марчін Валецкі.«Боротьба з корупцією це не просто передумова іноземних інвестицій для відбудови України - це передумова для членства в ЄС і НАТО. Без цього можемо про вступ забути», - підсумував він.Київський Безпековий Форум, заснований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», - головна платформа нашої держави для обговорення проблем війни і миру, національної і світової безпеки. &nbsp;

Розвиток демократії в Україні є невід’ємною складовою, якщо країна хоче вступити до ЄС і НАТО.

Без боротьби з корупцією не буде вступу до ЄС і НАТО, - Директор Національного демократичного інституту в Україні

Можливе перетворення України на авторитарну державу стане помилкою, якої не можна допустити.На цьому наголосив Голова правління Українського кризового медіа-центру, Дипломатичний радник Президента України у 2014-15 роках Посол Валерій Чалий під час спеціальної події Київського безпекового форуму, заснованого Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну».«Я не погоджуюсь, що демократії не може бути під час війни. Вона буде під час війни. І нашою помилкою буде, якщо ми будемо створювати авторитарну модель, намагаючись маленькою авторитарною країною перемогти більшу авторитарну країну. Нам треба перемагати демократією», - підкреслив він.Валерій Чалий наголосив, що український народ за свою історію дуже часто виправляв помилки політиків – і українських, закордонних.«Думаю, найбільша проблема виникне, якщо народ України відсунуть від оцінки прийняття рішень. Основоположними є свобода ЗМІ - пора закінчувати з цими «марафонами»... Так само треба повернути парламенту його контролюючу функцію», - &nbsp;підкреслив дипломат.Він наголосив на важливості збереження єдності і вмотивованості українського суспільства, а також встановлення справедливості у таких питаннях, як, зокрема, мобілізація до Збройних Сил.Посол також висловився за необхідність продовження курсу на вступ України до НАТО і недопущення поступок агресору.«Мій бажаний прогноз – це запрошення України до НАТО у Вашингтоні на 75-років ювілею Альянсу. Це буде наша остання можливість в найближчій перспективі. Якщо пропустимо цю дату, далі все буде набагато складніше», - вважає він.Київський Безпековий Форум, заснований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», - головна платформа нашої держави для обговорення проблем війни і миру, національної і світової безпеки. &nbsp;

Можливе перетворення України на авторитарну державу стане помилкою, якої не можна допустити.

Україна має перемогти Росію демократією, а не автократією – Валерій Чалий

Держсекретар США Ентоні Блінкен відвідав 6-7 вересня Україну.Основний публічний акцент під час візиту був зроблений на політичній і військовій підтримці Вашингтоном боротьби України проти держави-агресора. Свідченням цього стало оприлюднення інформації про наступний пакет допомоги в 1 млрд. дол. США. Окрім поповнення переданих раніше озброєнь і боєприпасів, сюди увійшли також деякі нові види озброєнь, у т.ч. танки «Абрамс», боєприпаси зі збідненим ураном.Не залишилися поза увагою і сигнали Блінкена стосовно високої оцінки Вашингтоном дій українських Сил Оборони у контексті контрнаступу.Вся ця демонстрація незмінності підтримки є важливою як для України, так і для Адміністрації Байдена, який фактично входить у передвиборчі перегони за наступний термін на посту Президента США. Вона свідчить, що ставка, принаймні на сьогодні, робиться на перемозі України і Заходу, а не на переході до мирних переговорів у зв’язку з відсутністю успіхів на фронті. На тлі численних витоків і чуток про обговорення на Заході можливостей щодо різних мирних компромісів з Москвою, це є важливим сигналом.Обговорювалося і питання просування української «формули миру», зокрема розширення кола її учасників і підготовка до майбутнього Глобального саміту миру. Координація спільних зусиль є особливо актуальною напередодні саміту G20, який має відбутися в Індії на наступному тижні, та сегменту високого рівня Генасамблеї ООН, який традиційно проводиться в двадцятих числах вересня.Серед тем, які обговорювалися, були й питання боротьби з корупцією, експорту зерна, цивільних заручників Москви, розмінування, спільного виробництва озброєнь, допомоги у посиленні ППО і енергетичного сектору, що особливо важливо напередодні зими та в очікуванні наступних масованих атак Росії проти критичної інфраструктури України. &nbsp;Привернув увагу і сигнал Блінкена про те, що США мають наміри вперше передати Україні активи, конфісковані у російських олігархів, які потрапили під санкції, для використання на підтримку українських військових ветеранів. За словами Блінкена, "ті, хто сприяв агресивній війні Путіна, мають заплатити за це".4 вересня в Сочі відбулася довго очікувана Анкарою зустріч Президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана з російським президентом Путіним. Вона спочатку планувалася в Туреччині і декілька разів протягом літа анонсувалася турецькою стороною. Однак Москва візит не підтверджувала, переносила, а потім взагалі скасовувала. Скасувала, незважаючи на те, що він мав підтвердити «виїзний» статус Путіна і його «рукопожатність» після оприлюднення ордеру МКС на його арешт. &nbsp;Очевидно, що причинами такої непослідовності були не лише мотиви безпеки. Росія не готова до компромісу у питанні відновлення своєї участі у Чорноморській зерновій ініціативі.Незважаючи на стримано оптимістичні очікування турецької сторони, підготовку разом з ООН «компромісного пакету» домовленостей, це стало чітко зрозуміло після зустрічі президентів в Сочі. Жодних кроків у напрямку відновлення своєї участі у «зерновій угоді» Росія робити не буде, доки не будуть виконані її умови, зокрема щодо підключення Россельхозбанку до SWIFT та зняття санкцій ЄС і США з тих російських підприємств, які ведуть торгівлю продовольством і добривами.Однак зняття санкцій з рф є неприйнятним як для України, так і для Заходу. За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, &nbsp;"Чорноморська зернова ініціатива має бути відновлена не за рахунок шантажу та виконання забаганок російської федерації. Бо жодних правових чи політичних підстав для виходу росіян з угоди не було. Якщо зараз іти їм на поступки, вони повернуться, а через місяць знову вийдуть і висунуть нові умови. Це просто класичний шантаж".Те, що Україна не одинока у своїх оцінках, підтвердив згаданий вище візит Держсекретаря США Ентоні Блінкена до Києва. За словами Блінкена, США чинять міжнародний тиск на Росію, щоб вона повернулася до "Чорноморської зернової ініціативи", але водночас США працюють з Україною над пошуком та використанням альтернативних маршрутів для постачання зерна до інших країн. При цьому, як відзначив Дмитро Кулеба, обидві сторони вважають найбільш перспективним дунайський коридор.Безумовно, Чорноморська зернова ініціатива не вичерпує двосторонній порядок денний Туреччини і Росії. Окрім подальшого розвитку торгівельних відносин, в інтересах обох сторін завершення створення газового хаба в Туреччині, а також будівництво Росією АЕС «Аккую», перший енергоблок якої планується запустити наступного року. Як наголошують декі оглядачі, Туреччина заінтересована у співпраці з Росією і по Сирії, зокрема у контексті активних дій проти сирійської курдської меншини. Однак, на відміну від попередніх питань, тут інтереси не співпадають і прогрес не відстежується. &nbsp;Новий політичний сезон розпочинається в ЄС. Після низки неформальних міністеріалів в Толедо, Іспанія, відновлює свою роботу і Європарламент.7 вересня відбулося спільне засідання Комітету у закордонних справах разом з Підкомітетом з питань безпеки і оборони, на якому виступив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Він високо оцінив зусилля України у контрнаступі. За його словами, «українці набирають сили, і це доводить важливість нашої підтримки, а також нашу здатність і готовність продовжувати цю підтримку». «Це важкі бої, але українські сили змогли прорвати оборонні лінії російських військ, і вони просуваються вперед". Серед проблемних моментів він відзначив значну замінованість, яка ускладнює просування.Як повідомляє Euractiv, Єврокомісія планує розробити новий «Європейський акт про оборонне виробництво» (European Defence Production Act), щоб зміцнити оборонну промислову базу Союзу, від досліджень до спільних закупівель, та допомогти державам-членам ЄС краще протистояти майбутнім кризам. Війна Росії проти України змусила держави-члени задуматися над проблемами європейських оборонних виробничих потужностей та про те, як задовольнити нагальні потреби в оборонному обладнанні. В Єврокомісії вважають, що така програма потрібна для консолідації та розширення підтримки європейської промисловості та створення нормативно-правової бази, що може бути активована для підтримки оборонного виробництва, коли це буде необхідно. &nbsp;Водночас, як наголошує видання, COVID-19 і війна в Україні сильно вдарили по бюджету ЄС. У червні ЄК вже запропонувала проміжний перегляд бюджету для його поповнення на 66 мільярдів євро, який не передбачає зазначеного акту. Тому, хоча озвучуються плани запропонувати текст до кінця року, впровадження нового законодавства, очевидно, займе певний час.Тим часом, для надання допомоги Україні відкрито можливість використання Європейської оборонної агенції (EDA). 5 вересня EDA підписала 8 контрактів з промисловістю на спільну закупівлю 155-мм боєприпасів для України. Це стало першим в історії кроком до використання структур Євросоюзу для колективної закупівлі зброї. Завдяки цим контрактам країни-члени ЄС і Норвегія тепер матимуть можливість закуповувати 155-мм боєприпаси через EDA, яка працюватиме як закупівельна агенція.&nbsp; &nbsp;

Основний публічний акцент під час візиту був зроблений на політичній і військовій підтримці Вашингтоном боротьби України проти держави-агресора.

Візит Держсекретаря США до України. Ставка на перемогу

Наземна ситуація майже не змінилася. Україна зберігає ініціативу (але не перевагу) в повітрі, підтримуючи тиск на глибокий тил ворога.Наземна ситуація залишається в динамічній рівновазі. Росіяни так і не змогли прорвати українську оборону на сватівському фронті, попри танкові атаки. Міні-контратаки ЗСУ щомісяця відбуваються і там, і на донецькому й авдіївському напрямках.На півдні Сили Оборони й надалі повільно просуваються, ціною втрат, насамперед в бронетехніці. Умови контрнаступу в степовій місцевості залишаються важкими. Локальні зміни на цьому напрямку:●&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Українці запроваджують нові протимінні тактики: артилерійське “полювання” на мінні поля й ворожих саперів; використання західних дронів-“міношукачів” (за технологією пошуку субмарин з повітря). ●&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Виявлені українські фортифікації на півдні Кам’янського: ЗСУ розширюють прогин мелітопольського фронту від Лобкового (захопленого в червні) на берег колишнього Каховського водосховища. Цього тижня знову стався транскордонний рейд російських формувань України на Брянщину. Військові результати незначні, політико-стратегічні – істотні: Кремль присоромлений напередодні своїх “місцевих виборів” (8-11 вересня) і змушений готуватися до відбиття таких рейдів регулярно.***В повітрі Україна зберігає ініціативу, але не перевагу. ЗСУ й надалі не можуть захистити небо над фронтами, Дніпропетровщиною та Одещиною, – в т.ч. над зерноекспортним коридором у Буджаку. Для цього потрібні не лише запаси ракет і зенітних снарядів (цього тижня партнери пообіцяли чергові транші), а й десятки нових установок ППО, а також винищувачі.Україна продовжує повітряні удари як у прифронтовому, так і в глибокому тилу ворога. На Донбасі зафіксоване успішне застосування ракет “Хаймарс” та протирадарних авіаційних ракет HARM.Руйнування від невідомих дронів на російській території незначні, а от їх стратегічний та інформаційний ефект наростає, як сніговий ком. OSINT-дослідники виявили вже кілька зенітно-ракетних комплексів, передислокованих до Підмосков’я з Арктики. Це означає, що резервів ППО малої дальності у ворога вже немає. Крім того, розпочалося судилищем над генералом Оґієнко, який очолював протиповітряну оборону Москви. &nbsp;

Україна зберігає ініціативу, завдаючи ударів в тилу ворога

9-10 вересня у Нью-Делі, Індія, відбувся саміт G20. Незважаючи на те, що на порядок денний було винесено широке коло тем, пов’язаних з проблемами сталого розвитку, співпраці у сфері економіки і фінансів, забезпечення гендерної рівності та екологічної безпеки, найбільш резонансним стало обговорення питання війни Росії проти України. Резонансним як під час підготовки підсумкової декларації і дискусії під час саміту, так і в ході обговорення підсумків саміту у ЗМІ.З огляду на позицію Москви і Пекіну, текст частини декларації, яка стосується України, виявився надзвичайно компромісним і слабким, без жодної згадки про засудження агресії Росії проти України.Не маючи можливості повністю викреслити питання війни з тексту декларації, із зрозумілих причин Росія заблокувала будь-які оцінки своєї ролі у цьому злочині. Пекін підтримав цей підхід, посилаючись разом з Москвою на те, що G20 і підсумковий документ саміту це не місце для обговорення геополітичних і безпекових проблем. Можливо, це було зроблено і з прицілом на майбутнє, для апробації можливості нейтрального підходу великої двадцятки у разі воєнного сценарію розвитку ситуації з Тайванем.У контексті, як вказується в декларації, «війни в Україні», члени двадцятки обмежилися підтвердженням своїх національних позицій та резолюцій, прийнятих &nbsp;Радою Безпеки і Генасамблеєю ООН (A/RES/ES-11/1 і A/RES/ES-11/6), підкресливши, що всі держави повинні діяти відповідно до цілей та принципів Статуту ООН, зокрема утримуватися від погрози силою або її застосування з метою територіальних надбань. Було також наголошено, що застосування або загроза застосування ядерної зброї є неприпустимими.Крім того, було наголошено на людських стражданнях та негативних наслідках війни в Україні на глобальну продовольчу та енергетичну безпеку, ланцюги постачання, макрофінансову стабільність, інфляцію, що ускладнило політичне середовище для країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн.У цьому зв’язку були підтримані зусилля Туреччини і ООН щодо «зернової угоди» та засуджені напади на відповідну інфраструктуру, без згадки, хто їх здійснював.Учасники саміту також привітали «всі конструктивні ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир в Україні» на основі цілей і принципів Статуту ООН.З огляду на критику параграфу щодо України з боку західних і українських експертів і ЗМІ, а також офіційного Києва, низка західних лідерів була змушена виправдовувати документ, наполягаючи на тому, що він містить всі необхідні акценти.За словами Президента США Джо Байдена, які цитує Білий дім, лідери "Групи двадцяти" обговорили незаконну війну Росії в Україні, і «в залі була достатня згода щодо необхідності справедливого і тривалого миру, який підтримує принципи Статуту ООН і поважає суверенітет і територіальну цілісність". Війна Росії проти України «не є проблемою, яка вбиває клин у відносини з Глобальним Півднем», це є «питанням клину з Росією».Президент Франції Емманюель Макрон відзначив, що декларація не стала «дипломатичною перемогою» РФ. Як цитує його Reuters, вона ще раз підтверджує ізоляцію Росії, оскільки сьогодні переважна більшість членів G20 засуджують війну в Україні та її наслідки.За інформацією агенції DPA, Канцлер Німеччини Олаф Шольц також розцінює підсумкову декларацію як "успішну", оскільки до тексту вдалося включити пункт про необхідність збереження територіальної цілісності всіх країн. На його думку, успіхом стало те, "що врешті-решт Росія відмовилася від свого спротиву такому рішенню, просто тому, що всі інші рухалися в цьому напрямку".Як би не оправдовували лідери G20 свій підсумковий документ, фактом залишається те, що низка ключових багатосторонніх форматів, таких як G20, міжнародних організацій, у т.ч. ООН, не здатні ефективно реагувати на кричущі порушення основ міжнародного права, блокуючи права порушників. Тому Росія має можливість користуватися всіма можливостями членства у них не лише для подолання своєї міжнародної ізоляції, а й для розмивання важливих міжнародних рішень і документів, які схвалюються.&nbsp; &nbsp;

З огляду на позицію Москви і Пекіну, текст частини декларації, яка стосується України, виявився надзвичайно компромісним і слабким.

Саміт G20. Як Росія просуває свої наративи на міжнародних майданчиках

Ракетний удар по Севастополю підтвердив, що Україна має перевагу на морі і дедалі більше виснажує російську протиповітряну оборону.В ніч на 13 вересня ЗСУ завдали удару десятьма крилатими ракетами по “Севморзаводу” в окупованому Севастополі. Сильно пошкоджені великий десантний корабель “Мінск” та субмарина “Ростов-на-Дону”; виникла масштабна пожежа. Росіяни стверджують, що збили сім з десяти ракет.Це перший успішний ракетний удар в Севастополі. Досі тут вдавалося лише вражати кораблі надводними дронами, а також неукріплені наземні цілі (як-от нафтобазу) безпілотниками. Крім того, були ракетні й дронові удари по менш важливих об’єктах деінде в Криму.Наслідки удару:-&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;уражені: одна з субмарин, які регулярно запускали крилаті ракети вглиб України; корабель (“Мінск”) важливий для перевезень до Криму та Приазов’я в умовах атак на Кримський міст; -&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;підірвано репутацію Севастополя й Криму як “твердині” та “сакрального регіону” для окупантів відповідно, зокрема й в контексті раніше оголошених Росією планів будувати тут нові бойові кораблі та надводні безпілотники; -&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;російське повітряне командування тепер ще більше “на шпагаті” між необхідністю захищати небо в Підмосков’ї та західній Росії, над Кримом, чи над довжелезною лінією фронту.На думку КБФ, удар був завданий з українського літака в морі західніше Криму, найімовірніше крилатими ракетами “Storm Shadow”/SCALP (на це натякнув Командувач Повітряних Сил ЗСУ). Не можна виключати й протикорабельні ракети “Гарпун”, які Україна отримала іще торік, але досі не використовувала з літаків.Одночасно з ударом по Севастополю відбувалися: атака надводних дронів на російські кораблі у морі (невдала, за словами ворога), ранковий результативний удар БПЛА по хімічному заводу в Тверській області; масовані удари “Шахедів” по Україні з трьох напрямків, зокрема й з Криму. Тобто, сьогодні точилася інтенсивна повітряно-морська війна на різних театрах, і українське командування успішно розподіляло свої увагу та зусилля.Успіху атаки сприяв кумулятивний ефект від попередніх ударів і рейдів ЗСУ на морі в липні-вересні: в Залізному Порті, на Тарханкуті, на газодобувних платформах. &nbsp;

Ракетний удар по Севастополю підтвердив, що Україна має перевагу на морі і дедалі більше виснажує російську протиповітряну оборону.

Ракетний удар по Севастополю. Україна демонструє свою перевагу

13 вересня Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила зі щорічним зверненням «Про стан Союзу» на пленарному засіданні Європарламенту. Вона згадала про досягнення минулого року і зупинилася на пріоритетах на наступний рік. &nbsp;Значну увагу у промові було приділено Україні. Фон дер Ляєн відзначила, що ЄС буде і надалі залишатися з Україною стільки, скільки буде потрібно. Зокрема, Єврокомісія запропонує продовжити тимчасові заходи захисту для українців у ЄС до 2025 року, дозволяючи їм мати доступ до житла, охорони здоров’я та ринку праці. ЄК планує також посилити фінансову допомогу Україні. Лише протягом цього року ЄС виділив 12 млрд. євро на виплату зарплат і стипендій, підтримку медичних і освітніх закладів та інших соціальних видатків в Україні, здійснює програму виробництва і надання нашій державі боєприпасів. На наступні 4 роки ЄК запропонувала виділити Україні додатково 50 млрд. євро на інвестиції і підтримку реформ з метою відбудови і модернізації країни. &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; Не обійшла увагою Президентка ЄК і питання розширення ЄС. За її словами, майбутнє України – в Союзі. Як і майбутнє Західних Балкан і Молдови. Стосовно Грузії, вона обмежилася згадкою про важливість європейської перспективи для багатьох грузин.Однак для забезпечення успішного процесу розширення багато сфер діяльності Союзу мають бути адаптовані до роботи у складі ширшого ЄС. Зокрема це стосується роботи європейських інституцій, у т.ч. Єврокомісії і Європарламенту, фінансування видатків зі спільного бюджету ЄС, забезпечення надійних гарантій безпеки, враховуючи те, що заходи стримування мають сьогодні значно більше значення, ніж будь-коли раніше.Єврокомісія планує надати свої пропозиції Європейські Раді з цих та інших пов’язаних з розширенням питань під час бельгійського головування (перша половина 2024 року).Те, що розширення ЄС стане не таким простим процесом, особливо у випадку України як великої європейської держави, видно вже сьогодні з проблем, пов’язаних з доступом до європейського ринку зерна. Незважаючи на стратегічний характер відносин між Україною і Польщею, Варшава продовжує, і не без успіху, лобіювати питання продовження обмежень. &nbsp;Як повідомляє польське видання RMF24, 12 вересня Уряд Польщі ухвалив резолюцію "щодо дій, спрямованих на продовження запобіжних заходів щодо імпорту окремих видів сільськогосподарської продукції з України". В документі міститься заклик до Єврокомісії продовжити заборону на імпорт зернових з України після 15 вересня. В іншому разі Польща запровадить власну заборону на національному рівні, яка залишатиметься чинною до врегулювання відносин в аграрних питаннях між Польщею та Україною. Причиною таких заходів є бажання Варшави запобігти тому, щоб українське зерно «дестабілізувало внутрішній аграрний ринок ЄС». І це питання турбує не лише Польщу, а й Болгарію, Угорщину, Словаччину та Румунію.Більше того, за інформацією того ж RMF24, в Єврокомісії з розумінням віднеслися до таких стурбованостей. І нещодавно Міхаель Гегер, &nbsp;керівник офісу Єврокомісара з питань торгівлі, вніс пропозицію про продовження обмежень. Подання ґрунтується на аналізі ринкової ситуації, зокрема рівні цін, обмеженості можливостей для зберігання зерна і очікуваннях щодо зростання експорту з України з огляду на проблеми із «зерновою угодою». Звичайно, це ще не стало офіційною позицією Єврокомісії, однак, свідчить про чутливість питання.Прихильником продовження обмежень після 15 вересня є і Єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський. Коментуючи заяви України про можливість ініціювання відповідного спору в СОТ у разі продовження обмежень, він зазначив, що підтримує транзит зерна і сподівається, що ЄС знайде хороше рішення, з яким погодяться всі сторони, включно з українською.Більш жорстким був коментар польського міністра у справах ЄС Шимона Шинковського вель Сенк. За його словами, українці грають "жорстко, інколи переходячи певні межі, що, на нашу думку, не слід робити, враховуючи масштаби допомоги з боку Польщі та інших країн ЄС".Як відзначив депутат Європарламенту від правлячої партії PiS Яцек Саріуш-Вольський порталу pap.pl, «допуск імпорту українського зерна на ринок ЄС був одностороннім, обмеженим у часі привілеєм, наданим Україні». Постійне відкриття європейського ринку для українського зерна суперечило би принципам Єдиної аграрної політики ЄС, яка ґрунтується на субсидіях сільськогосподарського виробництва та захисті ринку від імпорту й демпінгу з третіх країн.Враховуючи зазначене, ймовірність виграти можливий спір у СОТ в України не така висока. Однак гарячий характер суперечок свідчить про те, що проблема конкуренції у разі вступу України до ЄС буде складною. Не менш складними будуть і питання розподілу коштів з бюджету Євросоюзу, зокрема в рамках таких чутливих статей, як Спільна аграрна політика і Політика вирівнювання (регіональна політика). Адже Україна, з огляду на свої розміри, соціальний рівень і розвинуте сільське господарство, за об’єктивними параметрами буде претендувати на значну частку коштів з цих фондів, різко зменшуючи можливості для інших. Це – якщо принципи розподілу коштів з бюджету ЄС не зміняться. Ці проблеми вже підіймаються експертами і усвідомлюються чиновниками Євросоюзу.Так що вступ України до ЄС вимагатиме не лише радикального реформування держави у всіх сферах. Це потребуватиме також суттєвої адаптації багатьох аспектів діяльності самого Євросоюзу. &nbsp;Серед інших зовнішньополітичних подій останнього тижня варто відзначити дві, безпосередньо пов’язані з російським президентом Путіним. Перша – це саміт G20, який відбувся 9-10 вересня у Нью-Делі, Індія, і на який він не зважився приїхати, хоча ані намірів, ані зобов’язань арештовувати його за ордером Міжнародного кримінального суду в індійської сторони не було. Друга – це зустріч з одіозним північнокорейським диктатором Кім Чен Ином на російському космодромі Східний в Амурській області 13 вересня.Можна довго іронізувати про рівень престижності міжнародних заходів, які російський президент може собі зараз дозволити. І про глибину відчаю, в якому перебуває Росія, якщо вона намагається заручитися підтримкою КНДР, про що говорила посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд. Але, на жаль, реалії залишаються дещо складнішими.Хоча саміт відбувся і без повноцінної участі Росії, її вплив на рішення двадцятки нікуди не зник. Про це свідчить компромісний і вихолощений характер підсумкової декларації, без жодної згадки про засудження агресії Росії проти України. Із засудженням нападів на портову інфраструктуру, але без жодної згадки, хто їх здійснював. Не обійшов підсумковий документ і питання про «конструктивні ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир в Україні», які Росія трактує як припинення вогню і фіксацію за собою загарбаних земель.&nbsp;На відміну від G7, представники Глобального Півдня, представлені у «двадцятці», не спромоглися на принципову відповідь на російську агресію, зокрема призупинення прав Росії у цьому форматі.Що стосується зустрічі з Кім Чен Ином, не таємниця, що Росія зацікавлена отримати від Північної Кореї артилерійські снаряди калібрів 122 і 152 міліметри, реактивні снаряди калібру 122 міліметри, можливо й інше озброєння. У свою чергу Пхеньян сподівається отримати в оплату за снаряди російські технології будівництва атомних підводних човнів і космічні технології для запуску супутників.Хоча про досягнення будь-яких конкретних домовленостей публічно не повідомляється, у разі укладення відповідних таємних угод результати ми скоро побачимо на полі бою в Україні. На жаль, погрози наших західних партнерів запровадити, у разі передачі зброї Росії, нові додаткові санкції навряд чи стануть достатнім стримуючим фактором. Особливо у світлі останніх даних про чисельні випадки обходу західних санкцій підсанкційними державами, зокрема Росією, через «дружні» країни. &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;

Зовнішньополітичний огляд КБФ.

Майбутнє України в ЄС, Польща бореться з українським зерном, Путін просить зброю у Північної Кореї

Дії в повітрі і на морі залишаються ключовими у війні. Крим перестав бути безпечним тилом. «Повзучий» контрнаступ України триває на півдні й сході.Сторони обмінялися болючими ударами по тилах. Тривали атаки російських безпілотників по портах та повсюдні авіаудари вздовж фронту й кордону. Вночі проти 13 вересня 12 «Шахедів» (із 44 запущених) прорвалися до цілей у Подунав'ї.Оголошена Росією морська блокада де-факто підтримується повітряною війною, і має тяжкі наслідки для експорту зерна. На фронті перевага ворога в небі й надалі обмежує наземні дії Сил Оборони.Повітряні удари України в Криму ще більше підірвали російські морські спроможності. Підтверджено катастрофічні пошкодження корабля й субмарини в Севастополі 13 вересня.В ніч проти 15 вересня в Євпаторії уражено російський зенітно-ракетний комплекс великої дальності С-400. Причому, за неофіційними даними, за допомогою вітчизняних крилатих ракет «Нептун» та новітніх протирадарних БПЛА.Це вже третій комплекс ППО, знищений на узбережжі окупованих територій, що полегшить удари по Криму (зокрема й «Нептунами», які, вочевидь, модифіковані для прицільного ураження наземних цілей), а також дозволить вільніше використовувати винищувачі над морем для відбиття повітряних атак на Одещину й Миколаївщину.Повторилися атаки надводних дронів на російські кораблі у морі. Це вплине не так на блокаду портів, як на безпеку запуску ворожих далекобійних ракет морського базування.Крим втратив репутацію глибокого тилу й мегабази для контролю над Чорним морем. Для відновлення цього статусу росіянам доведеться віднайти резерви протиповітряної оборони, не оголюючи захист Підмосков’я. Наразі ж стоїть питання про постачання й боєздатність російських сил на південно-західній Херсонщині.На суходолі триває «повзучий» контрнаступ України на бахмутському й мелітопольському напрямках. Роботинський плацдарм ЗСУ розширюється на захід уздовж колишніх російських укріплень. Це необхідно для більш безпечного просування на південь (зокрема, для підтягування артилерії та ППО).Південніше Бахмута Сили оборони звільнили Андріївку, поступово відбиваючи панівні висоти.Спроби ворожого наступу на сватівському фронті тривають, але менш інтенсивно. &nbsp;

Крим перестав бути безпечним тилом Росії

Серед підписантів - Київський безпековий форум.

Громадські організації проти проведення виборів в Україні під час війни

32-річна війна за регіон Карабах в Азербайджані завершилася капітуляцією вірменських сил. Цьому передувала блискавична атака азербайджанців 19-20 вересня (в т.ч. нове приниження Росії). Водночас протистояння в регіоні лише зросло й може призвести до нових воєн. Є потенційні наслідки для російсько-української війни.***Сторони підтвердили перемир’я з 20 вересня й капітуляцію вірменів за “посередництва російських миротворців”. Умовою перемир’я є те, що вірменські підрозділи (так звані “Сили Оборони Арцаху”) складуть зброю й вийдуть з усієї території колишньої Нагірно-Карабаської АРСР (“Арцаху”), яку вони контролювали після поразки у війні 2020 р.Виконання цієї умови видається ґарантованим. Адже Вірменія оголосила, що не воюватиме з Азербайджаном за Арцах, аби уникнути тотального конфлікту двох країн.&nbsp;Самопроголошений “Арцах”, хоча має зброю й війська, опинився у безвихідному становищі після втрати більшості окупованих азербайджанських територій (“поясу безпеки”) і блокади з боку Азербайджану за наслідками попередньої війни.***19 вересня Азербайджан оголосив про початок “антитерористичної операції” в Карабаху, мотивуючи це регулярними диверсійними рейдами з вірменського анклаву, а також нібито невиконанням договору про припинення вогню від листопада 2020 р. Як Азербайджан, так і вірмени неодноразово наголошували, що російські миротворці не виконують своїх функцій за вказаним договором.Азербайджанці завдали масованих дронових та артилерійських ударів по всій території “Арцаху”, почали наступ з усіх напрямків і захопили більше 10 одиниць вірменської бойової техніки. Важливий нюанс: Азербайджан знищив вірменський радар ППО, розташований на базі російських миротворців біля Ходжавенду в Карабаху.Маріонеткова влада “Арцаху” навела фото-відеодокази руйнувань цивільних об’єктів і жертв серед мирного населення, хоча ці випадки поки не виглядають масовими. Азербайджан стверджує, що атакує винятково військові цілі, а вірменські підрозділи “ховаються в житлових районах”.Росія (“миротворець” у Карабаху й військовий союзник Вірменії в рамках ОДКБ) фактично проігнорувала азербайджанський наступ і офіційно відкидає регулярні докори щодо цього. Другим “гарантом” перемир’я 2020 року є Туреччина, яка перебуває у військовому союзі з Азербайджаном.***Азербайджан обіцяє забезпечити права вірменів Карабаху в обмін на “лояльність до азербайджанської держави”. Для цього, зокрема, очікується зустріч із лідерами вірменів на підконтрольній території Азербайджану. Перспективи цих переговорів незрозумілі, адже еліта “Арцаху” виступала проти навіть автономії в складі Азербайджану, а її фактичним лідером є російський мільярдер Рубен Варданян, який висловлювався за “дві вірменські держави”.***Завершення війни в Карабаху лише загострить локальне й регіональне протистояння в регіоні, з глобальними наслідками, що можуть спричинити нові війни:<ul><li>Не можна виключати ані цілковитого вигнання десятків тисяч вірменів зі звільненого Карабаху, ані повномасштабної азербайджано-вірменської війни (про небезпеку якої говорять у Вірменії). Такі процеси істотно погіршать міжнародне становище Азербайджану та Туреччини.&nbsp;</li><li>За підсумками двох карабаських воєн Росія зазнала поразки як регіональна держава й основа блоку ОДКБ/”Митний союз”. Внаслідок цього, зокрема, очікуються:- спроби Кремля повалити ображену на Росію еліту Вірменії на чолі з прем’єром-“капітулянтом” Пашиняном, й привести до влади промосковських радикалів;- загроза втягнення в можливу ширшу війну російських військ, які базуються у Вірменії;- воєнно-політичні виклики для Москви в інших країнах “Митного союзу”. Загострюється геостратегічне протистояння між Туреччиною та Іраном, для якого Вірменія є важливим коридором до Європи.В контексті сказаного, Туреччина є ключовим посередником у російсько-українській війні, а Іран – найважливішим союзником Росії. &nbsp;</li></ul>

32-річна війна за регіон Карабах в Азербайджані завершилася капітуляцією вірменських сил.