73.9% УКРАЇНЦІВ ВІРЯТЬ У ПЕРЕМОГУ УКРАЇНИ У ВІЙНІ З РОСІЄЮ
При цьому українці покладаються, насамперед, на власні сили оборони, довіряють країнам-партнерам і вдячні їм за допомогу, не приймуть капітулянтські умови завершення війни та бачать своє майбутнє в ЄС та НАТО.
Військову перемогу над росією вважають можливою 58,8%.
Про це свідчать дані опитування Центру Разумкова, проведеного у вересні на замовлення Київського безпекового форуму (КБФ)*.
Публікуємо основні результати дослідження (з повним текстом можна ознайомитися тут).
Перезентація: Sociological_Survey_for_KSF_2025_UA.pdf
ПЕРЕМОГА – ЦЕ ВІДНОВЛЕННЯ КОРДОНІВ
Що таке перемога для українців? Результати демонструють два варіанти з практично однаковою підтримкою: вихід на кордони станом на 23 лютого 2022 року (25,7%) та вихід на кордони 1991 року (24,6%). До зупинки війни на лінії зіткнення готові 21,6% опитаних.
Відповідаючи на питання “Якби це залежало від вас, чим би ви були готові поступитися під час переговорів з росією?”, 8,1% відповіли “українськими територіями”, 10,1% - прозахідним вектором вільного розвитку України.
62,3% не готові поступитися нічим з наведеного.
Результати дослідження демонструють відсутність підтримки завершення війни на умовах росії, які передбачають виведення військ ЗСУ з українських регіонів, незаконно внесених росією у свою так звану конституцію (на ці умови готові погодитися лише 6%).
“Попри колосальну втому, українці не скорилися і продовжують триматися. Важко уявити, який ще народ міг би таке витримати. Путін не зумів зламати українців ані військово, ані духовно. Він пробуватиме використати “втому від війни” інших народів,“ - прокоментував результати дослідження Директор КБФ Данило Лубківський.
ПОНАД 64% ВВАЖАЮТЬ, ЩО РОСІЯ РОЗПОЧНЕ НОВУ АГРЕСІЮ
64,2% опитаних українців вважають, що, у разі підписання угоди про мир між Україною і росією, росія порушить угоду і нападе на Україну, як тільки це їй буде зручно.
На думку українців, Росія збирається напасти на одну з країн НАТО: “точно збирається” - 26,4%, “можливо збирається” – 42,8%.
Таким чином, загалом 69,2% українців вважають, що слід очікувати агресії рф проти однієї з країн Альянсу.
90% УКРАЇНЦІВ ОБИРАЮТЬ ДЕМОКРАТІЮ
Українці залишаються прихильниками демократії, хоча і констатують її зниження від початку повномасштабного вторгнення.
Тип політичної системи, яку обирають українці, - демократична (“дуже хороша” - 46,6%, “швидше хороша” - 43,4%).
Отже, 90% опитаних обирають демократію.
У переліку варіантів відповідей також були «сильний лідер, незалежний від парламенту» та «військовий режим» - у них прихильників значно менше (23,8%+37,9% та 10,4%+22,2% відповідно).
Про те, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України, заявили 65,9% опитаних, водночас 13,1% вважають, що за певних обставин авторитарний режим може бути кращим, аніж демократичний (“для такої людини, як я, не має значення, демократичний режим у країні чи ні” - 14,4%, важко відповісти - 6,6%.
48,8% українців вважають, що “Україна ще не є цілком демократичною державою, але рухається у напрямку демократії“. 23,8% сказали “так, Україна є цілком демократичною державою”, а 18,6% відповіли, що “Україна не є демократичною державою і не рухається у напрямку демократії”.
40,9% вважають, що рівень демократії в Україні зараз є нижчим, ніж до 2022 року.
“Україна є форпостом демократії на Сході Європи. Ми почуваємося фортецею на рубежі вільного світу і світом автократій та деспотій”, - вважає Директор КБФ Данило Лубківський.
ЛІДЕР ДОВІРИ УКРАЇНЦІВ – ЗБРОЙНІ СИЛИ
Головний авторитет для українців - ЗСУ, довіра складає майже 93% (повністю довіряю - 65,8%, “скоріше довіряю” - 26.8%).
До першої десятки структур, яким довіряють українці, входять рятівники, волонтери, добровольчі загони, розвідники, прикордонники, контррозвідники (СБУ), міністерство оборони. Першу десятку закриває церква.
“Очевидно, це не просто питання авторитету української армії – це підтримка ідеї, за яку стоїть український солдат на фронті: ідеї європейської, демократичної, вільної, незалежної держави. Здавалося б, що беззастережна повага і довіра до Збройних Сил - це новий фактор у колективному світогляді. Але за цим стоїть вікова традиція, яка сформувала наш національний характер. Її потужна гравітаційна сила формуватиме й майбутнє України”, - зазначив директор КБФ.
СТАВЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ ДО ПАРТНЕРІВ: СЕРЕД ЛІДЕРІВ НІДЕРЛАНДИ, КАНАДА ТА НОРВЕГІЯ
Перша десятка країн, до яких позитивно ставляться українці: Нідерланди, Канада, Норвегія, Латвія, Литва, Німеччина, Франція, Швеція, Велика Британія, Естонія.
Цілком позитивне ставлення до Нідерландів 44,6%. Переважно позитивне – 44.7%.
США за рівнем позитивного ставлення з переліку країн в опитуванні посіли 16-те місце: “цілком позитивно” ставляться до США 23,0% українців, 46,6% - “переважно позитивно”. Баланс позитивного і негативного ставлення до США становить 46,6%, тоді як баланс ставлення до росії вкрай негативний (- 92.1%).
“Українці вдячні кожному народові, який стоїть поруч з Україною у війні і надає допомогу. Наш народ має цілковите моральне право розраховувати на вдячність інших націй за подвиг у війні з росією, чия агресія націлена проти всього Заходу», - зазначив Данило Лубківський.
БЕЗЕПЕКА УКРАЇНИ: МАЙБУТНЄ В ЄС ТА НАТО
Найбільш авторитетні об’єднання держав в очах українців – ЄС та НАТО. Підтримка ЄС - 86,9% (“цілком позитивно” 40.4%, “переважно позитивно” - 46,5%), НАТО – 76,1% (відповідно 34,8% та 41,3%). При цьому спостерігається категоричне несприйняття ШОС (баланс - 49,9%), ОДКБ (-69,1), БРІКС (-69,1).
Найкращим способом забезпечити безпеку України є членство у НАТО – так вважають 42,4% опитаних. На другому місці в якості гарантій безпеки – двосторонні угоди з країнами-партнерами (16,9%).
Серед тих, хто взяв би участь у голосування на референдумі про вступ у НАТО, віддали б свої голоси «за» 82,9%. У здатність НАТО захиститися у разі нападу росії вірять 53%, не вірять 26,2%.
«Крім членства в НАТО немає альтернатив реального захисту ані нам, ані іншим державам Євроатлантики. Україна стане одним з його гарантів”, - прокоментував Директор КБФ Данило Лубківський.
УКРАЇНЦІ ЦІНУЮТЬ ПІДТРИМКУ ПОЛЬЩІ
За результатами дослідження, 74% українців висловлюють прихильне ставлення до Польщі. 61% позитивно оцінюють зусилля країни щодо надання гуманітарної допомоги. 44% відзначають розвиток економічної співпраці. 51% високо оцінюють військову та безпекову взаємодію. Водночас, результати опитування засвідчили, що лише 19% опитаних вважають відносини у площині історичної пам’яті добрими.
Гарно обізнаними з темою українсько-польських зіткнень, які відбувалися на Волині в 1943 році, вважають себе лише 11,1% опитаних, обізнаними в загальних рисах - 35,4%. Серед цих людей на питання “Як Ви вважаєте, хто був винен у тих трагічних подіях?” 5,9% вважають, що українська сторона, 13,2% - що польська сторона, 43,7% - обидві сторони, 23,9% - ніхто не винен, так склалися обставини.
ГРУЗИНСЬКИЙ ПРИКЛАД: ЯК ДО НЬОГО СТАВЛЯТЬСЯ УКРАЇНЦІ?
Обізнаними з політичною ситуацією в Грузії себе вважають 27% опитаних. Водночас понад 70% з них вважають, що шлях Грузії був би поганим для України. Аналізуючи нинішній політичний курсі Грузії, 66,2% не схвалюють відмову від курсу на євроінтеграцію, 60% - можливість економічного зростання за рахунок економічних зв’язків як з росією, так і з країнами Заходу, 56,1% - ігнорування опозиції та її вимог, 48,9% - прийняття закону про іноагентів.
“Попри тривалу війну, українці не поступатимуться своїми цінностями і вектором розвитку, не хочуть переймати досвід грузинських політиків, які уповільнила темпи європейської інтеграції на догоду росії. Також дослідження показує на готовність українців щиро і відкрито долати проблем історичного минулого з одним з наших найважливіших партнерів - Польщею. Ми готові до діалогу, але не приймемо шантажу і диктату ні від кого”, - підкреслив Данило Лубківський.
* Довідково
Соціологічне опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 12 по 17 вересня 2025 року.
Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії). Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). Опитано 1210 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,9%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Опитування замовлене з метою використання КБФ та Головою КБФ Арсенієм Яценюком у міжнародній діяльності для зміцнення співпраці з урядами, дипломатами, військовими та громадськими діячами задля посилення підтримки України, надання військової, фінансової та гуманітарної допомоги.