go-back
Повернутися назад
Новини
Навіщо китайський лідер їздив до Європи і чи вдалося змінити його погляди на російську агресію?
10.05.24

Перший з 2019 року візит китайського лідера Сі Цзіньпіна в Європу, що відбувся цього тижня, під час якого він відвідав Францію, Сербію і Угорщину, засвідчив його зацікавленість у європейських партнерах - як економічну, так і стратегічну. Правда, стратегічний інтерес Китаю до Європи є дещо специфічним.

Для Пекіну важливо мінімізувати залучення європейців до азійських проблем та їх співпрацю у цих питаннях зі США. Особливо, коли це стосується тих аспектів, які безпосередньо торкаються Китаю, перш за все його непростих відносин з Тайванем. Звідси й дещо дивний, як для європейців, перелік країн для візиту в Європу, з очевидним акцентом на столиці, які досить часто демонструють особливу позицію до Брюсселя і Вашингтону, а також повагу до чутливостей Пекіну щодо Тайваню.

Важливими для Китаю є й економічні аспекти відносин з Європою, особливо на фоні поглиблення фінансово-економічної кризи, яку переживає зараз країна, а також ускладнень, спричинених війною Росії проти України. У цьому контексті варто відзначити доволі обережну політику Євросоюзу до розвитку торгівельних відносин з Китаєм, продиктовану бажанням уникнути залежності від східного економічного гіганта, необмеженого напливу китайських товарів на європейський ринок, а також розширити власні економічні можливості в Китаї, зокрема припинити накладені обмеження. Крім того, варто враховувати й перші, поки що не такі масштабні, санкції ЄС проти китайських фірм, залучених до торгівлі з Москвою, зокрема товарами подвійного призначення, які, у разі відсутності спільного розуміння між сторонами, можуть бути розширені.

Серед стратегічних аспектів  візиту було й питання України. І китайський лідер не лише не уникав складних питань, а й всіляко демонстрував свою готовність до активного залучення до діалогу щодо врегулювання, за його словами, «кризи в Україні». Правда, на основі власного доволі гнучкого розуміння ключових принципів міжнародного права, яке не включає необхідності надання допомоги жертві агресії і засудження агресора. Натомість в питанні російсько-української війни Пекін демонструє жорсткий «Realpolitik», зокрема готовність до врахування реалій окупації та бажання за всяку ціну припинити війну, яка заважає його економічним інтересам. І все це при теоретичній повазі до принципів забезпечення суверенітету і територіальної цілісності держав.

Стратегічна важливість візиту Сі для його візаві була дещо різною, оскільки складно звести до одного знаменника позицію Парижа, готового ввести, у разі потреби, свої війська в Україну для боротьби з російською агресією, і Белграду та Будапешта, які зараз дотримуються досить ліберальної позиції щодо Росії. Однак всіх трьох лідерів європейських держав, які відвідав Сі, а також Президентку Єврокомісії об’єднало одне – бажання використати зустрічі з Сі не лише для вирішення нагальних економічних і стратегічних питань, а й для підвищення свого власного політичного реноме.

Для Макрона візит Сі до Франції, на фоні відсутності візитів у інші ключові європейські столиці, слугував черговим підтвердженням свого лідерства на континенті, за яке він зараз активно бореться, у т.ч. для забезпечення свого політичного майбутнього після завершення другого президентського терміну. Правда, слід визнати, що під час зустрічей з Сі Макрон не забув ні про Україну, ні про торгівельний дисбаланс з Китаєм, ні про доступ до китайського ринку. І французький коньяк, і французький автопром, і французьке медичне обладнання отримали відповідну увагу. При цьому запрошення фон дер Ляєн для спільної зустрічі з Сі мало на меті продемонструвати як європейську єдність в ключових питаннях, так і французьке лідерство в ЄС.

Незалежна китайська преса, зокрема англомовна гонконгівська South China Morning Post, відзначила, що у ході візиту Макрон дав сигнал, що Європа співпрацюватиме з Пекіном на своїх власних умовах на тлі невизначеності виборів у США. Як зазначає видання, свідченням цього стала зокрема двостороння заява щодо війни в Секторі Газа, оприлюднена після зустрічі Сі з Макроном, в якій була висвітлена позиція, ближча до позиції Пекіну, ніж Вашингтону. Це було сприйнято як доказ того, що Франція має стратегічну автономію, коли йдеться про важливі глобальні питання.

Для фон дер Ляєн приїзд до Парижа для зустрічі з Сі дозволив у черговий раз засвідчити її активну турботу про економічні інтереси ЄС та просування українського питання. Це було важливо у т.ч. з огляду на її теперішню боротьбу за другий термін на посаді Президентки ЄК. Адже ці питання займають у її програмі чільне місце.

Для Сербії «китайська карта», зокрема розвиток особливих відносин з Пекіном та залученість до вагомих китайських проектів в Європі, є важливими для забезпечення своїх власних інтересів щодо ЄС. Крім того, це може певним чином пом’якшити негатив у Брюсселі від традиційно проросійської позиції Белграду. Для угорського Прем’єра Віктора Орбана, незважаючи на різницю у статусі Угорщини і Сербії в ЄС і НАТО, ключові інтереси щодо візиту Сі були аналогічними. Тому як в Белграді, так і в Будапешті Сі Цзіньпіна приймали як найбажанішого гостя.

Питання України обговорювалося переважно в Парижі, у т.ч. в рамках тристоронньої зустрічі Сі з французьким Президентом Еммануелем Макроном і Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.

Сі всіляко запевняв у дотриманні Китаєм принципів міжнародного права, у відсутності з боку Пекіну їх порушень, а також у невтручанні у російсько-український «конфлікт» на боці однієї зі сторін, у т.ч. у непостачанні озброєнь. Більше того, Сі наголосив, що він проти того, щоб «криза в Україні» була використана для звинувачення і очорнення «третьої країни» і розпалювання «нової холодної війни».

Водночас, реагуючи на претензії європейців, Сі пообіцяв утриматися від продажу Росії «будь-якої зброї», надання Москві «будь-якої допомоги», а також "суворо контролювати" експорт обладнання подвійного призначення до Росії. Це Макрон відзначив на спільній прес-конференції в Парижі 6 травня як один з позитивних результатів візиту. Наскільки ефективною стане ця обіцянка в умовах демонстрації Пекіном незмінної позиції щодо «врегулювання української кризи», фактично, за рахунок інтересів України, покаже час.

Макрон також привітав готовність китайського лідера підтримати оголошення «олімпійського перемир’я» під час Паризьких олімпійських ігор, які відбудуться цього літа. Однак, враховуючи напружену ситуацію на фронті і плани Росії щодо чергового наступу, оглядачі висловлюють сумніви у готовності до призупинення бойових дій, в першу чергу з боку Москви. Про це свідчать також чисельні минулі невдачі спроб України добитися хоча б тимчасової «тиші», які робилися ще до повномасштабного вторгнення і які російська сторона традиційно порушувала.  

Отже, візит Сі Цзіньпіна завершився загалом конструктивними сигналами. Це дозволяє й надалі працювати з китайським лідером з метою добитися його руху в бік України і готовності натиснути на Москву з метою припинення агресії. Однак наскільки життєздатною буде конструктивна динаміка у китайській позиції щодо України, зараз сказати складно, особливо, враховуючи візит російського керманича Путіна до Китаю, що відбудеться ближчими днями. Адже там також потрібно буде продемонструвати якийсь «конструктив».

А Москва останнім часом робить чергові рекорди у «залякуванні» Заходу і України. На додаток до ядерних погроз, які вже стали звичними і мало кого вражають, Кремль вирішив піти далі і для демонстрації своєї рішучості провести навчання з відпрацювання застосування тактичної ядерної зброї. Їх метою є "підвищення готовності нестратегічних ядерних сил до виконання бойових завдань". Однак вся ця метушня, яку деякі військові експерти називають «політичною демонстрацією», не здатна вплинути на допомогу Україні з боку Західних партнерів.

Після схвалення Конгресом пакету допомоги Україні розміром $60,8 млрд. американці оперативно відновлюють постачання зброї і боєприпасів. При цьому спостерігається не лише кількісний, а й якісний стрибок– готовність до передачі у серйозних кількостях далекобійних ракет ATACMS. Більше того, частина їх вже активно використовується.  

Під час нещодавнього візиту до Києва міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон заявив, що Лондон не заперечує проти використання британської зброї на території Росії. Серйозність цієї заяви підкріплюється тим, що Британія спеціалізується на постачанні далекобійних ракет Storm Shadow. Аналогічної позиції дотримуються і деякі інші партнери, хоча не всі з них декларують це публічно.

Президент Франції Макрон неодноразово підтверджував серйозність своїх намірів надіслати в Україну французькі війська у разі військової потреби і запрошення Києва.

Реагуючи на плани щодо проведення ядерних навчань, речниця  НАТО Фара Дахлалла заявила, що "Україна має право на самооборону, яке закріплене в Статуті ООН, і союзники по НАТО продовжуватимуть це право підтримувати".  
 

Поділитись
Читайте також
© Благодійний фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну»
locationУкраїна, Kиїв, 01001
ksf-logo
Київський Безпековий Форум
facebooktwitteryoutubeinstagram
open-logo
open-Ukraine
Фонд Арсенія Яценюка
© Благодійний фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну»
ssl-protected